Постанова

від 16.09.2024 по справі 755/8518/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/12955/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 755/8518/24

16 вересня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Левенця Б.Б.

при секретарі - Уляницькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника заявника ОСОБА_1 адвоката Мінаєва Дмитра Дмитровича на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 20 травня 2024 року, постановлену під головуванням судді Гаврилової О.В., у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Печерська районна в м. Києві державна адміністрація в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Шинок» про встановлення факту, що має юридичне значення,-

в с т а н о в и в:

У травні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Печерська районна в м. Києві державна адміністрація в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Шинок».

Заяву обгрунтовував тим, що із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань йому стало відомо про те, що він із 16грудня 2005 року зареєстрований керівником ТОВ «Торговий дім «Шинок». Державна реєстрація створення зазначеного товариства відбулась 18 серпня 2005 року Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією.

Із реєстраційної справи ТОВ «Торговий дім «Шинок»вбачається, що 16 грудня 2005 року зборами ТОВ «Торговий дім «Шинок» було ухвалено рішення, оформлене протоколом №2/1, про призначення його, ОСОБА_1 , на посаду директора зазначеного Товариства з посадовим окладом згідно штатного розпису та надано йому право підпису банківських документів та було здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, та його було зареєстровано керівником ТОВ «Торговий дім «Шинок».

Заявник ОСОБА_1 наполягає на тому, що він ніколи не перебував у трудових відносинах із зазначеним товариством, трудовий контракт з вказаним ТОВ ніколи не підписував, йому не було відомо про його призначення на зазначену посаду, на загальних зборах учасників товариства він не був, наказ про вступ на посаду керівника ним не видавався і не підписувався, оплату праці від Товариства не отримував. До будь-яких органів для вчинення реєстраційних дій щодо зазначеного товариства він не звертався.

Вказував, що внаслідок зазначення його в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань як керівника Товариства, у нього можуть виникати обов`язки, а також наступати відповідальність, у тому числі, за невиконання вимог Податкового кодексу України, тощо. Зокрема, на нього можуть накладатися адміністративні штрафи за неподання податкової та іншої звітності, за несплату податків та інше. А тому встановлення юридичного факту відсутності у нього трудових відносин із зазначеним Товариством є необхідним для захисту його інтересів.

Іншого порядку встановлення факту відсутності трудових відносин законом не визначено. Також зазначений юридичний факт не віднесено до тих, що визначені ч.3 ст.315 ЦПК України, щодо яких неможливий розгляд в окремому провадженні.

Посилаючись на відсутність будь-яких трудових відносин із ТОВ «Торговий дім «Шинок» та неможливість в інший спосіб виключити відповідний запис із реєстру, заявник ОСОБА_2 просив суд встановити юридичний факт - відсутність трудових відносин між ТОВ «Торговий дім «Шинок» та ОСОБА_1 із 16 грудня 2005 року, визнавши його таким, що не перебував на посаді керівника (директора) ТОВ «Торговий дім «Шинок» з 16 грудня 2005 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 травня 2024 року відмовлено у відкритті провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Печерська районна в м.Києві державна адміністрація в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ «Торговий дім «Шинок» про встановлення факту, що має юридичне значення.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Мінаєв Дмитро Дмитрович подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 20 травня 2024 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є незаконною та необгрунтованою

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не оцінив і не з`ясував усіх обставин, на які сторона заявника посилалась в обгрунтування своїх вимог.

Зазначає, що трудовий контракт, як це передбачено Статутом товариства, з ОСОБА_1 не укладався. А запис про ОСОБА_1 , як керівника товариства, що міститься в реєстрі, - порушує та обмежує його право на працю та вільний вибір, яке гарантоване ст.43 Конституції України.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

На даний час заявник фактично не може захистити свої права у позасудовому порядку, оскільки, у нього відсутня можливість надати державному реєстратору документи на підтвердження відсутності трудових відносин із товариством, права заявника порушені та вказівка в реєстрі про перебування на посаді керівника (директора), за фактичної відсутності трудових відносин між ним та товариством, - породжує юридичні наслідки, чим перешкоджає вільному вибору заявником роду діяльності.

Таким чином, на думку сторони заявника, висновок суду першої інстанції про те, що із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, не грунтуються на нормах чинного законодавства.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явились. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції повідомлялись у встановленому законом порядку.

Від представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Мінаєва Дмитра Дмитровича до суду апеляційної інстанції 16 вересня 2024року надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, за наявними матеріалами справи. Вимоги апеляційної скарги підтримує та просить задовольнити.

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За наявності такого клопотання суд не вправі відкладати розгляд справи у зв?язку із неявкою цієї особи до суду.

У відповідності до вимог статті 128, 130, 211, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності учасників справи.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що заявник ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просив встановити юридичний факт - відсутність трудових відносин між ТОВ «Торговий дім «Шинок» та ОСОБА_1 із 16 грудня 2005 року, визнавши його таким, що не перебував на посаді керівника (директора) ТОВ «Торговий дім «Шинок» з 16 грудня 2005 року.

На обгрунтування вказаної заяви зазначав наступне.

За інформацією із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 із 16 грудня 2005 року зареєстрований керівником ТОВ «Торговий дім «Шинок». Державна реєстрація створення зазначеного товариства відбулась 18 серпня 2005 року Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією.

Із реєстраційної справи ТОВ «Торговий дім «Шинок»вбачається, що 16 грудня 2005 року зборами ТОВ «Торговий дім «Шинок» було ухвалено рішення, оформлене протоколом №2/1, про призначення його, ОСОБА_1 , на посаду директора зазначеного товариства з посадовим окладом згідно штатного розпису, надано йому право підпису банківських документів та було здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, та ОСОБА_3 а зареєстровано керівником ТОВ «Торговий дім «Шинок».

За доводами заяви ОСОБА_3 а, він не перебував у трудових відносинах із зазначеним товариством, трудовий контракт з вказаним товариством не підписував, йому не було відомо про його призначення на зазначену посаду, на загальних зборах учасників товариства він не був, наказ про вступ на посаду керівника ним не видавався і не підписувався, оплату праці від товариства не отримував. До будь-яких органів для вчинення реєстраційних дій щодо зазначеного товариства він не звертався.

В обґрунтування юридичного значення факту, що встановлюється, заявник вказував, що внаслідок зазначення його в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань як керівника Товариства у нього можуть виникати обов`язки, а також може наступати відповідальність, у тому числі, за невиконання вимог Податкового кодексу України, тощо. Зокрема, на нього можуть накладатися адміністративні штрафи за неподання податкової та іншої звітності, за несплату податків та інше. А тому встановлення юридичного факту - відсутності у нього трудових відносин із зазначеним товариством, є необхідним для захисту його інтересів.

Іншого порядку встановлення факту відсутності трудових відносин законом не визначено.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Печерська районна в м. Києві державна адміністрація в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Шинок» про встановлення факту, що має юридичне значення, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства в даному випадку, пов`язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві, та зі змісту заяви вбачається спір про право, а саме: чи є заявник ОСОБА_2 керівником товариства, а томузаявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки віднесені до юрисдикції господарського суду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Отже, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право (див. постанову ВеликоїПалати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц).

Статтею 19 ЦПК України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. У частині першій цієї статті встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто, від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 ЦПК України.

Важливе значення має вимога про обов`язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та навести докази його існування. З урахуванням зазначеної в заяві мети, суд визначає коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність.

Водночас у частині 4 статті 315 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що рішенням зборів ТОВ «Торговий дім «Шинок», оформленим протоколом №2/1 від 16 грудня 2005 року, ОСОБА_1 призначено на посаду директора вказаного товаристваз 16 грудня 2005 року з посадовим окладом згідно штатного розкладу та надано йому право підпису банківських документів (а.с. 7).

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи ТОВ «Торговий дім «Шинок», код ЄДРПОУ 33636218 підтверджується, що державна реєстрація створення зазначеного товариства відбулась 18 серпня 2005 року Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією. Керівником юридичної особи ТОВ «Торговий дім «Шинок»є ОСОБА_2 (а.с. 12-15).

Отже, із наданих заявником документів, які пройшли державну реєстрацію, вбачається, що заявник ОСОБА_2 є одноосібним виконавчим органом товариства «Торговий дім «Шинок» (директором).

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто, пов`язані з управлінням товариством (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17 (провадження № 14-1цс19), від 08 листопада 2019 року у справі № 667/1/16 (провадження № 14-562цс19), від 04 лютого 2020 року у справі № 915/540/16 (провадження № 12-100гс19) (пункт 34), від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18 (провадження № 14-524цс19) (пункт 53), від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17 (провадження № 14-115цс20)).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі пов`язані з управлінням юридичної особою.

З огляду на цей припис, перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, й охоплює зокрема спори, пов`язані з управлінням юридичною особою. Стороною цих спорів не обов`язково є учасник такої особи. Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки пов`язаний із реалізацію загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір стосується управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарського суду.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, пов`язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві. Тому доцільно зберігати єдину юрисдикційну належність спорів про припинення повноважень одноосібного виконавчого органу товариства чи члена колегіального такого органу для формування стабільної та послідовної судової практики щодо віднесення таких спорів до господарської юрисдикції.

Корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора). Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні.

Аналогічні за змістом висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі 448/362/22 (провадження № 14-113цс22).

Із змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, а також наданих доказів вбачається, що рішенням зборів ТОВ «Торговий дім «Шинок», оформленим протоколом №2/1 від 16 грудня 2005 року, ОСОБА_1 призначено на посаду директора вказаного товариства.

Відомості про керівника юридичної особи ТОВ «Торговий дім «Шинок»- ОСОБА_1 внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, звернення до суду ОСОБА_1 , який є одноосібним виконавчим органом товариства та прагне встановити у суді факт відсутності у нього трудових відносин із ТОВ «Торговий дім «Шинок», в даному випадку пов`язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві.

Заперечення заявника ОСОБА_1 щодо участі у відносинах управліннятовариством «Торговий дім «Шинок»свідчить про існування спору про право у даних корпоративних відносин, який повинен вирішуватись у порядку позовного провадження і даний спір має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Виходячи з аналізу наведених норм та встановлених судом першої інстанції обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Печерська районна в м. Києві державна адміністрація в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Шинок» про встановлення факту, що має юридичне значення.

Отже, доводи апеляційної скарги заявника, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 20 травня 2024 рокує законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування немає, а тому апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_1 адвоката Мінаєва Дмитра Дмитровича слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги не відшкодовуються та покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_1 адвоката Мінаєва Дмитра Дмитровича залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 20 травня 2024 рокузалишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 23 вересня 2024 року.

Головуючий: Судді: