Рішення

від 24.09.2024 по справі 460/26534/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2024 року м. Рівне№460/26534/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» (далі - позивач) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом до Рівненької митниці (далі - відповідач), у якому просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA204020/2023/000069/1 від 19.05.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації № UA204020/2023/000484.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний КВЕД 45.31). Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» (покупець) та HP HAKAN OTOMOTIV IC VE DIS TIC. LTD. STI. (продавець) укладено Контракт № OT22-004-HP-U від 04.04.2022 на поставку автозапчастин. На виконання укладеного контракту складено інвойс № НР32023000000028 від 11.05.2023 на поставку товару загальною вартістю 15772,33 доларів США. З метою митного оформлення та випуску товару у вільний обіг позивачем подано до митного органу митну декларацію № 23UA204020019947U8, при визначенні митної вартості товарів декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Позивач зазначає, що ним надано усі належні документи для застосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною контракту, однак відповідачем протиправно, в порушення нормст. 57 МК Українита за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів. Позивач вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Відтак, застосування резервного методу для визначення митної вартості товару позивач вважає протиправним, з огляду на що просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

04.12.2023 через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, митницею встановлено наявність в документах неточностей. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 та 63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. Тому, відповідач вважає, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняте ним в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З наведених у відзиві підстав, просить суд відмовити у задоволенні позову.

ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою суду від 20.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі відповідно до статті 262 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

04.12.2023 представником Рівненської митниці подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 05.12.2023 у задоволенні клопотання представника Рівненської митниці про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Відповідно до вимог частини четвертоїстатті 229 КАС Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний КВЕД 45.31).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» (покупець) та HP HAKAN OTOMOTIV IC VE DIS TIC. LTD. STI. (продавець) укладено Контракт № OT22-004-HP-U від 04.04.2022 (далі - Контракт), за умовами якого, продавець передає покупцеві автозапчастини та комплектуючі до них, іменовані Товар, а покупець оплачує і отримує його на умовах, викладених у цьому Контракті (п.1).

Пунктом 2 цього Контракту визначено, що покупець отримує товар партіями в кількостях і за цінами згідно специфікацій та комерційних інвойсів, які складаються на кожну партію товару і є невід`ємною частиною Контракту.

Продавець зобов`язується поставити товар за умовою згідно специфікацій та комерційних інвойсів на партію товару. Товар повинен бути поставлений на територію України не пізніше 90 календарних днів з моменту часткової чи 100% передоплати на розрахунковий рахунок продавця (п.3).

Пунктом 4 цього Контракту визначено, що оплата покупцем товару здійснюється шляхом переказу на рахунок продавця суми і в терміни, зазначені в специфікаціях чи інвойсах на партію товару. Загальна вартість товару за контрактом складається з сум комерційних інвойсів до даного контракту.

У специфікації № 8V1 від 11.05.2023 до Контракту № OT22-004-HP-U від 04.04.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» та Компанія HP HAKAN OTOMOTIV IC VE DIS TIC. LTD. STI погодили поставку товару на суму 15772,33 доларів США.

Відповідно до комерційного інвойсу № НР32023000000028 від 11.05.2023 вартість товару становить 15 772,33 доларів США, контракт - № OT22-004-HP-U від 04.04.2022, умови поставки FCA-ISTANBUL/Turkey.

Компанією HP HAKAN OTOMOTIV IC VE DIS TIC. LTD. STI. складено е-фактуру № НР32023000000028 від 11.05.2023, яка містить інформацію про перелік замовленого позивачем товару на суму 15 772,33 доларів США.

Сертифікатом походження товару № 0419485 від 11.05.2023 підтверджується поставка товару в 124 коробках вагою 1937,54 кг на підставі інвойсу № НР32023000000028 від 11.05.2023.

Квитанцією SWIFT № 328 від 01.06.2023 підтверджується оплата Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» товару на суму 15772,33 доларів США, отримувач платежу - Компанія HP HAKAN OTOMOTIV IC VE DIS TIC. LTD. STI., призначення платежу - Контракт № OT22-004-HP-U від 04.04.2022, інвойс № НР32023000000028 від 11.05.2023.

У відвантажувальній специфікації від 11.05.2023 зазначено про відвантаження для Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» товарів в кількості 4238 одиниць загальною вагою 1937,54 кг у 124 коробках.

Транспортування товару здійснювалося на підставі договору № ОД030123 від 03.01.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Даніловим Михайлом Євгеновичем (виконавець).

Відповідно до п.1.1. Договору № ОД030123 від 03.01.2023 виконавець зобов`язується доставити довірений йому замовником вантаж до пункту призначення і видати його особі, що має право на отримання вантажу, а замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевезення вантажів у рамках Договору здійснюється відповідно до чинного законодавства України, яке регулює даний вид правовідносин, і Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах (п.1.2. Договору № ОД030123 від 03.01.2023).

У п.1.3. Договору № ОД030123 від 03.01.2023 сторони визначили, що необхідний вид транспорту, кількість і найменування вантажу, маршрути походження, вантажовідправники та вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, вартість обумовлюються окремо.

03.05.2023 позивачем складено заявку № 08_05_23 до Договору № ОД030123 від 03.01.2023 на здійснення перевезення вантажу (автозапчастин) за маршрутом Туреччина (м. Стамбул) - Україна (м. Рівне), вантажовідправник - Компанія HP HAKAN OTOMOTIV IC VE DIS TIC. LTD. STI.

Відповідно до рахунку-фактури № РФ-ОТ002322 від 15.05.2023 транспортні послуги по перевезенню вантажів м. Стамбул (Туреччина) - п/п Порубне-Сірет, автомобіль АХ0505КТ/AX0505G CMR № 125789 від 12.05.2023 (страхування вантажу не проводилось, розвантажувально-навантажувальні роботи враховані у вартості перевезення) становлять 5166,00 гривень; транспортні послуги по перевезенню вантажів п/п Порубне-Сірет - м. Рівне, автомобіль АХ0505КТ/AX0505G CMR № 125789 від 12.05.2023 (страхування вантажу не проводилось, розвантажувально-навантажувальні роботи враховані у вартості перевезення) становлять 2214,00 гривень.

19.05.2023 позивачем подано митну декларацію № 23UA204020019947U8 з метою митного оформлення товарів: 1) кабелі електричні зі з`єднувальними елементами для напруги 24В; 2) труби пластикові, гнучкі для сідлового тягача; 3) вироби з пластмаси для сідлового тягача; 4) вироби з непористої вулканізованої гуми для сідлового тягача; 5) фітинги для труб, з нанесеною різьбою, з нержавіючої сталі для сідлового тягача; 6) сталевий трос з ПВХ покриттям; 7) вироби з чорних металів для сідлового тягача; 8) частини сідлового тягача, перемикачі поворотні; 9) електричне обладнання для сідлового тягача, для напруги 24В; 10) частини сідлового тягача.

У поданій митній декларації позивачем була заявлена митна вартість товару в розмірі 581938,02 грн (15913,60 доларів США по курсу 36,5686) відповідно до основного (першого) методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у відповідності до статей 57, 58 МК України.

До вказаної митної декларації декларантом долучені наступні документи: рахунок-фактуру № НР32023000000028 від 11.05.2023, автотранспорту накладну № 125789 від 12.05.2023, супровідний документ MRN23ROCT190000312049 від 12.05.2023, сертифікат про походження товару Y0419485 від 11.05.2023, рахунок-фактура № РФ-ОТ002333 від 15.05.2022, прайс-лист від 01.05.2023, доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 8V1 від 11.05.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) № ОТ22-004-НР-U від 04.04.2022, договір про перевезення № 08_05_23 від 16.03.2023, договір (контракт) про перевезення № ОД030123 від 03.01.2023, е-фактура № НР32023000000028 від 11.05.2023, копія митної декларації країни відправлення 23341300ЕХ00375824 від 11.05.2023.

У листі № 1905-2 від 19.05.2023 директор ТОВ «ВАЛЕР-А» ОСОБА_1 вказала, що для підтвердження митної вартості товарів для оформлення було надано: е-фактуру № НР32023000000028 від 11.05.2023, копію митної декларації країни відправлення № 23341300ЕХ00375824 від 11.05.2023, прайс-лист виробника дійсний від 01.05.2023 до 15.05.2023, інші додаткові документи надаватися не будуть.

Також, позивач надав експертний висновок № 22052023 від 22.05.2023, складений експертом Покровець І.С. Рівненської торгово-промислової палати, у якому зазначено, що вартість товару, який ввозиться із Туреччини по Контракту № OT22-004-HP-U від 04.04.2022 на умовах FCA Стамбул (Туреччина)/Incoterms 2010, станом на 22.05.2023 становить: артикул 211034 0 вимикач струму 24V - 2,63 доларів США за одиницю; артикул 211035 0 вимикач струму 24V - 3,33 доларів США за одиницю; артикул 211036 0 вимикач 24V - 1,96 доларів США за одиницю.

19.05.2023 за результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000069/1.

В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено, що вартість імпортованого товару № 8 не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з:

1) відмовою в наданні всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст. 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994;

2) подані до митного оформлення документи містять неточності:

відповідно до пункту 3 контракту від 04.04.2022 № OT22-004-HP-U (далі - Контракт) продавець зобов`язується поставити товар за умовою згідно специфікацій та комерційних інвойсів на партію товару, товар повинен бути поставлений на територію України не пізніше 90 календарних днів з моменту часткової чи 100% передоплати на розрахунковий рахунок продавця, однак банківських платіжних документів, що стосується задекларованого товару не надано;

в поданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 11.05.2023 № НР32023000000028 та доповненні до зовнішньоекономічного договору (Контракту) від 11.05.2023 специфікація № 8V1 вказано, що термін поставки товару 30 календарних днів з моменту часткової чи 100 % передоплати, що не кореспондується з умовами оплати, а саме 100% вартості інвойсу у термін 45 календарних днів від дати інвойсу.

У розділі ІІ рішення вказано, що Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про рівень митної вартості подібних товарів схожих за функціональним призначенням та конструктивними характеристиками, матеріалом виготовлення, країною виготовлення, визнаний за МД № UA204020/2022/035237 від 16.12.2022 ціною 10,90 дол. США за кг.

Розділ ІІІ рішення містить інформацію про те, що декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком:

1. відповідну бухгалтерську документацію.

2. висновок експерта щодо вартісних та якісних характеристик товарів підготовлений відповідними експертними організаціями.

3. банківські платіжні документи. У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до розділу IV рішення митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України з розрахунку у національній валюті України та валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання МД до митного оформлення відповідно до ціновою інформації про рівень митної вартості подібних товарів схожих за функціональним призначенням та конструктивними характеристиками, матеріалом виготовлення, країною виготовлення, визнаних за МД № UA204020/2022/035237 від 16.12.2022 ціною 10,90 дол США за 808,7364 USD (74,196 кг * 10,90 USD/кг), або у 29574,3579 грн.

На підставі рішення про коригування митної вартості № UA204020/2023/000069/1 від 19.05.2023 Рівненською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000484, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за МД № 23UA204020019947U8 від 19.05.2023.

У картці відмови роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: провести декларування товару відповідно до положень статті 257 Митного кодексу України (ЗУ № 4495-VI від 14.03.12), здійснивши коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000069/1 від 19.05.2023.

22.05.2023 декларантом подано другу митну декларацію для митного оформлення товару № 23UA204020019988U5. При подачі декларації враховано вимоги рішення про визначення митної вартості товарів № UA204020/2023/000069/1 від 19.05.2023.

У графі 43 декларації зазначено порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався декларантом та порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.

Коригування митної вартості товару зумовило донарахування позивачу митних платежів на суму 2566,86 грн, що відображено в графі «Подробиці розрахунків».

Не погоджуючись з рішенням відповідача про коригування митної вартостіта карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, частиною першою статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог частини другої-третьої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і60 цьогоКодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень частини третьої статті 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог частини другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.

Наведені норми законодавства зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Аналізуючи доводи митного органу про те, що відповідно до пункту 3 контракту від 04.04.2022 № OT22-004-HP-U (далі - Контракт) продавець зобов`язується поставити товар за умовою згідно специфікацій та комерційних інвойсів на партію товару, товар повинен бути поставлений на територію України не пізніше 90 календарних днів з моменту часткової чи 100% передоплати на розрахунковий рахунок продавця, однак банківських платіжних документів, що стосується задекларованого товару не надано, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» (покупець) та HP HAKAN OTOMOTIV IC VE DIS TIC. LTD. STI. (продавець) укладено Контракт № OT22-004-HP-U від 04.04.2022 (далі - Контракт), за умовами якого, продавець передає покупцеві автозапчастини та комплектуючі до них, іменовані Товар, а покупець оплачує і отримує його на умовах, викладених у цьому Контракті (п.1).

Пунктом 2 цього Контракту визначено, що покупець отримує товар партіями в кількостях і за цінами згідно специфікацій та комерційних інвойсів, які складаються на кожну партію товару і є невід`ємною частиною Контракту.

Продавець зобов`язується поставити товар за умовою згідно специфікацій та комерційних інвойсів на партію товару. Товар повинен бути поставлений на територію України не пізніше 90 календарних днів з моменту часткової чи 100% передоплати на розрахунковий рахунок продавця (п.3).

Пунктом 4 цього Контракту визначено, що оплата покупцем товару здійснюється шляхом переказу на рахунок продавця суми і в терміни, зазначені в специфікаціях чи інвойсах на партію товару. Загальна вартість товару за контрактом складається з сум комерційних інвойсів до даного контракту.

У специфікації № 8V1 від 11.05.2023 до Контракту № OT22-004-HP-U від 04.04.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» та Компанія HP HAKAN OTOMOTIV IC VE DIS TIC. LTD. STI. погодили поставку товару на суму 15772,33 доларів США. Умови оплати: 100% від вартості інвойсу у термін 45 календарних днів від дати інвойсу.

Відповідно до комерційного інвойсу № НР32023000000028 від 11.05.2023 вартість товару становить 15772,33 доларів США, контракт - № OT22-004-HP-U від 04.04.2022, умови поставки FCA-ISTANBUL/Turkey. Умови оплати: 100 % від вартості інвойсу у термін 45 календарних днів від дати інвойсу.

Відтак, суд зазначає, що інвойс № НР32023000000028 від 11.05.2023 містить аналогічні у Специфікації № 8V1 від 11.05.2023 положення щодо оплати.

Судом встановлено, що квитанцією SWIFT № 328 від 01.06.2023 підтверджується оплата Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» товару на суму 15 772,33 доларів США, отримувач платежу - Компанія HP HAKAN OTOMOTIV IC VE DIS TIC. LTD. STI., призначення платежу - Контракт № OT22-004-HP-U від 04.04.2022, інвойс № НР32023000000028 від 11.05.2023.

Отже, жодних розбіжностей в порядку розрахунку за товар немає. Наведені доводи митного органу є безпідставними та не могли бути підставою для коригування митної вартості товару.

У постанові від 11.06.2019 по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 17.04.2018 по справі № 815/329/17 та від 26.11.2020 по справі № 540/2455/19, які відповідно до частини п`ятоїстатті 242 КАС Українивраховуються судом при ухваленні рішення у даній справі.

Щодо доводів митного органу про те, що в поданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 11.05.2023 № НР32023000000028 та доповненні до зовнішньоекономічного договору (Контракту) від 11.05.2023 специфікація № 8V1 вказано, що термін поставки товару 30 календарних днів з моменту часткової чи 100 % передоплати, що не кореспондується з умовами оплати, а саме 100% вартості інвойсу у термін 45 календарних днів від дати інвойсу, суд звертає увагу на наступне.

Як вже зазначав суд, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» (покупець) та HP HAKAN OTOMOTIV IC VE DIS TIC. LTD. STI. (продавець) укладено Контракт № OT22-004-HP-U від 04.04.2022 (далі - Контракт), за умовами якого, продавець передає покупцеві автозапчастини та комплектуючі до них, іменовані Товар, а покупець оплачує і отримує його на умовах, викладених у цьому Контракті (п.1).

Пунктом 2 цього Контракту визначено, що покупець отримує товар партіями в кількостях і за цінами згідно специфікацій та комерційних інвойсів, які складаються на кожну партію товару і є невід`ємною частиною Контракту.

Продавець зобов`язується поставити товар за умовою згідно специфікацій та комерційних інвойсів на партію товару. Товар повинен бути поставлений на територію України не пізніше 90 календарних днів з моменту часткової чи 100% передоплати на розрахунковий рахунок продавця (п.3).

Пунктом 4 цього Контракту визначено, що оплата покупцем товару здійснюється шляхом переказу на рахунок продавця суми і в терміни, зазначені в специфікаціях чи інвойсах на партію товару. Загальна вартість товару за контрактом складається з сум комерційних інвойсів до даного контракту.

У специфікації № 8V1 від 11.05.2023 до Контракту № OT22-004-HP-U від 04.04.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» та Компанія HP HAKAN OTOMOTIV IC VE DIS TIC. LTD. STI. погодили поставку товару на суму 15772,33 доларів США (а.с.24-25). Умови оплати: 100% від вартості інвойсу у термін 45 календарних днів від дати інвойсу. Термін поставки товару: 30 календарних днів з моменту часткової чи 100% передоплати.

Відповідно до комерційного інвойсу № НР32023000000028 від 11.05.2023 вартість товару становить 15772,33 доларів США, контракт - № OT22-004-HP-U від 04.04.2022, умови поставки FCA-ISTANBUL/Turkey. Умови оплати: 100% від вартості інвойсу у термін 45 календарних днів від дати інвойсу. Термін поставки товару: 30 календарних днів з моменту часткової чи 100% передоплати.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що в даному випадку саме інвойс є документом, який закріплює підсумки перемовини щодо поставки певної партії товару та відображає дані щодо такої поставки повною мірою, зокрема умови поставки та термін оплати.

Суд зауважує, що стаття 53 МК України передбачає необхідність подання контролюючому органу документів, які підтверджують митну вартість імпортованого товару та її складові. Натомість, «термін поставки товару» не є необхідною складовою, що підтверджує митну вартість товару.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується з доводами позивача, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованих товарів та їх числові значення.

При цьому суд не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, враховуючи, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд наголошує, що вимога про надання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт (додаткові угоди до нього) та рахунок-фактура (інвойс).

Суд зазначає, що твердження відповідача про наявність у нього сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів є не логічними та необґрунтованими, при цьому, відповідач не надав суду жодного доказу тому, що надані декларантом документи були не повними, містили розбіжності, чи ознаки підробки.

На переконання суду, висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. Відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митних деклараціях, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16, від 13.06.2019 у справі № 820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Також, при вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядногорезервного методу визначення митної вартості товару передбаченестаттею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених устаттях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 08.02.2019 у справі № 825/648/17, від 20.07.2023 у справі № 640/22572/20.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа № 815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа № 815/3400/17, від 08.02.2019 у справі № 825/648/17, від 20.07.2023 у справі № 640/22572/20.

Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номери та дати митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На переконання суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Графа 33 оскаржуваного рішення не містить інформації який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості такого товару, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товару, відсутнє її коригування, не зазначено фактів, які вплинули або повинні вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості, тощо.

Крім того, суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною у митного органу ціновою інформацією.

Однак, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

На переконання суду відповідач не довів, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, не вказав на документи, зазначені у частині другійстатті 53Митного кодексу України, і які подав позивач як декларант при митному оформленні товару, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар, всупереч імперативної вимоги закону.

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.

З огляду на наведене, суд констатує, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000069/1 від 19.05.2023 не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другійстатті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.

У свою чергу, картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000484, сформована на підставі рішення № UA204020/2023/000069/1 від 19.05.2023 визнаного судом протиправним, отже, також є протиправною і підлягає скасуванню.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов належить задовольнити повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до частини першоїстатті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 5368,00 гривень, що підтверджується платіжними інструкціями 13.10.2023 № 1633, від 13.10.2023 № 1634, які містяться в матеріалах справи, а тому на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ототрак» слід стягнути за рахунок з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Рівненської митниці документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 5368,00 грн.

Згідно з частиною 1статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 5 частини 3статті 132 КАС Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з частиною 1 статті 138 КАС України розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Так, судом встановлено, що позивачем понесені витрати за письмовий офіційний переклад письмових доказів в розмірі 5280,00 гривень.

На підтвердження понесення таких витрат позивачем долучено договір про надання послуг письмового та усного перекладу № 106-23 від 27.02.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» та Приватним підприємством «Альфа Переклад» рахунок на оплату № 196 від 11.07.2023 на суму 5280,00 грн, акт надання послуг № 188 від 11.07.2023, платіжну інструкцію № ОТ00000950 від 17.07.2023 на суму 5280,00 гривень.

Відповідно до матеріалів справи до позовної заяви долучено засвідчений ПП «Альфа Переклад» переклад митної декларації Республіки Туреччини 23341300ЕХ00375824 від 11.05.2023, е-фактури № НР32023000000028 від 11.05.2023, транзитної митної декларації MRN 23TR34130001371371 з нотаріальним посвідченням підпису перекладача.

Отже, з доказів, наявних у матеріалах справи вбачається, що переклад документів і їх засвідчення нотаріусом здійснено позивачем для належного розгляду справи з метою доведення своєї позиції, а понесені позивачем витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи.

Аналогічного висновку з приводу необхідності стягнення на користь особи судових витрат пов`язаних з перекладом дійшов Верховний Суд у постанові від 31.03.2020 усправі № 160/7049/19. Крім того, суд враховує й те, що відповідачем не надано заперечень з приводу того, що такий переклад здійснювався з інших мотивів.

Відтак, судові витрати пов`язані з підготовкою до розгляду справи підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Рівненської митниці.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000069/1 від 19.05.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000484.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судовий збір у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці витрати, пов`язані з перекладом документів, у розмірі у розмірі 5280 (п`ять тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 24 вересня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" (вул. Тиха, 7,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 42617033)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя Ольга ПОЛІЩУК