Рішення

від 24.09.2024 по справі 580/4502/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року справа № 580/4502/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

03.05.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління ДПС в Черкаській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності №5-ДС від 24.04.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ прийнято з порушенням норм чинного законодавства, без належного з`ясування обставин, а тому він підлягає скасуванню. Зокрема позивач зазначив, що ст. 43 Закону України «Про запобігання корупції», визначає обов`язок не розголошувати і не використовувати в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв`язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов`язків, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до матеріалів дисциплінарного провадження встановлено вчинення виключно перегляду інформації, фактів розголошення її чи використанні в інший спосіб не встановлено, оскільки ним не виготовлялись копії переглянутої інформації та нікому вона не передавалась. Крім того вказана інформація відома йому не у зв`язку з виконанням службових повноважень, а у зв`язку з перебуванням у сімейних відносинах, оскільки вона створена з даних наданих членами його сім`ї або відносно них. Також позивач зазначив, що значна частина переглянутої ним інформації, така як наявність відсутність податкового боргу, види діяльності, місця ведення господарської діяльності, посадові особи та інше є публічною інформацією, що розміщена в публічному доступі. Крім того, позивач зазначив, що ним не було допущено порушення щодо виконання покладених на нього обов`язків та завдань відповідно до повноважень, більше того показники з виконання покладених завдань взагалі не були предметом дослідження, а з висновків дисциплінарного провадження вбачається встановлення факту виконання посадових обов`язків закріплених в посадовій інструкції. Також не було вчинено порушень вимог ст. 4 та 8 Закону України «Про державну службу», а саме принципу законності та професіоналізму, та оскільки як зазначено в матеріалах дисциплінарного провадження посадові обов`язки мною виконуються в повному обсязі, до виконання посадових обов`язків відноситься сумлінно і добросовісно.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що під час проведення періодичного перегляду та аналізу Журналів реєстрації подій в інформаційно - комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС ДПС) (моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Податковому блоці, моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Системі співставлення та Єдиному вікні подання електронної звітності) встановлені факти вчинення дій позивачем стосовно ФОП ОСОБА_2 (дружина позивача) та ТОВ «Медея-1» (директором якого є ОСОБА_3 батько позивача). Представник відповідача зазначив, що вчинені позивачем дії в ІКС ДПС на порушення вимог, визначених наказами ГУ ДПС від 03.02.2021 №158 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 » від 29.07.2022 №179 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 », без узгодження з уповноваженими особами. Документи, які підтверджують інформування уповноважених осіб, відповідно до вимог наказів ГУ ДПС від 03.02.2021 №158, від 29.07.2022 №179, про наміри або необхідність здійснювати дії в ІКС ДПС стосовно ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ТОВ «Медея-1» (код за ЄДРПОУ 22793879), відсутні. Враховуючи вищевикладені обставини відповідач вважає, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому просить позов задовільнити повністю.

Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Підставою для порушення дисциплінарного провадження став лист Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - УСР ДСР НП України) від 05.03.2024 №1028/55/122/01-2024 (вх. ГУ ДПС від 05.03.2024 № 3937/5) за результатами розгляду направленого ГУ ДПС листом від 24.01.2024 № 632/5/23-00-14-06 акту тематичної перевірки ГУ ДПС від 18.01.2024 № 2/23-00-14-14 (далі - Акт тематичної перевірки) щодо з`ясування викладених у листі Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС від 13.12.2023 №31449/7/99-00-14-04-07 обставин можливого вчинення порушень вимог Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (зі змінами) (далі« Закон № 1700).

Зокрема, у листі УСР ДСР НП України зазначено, що відповідно до листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 03.01.2024 №37-01/334-24 власне отримання доступу до інформації ІКС «Податковий блок» та її перегляд не є формою вчинення дій чи прийняття рішень під час реалізації службового повноваження, а є правом посадової особи на отримання відповідної інформації для реалізації своїх службових повноважень.

Також листом УСР ДСР НП України звернута увагу на те, що описані в акті тематичної перевірки дії, вчинені ОСОБА_4 свідчать про можливе вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пп, 2, 7 ч. 2 статті 65 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ «Про державну службу» (далі - Закон № 889) - порушення правил етичної поведінки державних службовців; перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.

За результатами аналізу Акту тематичної перевірки та долучених до нього матеріалів Дисциплінарною комісією встановлено наступне.

Листом Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС від 13.12.2023 №31449/7/99-00-14-04-07 додано роздруківки Журналів реєстрації подій в ІКС ДПС (моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Податковому блоці, моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Системі співставлення та Єдиному вікні подання електронної звітності), у яких було відображено факти використання ПСС ДПС відповідними працівниками ГУ ДПС із зазначенням дати виконання дій, типом (описом/режимом) виконуваної операції, коду суб`єкта господарювання, щодо якого виконувалась дія, прізвище, ім`я, по батькові користувача - працівника ГУ ДПС, що виконував відповідні дії, код користувача у ІКС ДПС та інші деталі проведення відповідних дій.

Так встановлено, що ГДІ ОСОБА_5 проведено дії в ІКС ДПС стосовно:

1) фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка є його дружиною, а саме:

17.02.2022, 04.04.2022, 12.12.2022, 05.01.2023, 11.01.2023, 17.01.2023, 30.01.2023, 13.02.2023, 23.02.2023, 27.02.2023, 07.03.2023, 14.03.2023, 17.03.2023, 21.03.2023, 26.03.2023, 02.05.2023, 25.05.2023, 13.06.2023, 20.07.2023, 16.08.2023, 18.08.2023, 19.092023, 20.10.2023 - здійснено дії у підсистемах ПСС «Податковий блок», а саме: «Облік платежів. Реєстрація платників податків» в режимі «Облік платежів. Перегляд та друк ІКП»;

20.01.2022, 31.01.2022, 17.02.2022, 22.03.2022, 25.03.2022, 05.05.2022, 07.06.2022, 13.06.2022, 22.06.2022, 23.06.2022, 26.09.2022, 11.01.2023, 17.01.2023, 23.02.2023, 09.03.2023, 25.04.2023, 26.06.2023, 27.06.2023, 30.08.2023, 04.09.2023, 20.10.2023, 01.11,2023, 06.11.2023 - здійснено дії у підсистемі ІКС «Податковий блок», а саме перегляд інформації «Реєстраційні дані, види діяльності, банківські рахунки, податкова звітність, перегляд документу податкової звітності, відомості про об`єкти оподаткування, відокремлені підрозділи та філії, пов`язані особи;

- 31.01.2022, 22.03.2022, 09.05.2022, 23.06.2022, 23.02.2023, 22.03.2023, 25.03.2023, 23.06.2023, 06.11.2023 здійснено дії у підсистемі ІКС «Податковий блок», а саме перегляд податкової звітності та витягів з реєстру;

2) ТОВ «Медея 1», директором якого є ОСОБА_3 , який є рідним батьком, а саме:

- 12.09.2023, 20.11.2023 - здійснено дії у підсистемі ІКС «Податковий блок», а саме : «Облік платежів. Реєстрація платників податків» в режимі «Облік платежів. Перегляд та друк ІКП. Пошук реєстраційних даних ПП»;

- 21.01.2022, 01.02.2022, 13.04.2022, 27.06.2022, 26.07.2022, 12.09.2023 здійснено дії у підсистемі ІКС «Податковий блок», а саме перегляд інформації «Реєстраційні дані, види діяльності, банківські рахунки, податкова звітність, перегляд документу податкової звітності, відомості про об`єкти оподаткування, відокремленні підрозділи та філії, пов`язані особи»;

- 21.01.2022, 01.02.2022, 13.04.2022, 27.06.2022, 26.07.2022, 12.09.2023 - здійснено дії у підсистемі ІКС «Податковий блок», а саме перегляд податкової звітності та документів пов`язаних з діяльністю СГД.

В рамках проведення тематичної перевірки на адресу управління по роботі з податковим боргом направлено лист від 27.12.2023 № 338/23-00-14-10 про надання пояснень щодо того, яким чином та кому із працівників управління по роботі з податковим боргом були доведені вказані платники податків до відпрацювання та надати їх результат.

Відповідно до отриманого листа управління по роботі з податковим боргом від 03.01.2024 № 12/23-00-13-02-15 встановлено, що посадовою інструкцією головного державного інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном, погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС ОСОБА_1 передбачено здійснення дій, що пов`язані з організацією стягнення боргу, погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ, а також щодо роботи з безхазяйним майном. У поясненні ГДІ ОСОБА_1 (додане до листа управління по роботі з податковим боргом), останній зазначив: «... Відомості, зазначені в додатку до службової записки від 27.12.2023№338/23-00-14-10, пояснити не можу, не пам`ятаю у зв`язку з великим об`ємом.».

Крім того, в листі управління по роботі з податковим боргом зазначено, що ОСОБА_6 не повідомляв уповноважених осіб на здійснення зовнішнього контролю про необхідність вчинення таких дій; після виникнення податкового боргу у СГД, визначених в додатках до листа від 27.12.2023 №338/23-00-14-10, по таких боржниках було призначено податкових керуючих з числа працівників управління.

З метою виконання вимог Закону № 1700, перебуваючи на посаді головного державного ревізора-інспектор а відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном, погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом ОСОБА_5 02.02.2021 повідомлено безпосереднього керівника про наявність потенційного конфлікту інтересів, пов`язаного з ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Медея 1». У подальшому потенційний конфлікт інтересів врегульований наказом ГУ ДПС від 03.02.2021 № 158 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 ».

У зв`язку зі змінами в організаційній структурі ГУ ДПС до наказу від 03.02.2021 № 158 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 » внесені зміни наказом ГУ ДПС від 08.04.2021 № 275 «Про внесення змін до окремих наказів Головного управління ДПС у Черкаській області», відповідно до яких по тексту наказу слова «відділ організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном, погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ» замінено словами «відділ організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном» у відповідних відмінках.

У подальшому накази ГУ ДПС від 03.02.2021 №158 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 », від 08.04.2021 №275 «Про внесення змін до окремих наказів Головного управління ДПС у Черкаській області» втратили чинність та виданий наказ ГУ ДПС від 29.07.2022 № 179 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 », яким врегульовано потенційний конфлікт інтересів у ОСОБА_1 шляхом здійснення зовнішнього контролю за виконанням повноважень на посаді головного державного інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном, погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом, пов`язаних з ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ТОВ «Медея-1» (код за ЄДРПОУ 22793879).

Наказом ГУ ДПС від 29.07.2022 № 179 визначені особи, уповноважені на проведення зовнішнього контролю, а саме: заступник начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном, погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом ОСОБА_7 , а у разі її тимчасової відсутності -головний державний інспектор відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном, погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом ОСОБА_8 .

У період вчинення дій, з 20.01.2022 по 20.11.2023, ГДІ ОСОБА_6 керувався відповідними посадовими інструкціями державного службовця, а саме головного державного інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом, затвердженою 01.11.2021 начальником ГУ ДПС ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ознайомлений 01.11.2021), головного державного інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном, погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ, затвердженою 19.07.2022 в.о. начальника ГУ ДПС ОСОБА_11 (ГДІ ОСОБА_6 ознайомлений 27.07.2022), головного державного інспектора відділу організації стягнення боргу та та роботи з безхазяйним майном, погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС, затвердженою 19.09.2023 в.о. начальника ГУ ДПС ОСОБА_12 ( ОСОБА_10 ознайомлений 19.09.2023) (далі Посадові інструкції), згідно з якими до його посадових обов`язків належить:

- здійснення -погашення податкового боргу з податків і зборів платників податків, заборгованості з інших платежів, а також стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску платників єдиного внеску; представництво інтересів в судах; ініціювання застосування до платників податків та платників єдиного внеску судових процедур банкрутства;

- забезпечення стягнення заборгованості суб`єктів господарювання за кредитами та позиками, залученими державою або під державні гарантії; надання допомоги у стягненні податкового боргу в міжнародних правовідносинах за запитами компетентних органів іноземних держав;

- підготовка документів щодо надання відстрочення, розстрочення та реструктуризації грошових зобов`язань та/або податкового боргу, списання безнадійного податкового боргу;

- застосування адміністративного арешту (арешту) майна платників податків та/або зупинення видаткових операцій на їх рахунках у банку;

- виявлення, облік, зберігання, оцінка, розпорядження безхазяйним майном, а також іншим майном, що переходить у власність держави;

- складання звітності щодо стану розрахунків платників податку та зборів з бюджетом та сплати єдиного внеску, координація бюджетного процесу за доходами;

- надання адміністративних послуг;

- загальне діловодство;

- здійснення інших повноважень, передбачених Положенням про відділ.

У період вчинення дій, з 20.01.2022 по 20.11.2023, ГДІ ОСОБА_6 керувався відповідно положеннями про структурний підрозділ, а саме Положенням про відділ організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС (затвердженого керівником ГУ ДПС 03.06.2021), Положенням про відділ організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном, погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС (затверджені керівником ГУ ДПС 19.07.2022, 20.09.2022, 24.10.2022, 27.12.2022, 17.05.2023) (далі - Положення про відділ), відповідно до яких основними завданнями та функціями відділу є організація стягнення боргу та погашення боргу з фізичних осіб, стягнення несплачених сум єдиного внеску, виявлення, обліку, зберігання, оцінки, розпорядження безхазяйним майном; координація діяльності та організація їх взаємодії з територіальними органами центральних органів виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань, що відносяться до компетенції відділу.

В рамках дисциплінарного провадження ГДІ ОСОБА_5 надано пояснення, в якому останній зазначає: «... Відомості щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження пояснити не можу, не пам`ятаю, у зв`язку з великим обсягом робіт.».

Також, в рамках дисциплінарного провадження отримано пояснення від начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном, погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС ОСОБА_13 як безпосереднього керівника ГДІ ОСОБА_1 . У своєму поясненні начальник відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном, погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС ОСОБА_13 зазначила: «..Згідно наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 20.11,2023 №299 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 » являюсь уповноваженою особою, що визначена на здійснення зовнішнього контролю у формі перевірки вчинення дій, змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються чи розробляються головним державним інспектором відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном, погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом ОСОБА_1 , пов`язаних із суб`єктами господарювання: ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ-ТРШС-АГРО" (код ЄДРПОУ 45202771). Головний державний інспектор відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном, погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом ОСОБА_1 здійснює заходи з погашення податкового боргу з податків і зборів платників податків, заборгованості з інших платежів, а також стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску платників єдиного внеску; ініціювання застосування до платників податків та платників єдиного внеску судових процедур банкрутства; надання адміністративних послуг по суб`єктам господарювання, що перебувають на обліку в ДПІ у м. Черкасах.

Головний державний інспектор відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном, погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом ОСОБА_1 не повідомляв мене, як уповноважену особу, на здійснення зовнішнього контролю щодо обставин, які можуть призвести до конфлікту інтересів.».

Дисциплінарною комісією листом від 22.03.2024 № 5/23-00-72-04 запрошено ГДІ ОСОБА_1 для участі 28.03.2024 в засіданні Дисциплінарної комісії, проте останній від участі у засідання відмовився та попросив врахувати попередньо надані ним пояснення, про що свідчить зроблена ГДІ ОСОБА_5 власноруч 22.03.2024 відмітка про отримання такого листа.

Оскільки під час тематичної перевірки встановлено, що дії, які вчинялись позивачем у ІКС ДПС, вчинені ним стосовно близьких йому осіб, а саме: фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка є його дружиною та ТОВ «Медея 1», директором якого є ОСОБА_3 , який є рідним батьком, тому наказом Головного управління ДПС у Черкаській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 24.04.2024 №5-дс застосовано до головного державного інспектора відділу організації стягнення та заборгованості ЄСВ управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 65 Закону №889.

Не погоджуючись із спірним наказом, позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх праві та інтересів.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889).

Відповідно до визначень, що містяться у статті 2 вказаного Закону №889 посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону; професійна компетентність - здатність особи в межах визначених за посадою повноважень застосовувати спеціальні знання, уміння та навички, виявляти відповідні моральні та ділові якості для належного виконання встановлених завдань і обов`язків, навчання, професійного та особистісного розвитку.

Згідно зі статтею 8 Закону України №889-VIII державний службовець зобов`язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

Приписами статті 64 Закону №889-VIII встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (частина 1 статті 65 Закону №889-VIII ).

Відповідно до частини 2 статті 65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (пункт 5).

У відповідності до вимог статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження, догана, попередження про неповну службову відповідність, звільнення з посади державної служби.

У силу положень частини четвертої статті 66 Закону №889 у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

Згідно із частиною 1 статті 67 №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Отже, дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується певним органом до працівника, який порушив трудову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

Із зазначеного слідує, що для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку: об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Крім того, стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися, насамперед, на такому:

- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;

- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного проступку;

- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

- чи відповідає застосований вид стягнення вимогам закону.

Статтею 69 Закону №889-VIII передбачено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії.

За нормами статті 73 Закону України №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Системний аналіз означених положень Закону дає підстави для висновку про покладення на державних службовців певних обов`язків, перелік яких міститься, зокрема в статті 8 Закону №889. Невиконання ж покладених на державного службовця обов`язків чи неналежне їх виконання може призвести до притягнення його до дисциплінарної відповідальності у випадку встановлення під час службового розслідування вчинення таким державним службовцем дисциплінарного проступку. При цьому, в залежності від характеру вчиненого дисциплінарного проступку Законом №889 визначено види застосовних дисциплінарних стягнень, серед яких зауваження.

Водночас обов`язковою передумовою для застосування до державного службовця одного з видів дисциплінарної відповідальності є встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Тобто, для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, законодавство передбачає необхідність встановлення вини такої особи за результатами проведення службового розслідування / дисциплінарного провадження.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 200/8522/19-а.

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2013 №1039 (далі - Порядок №1039).

Згідно із пунктом 2 Порядку №1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Пунктом 4 Порядку №1039 встановлено, що дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Згідно із пунктом 31 Порядку №1039 дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді. Державний службовець має право: бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії; надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника. Державний службовець користується іншими правами, встановленими Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 32 Порядку №1039 про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії. У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень.

Згідно із пунктом 33 Порядку №1039 дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Відповідно до статті 75 Закону №889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

За змістом пункту 35 Порядку №1039 дисциплінарна комісія вносить суб`єкту призначення (керівникові державної служби) пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання. Одночасно із внесенням суб`єкту призначення (керівникові державної служби) пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб`єкту призначення (керівнику державної служби) такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб`єкту призначення (керівнику державної служби) відповідно до статті 75 Закону.

Згідно із пунктом 36 Порядку №1039 за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб`єкт призначення (керівник державної служби) протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення оформляється наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення (керівника державної служби)

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Закону №889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Судом зазначає, що за результатами аналізу Акту тематичної перевірки та долучених до нього матеріалів Дисциплінарною комісією встановлено, що листом Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС від 13.12.2023 №31449/7/99-00-14-04-07 додано роздруківки Журналів реєстрації подій в ІКС ДПС (моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Податковому блоці, моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Системі співставлення та Єдиному вікні подання електронної звітності), у яких було відображено факти використання ПСС ДПС відповідними працівниками ГУ ДПС із зазначенням дати виконання дій, типом (описом/режимом) виконуваної операції, коду суб`єкта господарювання, щодо якого виконувалась дія, прізвище, ім`я, по батькові користувача - працівника ГУ ДПС, що виконував відповідні дії, код користувача у ІКС ДПС та інші деталі проведення відповідних дій.

Так встановлено, що ГДІ ОСОБА_5 проведено дії в ІКС ДПС стосовно:

1) фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка є його дружиною, а саме:

17.02.2022, 04.04.2022, 12.12.2022, 05.01.2023, 11.01.2023, 17.01.2023, 30.01.2023, 13.02.2023, 23.02.2023, 27.02.2023, 07.03.2023, 14.03.2023, 17.03.2023, 21.03.2023, 26.03.2023, 02.05.2023, 25.05.2023, 13.06.2023, 20.07.2023, 16.08.2023, 18.08.2023, 19.092023, 20.10.2023 - здійснено дії у підсистемах ПСС «Податковий блок», а саме: «Облік платежів. Реєстрація платників податків» в режимі «Облік платежів. Перегляд та друк ІКП»;

20.01.2022, 31.01.2022, 17.02.2022, 22.03.2022, 25.03.2022, 05.05.2022, 07.06.2022, 13.06.2022, 22.06.2022, 23.06.2022, 26.09.2022, 11.01.2023, 17.01.2023, 23.02.2023, 09.03.2023, 25.04.2023, 26.06.2023, 27.06.2023, 30.08.2023, 04.09.2023, 20.10.2023, 01.11,2023, 06.11.2023 - здійснено дії у підсистемі ІКС «Податковий блок», а саме перегляд інформації «Реєстраційні дані, види діяльності, банківські рахунки, податкова звітність, перегляд документу податкової звітності, відомості про об`єкти оподаткування, відокремлені підрозділи та філії, пов`язані особи;

- 31.01.2022, 22.03.2022, 09.05.2022, 23.06.2022, 23.02.2023, 22.03.2023, 25.03.2023, 23.06.2023, 06.11.2023 здійснено дії у підсистемі ІКС «Податковий блок», а саме перегляд податкової звітності та витягів з реєстру;

2) ТОВ «Медея 1», директором якого є ОСОБА_3 , який є рідним батьком, а саме:

- 12.09.2023, 20.11.2023 - здійснено дії у підсистемі ІКС «Податковий блок», а саме : «Облік платежів. Реєстрація платників податків» в режимі «Облік платежів. Перегляд та друк ІКП. Пошук реєстраційних даних ПП»;

- 21.01.2022, 01.02.2022, 13.04.2022, 27.06.2022, 26.07.2022, 12.09.2023 здійснено дії у підсистемі ІКС «Податковий блок», а саме перегляд інформації «Реєстраційні дані, види діяльності, банківські рахунки, податкова звітність, перегляд документу податкової звітності, відомості про об`єкти оподаткування, відокремленні підрозділи та філії, пов`язані особи»;

- 21.01.2022, 01.02.2022, 13.04.2022, 27.06.2022, 26.07.2022, 12.09.2023 - здійснено дії у підсистемі ІКС «Податковий блок», а саме перегляд податкової звітності та документів пов`язаних з діяльністю СГД.

Вищезазначені дії позивача, за висновками здійсненого дисциплінарного провадження, призвели до порушень правил етичної поведінки державних службовців, що призвело до недотримання вимог п.п. 21.1.2, 21.1.3 ч. 1 ст. 21 Податкового кодексу України, п.п. 2, 3 ст. 4, п.п. 2, 7, 10 ч. 1 ст. 8 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VII Про державну службу, ст.ст. 33, 38, 43 Закону №1700, п.п. 4.1, 4.2 розділу 4, п. 5.1 розділу 5 Правил етичної поведінки, п.п. 7.2, 7.3 Порядку, п. 1 розділу IV Загальних правил етичної поведінки, наказу ГУ ДПС від 28.08.2023 №218, оскільки позивачем вчинено дисциплінарний проступок, передбачений п. 2 ч. 2 ст. 65 Закону №889.

Щодо таких висновків відповідача, суд зазначає таке.

Наказом Державної податкової служби України 15.05.2020 №216 «Про затвердження Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України» (зі змінами) (далі - Порядок №216), визначено взаємодію між суб`єктами відносин, пов`язаних з реалізацією повноважень обробки і розпорядження інформацією в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України (далі - система), умови отримання користувачами можливості обробляти інформацію в системі та правила обробки цієї інформації, а також порядок здійснення контролю за дотриманням вимог Порядку користувачами.

Відповідно пункту 7.2. Розділу 7 Порядку №216 користувач зобов`язаний: дотримуватися вимог Порядку; використовувати інформацію виключно в цілях, передбачених посадовою інструкцією або іншим організаційно-розпорядчим документом органу ДПС; не передавати інформацію стороннім особам; копіювати або зберігати інформацію системи тільки на обліковані носії інформації виключно для виконання функціональних обов`язків.

Згідно з пунктом 7.3. Розділу 7 Порядку №216 користувачу забороняється: використання інформації в цілях, не передбачених посадовою інструкцією; передача іншим особам свого ідентифікатора користувача в системі/мережі, пароля та інших засобів доступу до системи; передача конфіденційної інформації стороннім особам; копіювання або збереження конфіденційної інформації системи на будь-які носії інформації, якщо це не пов`язано з виконанням функціональних обов`язків.

Відповідно до пункту 7.4. Розділу 7 Порядку №216 відповідальність за порушення вимог Порядку покладається на користувачів та їхніх керівників.

Разом з цим, згідно з пунктом 5.1 частини 5 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом Державної податкової служби України від 02.09.2019 №52 (із змінами) (далі - Наказ №52), працівники повинні використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) виключно для виконання своїх посадових обов`язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Також згідно з вимогами пункту 1 Розділу IV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158 (із змінами і доповненнями), державний службовець та посадова особа місцевого самоврядування повинні використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) виключно для виконання своїх посадових обов`язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 43 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» із змінами (далі - Закон №1700) особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, не розголошують і не використовують в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв`язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов`язків, крім випадків, встановлених законом.

Суд акцентує увагу на тому, що дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у Черкаській області не встановлено, що службова інформація позивачем використовувалася та передавалася в особистих цілях стороннім особам.

Таким чином, суд робить висновок про те, що отримання доступу до інформації ІКС «Податковий блок» та її перегляд не є формою вчинення дії чи прийняття рішення під час реалізації службового повноваження.

У зв`язку з викладеним у суду відсутні підстави для констатації факту використання ОСОБА_1 інформації з ІКС «Податковий блок» у власних інтересах за наведеними обставинами.

Окремо, суд вважає за необхідне звернути увагу на правові висновки та правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16.10.2020 у справі №806/1473/16, відповідно до якої встановлено, що під час службової перевірки та притягнення позивача до відповідальності коло його службових обов`язків не встановлювалося. Не з`ясовано, яким чином і чи перетиналися особисті стосунки позивача та його родичів зі сферою його службових повноважень, чи мав позивач будь-який майновий чи немайновий приватний інтерес, що був би пов`язаний із виконанням ним службових повноважень.

Та обставина, що близькі родичі позивача займаються підприємницькою діяльністю, не встановлює між ними відносин прямого підпорядкування, оскільки жоден з них не наділений повноваженнями у відношенні до іншого у вирішенні питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням.

Також, у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 806/1473/16 зазначено, що сама по собі наявність у будь-якої особи близьких родичів не свідчить про можливість потенційного впливу на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень (вчинення або невчинення дій) державним службовцем. Такий потенційний вплив може мати місце і у випадку дружніх, особистих, інших позаслужбових стосунків.

У постанові від 16 жовтня 2020 року у справі № 806/1473/16 Верховний Суд зазначив, що кожна особа в процесі своєї життєдіяльності взаємодіє з різноманітними фізичними та юридичними особами у різних сферах. Рівні такої взаємодії, її зміст, спрямованість є важливою складовою приватного та сімейного життя особи, яке гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Втручання органів державної влади у таке право з метою протидії та запобігання корупції є виправданим за умови настання певних обставин, однак не може покладати на особу обов`язку беззастережно розкривати геть усі свої особисті стосунки.

Так, у Методичних рекомендаціях з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб Національного агентства з питань запобігання корупції зазначається, що законом не встановлюється заборон чи обмежень на наявність приватного інтересу (приватного життя), як такого. Йдеться про дотримання правил етичної поведінки службовця та відповідну оцінку приватних інтересів через призму можливого їх негативного впливу на об`єктивність прийняття рішень чи діянь службовця при реалізації своїх службових повноважень.

Наведене окремо вказує на відсутність в діях позивача дисциплінарного проступку.

Відтак, спірний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Окрім зазначеного суд також звертає увагу і на таке.

Згідно із частиною 1 статтею 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Рішення, яке приймається за наслідками дисциплінарного провадження, повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мають значення для його прийняття.

Саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також ненаведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.08.2019 у справі №1340/4847/18.

Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд робить висновок про задоволення позову.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України Про судовий збір та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 139, 242-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності №5-ДС від 24.04.2024.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА