Постанова

від 23.09.2024 по справі 400/11158/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/11158/23

Головуючий в 1 інстанції: Брагар В.С.

Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Миколаїв

Повний текст судового рішення складений 11.12.2023р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-М`ясторг» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

07.09.2023р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Велес-М`ясторг» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення щодо відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.07.2023 року № 9200176/44066935 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.06.2023 року №1; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну від 24.06.2023 №1; визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.07.2023 за №17077 про відповідність товариства критеріям ризиковості платника податку; зобов`язання ГУ ДПС у Миколаївській області виключити товариство з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач безпідставно не здійснив реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки товариство не допускало порушень норм податкового законодавства та відповідачу були надані всі необхідні документи фінансово-господарської діяльності для реєстрації податкової накладної. В спірних рішеннях не зазначено суті та характеру наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття таких рішень, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Відсутність у оскаржуваних рішеннях інформації, що стала підставою для висновку про відповідність платника податку п.8 Критеріїв ризиковості, позбавила позивача можливості скористатися правом, передбаченим п.6 Порядку №1165 щодо подання до податкової служби інформації та копій документів, які свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.12.2023р. позов задоволений з підстав того, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та рішення про відмову у її реєстрації не містять інформації, опису обставин встановлених під час розгляду питання про реєстрацію податкової накладної, відсутнє посилання про витребування конкретних документів необхідних для спростування податкової інформації. Оскаржувані рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом при вирішенні справи вимог законодавства, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт вважає, що позивачу обґрунтовано відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної, оскільки ним не надано податковому органу належних пояснень та необхідних копій первинних документів. Здійснюючи моніторинг податкової інформації, контролюючий орган виявив ризик порушення позивачем податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкових накладних з порушенням норм Податкового кодексу України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів (послуг), щодо яких складено податкові накладні/розрахунок коригування, та/або у ймовірності уникнення платником податку виконання податкового обов`язку.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Велес-М`ясторг» є юридичною особою, яка перебуває на обліку у ГУ ДПС у Миколаївській області. Основним видом діяльності є: оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами.

20.02.2023 року між позивачем та ТОВ «Дайвстройсервіс» укладено договір поставки №20/02/2023 товару, за яким було передано у власність покупця партію товарів на загальну суму 238470грн.

Здійснення поставки відповідних партій товарів підтверджується заявками на купівлю ковбасних виробів №1 від 21.05.2023 року на 24.06.2023 р., специфікацією №1 від 24.06.2023 року, деклараціями виробника №1 від 24.06.2023, ТТН №0000-001 від 24.06.2023 року.

На підставі вищенаведеного, сторонами оформлено видаткову накладну №1 від 24.06.2023 року, у зв`язку з чим позивачем було виставлено рахунок на оплату товару №1 від 24.06.2023 року, який сплачено покупцем відповідно до платіжних доручень №30 від 30.06.2023 року в сумі 166000грн., №3 від 12.07.2023 року в сумі 22470,48грн., №35 від 12.07.2023 року в сумі 50000грн.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України позивачем було складено податкову накладну №1 від 24.06.2023 року та направлено для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних.

В подальшому, за допомогою програми електронного документообігу позивачем було отримано квитанцію від 10.07.2023 за реєстраційним номером 9157637397, за якою відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної від 24.06.2023 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 1601, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач 13.07.2023 року направив на адресу відповідача повідомлення №10 про надання пояснень та копій документів щодо підстав складання податкової накладної 24.06.2023 року №1 та підтвердження інформації зазначеної в податковій накладній щодо реальності здійснення операцій, та документи для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

17.07.2023 року комісією ГУ ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №17077 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків, а саме до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку з визначенням того, що код податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: «-12 постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку».

17.07.2023р. відповідачем прийнято рішення №9200176/44066935 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.06.2023 року №1 з підстав того, що платником податку надано копії документів, складених із порушенням законодавства, та, крім того, прийнято рішення щодо відповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку відповідно до п. 8 Постанови КМУ від 11.12.2019 року №1165.

Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної, про відповідність товариства критеріям ризиковості платника податку, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до пп.14.1.60 п.14 ст.14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р.№1246 (надалі - Порядок №1246).

Відповідно до п.2 Порядку №1246, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронні формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Так, за правилом першої події, позивачем було складено податкову накладну від 24.06.2023р. №1 та направлено на реєстрацію до ЄРПН.

Згідно п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.п.200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 Кодексу; (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Як вбачається з квитанції №1, реєстрація податкової накладної зупинена контролюючим органом відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України та сформовано висновок про відповідність податкової накладної п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

01.02.2020р. набрав чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165 (надалі - Порядок №1165).

Відповідно до п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

В свою чергу, згідно до п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції (додаток 3 Порядку №1165) належить відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Пунктами 25, 26 Порядку №1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пу.201.16 ст.201 ПК України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, врегульовано Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019р. №520 (надалі Порядок №520).

Пунктами 2-7 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Таким чином, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого розкриття фіскальним органом критерію ризиковості здійснення операцій.

Однак, зі змісту квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН по спірній податковій накладній вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в порядку, визначеному пп.201.16.2 п.201.16 ст. 201 ПК України та Порядку №520, надавав відповідачу пояснення та копії документів по зазначеній господарській операції та податковій накладній, що підтверджується повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарської операції.

Так, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком №520.

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

В оскаржуваному рішенні відсутнє підкреслення первинних документів, які не були надані платником податку, серед загального переліку копій первинних документів, який передбачається затвердженою формою рішення, хоча така форма містить вимогу «документи, які не надано, підкреслити».

А тому, Комісією фактично не розглядалися подане позивачем повідомлення з додатками, не співставлялися подані документи з тим переліком, що вимагається, при цьому як при зупиненні реєстрації податкової накладної, так і при відмові у реєстрації відповідне рішення відповідача не містять конкретних вимог до платника податків та інформації щодо того, яких саме первинних документів не вистачає для реєстрації податкових накладних.

Приписами пп.20.1.45. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України (надалі ПК України) визначено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Положеннями п.61.1. ст.61 ПК України встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.П.п.5, 6 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналізуючи вищевказане, судова колегія зазначає, що положеннями Порядку №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Так, згідно п.5 Порядку№1165, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку тільки той платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Оскаржуваним рішенням встановлена відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, а саме п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки позивач мав господарські стосунки із платником податків, по відношенню до якого податковим органом прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості.

Згідно п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, які є додатком до Порядку 1165, встановлено наступний критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

В свою чергу, згідно п.71.1 ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано ст.ст.72, 73 ПК України.

Відповідно до ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно- телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом, виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Так, в оскаржуваних рішеннях не розшифровано/не конкретизовано, яка саме наявна податкова інформація стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на відповідача завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, в тому числі на виконання вимог щодо законодавчо затвердженої форми оскарженого рішення розшифрувати, яка саме податкова інформація стала підставою для прийняття рішення, яка заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Тобто, вищезазначені обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості рішень, щодо оскаржуваних рішень, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача.

При цьому, позивачем подано відповідачу повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Разом з тим, відповідачем ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду справи не надано жодних доказів здійснення позивачем конкретних господарських операцій з ризиковим платником податків та відповідності його критеріям ризиковості.

Крім того, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що позивач мав господарські стосунки із платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, є неспроможним аргументом.

Так, поширення на позивача «ризиковості» через стосунки з іншим «ризиковим» платником податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

До того ж, позивачем подавалися до податкового органу документи на підтвердження факту здійснення господарської діяльності.

За таких обставин колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про необґрунтованість доводів відповідача щодо відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку, а саме п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки належні та допустимі докази такого відсутні.

Відповідачем не надано належних та достатніх доказів правомірності оскаржуваних рішень, тому суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про їх скасування.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління ДПС у Миколаївській області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. КрусянСудді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв