Ухвала

від 12.09.2024 по справі 757/16036/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ «ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ» на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.04.2024 задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «ПК «Зоря Поділля», відкритому в банківській установі АТ "МIБ" МФО 380582 за № НОМЕР_1 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ) у сумі 221 248 700 гривень, із забороною відчуження коштів в частині видаткових операцій, крім обов`язкових платежів до бюджету та для виплати заробітної плати.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «ПК «Зоря Поділля»подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт.

Апелянт зазначав, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києві від 05.04.2024 скасовано раніше накладений арешт на

---

Справа 757/16036/24-к Слідчий суддя - ОСОБА_7

Апеляційне провадження № 11-сс/824/3400/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

грошові кошти у сумі 221 248 700 гривень, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "МIБ" МФО 380582.

Однак, незважаючи на законність вказаної ухвали слідчого судді від 05.04.2024, слідчим суддею 10.04.2024 повторно накладено арешт на вищезазначені грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «ПК «Зоря Поділля».

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт вказував про відсутність правових підстав для накладення арешту, оскільки належні ТОВ «ПК «Зоря Поділля» грошові кошти у безготівковій формі на банківському рахунку (без найменування номіналів купюр, їх серійних номерів та інших родових та індивідуальних ознак, властивих для готівкових коштів) - не підпадають під визначення речових доказів в кримінальному провадженні, не є матеріальними об`єктами, які можуть бути знаряддями злочину, зберегти на собі його сліди або відомості, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Слідчим суддею не враховано, що банківський рахунок містить лише числові відомості про кількість грошових коштів, при цьому КПК України прямо передбачено, що речовими доказами визнаються лише матеріальні об`єкти, в тому числі, грошові кошти, які можуть належати до матеріальних об`єктів, наприклад, у вигляді грошових банкнот/купюр.

Таким чином, на переконання апелянта, постанова слідчого про визнання речовими доказами грошових коштів у безготівковій формі на банківських рахунках, не відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, оскільки вона містить невірні мотиви її прийняття, а також містить невірне посилання на положення ст. 98 КПК України, яка не могла бути застосована у даному випадку.

В оскаржуваній ухвалі не зазначено жодних доказів того, які саме грошові кошти ТОВ «ПК «Зоря Поділля» набуті злочинним шляхом, які ознаки, сліди кримінального правопорушення вони містять, та які саме і в якому розмірі грошові кошти ТОВ «ПК «Зоря Поділля» можуть бути як речовий доказ у кримінальному провадженні, з урахуванням того, що підприємство проводить десятки банківських операцій по сплаті грошових коштів з рахунків на виконання своїх господарських зобов`язань перед контрагентами-постачальниками відповідно до вимог чинного законодавства України.

Також апелянт вказував, що жодній службовій особі ТОВ «ПК «Зоря Поділля» не пред`явлено підозри, а прокурором в свою чергу не надано належних та допустимих доказів щодо наявності достатніх підстав вважати, що зазначені грошові кошти підлягатимуть спеціальній конфіскації, або можливої конфіскації, як виду покарання чи заходу забезпечення кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Крім того, реалізація цукру на адресу ТОВ «Нова-Постач» та ТОВ «Біосоіл» була здійснена по середнім цінам, які діяли на ринку на той момент, що підтверджується довідкою Національної асоціації цукровиків України «УКРЦУКОР» від 24.05.2023 за вих.№24-05/144.

Прокурор не надав належних доказів, які б підтверджували, що кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ПК «Зоря Поділля» є неправомірною вигодою, яку підприємство отримало внаслідок вчинення кримінально-караних дій.

ТОВ «ПК «Зоря Поділля» є одним з найбільших виробників цукру в Україні та включено в перелік об`єктів критичної інфраструктури в секторі харчової промисловості та агропромислового комплексу.

Накладення арешту на грошові кошти, що розміщені на банківських рахунках ТОВ «ПК «Зоря Поділля», по суті блокує роботу підприємства, яке має важливе значення для економіки України в умовах воєнного стану, що є не припустимим.

Оскаржувана ухвала не містить інформації про дослідження прокурором в ході досудового розслідування питання щодо наявності у ТОВ «ПК «Зоря Поділля» обсягів цукру та документів щодо його реалізації третім особам, у тому числі ТОВ «Нова-Постач» та ТОВ «Біосоіл», а тому незрозуміло, яким чином і на підставі яких доказів прокурор у клопотанні та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі дійшли висновків про те, що між сторонами мали місце безтоварні операції.

Продаж цукру від ТОВ «ПК «Зоря Поділля» на ТОВ «Нова-Постач» та ТОВ «Біосоіл» був здійснений в рамках проведення звичайної господарської діяльності підприємства по реалізації виробленого цукру третім особам.

ТОВ «ПК «Зоря Поділля» відповідно до ст. ст. 330, 388, 389 ЦК України є добросовісним набувачем майна у вигляді грошових коштів, і товариству взагалі не було відомо про кримінальні провадження та про вчинені злочини службовими особами ТОВ «Нова-Постач» і ТОВ «Біосоіл».

Представник ТОВ «ПК «Зоря Поділля у судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про поважні причини свого неприбуття не повідомив та клопотань про відкладення судового засідання не подавав.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, заслухавши думку прокурора ОСОБА_5 , який не заперечував проти здійснення судового розгляду без участі представника власника майна, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності учасників судового провадження, які не прибули в судове засідання.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення поданої апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72022000220000019 від 03.08.2022 за ч. 3, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205-1, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.

Згідно даних клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що під час воєнного стану в Україні суб`єкти підприємницької діяльності, які є резидентами України, за попередньою змовою з невстановленими особами, з метою прикриття протиправної діяльності у сфері оподаткування та створення документальної видимості проведення господарських операцій, здійснюють операції по реалізації товарно-матеріальних цінностей за рахунок коштів державного бюджету, які фактично мають безтоварний характер.

Зазначена злочинна схема забезпечує незаконне виведення безготівкових коштів підприємств реального сектору економіки у тіньовий, тобто неконтрольований державою обіг, минаючи при цьому систему оподаткування - органи державного контролю та фінансового моніторингу.

Зокрема, у ході досудового розслідування встановлено, що протягом 2022-2023 років, службові особи та фактичні власники підприємств ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ», у ході виконання договорів щодо надання послуг із забезпечення комплектами харчування особового складу ЗСУ та підпорядкованих ним навчальним закладам, укладених з Міністерством оборони України, шляхом завищення податкового кредиту та фактичної непоставки продуктів харчування, ухилилися від сплати податків та заволоділи коштами останнього в особливо великих розмірах, чим спричинили майнової шкоди Міністерству оборони України.

Окрім того, слідством отримано висновок судової економічної експертизи № 26543/26544/23-71 від 19.01.2024 відповідно до якого Міністерство оборони України отримало збиток через те, що грошові кошти у сумі 85 442 300 грн. отримані від Міністерства оборони України на користь ТОВ ПК «Зоря Поділля» у якості оплати за товар, який у подальшому не постачався до військових частин на виконання договору».

На даний час встановлено, що службові особи ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ» у період з 01.05.2023 по 11.05.2023, з метою розтрати коштів, отриманих від Міністерства оборони України, здійснили незаконні безтоварні операції шляхом перерахування коштів, зокрема:

1. За цукор білий в розмірі 109 848 700 грн на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий ПАТ «ПК «ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ» ЄДРПОУ 34009446.

2. За продукти харчування в розмірі 150 млн грн на рахунок № НОМЕР_3 , відкритий ТОВ «БІОСОЛ» ЄДРПОУ 41314649.

Після чого, ТОВ «БІОСОІЛ», перерахував за цукор білий кристалічний кошти у розмірі 111, 40 млн грн на рахунок ПАТ «ПК «ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ» ЄДРПОУ 34009446 № НОМЕР_2 .

В подальшому, під час досудового розсування встановлено загальну суму перерахування від ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ» на ТОВ «ПК ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ» яка складає 109 848 700 грн., та від ТОВ «БІОСОІЛ» на рахунки ТОВ «ПК ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ» 111 400 000 грн., загалом 221 248 700 грн.

Загальна сума вищевказаних перерахувань на рахунки ТОВ «ПК ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ» яка встановлена на теперішній час матеріалами кримінального провадження по руху коштів становить 221 248 700 грн.

Установлено, що ТОВ «БІОСОЛ» ЄДРПОУ 41314649 податковий кредит формує за рахунок придбання продуктів харчування, при цьому надає неплатникам послуги забезпечення комплектами продуктів для військових. Таким чином, неможливо провести аналіз купівлі/продажу товарів, існує ймовірність підміни номенклатури товари.

Окрім того, згідно висновку аналітичного дослідження про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 43672933) щодо наявності ознак правопорушення, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/бо інших правопорушень за період з 01.01.2022 по 01.08.2023 при проведенні фінансово-господарської діяльності за договором № 286/2/22/15 укладеного з Міністерством оборони України в розрізі взаємовідносин з ТОВ ПК «ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 34009446), ТОВ ПК «ПОДІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 33143011), ТОВ "ГРУПА АГРОПРОДІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 34009446) № 542/99-00-08-01-01-20/43672933 від 24.10.2023 установлено спричинення майнової шкоди Міністерству оборони України у розмірі 85 442 300 грн, внаслідок перерахування ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ» (ЄДРПОУ 43672933) коштів отриманих від Міністерства оборони України по договору від 07.03.2022 № 286/2/22/15 на користь ТОВ «ПК «Зоря Поділля» (ЄДРПОУ 34009446) у якості оплати за товар, який у подальшому не постачався до військових частин на виконання зазначеного договору, який у свою чергу підтверджено висновком судової економічної експертизи № 26543/26544/23-71 від 19.01.2024.

Також, висновком аналітичного дослідження про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 43672933) щодо наявності ознак правопорушення, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/бо інших правопорушень за період з 01.01.2022 по 01.08.2023 при проведенні фінансово-господарської діяльності за договором № 286/2/22/15 укладеного з Міністерством оборони України в розрізі взаємовідносин з ТОВ ПК «ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 34009446), ТОВ ПК «ПОДІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 33143011), ТОВ "ГРУПА АГРОПРОДІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 34009446) № 542/99-00-08-01-01-20/43672933 від 24.10.2023 установлено формування неправомірного податкового кредиту ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 43672933) у сумі 14 240 383 грн шляхом реєстрації ТОВ «ПК «Зоря Поділля» (ІКЮО 34009446) податкових накладних з реалізації товарів на загальну суму 85 442 300 грн, у тому числі ПДВ 14 240 383 грн на адресу ТОВ «НОВА-ПОСТАЧ» без фактичного постачання товарів останньому, що призвело до заниження податку на додану вартість, а також заниження податку на прибуток ТОВ «ПК «Зоря Поділля» (КОД ЄДРПОУ 34009446) шляхом реалізації останнім 3 078,55 тон. цукру білого кристалічного на загальну суму без ПДВ 71 201 917 грн на невстановлених осіб без відображення в податковому, бухгалтерському та інших обліках у сумі 12 816 345 грн, що у свою чергу підтверджено висновком судової економічної експертизи № 26551/26552/23-71 від 01.02.2024.

Як зазначено в клопотанні, наведене дає підстави вважати, що грошові кошти, що зберігаються на рахунках ТОВ «ПК «Зоря Поділля» (КОД ЄДРПОУ 34009446), були отримані внаслідок вчинення низки кримінальних правопорушень та були їх безпосереднім предметом.

Постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 від 22.03.2024 грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «ПК «Зоря Поділля», відкритому в банківській установі АТ "МIБ" МФО 380582 за № НОМЕР_1 , визнані речовим доказом у кримінальному провадженні № 72022000220000019.

10.04.2024 прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «ПК «Зоря Поділля», відкритому в банківській установі АТ "МIБ" МФО 380582 за № НОМЕР_1 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ) у сумі 221 248 700 гривень, із забороною відчуження коштів (в частині видаткових операцій, крім обов`язкових платежів до бюджету та для виплати заробітної плати).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.04.2024 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «ПК «Зоря Поділля», відкритому в банківській установі АТ "МIБ" МФО 380582 за № НОМЕР_1 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ) у сумі 221 248 700 гривень, із забороною відчуження коштів в частині видаткових операцій, крім обов`язкових платежів до бюджету та для виплати заробітної плати.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя станом на день розгляду клопотання прокурора обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на грошові кошти ТОВ «ПК «Зоря Поділля» у сумі 221 248 700 гривень на рахунку, відкритому в банківській установі АТ "МIБ" МФО 380582 за № НОМЕР_1 , з тих підстав, що вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та у встановленому законом порядку визнано речовими доказами у межах кримінального провадження № 72022000220000019.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на грошові кошти на банківському рахунку ТОВ «ПК «Зоря Поділля», оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути відчужене чи передане.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя наклав арешт на майно ТОВ «ПК «Зоря Поділля» з дотриманням вимог закону, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що грошові кошти у безготівковій формі на банківському рахунку ТОВ «ПК «Зоря Поділля» не належать до матеріальних об`єктів, а тому не підпадають під визначення речових доказів, не грунтуються на вимогах закону.

Так, зокрема, положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України прямо передбачено можливість накладення арешту на гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що грошові кошти на банківському рахунку ТОВ «ПК «Зоря Поділля» можуть бути набутими кримінально-протиправним шляхом та отриманими унаслідок вчинення кримінального правопорушення, а відтак вказане майно відповідає ознакам, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги про відсутність належних доказів щодо наявності безтоварних операцій між сторонами, з посиланням на те, що продаж цукру від ТОВ «ПК «Зоря Поділля» на ТОВ «Нова-Постач» та ТОВ «Біосоіл» був здійснений в рамках проведення звичайної господарської діяльності підприємства по реалізації виробленого цукру третім особам, на даному етапі досудового розслідування є та такими, що не спростовують висновки слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту.

Перевірка наведених апелянтом обставин, у тому числі щодо обставин законності набуття ТОВ «ПК «Зоря Поділля» грошових коштів, збір доказів на їх підтвердження або спростування, і є метою проведення подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72022000220000019.

Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а питання наявності події та складу кримінального правопорушення підлягає вирішенню під час судового розгляду справи по суті.

Посилання апелянта на те, що службовим особам ТОВ «ПК «Зоря Поділля» не повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав, передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх, правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Крім того, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72022000220000019 триває, органом досудового розслідування здійснюється збирання доказів, встановлення усіх обставин кримінального правопорушення та осіб, причетних до його вчинення.

Твердження апелянта про те, що прокурором не надано доказів наявності підстав вважати, що грошові кошти ТОВ «ПК «Зоря Поділля» можуть підлягати спеціальній конфіскації, або можливій конфіскації як виду покарання чи заходу забезпечення кримінального провадження, не впливають на правильність висновків слідчого судді, оскільки арешт на майно ТОВ «ПК «Зоря Поділля» у даному судовому провадженні накладено саме з метою збереження речових доказів.

Вказана мета є самостійною підставою для арешту майна згідно п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, та не вимагає наявності підстав для арешту даного майна з метою спеціальної конфіскації, або можливій конфіскації як виду покарання.

Доводи апеляційної скарги про те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києві від 05.04.2024 вже було скасовано раніше накладений арешт на грошові кошти у сумі 221 248 700 гривень, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "МIБ" МФО 380582, не є самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора. Зазначена апелянтом ухвала слідчого судді, яка постановлена в межах іншого судового провадження та предметом оцінки якої були інші обставини арешту майна, не є предметом даного апеляційного розгляду, та викладені у ній висновки не мають преюдиціального значення у даному судового провадженні.

Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 395, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах власника майна ТОВ «ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ «ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ» залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3