Ухвала

від 16.09.2024 по справі 761/15288/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

за участю:

представника - ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Національного банку України ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 травня 2024 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання адвоката ОСОБА_7 , в інтересах цивільного позивача - ТОВ «Станіславська торгова компанія», про арешт майна та накладено арешт на майно ТОВ «Станіславська торгова компанія», а саме: цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з адміністративно-виробничого корпусу А, загальною площею, 9406, 1 кв. м.; адміністративний корпус Б, загальною площею 103,6 кв.м; складу В, загальною площею 1460, 1 кв.м.; виробничий цех Л, загальною площею 181, 8 кв. м., склад П, загальною площею 550, 6 кв. м.; склад М., загальною площею 534, 5 кв. м., склад Т, загальною площею, 109,8 кв.м., із забороною посадовим та службовим особам ДП «Сетам» (код ЄДРПОУ 39958500), a також усім їхнім територіальним підрозділам, будь-яким органам Державної виконавчої служби України та/або будь-яким приватним виконавцям, у тому числі, але не виключно, Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13 ) вчиняти будь-які дії спрямовані на реалізацію зазначеного вище майна, із забороною відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися таким нерухомим майном, у тому числі, але не виключно, продавати, міняти, дарувати, розділяти (виділяти), передавати в іпотеку, оренду, вносити до статутного капіталу юридичних осіб та інше, із забороною державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, стосовно вищевказаних об`єктів нерухомості.

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, представника Національного банку України ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 травня 2024 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна.

Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою, а тому підлягає скасуванню.

Зазначає про те, що ТОВ «Станіславська торгова компанія» перебуває в рамках даного кримінального провадження у статусі цивільного позивача та потерпілого.

Зі змісту п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України вбачається, що можливість накладення арешту, згідно наведеної норми закону, кореспондується із наявністю певного процесуального статусу особи у кримінальному провадженні на майно якої накладається арешт.

Зокрема, арешт накладається на майно особи, яка у кримінальному провадженні має статус: підозрюваного; обвинуваченого; засудженого; особи, яка несе цивільну відповідальність за іншу особу; юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Водночас накладення арешту на майно потерпілого для відшкодування майнової шкоди потерпілому за рахунок його майна не передбачено нормами КПК України.

З цього виходить, що на нерухоме майно ТОВ «Станіславська торгова компанія» не може бути накладено арешт з метою забезпечення відшкодування шкоди ТОВ «Станіславська торгова компанія», завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

У кримінальному провадженні № 12020000000001260 від 29.12.2020 не повідомлено про підозру жодній особі, а це, в свою чергу свідчить, що у цій справі орган досудового розслідування на даному етапі провадження не зібрав достатньої сукупності доказів, які в в тій чи іншій мірі доводили існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Також апелянт зауважує, що цивільний позов ТОВ «Станіславська торгова компанія» за відсутності підозрюваних у кримінальному провадженні є безпідставним, оскільки Національний банк, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ та ТОВ «ОФ «Де Візу» не мають статусу учасника кримінального провадження № 12020000000001260 від 29.12.2020.

Окрім цього, автор апеляційної скарги звертає увагу на рішення Господарського суду м. Києва від 11.02.2019 у справі № 910/10956/15 за позовом Національного банку до ТОВ «Станіславська торгова компанія», третя особа на стороні відповідача - ПАТ «ВіЕйБі Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено, у тому числі і позовну вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, а саме майна, на яке слідчим суддею накладено арешт. Дане рішення постановами апеляційної та касаційної інстанції залишено без змін, відтак це рішення, відповідно до ст. 129 Конституції України є обов`язковим до виконання.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, у Національного банку наявне право очікування щодо арештованого майна, а накладення судом арешту на нерухоме майно обмежує це право, що є порушенням прав іпотеко держателя, так як унеможливлює здійснення задоволення його вимог за рахунок предмету іпотеки, тому, на думку апелянта, за Національним банком залишається право на звернення з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді.

Враховуючи, що повний текст ухвали слідчого судді апелянтом отримано лише 27.05.2024, Національний банк звернувся з апеляційною скаргою в межах строків, визначених ст. 395 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку представника, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апелянтом не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 травня 2024 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, Шевченківським УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020000000001260, внесеного 29.12.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України.

25.04.2024 адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах ТОВ «Станіславська торгова компанія», звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотання про арешт майна, а саме: цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з адміністративно-виробничого корпусу А, загальною площею, 9406, 1 кв. м.; адміністративний корпус Б, загальною площею 103,6 кв.м; складу В, загальною площею 1460, 1 кв.м.; виробничий цех Л, загальною площею 181, 8 кв. м., склад П, загальною площею 550, 6 кв. м.; склад М., загальною площею 534, 5 кв. м., склад Т, загальною площею, 109,8 кв.м., із забороною посадовим та службовим особам ДП «Сетам» (код ЄДРПОУ 39958500), a також усім їхнім територіальним підрозділам, будь-яким органам Державної виконавчої служби України та/або будь-яким приватним виконавцям, у тому числі, але не виключно, Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13 ) вчиняти будь-які дії спрямовані на реалізацію зазначеного вище майна, із забороною відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися таким нерухомим майном, у тому числі, але не виключно, продавати, міняти, дарувати, розділяти (виділяти), передавати в іпотеку, оренду, вносити до статутного капіталу юридичних осіб та інше, із забороною державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, стосовно вищевказаних об`єктів нерухомості.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 травня 2024 року вказане клопотання задоволено.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Частиною 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з наданих матеріалів та оскаржуваної ухвали слідчого судді арешт на майно, накладено з підстав, передбачених ч. 6 ст. 170 КПК України.

Умовою накладення арешту за наведеною вище нормою закону є належність майна підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, фізичній чи юридичній особі, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Однак, як вбачається з наданих матеріалів провадження, в рамках кримінального провадження № 12020000000001260 від 29.12.2020 жодній особі підозру не повідомлено, у зв`язку з чим, як вважає колегія суддів апеляційного свуду, відсутності за правові підстави, передбачених ч. 6 ст. 170 КПК України, для накладення арешту на зазначене майно.

Такий висновок повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

На підставі викладених обставин, які свідчать про неповноту, однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 травня 2024 року підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 , в інтересах цивільного позивача - ТОВ «Станіславська торгова компанія», про арешт майна, а саме: цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з адміністративно-виробничого корпусу А, загальною площею, 9406, 1 кв. м.; адміністративний корпус Б, загальною площею 103,6 кв.м; складу В, загальною площею 1460, 1 кв.м.; виробничий цех Л, загальною площею 181, 8 кв. м., склад П, загальною площею 550, 6 кв. м.; склад М., загальною площею 534, 5 кв. м., склад Т, загальною площею, 109,8 кв.м., із забороною посадовим та службовим особам ДП «Сетам» (код ЄДРПОУ 39958500), a також усім їхнім територіальним підрозділам, будь-яким органам Державної виконавчої служби України та/або будь-яким приватним виконавцям, у тому числі, але не виключно, Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13 ) вчиняти будь-які дії спрямовані на реалізацію зазначеного вище майна, із забороною відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися таким нерухомим майном, у тому числі, але не виключно, продавати, міняти, дарувати, розділяти (виділяти), передавати в іпотеку, оренду, вносити до статутного капіталу юридичних осіб та інше, із забороною державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, стосовно вищевказаних об`єктів нерухомості, що внесено до суду з порушенням ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна.

Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника Національного банку України ОСОБА_6 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 травня 2024 року, якою задоволено клопотання адвоката ОСОБА_7 , в інтересах цивільного позивача - ТОВ «Станіславська торгова компанія», про арешт майна та накладено арешт на майно ТОВ «Станіславська торгова компанія», а саме: цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з адміністративно-виробничого корпусу А, загальною площею, 9406, 1 кв. м.; адміністративний корпус Б, загальною площею 103,6 кв.м; складу В, загальною площею 1460, 1 кв.м.; виробничий цех Л, загальною площею 181, 8 кв. м., склад П, загальною площею 550, 6 кв. м.; склад М., загальною площею 534, 5 кв. м., склад Т, загальною площею, 109,8 кв.м., із забороною посадовим та службовим особам ДП «Сетам» (код ЄДРПОУ 39958500), a також усім їхнім територіальним підрозділам, будь-яким органам Державної виконавчої служби України та/або будь-яким приватним виконавцям, у тому числі, але не виключно, Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13 ) вчиняти будь-які дії спрямовані на реалізацію зазначеного вище майна, із забороною відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися таким нерухомим майном, у тому числі, але не виключно, продавати, міняти, дарувати, розділяти (виділяти), передавати в іпотеку, оренду, вносити до статутного капіталу юридичних осіб та інше, із забороною державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, стосовно вищевказаних об`єктів нерухомості, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 , в інтересах цивільного позивача - ТОВ «Станіславська торгова компанія», про арешт майна, а саме: цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з адміністративно-виробничого корпусу А, загальною площею, 9406, 1 кв. м.; адміністративний корпус Б, загальною площею 103,6 кв.м; складу В, загальною площею 1460, 1 кв.м.; виробничий цех Л, загальною площею 181, 8 кв. м., склад П, загальною площею 550, 6 кв. м.; склад М., загальною площею 534, 5 кв. м., склад Т, загальною площею, 109,8 кв.м., із забороною посадовим та службовим особам ДП «Сетам» (код ЄДРПОУ 39958500), a також усім їхнім територіальним підрозділам, будь-яким органам Державної виконавчої служби України та/або будь-яким приватним виконавцям, у тому числі, але не виключно, Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13 ) вчиняти будь-які дії спрямовані на реалізацію зазначеного вище майна, із забороною відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися таким нерухомим майном, у тому числі, але не виключно, продавати, міняти, дарувати, розділяти (виділяти), передавати в іпотеку, оренду, вносити до статутного капіталу юридичних осіб та інше, із забороною державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, стосовно вищевказаних об`єктів нерухомості, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/4231/2024 Категорія ст. 170 КПК України

Унікальний № 761/15288/24

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8

Доповідач: ОСОБА_1