Постанова

від 23.09.2024 по справі 420/25864/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/25864/23

Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Місце та час укладення судового рішення «--:--», м.Одеса

Повний текст судового рішення складений 01.12.2023р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрчем» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрчем» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

25.09.2023р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Укрчем» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №10276/15-32-04-07-20/31460973, форма «Н» від 18.05.2023 року на суму 151852,43грн. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних від 02.01.2023р. №№50,51.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він не порушував граничні строки реєстрації податкових накладних, своєчасно подавав в електронному вигляді податкові накладні. Проте, відповідач не надсилав йому квитанції щодо прийняття/неприйняття/зупинення реєстрації зазначених накладних, тому товариство вважало, з урахуванням приписів п.201.10 ст.201 ПК України подані податкові накладні зареєстрованими. Так, податкові накладні №№50, 51 від 02.01.2023 року. були подані на реєстрацію позивачем 31.01.2023 року в межах строку передбаченого п. 201.10 ст. 210 ПК України. Але, жодних квитанцій про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкових накладних №№50, 51 від 02.01.2023 року протягом операційного дня до ТОВ «Укрчем» не надходило. Проте, тільки під час чергової спроби 24.02.2023 року направлені податкові накладні від 02.01.2023 року №№ 50, 51 були прийняті.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2023р. в задоволенні позову відмовлено з підстав порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст.201 ПК України, на яких відповідно до вимог ст.ст.192, 201 ПК України покладено обов`язок щодо такої реєстрації.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом при вирішенні справи вимог законодавства, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

Апелянт зазначає, що причини, з яких податкові накладні не були доставлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в межах строку, встановленого ст.201 ПК України знаходяться поза волею та можливістю впливу платника податку, оскільки належне ведення та функціонування автоматизованої системи належить до повноважень саме податкового органу. Товариство здійснило всі залежні від нього дії для вчасної реєстрації податкових накладних, однак від незалежних від нього причин, вказані податкові накладні не були прийняті, квитанції про прийняття накладних не надсилалися.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт перевірки від 21.04.2023 року №95949/15-32-04-07-17/31460973 щодо не дотримання позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі вказаного акту перевірки, ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №10276/15-32-04-07-20/31460973, форма «Н» від 18.05.2023 року про застосування штрафу на суму 151852,43грн. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням щодо застосування штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно з п. 75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлений статтею 76 ПК України.

Зокрема, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПК України.

01.01.2017р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016р. №1797-VIII.

Вищезазначеним законом доповнено підпункт 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України абзацом другим такого змісту: «Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах».

Таким чином, законодавець конкретизував, що, зокрема, може бути предметом камеральної перевірки, і знову ж звернув увагу на порядок її проведення - виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу, тобто, без виходу за податковою адресою платника податків та перевірки первісних бухгалтерських документів.

З огляду на вищевикладене, предметом камеральної перевірки, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

Разом з тим, об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

Згідно з абзацом 2 п.76.3 ст.76 ПК України камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу, тобто 1095 днів.

Враховуючи викладене, у податкового органу були правові підстави для проведення камеральної перевірки дотримання термінів реєстрації ТОВ «Укрчем» податкових накладних та/або розрахунків корегування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на січень 2023р., яка проводилась у приміщенні контролюючого органу на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Так, згідно п.201.10 ст.201 ПК України реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинно бути здійснено з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Зареєструвати такий документ в Єдиному реєстрі податкових накладних можна з 0 до 23-ї години. Адже, відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.12.2010р. №1246, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Єдиного реєстру податкових накладних здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до підпункту 20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.111.1 ст.111 ПК України, за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п.111.2 ст.111 ПК України).

Відповідальність платників за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, встановлено статтею 120-1 ПК України.

Згідно з п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Вищенаведеними нормами передбачається відповідальність за порушення строку реєстрації податкової накладної у вигляді штрафу незалежно від причин, порушення вказаних строків.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Укрчем» виписано податкові накладні від 02.01.2023р. №№50,51, які з урахуванням вимог п.201.10 ст.201 ПК України направлені на реєстрацію до ЄРПН.

Податковою перевіркою встановлено затримання граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст.201 ПК України, на яких відповідно до вимог ст.ст.192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації податкових накладних від 02.01.2023р. №№50,51, дата реєстрації 24.02.2023р., кількість днів затримки 24. /а.с.14/

Згідно Квитанцій №1 до центрального рівня ДПС України доставлено наступні податкові накладні від 02.01.2023р. №№50,51 24.02.2023р. /а.с.8,9/

Як зазначає позивач, засобами телекомунікаційного зв`язку товариство своєчасно подавало в електронному вигляді до ДФС України вищезазначені податкові накладні, але не отримувало квитанцій про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації зазначених податкових накладних.

Разом з тим, згідно акту перевірки від 21.04.2023 року №95949/15-32-04-07-17/31460973 та Квитанцій №1, реєстрація вищезазначених податкових накладних здійснена контролюючим органом в день їх подання.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає необґрунтованими посилання позивача на порушення строків реєстрації саме податковим органом у зв`язку з не надсиланням квитанцій про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації зазначених податкових накладних.

Так, позивачем на підтвердження своїх доводів не надано до суду жодних доказів щодо намагання товариства своєчасно подати для реєстрації до податкового органу спірні податкові накладні, тобто до дати їх фактичної реєстрації.

При цьому, не заслуговують на увагу та є безпідставними єдині посилання позивача в якості доведення протиправної бездіяльності податкової щодо реєстрації спірних податкових накладних, оскільки позивачем жодних доказів направлення податкових накладних податковому органу не надано.

Як встановлено судом, жодних звернень, скарг, заяв позивачем на адресу податкового органу починаючи з 31.01.2023 року по 24.02.2023 року не направлялось, протилежного позивачем суду не доведено, доказів вжиття заходів реєстрації податкових накладних вчасно не надано.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем податкових накладних №№50,51 від 02.01.2023р. відбулась з вини останнього, чим порушено п.120-1.1 ст.120-1 ПК України.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003р.).

Принцип рівності сторін у процесі є одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993р., серія A, N 262, с. 25, § 63).

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993р., серія A, N 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993 р., серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63).

Колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем не надано суду обґрунтованих доводів протиправності спірного податкового повідомлення-рішення, які б свідчили про безпідставність притягнення товариства з обмеженою відповідальністю «Укрчем» до відповідальності у вигляді накладення штрафних санкцій, передбачених, п.120-1.1 ст.120-1 ПК України.

На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи повно встановлено обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрчем» залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на товариства з обмеженою відповідальністю «Укрчем».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. КрусянСудді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв