Справа № 420/9971/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МЕБЕЛЬТРЕЙД» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «МЕБЕЛЬТРЕЙД» до Рівненської митниці, в якому позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.12.2023 р. № UA204000/2023/000263;
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000187/2 від 29.12.2023 р.
В обґрунтування вимог позову зазначається, що позивачем 28.12.2023 року було надано відповідачу до митного оформлення електронну митну декларацію №23UA204150000845U2, та додаткові документи. На думку позивача, надані до митного органу разом з ЕМД документи повністю відповідали вимогам ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ, у повній мірі ідентифікували оцінюваний товар, не містили розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджували ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною вказаною у контракті (інвойсі).
Разом з чим, мирним органом було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000263 та рішення про корегування митної вартості товарів №UA204000/2023/000187/2, за яким митну вартість товарів визначено із застосуванням другорядного методу резервного.
Позивач не погоджується з аргументами відповідача викладеними в графі 33 спірного рішення, оскільки позивач надав митному органу платіжне доручення від 25.09.2023 року з 2-гою сторінкою, де в графі 70 зазначаються дедалі платежу, також позивач надав відповідачу проформу-інвойс №DНF230910001 від 12.09.2023 року, договір на перевезення від 27.07.2017 року №2707/17. Позивач надав до митного органу пояснення в яких вказав на відсутність суперечностей в наданих до митного оформлення документах. В комерційному інвойсі від 18.10.2023 року №DНF230910001 дійсно зазначені умови поставки FOB Shenzhen, оскільки виробник товару та й сам товар із Китаю і перевезення останнього можливе тільки морським транспортом. Зважаючи на те, що 24.02.2022 року (через російську військову агресію) захід суден в морські порти України заборонено, судно з товаром ТОВ «Мебельтрейд» прибуло до порту Гданськ в Польщі, що зазначено в коносаменті №ZHWE23090280 від 21.10.2023 року. В свою чергу в заявах на транспортно-експедиторське обслуговування від 30.11.2023 року №11 та від 04.12.2023 року №1 до договору від 30.11.2023 року №30112023-02 зазначені умови поставки CIF, оскільки на цих умовах здійснюється перевезення товару ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» з Гданську, Польща до Києву, Україна. Таким чином, на умовах поставки FOB здійснювалося морське перевезення від продавця (DONGGUAN DESIGNHOME FURNITURE IMP AND EXP CO LTD) з Китаю до Гданську, Польща, а далі на умовах поставки CIF наземним транспортом з Гданську, Польща до Києва, Україна. Стосовно тверджень митного органу про відмінність ваги вантажу по заявлених на транспортно-експедиторське обслуговування від 30.11.2023 року №1 та від 04.12.2023 року №1 до договору від 30.11.2023 року №30112023-02-16167 кг. вазі, зазначеній в МД та комерційному інвойсі від 18.10.2023 року №DHF230910001 позивач зазначає, що в заявках на транспортно-експедиторське обслуговування від 30.11.2023 року №1 та від 04.12.2023 року №1 до договору від 30.11.2023 року №30112023-02 зазначена вага брутто 16167 кг. І 16068 кг, що означає що вага брутто товару в контейнері №CIPU5179940 16167 кг, а вага брутто товару в контейнері №TLLU5878269 16068 кг, вага товару у двох контейнерах дорівнює 32235 кг. Такі самі дані зазначені в МД та комерційному інвойсі. Стосовно посилань митного органу, що позивачем під час митного оформлення в гр.. 44 МД під кодами документів « 9610- копії МД країни відправлення» зазначені номери документів №23PL322080NS6BFIX0 та 23PL322080NS6BFJ71 при цьому надані супровідні документи Т1 від 01.12.2023 року №23PL322080NS6BFIX0 та Т1 від 01.12.2023 року 23PL322080NS6BFJ71, позивач зазначає, що надав відповідачу транзитні митні декларації, оскільки на момент проведення митного оформлення продавець не надав позивачу експортні митні декларації Китаю. Після їх отримання позивач надав митному органу експортні митні декларації №531620230162299925, №531620230162299340.
З огляду на зазначене позивач вважає, що надані товариством з обмеженою відповідальністю «МЕБЕЛЬТРЕЙД» документи для митного оформлення товару повністю відповідали вимогам частини 2 та частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у повній мірі ідентифікували оцінюваний товар, не містили розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджували ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною у контракті (інвойсі).
Втім, не зважаючи на подання усього необхідного переліку документів, відповідачем листом від 22.02.2024 року було повідомлено, що за результатами розгляду додаткових документів митний орган не вбачає достатніх підстав для скасування рішення про корегування митної вартості товарів від 29.12.2023 року №UA204000/2023/000187/2.
Позивач вважає, що спірне рішення не відповідає вимогам ч.2 ст. 55 МКУ і Правилам заповнення рішення про корегування митної вартості товарів. Спірне рішення не містить інформації з належним обґрунтуванням того, що подані документи є недостатніми для митного оформлення товару, чи такими, які породжують сумніви у достовірності наданої інформації. Відповідач не навів належного розрахунку скорегованої митної вартості товару, а також не обґрунтував як неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару, так і послідового використання у спірному випадку другорядних методів, регламентованих статтями 59-64 МКУ.
На переконання позивача, наявність інформації, що товар, задекларований позивачем, розмитнювався іншими імпортерами за більшою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, які обумовлюють межі і способи здійснення відповідачем контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, оскільки господарські відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.
За таких обставин, позивач вважає необґрунтованим висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), а оскаржувані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Представник позивача зазначає, що прийняті відповідачем спірні рішення є безпідставними та такими, що порушують встановлений МК України порядок визначення митної вартості товару.
Також представник позивача вказує, що відповідачем не було зазначено які саме відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів відсутні; проігноровано документи, надані позивачем, якими підтверджується як ціна товарів так і розмір фактично здійсненої оплати за ці товари; не зазначено конкретних розбіжностей щодо числових значень складових митної вартості імпортованих товарів. Представник позивача зазначає, що відповідачем було запитано додаткові документи, які передбачені статтею 53 МК України без зазначення конкретних розбіжностей у числовому виразі задекларованої позивачем митної вартості, тому такий запит відповідача не мав на меті та на стосувався наміру визначення митної вартості товару. Подані позивачем (декларантом) документи містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих товарів, відомості щодо фактично сплаченої ціни та не містять розбіжностей.
На підставі викладеного та не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Ухвалою суду від 02.04.2024 року прийнято адміністративний позов до провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача зазначив, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Рівненською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями (МД) № 23UA204150000845U2, від 28.12.2023 було встановлено, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: відповідно до комерційного інвойсу від 18.10.2023 року №DHF230910001 умови оплати: 100% передоплата до дати оформлення митної декларації при імпорті. Можлива оплата частинами, що підтверджується банківськими платіжними дорученнями від 25.09.2023 року на суму 59079,5 дол. США та від 24.10.2023 року на суму 8347, 25 дол. США. Однак 2-га сторінка платіжного доручення від 25.09.2023 року, де в графі 70 зазначаються деталі платежу не надана; разом з чим, згідно з п. 4.2 Зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, від 08.09.2023 року №DD23-0823, сторони погодили можливість передоплати (авансів) за товар згідно проформи інвойс на поставку товару. Умови оплати передоплати (авансу) і розмір передоплати (авансу) для кожної поставки товару вказується у проформі інвойс на поставку товару. Так як, платіж від 25.09.2023 року передував комерційному інвойсу від 18.10.2023 року №DHF230910001, рахунків-проформи надано не було; в рахунках-фактури на перевезення від 30.11.2023 року №LS-4524110, зазначено договір на перевезення від 27.07.2017 року №2707/17, що зазначений в гр.. 44 МД, однак до митного оформлення не наданий; в заявках на транспортне-експедиторське обслуговування від 30.11.2023 року №1 та від 04.12.2023 року №1 до договору від 30.11.2023 року №30112023-02 зазначені умови поставки CFI, що суперечить даним, наявним в комерційному інвойсі від 18.10.2023 року №DHF230910001 (FOB Shenzhen); вага вантажу по заявках на транспортне-експедиторське обслуговування від 30.11.2023 року №1 та від 04.12.2023 року №1 до договору від 30.11.2023 року №30112023-02 16167 кг, що суперечить вазі, зазначеній в МД та комерційному інвойсі від 18.10.2023 року №DHF230910001; в графі 44 МД під кодами документів « 9610- копія митної декларації країни відправлення» зазначені номери від 01.12.2023 року №23PL322080NS6BFIX0 та 23PL322080NS6BFJ71, проте приєднані супровідні документи Т1 від 01.12.2023 року №23PL322080NS6BFIX0 та супровідний документ Т1 від 01.12.2023 року 23PL322080NS6BFJ71, що є митними деклараціями країни транзиту.
Отже, вказане свідчить про наявність ризиків заявленої до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товарів, у тому чисті і стосовно числових значень складових митної вартості.
З метою підтвердження інформації щодо заявленої митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з МД, митницею направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи: 1) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленні спеціальними експертизи організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) банківський платіжний документ від 25.09.2023 року; 3) рахунок-проформу, на підставі якої здійснено платіж від 25.09.2023 року; 4) договір про перевезення від 27.07.2017 року №2707/17; 5) договір про перевезення від 30.11.2023 року №30112023-02; 6) відповідно до п. 5.2 Зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів від 08.09.2023 року №DD23-0823 пакувальний лист; 7) виписку з бухгалтерської документації; 9) каталоги, прейскуранти (прайс-лист) виробника товару; 9) копії митних декларацій країни виробника. Також декларанту надано було консультацію стосовно рівня вартості товарів, яким володіє митниця, та яким можливо застосувати до імпортованих товарів.
Позивач листом від 28.12.2023 року №28/12-23-1 та від 29.12.2023 року №29/12-23-1 повідомлено, що можливості надати додаткові документи немає та просить прийняти рішення без врахування термінів передбачених ч.3 ст. 53 МКУ.
Отже, митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА204000/2023/000187/2 від 29.12.2023. Митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за МД від 30.01.2023 року №23UA209170089177U7 та від 04.10.2023 року №23UA209170080624U0 4, 01 дол.США/кг.
16.02.2024 року Рівненською митницею отримано звернення від ТОВ «МЕБЕЛЬТРЕЙД» від 15.02.2023 року №б/н про прийняття та розгляд додаткових документів щодо підтвердження ціни товару відповідно до ч. 7 та 8 ст. 55 МКУ, а також скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 29.12.2023 року UА204000/2023/000187/2.
Рівненською митницею були розглянуті додаткові документи (які до митного оформлення надано не було) та прийнято рішення про відсутність підстав для скасування/перегляду рішення про коригування митної вартості товарів UА204000/2023/000187/2 від 29.12.2023 року, про що листом від 22.02.2024 року було повідомлено позивача.
Таким чином, на переконання представника відповідача, Рівненська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішень про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «МЕБЕЛЬТРЕЙД».
На підставі викладеного представник відповідача у задоволенні адміністративного позову просить відмовити.
Від представника відповідача разом з відзивом на адміністративний позов надійшло клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив в якому останній зазначив, що митний орган жодним чином не спростував у відзиві аргументи Товариства викладені у позовній заяві. Надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності такі відомості підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом, натомість митний орган у спірному рішенні не вказав, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника, а отже таке рішення суб`єкта владних повноважень є протиправним та підлягає скасуванню.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що між TOB «МЕБЕЛЬ ТРЕЙД», код ЄДРПОУ 37679543, місцезнаходження: в. Пушкінська, будинок 72, м. Одеса, Україна, 65000, в подальшому іменоване «Замовник», з однієї сторони, та підприємство Dongguan Designhome Furniture IMP and EXP Co. Ltd, місцезнаходження No. 6, Nansi street, Qiaodong road, Qiaotou town, Dongguan, Guangdong, Китай, в подальшому іменований «Виробник товарів», з другої сторони, уклали договір (контракт) № DD23-0823 від 08.08.2023 року, відповідно до умов якого (п. 1.1) Замовник виготовляє ескізи меблів, формує заявку на виробництво, надає право використання торгової марки та доручає Виробнику товарів розробити технологію виготовлення та виготовити меблі або здійснити пошук підприємств для розміщення замовлення на виготовлення меблів і відвантажити готовий товар в адресу Замовника, оплачує готову продукцію. Відповідно до п. 1.2. Виробник товарів здійснює розробку технології виготовлення та виготовляє товар безпосередньо або такий товар виготовляється на його замовлення, шляхом пошуку підприємств країни Китай, Південно-Східної Азії або країн Євросоюзу для виготовлення меблів на умовах (ціна, якість продукції) найбільш вигідних для Замовника, відвантажує готовий товар в адресу Замовника, виконує формальності пов`язані з експортно-імпортними операціями. Виробник товарів може доручати третім особам здійснювати митні формальності, при відвантажені товару Замовнику. Згідно п. 1.3. Виробник товарів при виготовленні товару на його замовлення через третіх осіб, має право доручити формальності, таким особам здійснити митні формальності, при цьому указавши Вантажоотримувачем себе (Виробника товару), що вважається гарантією того, що Замовник здійснить повну оплату вартості товару та після чого цей товар зможе отримати. Відповідно до п. 1.4. Перелік найменувань, кількість, ціна товару та загальна вартість кожної поставки вказуються у Комерційному Інвойсі та/або Додатках (Специфікаціях), які є невід`ємною частиною цього Контракту. Пунктом 3.1 визначено, що загальна вартість Контракту становить 500000,00 (п`ятьсот тисяч) доларів США. Ціна товару, вартість кожної поставки товару вказується у Комерційному Інвойсі та/або Додатках (Специфікаціях) до Контракту. (п. 3.2). Відповідно до п. 4.1 визначено, що умови оплати кожної поставки вказуються у Комерційному Інвойсі та/або Додатках (Специфікаціях), які є невід`ємною частиною цього Контракту. 4.2. Сторони погодили можливість передоплати (авансів) за товар згідно Проформи Інвойс на поставку товару. Умови оплати передоплати (авансу) і розмір передоплати (авансу) для кожної поставки товару вказується у Проформі Інвойс на поставку товару. Остаточний розрахунок відбувається на підставі Комерційного Інвойсу та/або Додатку (Специфікації) до Контракту, в яких вказуються остаточні дані для даної поставки товару (в рахунок якої сплачена передоплата (аванс). У разі якщо поставка не відбувається протягом 180 календарних днів після сплати першої передоплати (авансу) Виробник товарів зобов`язується повернути отриману суму на рахунок Замовника. Пунктом 5.1 визначено, що Товар відвантажується на умовах, відповідно до Інкотермс 2010. Конкретні умови відвантаження для кожної поставки товару вказується у Комерційному Інвойсі та/або Додатку (Специфікації). 5.2. Виробник товарів забезпечує Замовника наступними оригінальними документами англійській та українській або російській мові: - комерційний інвойс; на пакувальний лист, інші документи, які необхідні для одержання товару в країні Замовника. За вказівкою Виробника товарів відправниками товару можуть бути треті особи, які оформлюють відповідні документи Замовнику для відправки товару. Всі документи мають бути підготовлені відповідно до вказівок Замовника. Упаковка повинна містити найменування Замовника товару і гарантувати схоронність товару при транспортуванні. (п.п. 5.3, 5.4, 6.1).
Відповідно до Комерційного Інвойсу №DHF230910001 від 18 жовтня 2023 р. умови поставки FOB Shenzhen, Китай до 30 січня 2024 року. Фактичною датою поставки вважається дата коносаменту.
На виконання умов Контракту від 08.08.2023 було імпортовано на митну територію України товар: меблі з металевим каркасом: арт. 13158 Стіл обідній BUTTERFLY CERAMIC розсувний, прямокутний, металевий каркас, кераміка, скло. В розібраному вигляді. -26шт. арт. 13386 Стіл обідній BUTTERFLY CERAMIC розсувний, прямокутний, металевий каркас, кераміка, скло. В розібраному вигляді. -20шт. арт. 13387 Стіл обідній BUTTERFLY, що засвідчено в рахунку фактурі (комерційний інвойс) № DHF230910001 від 18.10.2023 в якому зазначено: найменування, адреси, платіжні реквізити Виробника товарів - goods/Виробник товарів: Dongguan Designhome Furniture IMP and EXP Co. Ltd ADDRESS/АДРЕСА : No. 6, Nansi street, Qiaodong road, Qiaotou town, Dongguan, Guangdong, China та Замовника MEBELTRADE LLC, Pushkinskaya str., 72, Odessa, 65000, Ukraine, умови поставки FOB Shenzhen, Китай до 30.01.2024 року. Фактичною датою поставки вважається дата коносаменту. Умови оплати: 100% передоплата до дати оформлення митної декларації при імпорті. Можлива оплата частинами; найменування товару, та всього сума доларів США шістдесят сім тисяч чотириста двадцять шість, 75 центів.
Відповідно до частини шостої статті 43 МК України декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.
Заява про походження товару зроблена продавцем на Рахунку-фактурі (Комерційному iнвойсі) (Commercial invoice) №DHF230910001 від 18 жовтня 2023 р.
З метою митного оформлення вказаного товару 28.12.2023 декларантом ТОВ «ЛАМАРІН» подано до митного органу митну декларацію №23UA204150000845U2 «Меблі з металевим каркасом» та допоміжні, потрібні для оформлення документи, а саме: а саме: рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) DHF230910001 від 18.10.2023, Коносамент (Bill of lading) №ZHWE23090280 від 21.10.2023, накладна УМВС (SMGS consignment note (rail) №46712 від 14.12.2023, банківський платіжний документ, що стосується товару від 25.09.2023, банківський платіжний документ, що стосується товару від 24.10.2023, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4524109 від 30.11.2023, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4524110 від 30.11.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № DD23-0823 від 08.09.2023, договір про надання послуг митного брокера №LA-275/20 від 28.01.2020, додаткова угода №1 від 16.11.2020 до Договору про надання послуг митного брокера №LA-275/20 від 28.01.2020, заявка на транспортне-експедиторське обслуговування від 30.11.2023 №1 та від 04.12.2023, №1 до договору від 30.11.2023 №30112023-02, копія митної декларації країни транзиту №23PL322080NS6BFIX0 від 01.12.2023, копія митної декларації країни транзиту №23PL322080NS6BFJ71 від 01.12.2023.
Митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору (основним методом).
На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, під час здійснення Рівненською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, та перевірки документів, поданих до митниці декларантом разом з митною декларацією (МД) № 23UA204150000845U2 від 28.12.2023 для підтвердження митної вартості товарів, було встановлено, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, про що повідомлено декларанту, а саме: 1) відповідно до комерційного інвойсу від 18.10.2023 №DHF230910001 умови оплати: 100% передоплата до дати оформлення митної декларації при імпорті. Можлива оплата частинами, що підтверджується банківськими платіжними дорученнями від 25.09.2023 на суму 59079,5 дол.США та від 24.10.2023 на суму 8347,25 дол.США. Однак 2га сторінка платіжного доручення від 25.09.2023, де в графі 70 зазначаються деталі платежу не надана; разом з тим згідно з п.4.2. Зовнішньоекономічного договору (контракту) купівліпродажу, стороною якого є виробник товарів, від 08.09.2023 №DD23 0823, сторони погодили можливість передоплати (авансів) за товар згідно проформи інвойс на поставку товару. Умови оплати передоплати (авансу) і розмір передоплати (авансу) для кожної поставки товару вказується у проформі інвойс на поставку товару. Так як, платіж від 25.09.2023 передував комерційному інвойсу від 18.10.2023 №DHF230910001, рахунківпроформ надано не було; в рахункахфактурах на перевезення від 30.11.2023 №LS 4524109 та №LS 4524110, зазначено договір на перевезення від 27.07.2017 No2707/17, що зазначений в гр.44 МД, однак до митного оформлення не наданий; в заявках на транспортнеекспедиторське обслуговування від 30.11.2023 №1 та від 04.12.2023 №1 до договору від 30.11.2023 №30112023 02 зазначені умови поставки CIF, що суперечить даним, наявним в комерційному інвойсі від 18.10.2023 №DHF230910001 (FOB Shenzhen); вага вантажу по заявках на транспортнеекспедиторське обслуговування від 30.11.2023 №1 та від 04.12.2023 №1 до договору від 30.11.2023 №30112023 02 16167 кг, що суперечить вазі, зазначеній в МД та комерційному інвойсі від 18.10.2023 №DHF230910001; в гр. 44 митної декларації під кодами документів « 9610копія митної декларації країни відправлення» зазначені номери від 01.12.2023 №23PL322080NS6BFIX0 та 23PL322080NS6BFJ71, проте приєднані супровідний документ T1 від 01.12.2023 №23PL322080NS6BFIX0 та супровідний документ T1 від 01.12.2023 № 23PL322080NS6BFJ71, що є митними деклараціями країни транзиту Польща.
У зв`язку з чим, Рівненською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) банківський платіжний документ від 25.09.2023; 3) рахунокпроформу, на підставі якої здійснено платіж від 25.09.2023; 4) договір про перевезення від 27.07.2017 № 2707/17; 5) договір про перевезення від 30.11.2023 № 30112023 02; 6) відповідно до п.5.2 Зовнішньоекономічного договору (контракту) купівліпродажу, стороною якого є виробник товарів від 08.09.2023 №DD23 0823 пакувальний лист; 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) каталоги, прейскуранти (прайслисти) виробника товару; 9) копії митних декларацій країни відправлення. Також, декларанту надано консультацію стосовно рівня вартості товарів, яким володіє митниця, та який можливо застосувати до імпортованих товарів.
Декларантом листами від 28.12.2023 №28/1223 1 та від 29.12.2024 №29/12 23 1 повідомлено, що можливості надати додаткові документи немає та просить прийняти рішення без врахування термінів передбачених ч.3 статті 53 Митного Кодексу України.
Рівненською митницею було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.12.2023 року № UA204000/2023/000263 та рішення про коригування митної вартості товарів від 29.12.2023 №UA204000/2023/000187/2.
У графі 33 оскаржуваного рішення в розділі «обставини прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки: 1) декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р. 2) подані до митного оформлення документи містять неточності: - відповідно до комерційного інвойсу від 18.10.2023 №DHF230910001 умови оплати: 100% передоплата до дати оформлення митної декларації при імпорті. Можлива оплата частинами, що підтверджується банківськими платіжними дорученнями від 25.09.2023 на суму 59 079,5 дол.США та від 24.10.2023 на суму 8347,25 дол.США. Однак 2-га сторінка платіжного доручення від 25.09.2023, де в графі 70 зазначаються деталі платежу не надана; - разом з тим згідно з п.4.2. Зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів від 08.09.2023 №DD23- 0823, сторони погодили можливість передоплати (авансів) за товар згідно проформи інвойс на поставку товару. Умови оплати передоплати (авансу) і розмір передоплати (авансу) для кожної поставки товару вказується у проформі інвойс на поставку товару. Так як, платіж від 25.09.2023 передував комерційному інвойсу від 18.10.2023 №DHF230910001, рахунків-проформ надано не було; - в рахунках-фактурах на перевезення від 30.11.2023 №LS-4524109 та №LS-4524110, зазначено договір на перевезення від 27.07.2017 №2707/17, що зазначений в гр..44 МД, однак до митного оформлення не наданий; - в заявках на транспортне-експедиторське обслуговування від 30.11.2023 №1 та від 04.12.2023 №1 до договору від 30.11.2023 №30112023-02 зазначені умови поставки CIF, що суперечить даним, наявним в комерційному інвойсі від 18.10.2023 №DHF230910001 (FOB Shenzhen). - вага вантажу по заявках на транспортне-експедиторське обслуговування від 30.11.2023 №1 та від 04.12.2023 №1 до договору від 30.11.2023 №30112023-02 16167 кг, що суперечить вазі, зазначеній в МД та комерційному інвойсі від 18.10.2023 №DHF230910001; - в гр. 44 митної декларації під кодами документів « 9610- копія митної декларації країни відправлення» зазначені номери від 01.12.2023 №23PL322080NS6BFIX0 та 23PL322080NS6BFJ71, проте приєднані Супровідний документ T1 від 01.12.2023 №23PL322080NS6BFIX0 та Супровідний документ T1 від 01.12.2023 № 23PL322080NS6BFJ71. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу та включення до митної вартості товару усіх належних складових з огляду на транспортування власними силами покупця. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено за митною декларацією від 30.10.2023 № 23UA209170089177U7 та від 04.10.2023 № 23UA209170080624U0 4,01usd/кг. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) банківський платіжний документ від 25.09.2023. 3) рахунок-проформу, на підставі якої здійснено платіж від 25.09.2023; 4) договір про перевезення від 27.07.2017 № 2707/17; 5) договір про перевезення від 30.11.2023 № 30112023-02; 6) відповідно до п.5.2 Зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів від 08.09.2023 №DD23-0823 пакувальний лист; 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 9) копії митних декларацій країни відправлення. У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 Митного кодексу України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. Митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митними деклараціями від 30.10.2023 № 23UA209170089177U7 та від 04.10.2023 №23UA209170080624U0 4,01usd/кг. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 114077,28usd, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 4 291 518,90 грн (4,01usd/кг * 28448,2 кг*37,6194 грн/usd).»
Випуск у вільний обіг товарів здійснено за МД від 29.12.2023 №23UA204150000888U8, сума додатково нарахованих митних платежів внаслідок коригування митної вартості товару становить 315702,38 грн.
15.02.2024 позивач звернувся до Рівненської митниці зі зверненням (вх. митниці від 16.02.2024 №1658/13 15) про прийняття та розгляд додаткових документів щодо підтвердження ціни товару відповідно до частин 7 та 8 ст.55 МКУ, а також скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 29.12.2023 №UA204000/2023/000187/2.
До звернення ТОВ «Мебельтрейд» були наданні додаткові документи: 1) банківський платіжний документ від 25.09.2023 з 2-гою сторінкою, де в графі 70 зазначаються деталі платежу; 2) Проформу-інвойс №DHF230910001 від 12.09.2023 р., на підставі якої здійснено платіж від 25.09.2023; 3) договір про перевезення від 27.07.2017 № 2707/17; копії митних декларацій країни відправлення № 531620230162299925; 5) копії митних декларацій країни відправлення № 531620230162299340; 6) договір про перевезення від 30.11.2023 № 30112023-02; 7) відповідно до п.5.2 Зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів від 08.09.2023 №DD23-0823 пакувальний лист; 8) прайс-лист виробника товару; 9) Комерційна пропозиція, діє від 05.09.2023 до 18.10.2023; 10) Рахунок на оплату № 1621 від 19 грудня 2023 р.; 11) Рахунок на оплату № 1625 від 19 грудня 2023 р.; 12) Додаткова угода №1 від 16.11.2020 до Договору від 27.07.2017 № 2707/17.
22.02.2024 року Рівненською митницею за результатами розгляду звернення позивача з додатковими доказами було прийнято рішення №7.13 1/15/13 15/1238 про відсутність підстав для скасування/ перегляду рішення про коригування митної вартості від 29.12.2023 №UA204000/2023/000187/2.
Відповідно до вказаного листа митним органом зазначено, що до звернення долучено додаткові документи: банківський платіжний документ від 25.09.2023 б/н, Проформа інвойс від 12.09.2023 №DHF23091001, договір на транспортноекспедиційне обслуговування від 27.07.2017 №2707/17, Договір транспортного експедирування від 30.11.2023 №3011202302, копії митних декларації країни відправлення від 17.10.2023 №531620230162299925 та від 17.10.2023 №5316202301622299340, прайслист виробника товару від 01.09.2023 б/н, комерційна пропозиція від 05.09.2023 б/н, рахунки на оплату від 19.12.2023 №1621 та від 19.12.2023 №1625, Додаткова угода від 20.05.2021 б/н до Договору від 27.07.2017 №2707/17. При цьому Рівненська митника вказала, що у додатках до звернення зазначено також про надання пакувального листа та додаткової угоди №1 від 16.11.2020 до Договору від 27.07.2017 №2707/17, які до Звернення не долучені, долучено Додаткову угоду від 20.05.2021 б/н до Договору від 27.07.2017 №2707/17, якої в переліку додаткових документів до звернення не зазначено.
За результатами розгляду додаткових документів Рівненською митницею було встановлено:
1. Наданий банківський платіжний документ від 25.09.2023 б/н та поданий до митного оформлення за митною декларацією від 28.12.2023 №23UA204150000845U2 (далі МД) банківський платіжний документ від 24.10.2023 б/н містять у графі 70 реквізити Проформи інвойс від 12.09.2023 №DHF23091001, при цьому, загальна сума здійсненої оплати не відповідає загальній вартості партії товару Проформи інвойс від 12.09.2023 №DHF23091001.
2. Надана Проформа інвойс від 12.09.2023 №DHF23091001 містить відомості про перелік товарів, що підлягають оплаті відповідно до умов пункту 4.2 Контракту від 08.09.2023 №DD23 0823. Відповідно до положень пункту 1.4 Контракту від 08.09.2023 №DD23 0823 перелік найменувань, кількість, ціна товару та загальна вартість кожної поставки вказуються у Комерційному інвойсі та/або Додатках (Специфікаціях), які є невідємною частиною Контракту. З огляду на дату виставлення Комерційного інвойсу від 18.10.2023 №DHF230910001 до Звернення не надано Додатку (Специфікації), яким узгоджено найменування, кількість, ціну товарів та загальну вартість поставки, відомості про які містяться в Проформі інвойсі від 12.09.2023 №DHF23091001. Також митний орган зауважує, що за результатами співставлення відомостей Проформи інвойс від 12.09.2023 №DHF23091001 та Комерційного інвойсу від 18.10.2023 №DHF230910001 встановлено невідповідність у відомостях стосовно окремих артикулів товарів та їх кількості.
3. Рахунки фактури від 30.11.2023 № LS 4524109 та від 30.11.2023 № LS 4524110, виписані ТОВ «Ламан Шипінг», містять відомості реквізитів договору від 27.07.2017 №2707/17. Відповідно до пункту 1.3 та 3.1.10 Договору на транспортноекспедиційне обслуговування від 27.07.2017 №2707/17 клієнт на кожне фактичне перевезення товарів надає експедитору заявку. До Звернення Заявка до Договору на транспортноекспедиційне обслуговування від 27.07.2017 №2707/17 не надана.
4. Відповідно до пункту 4.1.3 Договору на транспортноекспедиційне обслуговування від 27.07.2017 №2707/17 при перевезенні товарів в режимі імпорт клієнт оплачує послуги впродовж 3 банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку. До Звернення не надано банківських платіжних документів стосовно оплати за послуги згідно Рахунків фактур від 30.11.2023 № LS 4524109 та від 30.11.2023 № LS 4524110.
5. Пунктом 2.6 Договору транспортного експедирування від 30.11.2023 №30112023 02 визначено, що зміст умов і особливостей конкретного перевезення, кількість, вид та найменування вантажу, вартість транспортноекспедиторських послуг, пункти відправлення та доставки вантажу, а також інші умови, пов`язані з виконанням цього Договору, сторони взаємно узгоджують в заявці, яка є невід`ємною частиною даного Договору (Додаток №1 до Договору). До МД декларантом надано Заявки від 30.11.2023 №1 та від 04.12.2023 №1, що є додатками до Договору транспортного експедирування від 30.11.2023 №30112023 02, та які містять відомості про порт/станцію відправлення вантажу Yanian, China, що кореспондується із відомостями коносаменту від 21.10.2023 №ZHWE23090280 (порт завантаження Yantian), та відомостями про порт відправлення (Yantian) згідно копій митних декларацій країни відправлення від 17.10.2023 №531620230162299340 та №531620230162299925. При цьому, згідно Комерційного інвойсу від 18.10.2023 №DHF230910001 ціна товарів сформована на комерційних умовах поставки FOB Shenzhen.
6. Рахунки на оплату від 19.12.2023 №1625 та від 19.12.2023 №1621 містять реквізити Договору транспортного експедирування від 30.11.2023 №3011202302. Однак, найменування та вартість послуг згідно рахунків на оплату від 19.12.2023 №1625 та від 19.12.2023 №1621 не кореспондується з аналогічними відомостями Заявок від 30.11.2023 №1, від 04.12.2023 №1, що є додатками до Договору транспортного експедирування від 30.11.2023 №30112023 02.
7. Згідно рахунку на оплату від 19.12.2023 №1621 здійснено страхування вантажу, при цьому, до Звернення не надано страховий документ відповідно до положень частини другої статті 53 МКУ.
8. Відповідно до пункту 4.4 Договору транспортного експедирування від 30.11.2023 №30112023 02, клієнт оплачує рахунки експедитора протягом 5 банківських днів з дати отримання рахунку. До Звернення не долучено банківські платіжні документи, що стосуються оплати рахунків на оплату від 19.12.2023 №1625 та від 19.12.2023 №1621.
9. Відповідно до коносаменту від 21.10.2023 №ZHWE23090280 та Заявок від 30.11.2023 №1 та від 04.12.2023 №1 портом/станцією прибуття є Gdansk, Poland. Згідно наданої залізничної накладної від 14.12.2023 №46712 транспортування товарів залізничними шляхами здійснено за маршрутом СлавковХрубешовІзовКлевань. При цьому, до Звернення та до МД не надано транспортних документів за усім маршрутом перевезення товарів до митного кордону України. Додатково наданий рахунок на оплату від 19.12.2023 №1625 містить відомості про грошовий розмір компенсації витрат за залізничне перевезення без зазначення маршруту. Як наслідок, існує ризик незаявлення повних відомостей про усі складові митної вартості товарів, передбачених частиною десятою статті 58 МКУ.
10. Додатково надані копії митних декларацій країни відправлення від 17.10.2023 №531620230162299340 та №531620230162299925 за числовими значеннями вартості товарів та реквізитами документу відповідають відомостям Комерційного інвойсу від 18.10.2023 №DHF230910001, при цьому, дата оформлення копій митних декларацій країни відправлення передує укладанню комерційного документа. Разом з тим, не вдається за можливе однозначно кореспондувати відомості копії митних декларацій країни відправлення від 17.10.2023 №531620230162299340 та №531620230162299925 із відомостями заявленими за МД та тих, що містяться у наданих до МД та Звернення документах, у зв`язку із відсутністю їх перекладу.
11. Надані додатково прайс лист від 01.09.2023 б/н та комерційна пропозиція від 05.09.2023 б/н містять виключно інформацію щодо товарів, які зазначені в Комерційному інвойсі від 18.10.2023 №DHF230910001. Разом з тим, існування прайс листа та комерційної пропозиції на товари, імпортовані ТОВ «Мебельтрейд», суперечить положенням пункту 1.1 Контракту від 08.09.2023 №DD23 0823.
Отже, враховуючи вищевикладене, Рівненська митниця дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 29.12.2023 №UA204000/2023/000187/2, та задоволення вимог звернення від 15.02.2024 б/н.
Так, відповідно до рішення від 29.12.2023 №UA204000/2023/000187/2 про коригування митна вартість товару була відкоригована відповідачем шляхом збільшення її розміру, при цьому замість першого методу визначення митної вартості застосовано 2 метод (графа 31 рішення) - другорядний.
Вважаючи, що рішення Рівненської митниці про корегування митної вартості товарів від 29.12.2023 №UA204000/2023/000187/2 та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000263 від 29.12.2023 року є протиправними, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом про їх скасування.
Відповідно до положень ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").
За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару №UA204000/2023/000187/2 від 29.12.2023 року підстави його винесення, суд зазначає таке.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.
При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
У п.33 оскаржуваних рішень, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митні декларації, в порівнянні з якою співставлялась вартість товару.
Так, у оскаржуваних рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларації, яка була взята для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та їх вартості за одиницю товару митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, характеристик таких товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.
Разом з тим, визначення більшої ціни товару у МД від 30.01.2023 року №23UA209170089177U7 та від 04.10.2023 року №23UA209170080624U0 не є безумовною підставою для коригування вартості товару в бік збільшення.
Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до ч. 8, 8 ст. 55 МКУ визначено, що протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.
Митним органом в оскаржуваному рішенні № UA204000/2023/000187/2 зазначено, серед іншого, що відповідно до комерційного інвойсу від 18.10.2023 №DHF230910001 умови оплати: 100% передоплата до дати оформлення митної декларації при імпорті. Можлива оплата частинами, що підтверджується банківськими платіжними дорученнями від 25.09.2023 на суму 59 079,5 дол.США та від 24.10.2023 на суму 8347,25 дол.США. Однак 2-га сторінка платіжного доручення від 25.09.2023, де в графі 70 зазначаються деталі платежу не надана».
Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, оскільки позивач скористався своїм правом визначеним приписами частини 8-9 статті 55 Митного кодексу України, та направив на електронну пошту відповідачеві лист від 15.02.2024 р. з додатками та роз`ясненнями для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товарів, серед яких наявне було платіжне доручення від 25.09.2023 р. з 2-гою сторінкою, де в графі 70 зазначаються деталі платежу.
При цьому митний орган за результатами наданих позивачем документів у рішенні від 22.02.2024 року №7.13 1/15/13 15/1238 зазначив, що наданий банківський платіжний документ від 25.09.2023 б/н та поданий до митного оформлення за митною декларацією від 28.12.2023 №23UA204150000845U2 банківський платіжний документ від 24.10.2023 б/н містять у графі 70 реквізити Проформи інвойс від 12.09.2023 №DHF23091001, при цьому, загальна сума здійсненої оплати не відповідає загальній вартості партії товару Проформи інвойс від 12.09.2023 №DHF23091001. Також митний орган зазначає, що надана Проформа інвойс від 12.09.2023 №DHF23091001 містить відомості про перелік товарів, що підлягають оплаті відповідно до умов пункту 4.2 Контракту від 08.09.2023 №DD23 0823. Відповідно до положень пункту 1.4 Контракту від 08.09.2023 №DD23 0823 перелік найменувань, кількість, ціна товару та загальна вартість кожної поставки вказуються у Комерційному інвойсі та/або Додатках (Специфікаціях), які є невід`ємною частиною Контракту. З огляду на дату виставлення Комерційного інвойсу від 18.10.2023 №DHF230910001 до Звернення не надано Додатку (Специфікації), яким узгоджено найменування, кількість, ціну товарів та загальну вартість поставки, відомості про які містяться в Проформі інвойсі від 12.09.2023 №DHF23091001. За результатами співставлення відомостей Проформи інвойс від 12.09.2023 №DHF23091001 та Комерційного інвойсу від 18.10.2023 №DHF230910001 встановлено невідповідність у відомостях стосовно окремих артикулів товарів та їх кількості.
Разом з чим, суд вважає за необхідне звернути увагу, що проформа-інвойс це документ, у якому зазначається обов`язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною. Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним, та у подальшому може змінюватись. Відмінність проформи-інвойсу полягає в тому, що деякі дані можуть бути не остаточними, та до нього ще можуть бути внесені зміни. Наприклад, сторони можуть змінити дані щодо кількості чи моделей, типу того чи іншого товару. А от інвойс із остаточними змінами та узгодженими даними вже формуватиме комерційний інвойс.
Згідно п.4.2. Контракту від 08.09.2023 р. №DD23 0823 Сторони погодили можливість передоплати (авансів) за товар згідно Проформи Інвойс на поставку товару. Умови оплати передоплати (авансу) і розмір передоплати (авансу) для кожної поставки товару вказується у Проформі Інвойс на поставку товару. Оплата частинами, підтверджується банківськими платіжними дорученнями від 25.09.2023 р. на суму 59 079,5 дол.США та від 24.10.2023 р. на суму 8347,25 дол.США. Перелік найменувань, кількість, ціна товару та загальна вартість поставки (67426,75 дол.США) зазначена у Комерційному інвойсі від 18.10.2023 №DHF230910001.
Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються.
У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Крім того, платіжне доручення на підтвердження здійснення оплати затовар є доказом щодо виконання/неналежного виконання покупцем умов Контракту, а не доказом розбіжностей у документах чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Відтак, договірні сторони можуть відступити від визначеного договором алгоритму їх реалізації за умови відсутності заперечень з боку іншої сторони. Для цілей митного законодавства важливою є об`єктивна підтверджуваність реалізації відповідних операцій.
Зазначена позиція узгоджуються з позицією викладеною в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30 січня 2014 року у справі № 826/13142/13-а, а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18.
Враховуючи правову позицію Вищого адміністративного суду України, викладеної у постанові по справі № 826/13142/13-а, «платіжне доручення є доказом щодо виконання (неналежного виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору, а не доказом розбіжностей у документах чи неповноти документів, доданих до вантажної митної декларації».
Зокрема, у наведеній справі № 826/13142/13-а Вищий адміністративний суд України вказав про наступне: «Так, за змістом статті 53 МК України банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, повинні надаватися у випадку, якщо товар оплачено. Зміст цієї норми вказує на те, що митне оформлення товару повинно бути здійснено як у випадку, коли оплата за договором здійснена вчасно, так і у випадку, коли оплата за товар здійснена з порушенням встановлених строків або не сплачена взагалі. При цьому несвоєчасність оплати партії товару не вказує на розбіжність даних, які містяться у наданих для митного оформлення документах, а лише вказує на порушення умов господарського договору».
Таким чином, з викладених підстав вбачається, що саме по собі платіжне доручення не є тим достовірним доказом, який може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару, а відтак - не є підставою для сумнівів у правильності визначенні митної вартості і твердження про розбіжність у документах.
Більш того, навіть за змістом п.4 ч.2 ст.53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є в тому числі і банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, але тільки у єдиному, тут же наведеному виключному випадку, а саме - якщо рахунок сплачено.
Проте, в жодному оскаржуваному рішенні відповідач не навів обґрунтувань того, що його зауваження будь-яким чином впливають на митну вартість товару. Так само, як і не навів інформацію про те, які саме обставини повинні підтвердити документи, що він запропонував позивачу надати додатково.
Суд зауважує, що відповідно до приписів ст. 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов`язковим.
Отже, суд зазначає, що на момент митного оформлення товару декларант не був зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 року у справі №380/6459/20.
У спірному рішенні відповідач також зазначає, що згідно з п.4.2. Зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів від 08.09.2023 №DD23-0823, сторони погодили можливість передоплати (авансів) за товар згідно проформи інвойс на поставку товару. Умови оплати передоплати (авансу) і розмір передоплати (авансу) для кожної поставки товару вказується у проформі інвойс на поставку товару. Так як, платіж від 25.09.2023 передував комерційному інвойсу від 18.10.2023 №DHF230910001, рахунків-проформ надано не було.
Позивач надав відповідачу Проформу-інвойс №DHF230910001 від 12.09.2023 р. разом з листом від 15.02.2024 року, а отже суд не приймає дане зауваження митного органу.
Митний орган у спірному рішенні зазначає, що в заявках на транспортне-експедиторське обслуговування від 30.11.2023 №1 та від 04.12.2023 №1 до договору від 30.11.2023 №30112023-02 зазначені умови поставки CIF, що суперечить даним, наявним в комерційному інвойсі від 18.10.2023 №DHF230910001 (FOB Shenzhen).
Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи позивач надав відповідачу пояснення, в яких зазначив, що в комерційному інвойсі від 18.10.2023р. №DHF230910001 дійсно зазначені умови поставки FOB Shenzhen, оскільки виробник товару та й сам товар із Китаю і перевезення останнього можливе тільки морським транспортом. Зважаючи, що з 24 лютого 2022 року (через російську військову агресію) захід суден в морські порти України заборонено, судно з товаром для ТОВ «Мебельтрейд» прибуло до порту Гданська в Польщі, що зазначено в коносаменті (Bill of lading) №ZHWE23090280 від 21.10.2023 р.
Відповідно до Інкотермс за терміном FOB (вільно на борту) продавець вважається тим, хто виконав своє зобов`язання по поставці, з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. З цього моменту покупець несе усі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару. Даний термін може застосовуватися лише при перевезенні товару морським або внутрішнім водним транспортом.
Таким чином, за умовами поставки FOB контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит та інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
В свою чергу, в заявках на транспортне-експедиторське обслуговування від 30.11.2023 №1 та від 04.12.2023 №1 до договору від 30.11.2023 №30112023-02 зазначені умови поставки CIF, оскільки на цих умовах здійснювалося перевезення товару ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС» з Гданську, Польща до Києву, Україна.
Отже, на умовах поставки FOB здійснювалося морське перевезення від продавця (DONGGUAN DESIGNHOME FURNITURE IMP AND EXP CO LTD) з Китаю до Гданську, Польща, а далі на умовах поставки CIF наземним транспортом з Гданську, Польща до Києва, Україна.
Стосовно розбіжностей виявлених митним органом у вазі вантажу, так митний орган зазначає, що вага вантажу по заявках на транспортне- експедиторське обслуговування від 30.11.2023 №1 та від 04.12.2023 №1 до договору від 30.11.2023 №30112023-02 16167 кг, що суперечить вазі, зазначеній в МД та комерційному інвойсі від 18.10.2023 №DHF230910001.
Суд не погоджується з такими твердженнями митного органу, оскільки в заявках на транспортне-експедиторське обслуговування від 30.11.2023 №1 та від 04.12.2023 №1 до договору від 30.11.2023 р. №30112023-02 зазначена вага брутто 16167 кг і 16068 кг, що означає, що вага брутто товару в контейнері №: CIPU5179940 - 16167 кг, а вага брутто товару в контейнері №:TLLU5878269 - 16068 кг, вага товару у двох контейнерах дорівнює 32235 кг. Такі самі дані зазначені в МД та комерційному інвойсі від 18.10.2023 р. №DHF230910001.
Митний орган зазначає, що в гр. 44 митної декларації під кодами документів 9610- копія митної декларації країни відправлення зазначені номери від 01.12.2023 №23PL322080NS6BFIX0 та 23PL322080NS6BFJ71, проте приєднані Супровідний документ T1 від 01.12.2023 №23PL322080NS6BFIX0 та Супровідний документ T1 від 01.12.2023 № 23PL322080NS6BFJ71.
Так, як вже наголошувалося судом, позивачем у відповідності до приписів ч. 8-9 ст. 55 МКУ були подані додаткові документи, серед яких: договір на перевезення від 27.07.2017 №2707/17, Проформу-інвойс №DHF230910001 від 12.09.2023 року, платіжне доручення від 25.09.2023 р. з 2-гою сторінкою, де в графі 70 зазначаються деталі платежу, експортні митні декларації № 531620230162299925 і № 531620230162299340, та пояснено, що відповідачу були подані транзитні митні декларації, оскільки на момент проведення митного оформлення продавець не надав позивачу експортні митні декларації Китаю.
Стосовно тверджень відповідача, що в рахунках-фактурах на перевезення від 30.11.2023 №LS-4524109 та №LS-4524110, зазначено договір на перевезення від 27.07.2017 №2707/17, що зазначений в гр..44 МД, однак до митного оформлення не наданий, як вже наголошувалося судом вище, позивач скористався своїм правом визначеним ч.8 та 9 ст. 55 МКУ та надав відповідачу договір на перевезення від 27.07.2017 №2707/17.
При цьому за результатами розгляду вказаних документів Рівненська митниця зазначила, що відповідно до пункту 4.1.3 Договору на транспортноекспедиційне обслуговування від 27.07.2017 №2707/17 при перевезенні товарів в режимі імпорт клієнт оплачує послуги впродовж 3 банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку. До Звернення не надано банківських платіжних документів стосовно оплати за послуги згідно Рахунків фактур від 30.11.2023 № LS 4524109 та від 30.11.2023 № LS 4524110.
Суд звертає увагу, що вказані документи не витребовувалися митним органом під час митного оформлення за митною декларацією від 28.12.2023 №23UA204150000845U2, та не обґрунтував, а ні у спірному рішенні, а ні в рішенні від 22.02.2024 року №7.13 1/15/13 15/1238, яким чином ненадання вказаних документів може вплинути на митну вартість товару.
Разом з чим, позивач надав до суду платіжну інструкцію №2321 від 26.12.2023 р. та платіжну інструкцію №2320 від 20.12.2023 р., що підтверджують оплату за послуги згідно Рахунків фактур від 30.11.2023 № LS 4524109 та від 30.11.2023 № LS 4524110.
Стосовно твердження Відповідача, що пунктом 2.6 Договору транспортного експедирування від 30.11.2023 №30112023 02 визначено, що зміст умов і особливостей конкретного перевезення, кількість, вид та найменування вантажу, вартість транспортноекспедиторських послуг, пункти відправлення та доставки вантажу, а також інші умови, пов`язані з виконанням цього Договору, сторони взаємно узгоджують в заявці, яка є невід`ємною частиною даного Договору (Додаток №1 до Договору). До МД декларантом надано Заявки від 30.11.2023 №1 та від 04.12.2023 №1, що є додатками до Договору транспортного експедирування від 30.11.2023 №30112023 02, та які містять відомості про порт/станцію відправлення вантажу Yanian, China, що кореспондується із відомостями коносаменту від 21.10.2023 №ZHWE23090280 (порт завантаження Yantian), та відомостями про порт відправлення (Yantian) згідно копій митних декларацій країни відправлення від 17.10.2023 №531620230162299340 та №531620230162299925. При цьому, згідно Комерційного інвойсу від 18.10.2023 №DHF230910001 ціна товарів сформована на комерційних умовах поставки FOB Shenzhen».
Судом встановлено, що позивач звернувся до виробника товару, з проханням надати пояснення чому відрізняється порт завантаження на що останній зазначив, що для відправлення заказу позивача в останній момент було змінено порт завантаження з Шенжень на Янтянь через відміну судна агентом. Тому у коносаменті № ZHWE23090280 від 21.10.2023 р. вказано порт Янтянь, в той час як в інвойсі №DHF230910001 від 18.10.2023р. ще залишився вказаний порт Шенжень, що в свою чергу підтверджується листом від виробника товару від 27.03.2024 р.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, назва порту завантаження безпосередньо ціни товару не стосується. Тому ці відомості не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Теж саме стосується зауважень митного органу стосовно того, що рахунки на оплату від 19.12.2023 №1625 та від 19.12.2023 №1621 містять реквізити Договору транспортного експедирування від 30.11.2023 №30112023 02. Однак, найменування та вартість послуг згідно рахунків на оплату від 19.12.2023 №1625 та від 19.12.2023 №1621 не кореспондується з аналогічними відомостями Заявок від 30.11.2023 №1, від 04.12.2023 №1, що є додатками до Договору транспортного експедирування від 30.11.2023 №30112023 02. Сама по собі заявка на транспортне перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість перевезення товару, а є лише передумовою виконання взятих на себе експедитором зобов`язань. Також, Заявки є підтвердженням погодження сторонами вимог щодо організації перевезення товару та є доказом щодо виконання/неналежного виконання перевізником погоджених умов перевезення, а не доказом розбіжностей у документах чи неповноти документів, доданих до митної декларації.
Щодо не надання позивачем до Звернення страхового документу. Суд наголошує, що вказаний документ не витребовувся митним органом під час митного оформлення за митною декларацією від 28.12.2023 №23UA204150000845U2, вказаний недолік митним органом було виявлено під час розгляду звернення позивача в порядку ч.8-9 ст. 55 МКУ.
При цьому, позивач надав до суду Сертифікат №12 до Договору добровільного страхування вантажів №TRS25564 від 27.03.2023 р.
Відповідач зазначає, що відповідно до пункту 4.4 Договору транспортного експедирування від 30.11.2023 №30112023 02, клієнт оплачує рахунки експедитора протягом 5 банківських днів з дати отримання рахунку. До Звернення не долучено банківські платіжні документи, що стосуються оплати рахунків на оплату від 19.12.2023 №1625 та від 19.12.2023 №1621.
Судом дослідженні платіжні інструкції №2301 від 01.12.2023 р. та №2302 від 01.12.2023 р., що підтверджують оплату за послуги згідно Рахунків фактур від 19.12.2023 №1625 та від 19.12.2023 №1621, при цьому митним органом не обґрунтовано у спірних рішеннях яким чином не надання вказаних документів може вплинути на митну вартість товару.
Також відповідач зазначає, що відповідно до коносаменту від 21.10.2023 №ZHWE23090280 та Заявок від 30.11.2023 №1 та від 04.12.2023 №1 портом/станцією прибуття є Gdansk, Poland. Згідно наданої залізничної накладної від 14.12.2023 №46712 транспортування товарів залізничними шляхами здійснено за маршрутом СлавковХрубешовІзовКлевань. При цьому, до Звернення та до МД не надано транспортних документів за усім маршрутом перевезення товарів до митного кордону України. Додатково наданий рахунок на оплату від 19.12.2023 №1625 містить відомості про грошовий розмір компенсації витрат за залізничне перевезення без зазначення маршруту. Як наслідок, митний орган вважає, що існує ризик незаявлення повних відомостей про усі складові митної вартості товарів, передбачених частиною десятою статті 58 МКУ.
Згідно п. 11, 12 статті 9 Закону України "Про транспортноекспедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарнотранспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.
З аналізу наведених норм, законодавством не вичерпано перелік документів, якими можуть бути підтверджені транспортні витрати, відтак, належними доказами понесених позивачем витрат на транспортування є, крім інших, коносамент від 21.10.2023 №ZHWE23090280 та Накладна УМВС від 14.12.2023 №46712. Таким чином, позивачем в повному обсязі підтверджені витрати на транспортування та надані відповідні документи.
Стосовно не надання перекладу митних декларацій країни відправлення від 17.10.2023 №531620230162299340 та №531620230162299925та дата оформлення копій митних декларацій країни відправлення передує укладанню комерційного документа, що в свою чергу не надає за можливе однозначно кореспондувати відомості копії митних декларацій країни відправлення від 17.10.2023 №531620230162299340 та №531620230162299925 із відомостями заявленими за МД та тих, що містяться у наданих до МД та Звернення документах.
З приводу перекладу, суд наголошує, що відповідно до ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Законодавчого визначення поняття "мова міжнародного спілкування" не існує. Так само немає чітко визначеного переліку іноземних мов, які є мовами міжнародного спілкування. Якщо керуватися звичаями ділового обороту, то до мов міжнародного спілкування відносяться мови найпоширеніші у світі та закріплені в міжнародному праві, мови, які офіційно застосовуються міжнародними організаціями - об`єднаннями держав відповідно до міжнародного права і на основі міжнародного договору. Таким чином, китайська мова, якою складені експортні декларації країни відправлення Китаю, є іноземною мовою міжнародного спілкування. Вимоги митного органу щодо перекладу цього документу не відповідають приписам ст. 254 Митного кодексу України.
Крім того, дата оформлення копій митних декларацій країни відправлення ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про дати оформлення копій митних декларацій країни відправлення не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Також митний орган зазначає, що надані додатково прайс-лист від 01.09.2023 б/н та комерційна пропозиція від 05.09.2023 б/н містять виключно інформацію щодо товарів, які зазначені в Комерційному інвойсі від 18.10.2023 №DHF230910001. Разом з тим, існування прайс листа та комерційної пропозиції на товари, імпортовані ТОВ «Мебельтрейд», суперечить положенням пункту 1.1 Контракту від 08.09.2023 №DD230823».
Суд звертає увагу, що прас-лист є обов`язковим документом, який повинен надаватися підприємством під час розмитнення товару, за умови надання позивачем документів, що стосуються числових значень товару. Суд зазначає, що згідно із загальноприйнятою світовою практикою прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Для підтвердження ціни, як "дійсної вартості" товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, контролюючим органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців. Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, - не передбачено.
Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг. Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно із загальноприйнятою світовою практикою прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Разом із тим, за наявності первинних документів у позивача щодо вартості та кількості товару, прас-лист не є тим обов`язковим єдиним документом для підтвердження митної вартості товару у відповідності до ст. 53 МК України.
Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом. При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Крім цього, суд звертає увагу, що посилання відповідача в рішеннях про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.
Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.
Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).
У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.
З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.
Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору.
Обґрунтовані відповідачем у листі від 22.02.2024 року №7.13 1/15/13 15/1238 недоліки в поданих, у відповідності до ч. 8, 9 ст. 55 МКУ, позивачем витребуваних митним органом документів, не відповідають дійсним обставинам та вказані зауваження є по суті формальними та не стосуються складових митної вартості товару.
Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товару № UA204000/2023/000187/2 від 29.12.2023 р. прийняті не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку прийняттю відповідачем картки відмови у митному оформленні № UA204000/2023/000263 від 29.12.2023 p, які є предметом спору у цій справі, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.
У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.
У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA204000/2023/000263 від 29.12.2023 p зазначено такі причини для відмови у митному оформлені: митна вартість імпортованих товарів за митною декларацією від 28.12.2023 №23UA204150000845U2 (довідковий номер 2563) не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки, декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994р., а надані до митного оформлення документи, містять неточності. Прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 29.10.2023 №UA204000/2023/000187/2 відповідно до вимог Розділу ІІІ (статті 49-66) Митного кодексу України. Підстава: Розділ ІІІ (статті 49-66), статті 256, 257 Митного кодексу України.
Разом з чим, як вже наголошувалося судом, позивачем у відповідності до ч.8, 9 ст. 55 МКУ були подані до митного органу документи які підтверджують митну вартість імпортованого товару, разом з чим, відповідачем безпідставно їх не прийнято до уваги та виявлені недоліки викладені митним органом у листі від 22.02.2024 року №7.13 1/15/1315/1238 взагалі не стосуються митної вартості товару, тому за результатами їх розгляду митний орган зобов`язаний був у відповідності до приписів ч. 9 ст. 55 МКУ прийняти письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовувати рішення про коригування заявленої митної вартості. При цьому надана відмова у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів є необґрунтованою та спростовується матеріалами справи.
З урахуванням викладеного, оскільки судом скасоване рішення про коригування митної вартості №UA204000/2023/000187/2 від 29.12.2023 р через його протиправність, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA204000/2023/000263 від 29.12.2023 p також підлягають скасуванню.
Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у спосіб обраний позивачем.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
ТОВ «Мебельтрейд» при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 4735, 54 грн, відповідно до платіжної інструкції №2349 від 01.02.2024 року.
З урахуванням викладеного, та враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, на користь позивача з Рівненської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 4735, 54 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «МЕБЕЛЬТРЕЙД» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.12.2023 р. № UA204000/2023/000263.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000187/2 від 29.12.2023 р.
Стягнути з Рівненської митниці (код ЄДРПОУ 43958370, адреса: вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, 33028) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МЕБЕЛЬТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 37679543, адреса: вул. Пушкінська, буд. 72, м. Одеса, 65000) сплачений судовий збір у розмірі 4735, 54 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «МЕБЕЛЬТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 37679543, адреса: вул. Пушкінська, буд. 72, м. Одеса, 65000) ;
Відповідач: Рівненська митниця (код ЄДРПОУ 43958370, адреса: вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, 33028)
Суддя П.П.Марин
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2024 |
Оприлюднено | 26.09.2024 |
Номер документу | 121835168 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Марин П.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні