Постанова

від 17.09.2024 по справі 757/9390/24-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

17 вересня 2024 року

м. Київ

провадження №22-ц/824/13328/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Желепи О. В., Немировської О. В.,

за участю секретаря Марченка М. С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»

на рішення Печерського районного суду м. Києва

від 06 квітня 2024 року

у цивільній справі №757/9390/24-ц Печерського районного суду м. Києва

за позовом ОСОБА_1

до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»

про зобов`язання надати адвокату інформацію на адвокатський запит

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року позивач, як адвокат, який представляє інтереси юричиної особи у судовій справі господарської юрисдикції, звернувся до суду з позовом до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»), в якому посилаючись на відмову відповідача у наданні інформації на його адвокатський запит просив зобов`язати КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» надати відповідь на адвокатський запит від 05.09.2023 №05.09.2023р.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність у формі Адвокатського бюро «Тарас Кулачко та партнери» на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Адвокатським бюро здійснюється представництво та захист законних прав та інтересів ТОВ «Леді Плюс» (далі - клієнт).

З метою отримання відомостей про факти порушення прав і свобод клієнта адвокатом ОСОБА_1 27 липня 2023 року на електронну адресу КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» направлено адвокатський запит.

Запитувана в адвокатському запиті інформація та копії документів стосуються безпосередньо прав та обов`язків ТОВ «Леді плюс», яке є клієнтом позивача, оскільки є предметом доказування у господарських справах №910/166/21 та №910/6963/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати М» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Леді Плюс» про стягнення боргу за опалення.

У відповіді на цей адвокатський запит директор структурного підрозділу «Енергозбут» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»Лопатін К. О. відмовив у наданні запитуваної інформації і копій документів.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду із позовом про зобов`язання надати інформацію і документи на адвокатський запит.

Заперечуючи проти позову відповідач подав відзив, у якому останній зазначив, що відповідь на адвокатський запит не містить відмови, як стверджує позивач у позовній заяві.

Адвокатський запит не містить посилання на судові справи у яких адвокат надає правничу допомогу клієнту, а також не містить обґрунтування в чому саме запитувана інформація та копії документів стосуються безпосередньо прав та обов`язків ТОВ «Леді Плюс» у розрізі укладеного договору між ТОВ «Управляюча компанія «Бульвар Шевченко 1/1» та КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».

Зазначив, що предметом судової справи №910/166/21 є стягнення оплати послуг з ТОВ «Леді Плюс» за теплопостачання за період з 01 листопада 2018 року до 01 квітня 2020 року. А предметом судової справи №910/6963/23 є стягнення заборгованості за порушення ТОВ «Управляюча компанія «Карпати М» умов договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01 травня 2019 року.

Обидві судові справи не стосуються запитуваної у адвокатському запиті інформації. А відтак, посилання в позовній заяві на те, що запитувані в адвокатському запиті договори та інші документи є предметом доказування у цих справах - безпідставні.

Додав, що посилання позивача на систематичне порушення директором Структурного підрозділу «ЕНЕРГОЗБУТ» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» Лопатіним К. О. прав адвоката на отримання інформації, зокрема на постанову Печерського районного суду міста Києва від 24 червня 2022 року у справі №757/64680/21-п та на рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 грудня 2023 року у справі №757/86/22-ц є хибним, та таким що не відповідає дійсності, оскільки, вказані судові акти стосуються одного і того ж адвокатського запиту.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 06 квітня 2024 року позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що місцевим судом не враховано, що адвокатське бюро, у складі якого адвокат ОСОБА_1., надає правову допомогу ТОВ «Леді Плюс», однак у адвокатському запиті від 05.09.2023 міститься прохання надати копії документів, поданих ТОВ «Управаляюча компанія «Бульвар Шевченко 1/1» та ТОВ «Карпати М» до КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» щодо укладання договору на постачання теплової енергії та копій документів щодо технічних характеристик споживача послуг опалення та гарячої води ТОВ «Леді Плюс», а тому запитувана інформація стосувалася договірних відносин КП«КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» з іншими юридичними особами приватного права, а тому відмова у наданні цих документів є законною.

Таким чином судом першої інстанції не прийнято до уваги, що адвокат запитував інформацію щодо договірних відносин юридичних осіб, які не є клієнтами адвоката. Крім того, договір не містить положень щодо уповноваження адвоката на звернення з метою пошуку інформації щодо інших юридичних осіб, окрім клієнта.

За вказаних обставин, просив скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 квітня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Скаржник - КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив. З клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Позивач в судовому засіданні, перебував у режимі відеконференцзв'язку, проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника скаржника, який не з'явився в судове засідання.

Колегія суддів дослідила матеріали справи, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , перевірила законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що заявлялися у суді першої інстанції, і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Оскільки позовне провадження - це вид провадження у судовому процесі, в якому розглядається спір двох сторін, позивач повинен довести, що його право порушено.

Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у справі, спричинена поведінкою іншої особи.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, право на звернення до суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Реалізуючи, передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду виклав у постановах від 19.09.2019 у справі №924/831/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 22.09.2022 у справі №924/1146/21, від 06.10.2022 у справі №922/2013/21, від 17.11.2022 у справі №904/7841/21).

Судом встановлено, що діючи в інтересах ТОВ «Леді Плюс» (код ЄДРПОУ: 32385845), адвокатом ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ№2653, видане Радою адвокатів Полтавської області 26.03.2019 року на підставі Рішення №5 від 26.03.2019 року), направлено адвокатський запит від 05 вересня 2023 року вих. №05/09/2023-4 Комунальному підприємству «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» з проханням надати:

- копії документів, поданих ТОВ «Управляюча компанія «Бульвар Шевченко 1/1» до КП «Київтеплоенерго» для укладення договору на постачання теплової енергії від 01.07.2023 в обґрунтування включення до додатків №7 і 8 цього договору площі нежитлового приміщення, належного ТОВ «Леді плюс», площею 288,5 м2 в будинку АДРЕСА_1 ;

- копію договору, укладеного ТОВ «Управляюча компанія «Бульвар Шевченко 1/1» з КП «Київтеплоенерго» на постачання теплової енергії від 01.07.2023 з усіма додатками і додатковими угодами до нього;

- копії документів, поданих ТОВ «Управляюча компанія «Карпати М» до КП «Київтеплоенерго», які містять інформацію про технічні характеристики споживача послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води ТОВ «Леді плюс», характеристики засобів обліку теплової енергії та гарячого водопостачання споживача ТОВ «Леді плюс», характеристики нежитлових приміщень площею 288,5 м2 в будинку АДРЕСА_1 належних ТОВ «Леді плюс», тепло- та водопостачання яких здійснюється від загальнобудинкової системи централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води житлового будинку; технічні характеристики житлового будинку (загальну, опалювальну площу будинку, що включає нежитлове приміщення площею 288,5 м2 належне ТОВ «Леді плюс», тощо), при переведенні мешканців на прямі розрахунки з КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», про які зазначено в пункті 8.4. Договору №1020097 про співпрацю під час надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води і розмежування відповідальності сторін від 07.04.2023, укладеного КП «Київтеплоенерго» з ОСББ «Велика Васильківська 2», і які сторони цього договору дійшли згоди вважати додатками № 1, 2.1., 2.2, 2.3, 2.4., 3 до цього договору;

- інформацію про результати розгляду КП «Київтеплоенерго» листа ОСББ «Велика Васильківська 2» від 10.05.2023 №24 про здійснення перевірки наявних тепломереж будинків за адресами АДРЕСА_2 на відповідність їх до «Принципових теплових схем», виготовлених управителем будинку ОСББ «Велика Васильківська 2», та інформацію, як були враховані результати такого обстеження при укладенні договорів та розподілі обсягів та вартості теплової енергії між споживачами будівлі, що містить наявність або відсутність внутрішньобудинкових теплових мереж призначених для приєднання теплового навантаження централізованого опалення нежитлового приміщення площею 288,5 м2, належного ТОВ «Леді плюс».

12 вересня 2023 року листом №30/3/2/10003 на адвокатський запит №05/09/2023-4 від 05 вересня 2023 року директор Структурного підрозділу «ЕНЕРГОЗБУТ» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» Лопатін К. О. у відповіді на адвокатський запит від 05 вересня 2023 року вих. №05/09/2023-4 адвоката ОСОБА_1 фактично не надав витребуваних документів.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду про наявність правових підстав для задоволення позову.

Позивач звернувся до суду за захистом права на отримання інформації на адвокатський запит, здійснений в інтересах свого клієнта ТОВ «Леді Плюс».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право звертатися з адвокатськими запитами є одним з професійних прав адвоката, яке той реалізує під час здійснення адвокатської діяльності «для належного виконання договору про надання правової допомоги».

Отже, це професійне право адвокат реалізує лише для надання правової допомоги клієнту, а не у власних інтересах.

Адвокат, який звернувся з адвокатським запитом, не є суб`єктом права на інформацію у тому значенні, що він не має окремого від права свого клієнта права на запитувану інформацію.

У випадку ненадання адвокату запитаної інформації спір з приводу виконання обов`язку надати інформацію можливий між клієнтом адвоката (якщо клієнт має суб`єктивне право на запитану інформацію у матеріальних правовідносинах) і особою, яка мала надати інформацію. Така ситуація має місце, якщо запитана адвокатом інформація є об`єктом права клієнта або становить інтерес у приватних відносинах (наприклад право учасника товариства на інформацію про його діяльність - стаття 116 ЦК України) або у публічних відносинах (наприклад публічна інформація).

Якщо ж запитана інформація є об`єктом процесуальних відносин (наприклад запитана адвокатом з метою подання як доказу у судовому провадженні), її одержання із застосуванням санкціонованого державою примусу можливе, якщо суд її витребує, в тому числі за клопотанням адвоката, який також в цьому випадку діє як представник клієнта - учасника провадження.

В жодному з цих випадків у адвоката не виникає самостійного права на інформацію, яке б підлягало захисту у позовному провадженні.

Захисту підлягатимуть права клієнта на відповідну інформацію у приватноправових чи публічно-правових відносинах матеріального характеру, або ж суд сприятиме стороні у реалізації нею своїх прав на одержання доказів, тобто у процесуальних відносинах.

Адвокатський запит може стосуватись інформації, яка має доказове значення в певному провадженні (або провадження на час звернення із запитом може не існувати, якщо адвокат збирає докази для його ініціювання), однак на яку клієнт адвоката не має окремого суб`єктивного права у матеріальних відносинах. Ненадання такої інформації адвокату може бути безпідставним, що може мати наслідком, зокрема, застосування судом примусу для витребування доказів у відповідному провадженні та окремо притягнення винної особи до відповідальності за таке порушення професійних прав адвоката, однак окремого позовного провадження за позовом адвоката про зобов`язання надати таку інформацію бути не може. Натомість така інформація може бути витребувана судом у тому провадженні, у якому вона може мати доказове значення.

Отже, оскільки звернення адвоката або адвокатського об`єднання з самостійним позовом про зобов`язання надати інформацію у відповідь на адвокатський запит може стосуватись принаймні двох видів інформації (стосовно одного з них складаються матеріальні відносини між клієнтом адвоката і відповідачем, а стосовно другого - процесуальні відносини між судом і відповідачем), а також з огляду на те, що адвокат у жодному з цих випадків не може мати суб`єктивного права на запитувану інформацію, слід визнати, що немає як окремої категорії спорів між адвокатом (адвокатським об`єднанням) та особою, якій було адресовано адвокатський запит про зобов`язання надати запитану інформацію.

Якщо виходити з протилежного, тобто з того, що адвокат, якому не надали інформацію у відповідь на адвокатський запит, має право на позов з метою одержання цієї інформації, то маємо ситуацію, у якій:

- порушується рівність всіх перед законом - особа, яка самостійно захищає своє право на інформацію має можливість звернутись до суду по захист свого права. Натомість клієнт адвоката може "спробувати" одержати інформацію за власним позовом, а згодом скористатись послугами адвоката, який запитає цю ж інформацію, а у випадку її ненадання звернеться із самостійним позовом;

- порушуються принципи lispendens або res judicata, якщо допустити, що адвокат може окремо від процесу, ініційованого клієнтом з метою одержання інформації, або окремо від процесу, у якому ця інформація може мати доказове значення і мала б бути одержана як доказ, захищати це професійне право окремим позовом з вимогою зобов`язати надати інформацію, де вже адвокат виступатиме як позивач (див. Окрему думку суддів К. М. Пількова та І. В. Ткача до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.08.2022 у справі № 520/13981/21, провадження № 11-33апп22).

Отже, адвокат може звернутись із адвокатським запитом для отримання інформації, однак це не перетворює його адвокатський запит у самостійний запит особи, яка є адвокатом, на отримання запитуваної інформації, а ненадання інформації на такий запит не породжує у адвоката самостійного права на позов, про що вже йшлося раніше. Як вже зазначалось вище, ненадання такої інформації адвокату може бути безпідставним, що може мати наслідком, зокрема, застосування судом примусу для витребування доказів у відповідному провадженні та окремо притягнення винної особи до відповідальності за таке порушення професійних прав адвоката, однак окремого позовного провадження за позовом адвоката про зобов`язання надати таку інформацію бути не може. Натомість така інформація може бути витребувана судом у тому провадженні, у якому вона може мати доказове значення.

Відносини з приводу зобов`язання надати інформацію за адвокатським запитом складаються не між адвокатом та особою, у якої запитано інформацію, а між клієнтом адвоката та цією особою (якщо клієнт як стверджується, має суб`єктивне право на запитану інформацію у матеріальних відносинах), або між судом і особою, у якої витребовується інформація (зокрема у процесуальних відносинах з одержання доказів).

Участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином і полягає у реалізації процесуальних прав та обов`язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії (рішення, позиція) представника у судовому процесі створюють юридичні наслідки [саме] для особи, від імені якої він діє [адже адвокат як представник не є і не може бути учасником (стороною) правового спору, як і не може мати в ньому особистого інтересу], й особа, яка надала адвокату повноваження щодо її представництва, має теж це розуміти.

Взаємовідносини адвоката та особи, інтереси якої він представляє (окрім тих, що стосуються обсягу повноважень адвоката), знаходяться поза площиною втручання суду. Водночас участь сторони (третьої особи) у судовому процесі через свого представника (адвоката), що є правом учасника справи, дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію із цим представником, а відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні казуальні підстави.

Тож, незважаючи на те, що вибір адвоката, який надаватиме професійну правничу допомогу, зокрема у формі представництва інтересів у суді, є правом особи (учасника справи), однак правом, яке передбачає також і настання відповідних юридичних наслідків (як процесуального характеру, так і в матеріально-правовому спорі, переданого на розгляд суду), передовсім для учасника справи. Незнання цього останнім не відміняє настання відповідних наслідків.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2024 року у справі № 990/330/23.

За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку, що звертаючись до КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» з адвокатським запитом про надання інформації та витребування документів, діяв в інтересах свого клієнта, ТОВ «Леді Плюс». У разі не надання запитуваної інформації та копій документів, захисту підлягає право саме клієнта, інтереси якого адвокат представляє, то право адвоката у такому випадку не порушується, а відтак не підлягає захисту окремо від клієнта.

Таким чином, знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

У зв`язку з тим, що суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи при вирішенні позовних вимог, то у відповідності до вимог ст. 376 ЦПК України є підстави для скасування рішення з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення суду з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову, то за приписами ч. 13. ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 453,44 грн за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» - задовольнити.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 06 квітня 2024 року - скасувати.

Позов ОСОБА_1 до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» про зобов`язання надати адвокату інформацію і корпії документів на адвокатський запит - залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 453 (одна тисяча чотириста п`ятдесят три) грн 44 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», ЄДРПОУ: 40538421; місце перебування: м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5.

Повний текст постанови складено 23 вересня 2024 року.

Головуючий О. Ф. Мазурик

Судді О. В. Желепа

О. В. Немировська