Постанова

від 18.09.2024 по справі 340/10080/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 340/10080/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Соловей Л.О.

за участю представників: позивача - Кириленко Ю.Г., відповідача Маланія М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 ( суддя першої інстанції Брегей Р.І.) в адміністративній справі №340/10080/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гідросенд до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Гідросенд» звернулося до суду з вимогами:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В3» від 06 липня 2023 року №657/32-00-07-06-19, винесене Східним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, яким встановлено відсутність права позивача на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2023 року на суму 1 936 284 грн.

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 06 липня 2023 року №658/32-00-07-06-19, винесене Східним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 89 787 грн за березень 2023 року.

Позивач зазначає, що перевірка, за наслідками якої складено акт перевірки від 09 червня 2023 року № 625/32-00-07-06-14/34996776 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Гідросенд» з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за березень 2023року», проведена без належного дослідження обставин, а висновки акту не відповідають фактичним обставинам справи.

Висновки перевірки зроблені відповідно до наявної в податковому органі податкової інформації, яка зібрана станом на дату складання даного акту перевірки в рамках організації і проведення даної документальної перевірки, у тому числі представлена платником.

Податковий орган вбачає порушення позивачем податкового законодавства, мотивуючи це «ризиковістю» контрагентів ТОВ «АПЦ-ГРУП», ФГ «Солард Агрокультура», ТОВ «Ковіан Груп». Однак, перевіряючими не зазначено в акті перевірки жодного належного доказу про неможливість підтвердження реальності господарських операцій, оформлених позивачем по взаємовідносинах з зазначеними контрагентами та який вплив мали вказані операції на бюджетне відшкодування, заявлене позивачем. Натомість, ТОВ «Гідросенд» до перевірки надано всі підтверджуючі документи, які розкривають суть господарських операцій та оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства. Також податковим органом в акті перевірки не наведено конкретні докази завищення суми ПДВ за березень 2023 року.

Використання перевіряючими податкової інформації з інформаційних баз Державної податкової служби України без дослідження первинної бухгалтерської документації його контрагентів позивача щодо реальності господарських операцій не відповідає вимогам чинного податкового законодавства України. Відповідно й посилання на ці документи та їх висновки в акті перевірки відносно позивача, за наявності в останнього всіх належних первинних бухгалтерських документів, що підтверджують здійснення господарської операції, є безпідставним та необґрунтованим.

Крім того, позивач вказує, що має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї частини податку на додану вартість, яка фактично була сплачена ним у будь-яких попередніх податкових періодах, що відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат.

За таких обставин позивач просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року позов задоволено.

З апеляційною скаргою звернувся відповідач в якій просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів виходить з наступного.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено, що відповідно до повідомлення від 18.05.2023 року №85/32-00-07-06-03 податковим орган з 23 травня 2023 року в приміщенні Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Гідросенд» за період з 23.05.2023 року по 05.06.2023 року, про що 09 червня 2023 року складений акт № 625/32-00-07-06-14/34996776.

На підставі складеного за наслідками вказаної перевірки акту, відповідачем 06 липня 2023 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- форми «В3» №657/32-00-07-06-19, яким встановлено відсутність права позивача на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2023 року на суму 1 936 284 гривень;

- форми «В4» №658/32-00-07-06-19, яким позивачеві зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 89 787 грн. за березень 2023 року.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті згідно викладених у акті перевірки висновків про порушення позивачем:

- п.44.1 ст.44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за період з 01.03.2023 року по 31.03.2023 року на загальну суму ПДВ 89 787 грн.

Визначене призвело до порушення:

-абз. в) пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого за період з 01.03.2023 року по 31.03.2023 року підприємством завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду суму 89 787 грн.

- підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого у підприємства відсутнє право на бюджетне відшкодування по деклараціях з податку на додану вартість за березень 2023 року в сумі 1 936 284 гривень

Таких висновків відповідач дійшов з огляду на наведену у акті податкову інформацію, яка наявна в інформаційних базах Державної податкової служби та зібрана в межах організації і проведення перевірки, у тому числі представлена платником податків.

Не погоджуючись зі вказаними податковими повідомленнями-рішеннями Товариство звернулося до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що господарські операції позивача з його контрагентами підтверджені належними та допустимими доказами. Твердження податкового органу щодо неможливості здійснення фінансово - господарських операцій з контрагентами через відсутність у товариств документального підтвердження реальності, суд першої інстанції вважав помилковими, оскільки позивачем надано первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій між ТОВ «Гідросенд» та його контрагентами за відповідний період, а також те, що ці операції спричинили реальні зміни майнового стану Товариства. Фактичне виконання своїх зобов`язань за договорами здійснено як позивачем, так і його контрагентами, та підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (тут та надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з абзацом «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю.

Приписами пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 Податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами статті 1 вказаного Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України.

Відповідно до пункту 200.1. статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості.

Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За приписами пунктів 200.7-200.13 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Щодо взаємовідносин позивача з вказаними Товариствами, суди попередніх інстанцій встановили наступне.

Щодо відносин з ТОВ «КОВІАН ГРУП».

Відповідно до укладеного договору поставки № 06121902 від 06.12.2019 року в березні 2023 року ТОВ «КОВІАН ГРУП»» поставило на адресу ТОВ «Гідросенд» товар, зокрема:

Z00W09003000394C0EKN01 дисковий поворотний затвор DN 32 в зборі в кількості 1 шт.;

Z00W09003000462AREKN01 дисковий поворотний затвор DN 150 в зборі в кількості 2 шт.;

Z00W09003000434C0NKN01 дисковий поворотний затвор DN 80 в зборі в кількості 2 шт.;

Господарські операції підтверджуються усіма необхідними первинними бухгалтерськими документами.

Визнання вказаних господарських операцій такими, що не відбулися у дійсності, контролюючий орган аргументує наступним:

За результатами проведеного аналізу ІС «Податковий блок» перевіркою встановлено, що у ТОВ «КОВІАН ГРУП»:

Відсутнє придбання відповідної номенклатури товару, відсутня можливість їх виробництва, відсутні виробничі потужності, недостатня кількість штатних працівників, відсутність технічної та матеріальної можливості тощо.

Сертифікат виробника не було надано до перевірки.

Вважаємо за необхідне зазначити, що під час підготовки адміністративного позову представником ТОВ «Гідросенд» було направлено на адресу ТОВ «КОВІАН ГРУП» адвокатський запит з проханням надати письмові пояснення на підтвердження господарських відносин по постачанню у березні 2023 року на адресу ТОВ «Гідросенд» вказаного вище товару.

На адвокатський запит надійшла відповідь, в якій ТОВ «КОВІАН ГРУП» підтвердило факт постачання в березні 2023 року на адресу ТОВ «Гідросенд» вказаного Товару і при цьому зазначило, що вказаний Товар був зібраний Товариством з обмеженою відповідальністю «Ковіан Груп» самостійно з придбаних комплектуючих запчастин. У Товариства маються умови для ведення господарської діяльності. Товар не входить до основного переліку товарів, продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні (наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 року № 28 «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.05.2005 року за № 466/10746 (із змінами).

Також ТОВ «КОВІАН ГРУП» повідомило, що з боку Державної податкової служби України до них ніколи не було зауважень та складених актів перевірки щодо невідповідності окремих господарських операцій з придбання товарів/послуг як «безтоварних».

Таким чином, аналіз первинних бухгалтерських документів, якими супроводжуються господарські операції, а також документів, наданих ТОВ «КОВІАН ГРУП», повністю спросовує позицію податкового органу про «безтоварність» операцій.

Щодо відносин з ТОВ «АІЩ ГРУП».

Відповідно до укладеного договору поставки № 03022307/П від 03.02.2023 року в березні 2023 року ТОВ «АПЦ-ГРУП» поставило на адресу ТОВ «Гідросенд» насіння соняшника в кількості 41,14 тон.

Господарські операції підтверджуються усіма необхідними первинними бухгалтерськими документами.

Визнання вказаних господарських операцій такими, що не відбулися у дійсності, контролюючий орган аргументує наступним:

За даними поданої ТОВ «АПЦ-ГРУП» фінансової звітності малого підприємства вартість основних засобів станом на 31.03.2023 року становить 2688,7 тис. грн.

Відповідно до Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма 20-ОПГ1), ТОВ «АПЦ-ГРУП» декларує про наявність 79 об`єктів оподаткування, в т.ч. автомобілів, автозаправного модулю, складу, земельних ділянок, колісної техніки, офісу.

Земельні ділянки взято на облік з 21.03.2023 року, с/г техніку в асортименті - 11.04.2023 року. Тобто, фактично ведення діяльності з вирощування сільськогосподарської продукції ТОВ «АПЦ-ГРУП» мав змогу з березня 2023 року.

Складських документів на насіння соняшника, виписаних зерновим складом, який підключений до основного реєстру зернових складів, не надано.

Таким чином, операції з постачання ТОВ «АПЦ-ГРУП» сільськогосподарської продукції - соняшника не підтверджується наявністю складських приміщень - зернових складів та документами складського обліку зерна - квитанцій зернового складу.

Під час аналізу ІТС «Податковий блок» та за даними податкових накладних, що зареєстровані в ЄРПН, встановлено придбання соняшника протягом 2023 року за наступним ланцюгом постачання:

ФГ «СОЛАРД АГРОКУЛЬТУРА» (код ЄДР1ІОУ 43002488) соняшник у кількості 44 тон реалізує ТОВ «АПЦ-ГРУП», яке потім реалізує на адресу ГОВ «Гідросенд» соняшник у кількості 44,14 тон.

Відповідно до Рішень про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 10.12.2021 № 2749 та від 28.06.2022 № 1562 Комісією ГУ ДПС в Полтавській області відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, прийнято рішення платника податку про відповідність ФГ «СОЛАРД АГРОКУЛЬТУРА» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку - упередження формування ймовірно ризикових сум податку на додану вартість.

Податкова накладна, виписана ФГ «СОЛАРД АГРОКУЛЬТУРА» на користь ТОВ «АПЦ-ГРУП» від 10.02.2023 р. № 2 за операцією з придбання соняшника, на момент проведення перевірки має статус «реєстрацію зупинено».

Тобто, неможливо встановити походження та виробника товару поставленого на адресу ТОВ «Гідросенд» (код СДРПОУ 34996776) в березні 2023 року.

Вважаємо за необхідне зазначити, що під час підготовки адміністративного позову представником ТОВ «Гідросенд» було направлено на адресу ТОВ «АПЦ ГРУП» адвокатський запит з проханням надати письмові пояснення на підтвердження господарських відносин по постачанню у березні 2023 року на адресу ТОВ «Гідросенд» насіння соняшника.

На адвокатський запит надійшла відповідь, в якій ТОВ «АПЦ ГРУП» підтвердило факт постачання в березні 2023 року на адресу ТОВ «Гідросенд» насіння соняшника, при цьому повідомило, що це насіння ними було придбано у ТОВ «Великобагачанський комбікормовий завод (код ЄДРПОУ 00687385). Після придбання даного насіння і до моменту його відвантаження на користь ТОВ «Гідросенд» товар знаходився на відповідальному зберіганні у ТОВ «Агропром-ценгр груп». Інформація з ІТС «Податковий блок» щодо придбання ТОВ «АПЦ-ГРУП» насіння соняшника у ФГ «СОЛАРД АГРОКУЛЬТУРА» не має жодного відношення до товару, відвантаженого ТОВ «Гідросенд». Так само, як і посилання податкового органу на віднесення ФГ «СОЛАРД АГРОКУЛЬТУРА» до ризикових платників податків

Таким чином, аналіз первинних бухгалтерських документів, якими супроводжуються господарські операції, а також документів, наданих ТОВ «АПЦ ГРУП», повністю спростовує позицію податкового органу про «безтоварність» операцій.

Щодо відносин з ТОВ «КОНОВАЛІВКА-АГРО»

Відповідно до укладеного договору поставки № 08022311 від 08.02.2023 року в лютому 2023 року ТОВ «КОНОВАЛІВКА-АГРО» поставило на адресу ТОВ «Гідросенд» насіння соняшника.

Господарські операції підтверджуються усіма необхідними первинними бухгалтерськими документами.

Податківець вказує, що ТОВ «Гідросенд» не має права на отримання бюджетного відшкодування за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки по деклараціях з податку на додану вартість за березень 2023 року в сумі 1 936 284 грн. по операціях з ТОВ «КОНОВАЛІВКА-АГРО» (код ЄДРПОУ 41657300), оскільки останнє фігурує у кримінальному провадженні № 42022112310000073 від 30.03.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 111- 1 КК України, досудове провадження у якому здійснюється слідчим відділом Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Вважаємо за необхідне зазначити, що під час підготовки адміністративного позову представником ТОВ «Гідросенд» було направлено на адресу ТОВ «КОНОВАЛІВКА-АГРО» адвокатський запит з проханням надати письмові пояснення на підтвердження господарських відносин по постачанню у лютому 2023 року на адресу ТОВ «Гідросенд» насіння соняшника.

На адвокатський запит надійшла відповідь, в якій ТОВ «КОНОВАЛІВКА- АГРО» підтвердило факт постачання в лютому 2023 року на адресу ТОВ «Гідросенд» насіння соняшника і вважає ці господарські операції цілком законними. При цьому повідомили, що ТОВ «КОНОВАЛІВКА-АГРО» не є фігурантом у кримінальному провадженні № 42022112310000073 від 30.03.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 111-1 КК України.

Таким чином, аналіз первинних бухгалтерських документів, якими супроводжуються господарські операції, а також документів, наданих ТОВ «КОНОВАЛІВКА-АГРО», повністю спростовує позицію податкового органу про відсутність у ТОВ «Гідросенд» права на отримання бюджетного відшкодування по операціях з ТОВ «КОНОВАЛІВКА-АГРО».

Досліджені видаткові накладні, складені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», засвідчують факт здійснення господарської операції та договірних відносин. Відсутність певного документа (сертифікат якості) за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію. Разом з тим, паспорти та сертифікати якості не є документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, тобто не є первинними документами, на підставі яких формуються показники податкової звітності, а їх відсутність не може однозначно свідчити про відсутність факту постачання товару. Також, документи на перевезення товару з наслідками формування податку на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки (достатньо самих видаткових накладних), вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення.

Стосовно доводів відповідача у справі про відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів слід відмітити, що відсутність у підприємства матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Чинним законодавством України не передбачається обов`язку платників податків одержувачів товарів вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Також, норми Податкового кодексу України не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит від виконання податкового обов`язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Лише у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов`язань, зокрема у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов`язку, при встановлених обставинах, які не підтверджують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною. Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товар (послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. Крім того, посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Сумнівність господарських операцій позивача обґрунтована податковим органом виключно інформацією, викладеною в інформаційних базах даних податкового органу, а, відтак, не може слугувати підтвердженням нереальності господарської операції, оскільки така інформація містить лише загальну оцінку господарської діяльності контрагентів позивача та їх постачальників (покупців), без оцінки їх спільної діяльності, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваних господарських операцій. Адже порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 657/32-00-07-06-19, яким встановлено відсутність права позивача на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2023 року на суму 1 936 284 гривень .

Позиція відповідача з цього питання обґрунтована тим, що позивач неправомірно сформував податковий кредит, оскільки ТОВ «Коновалівка-Агро» фігурує у кримінальному провадженні №42022112310000073 від 30.03.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до п. 4 цієї статті, передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, - караються штрафом до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна.

Відповідно до тексту ухвали про надання дозволу на проведення обшуку Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01.04.2022 року, ТОВ Коновалівка- Агро здає в оренду складське приміщення компанії ТОВ Август-Україна.

Згідно повідомлення Головного управління ДЗНД СБ України, у ході здійснення заходів з контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури сфери продовольчої безпеки держави отримано інформацію щодо створення реальної загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України з боку групи компаній «Август» (РФ) та її підрозділу в Україні - ТОВ «Август-Україна» (м. Київ), яка полягає у підтримці та фінансуванні збройної агресії Російської Федерації, що здійснюється проти України за сприяння Республіки Білорусь.

У ході виконання доручення № 777вих-22 від 30.03.2022, співробітниками Головного управління ДЗНД СБ України встановлено, що , в умовах ситуації, що склалася, у зв`язку зі збройною агресією РФ проти України, ГК «Август» може бути використана спецслужбами РФ для проведення диверсійно-підривної діяльності проти України, шляхом ввезення на територію України, під виглядом пестицидів, небезпечної для біобезпеки хімічної продукції, з метою її розповсюдження через підконтрольних дистриб`юторів, серед виробників сільськогосподарської продукції України.

Суд першої інстанції з цього приводу правильно зазначив, що орган досудового розслідування не підозрює і не звинувачує Товариство позивача у вчиненні даного злочину, крім того, слід додати, що наявність кримінальних проваджень не є безумовною підставою для невизнання правомірності формування податкового кредиту, у разі якщо такі були складені по реально здійсненим та фактично виконаним господарським операціям.

Обґрунтовуючи підставу апеляційного оскарження, апелянт повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням, з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування, та вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які при цьому неправильно застосовані цим судом, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Зазначені в апеляційній скарзі обставини, є копією акту перевірки та ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 в адміністративній справі №340/10080/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 18 вересня 2024 року, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 23 вересня 2024 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяО.М. Лукманова

суддяЮ. В. Дурасова