Постанова

від 23.09.2024 по справі 620/4582/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/4582/24 Суддя (судді) першої інстанції: Ольга ТКАЧЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Вівдиченко Т.Р.,

Грибан І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року, прийнятого в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 в якому просила суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачці грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 63 837,82 грн;

зобов`язати відповідача виплатити позивачці грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 63 837,82 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 та прийняти рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що не здійснивши позивачці виплату грошової компенсації за неотримане речове майно відповідач порушив її законні права та інтереси, оскільки позивачка речове майно у встановлені строки та обсязі отримувати відмовлялася, у зв`язку з чим виникла заборгованість по неотриманому речовому майну. До того ж, станом на момент видачі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 23.02.2022 № 41 позивачка погодила проведення з нею усіх необхідних розрахунків та відповідно не оскаржувала своє звільнення та/або наказ про виключення зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Згідно разрахунково-платіжної відомості на виплату грошової компенсації вартості неотриманого речового майна, що належить до видачі старшому солдату ОСОБА_1 сума компенсації становить 63 837,82 грн, яка включає в себе податок з доходів фізичних осіб в сумі 11 490,81 грн та військовий збір в сумі 957,57 грн, що разом становить 12 448,38 грн, відтак всього до виплати належить сума 51 359,44 грн, тобто вартість неотриманого речового майна, що належить до видачі позивачці згідно Довідки № 4 від 04.03.2024 становить 63 837,82 грн. з врахування податків та зборів, які мають бути сплачені військовою частиною за позивача.

Також, відповідач звертає увагу, що враховуючи, що позивачка була виключена із списків військової частини НОМЕР_2 23.02.2022, з позовом до суду звернулася у березні 2024 року, то нею порушено місячний строк звернення до суду, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України. Заява про поновлення строків звернення до суду з викладенням поважних причин такого пропуску відсутня.

Також, відповідач вказує, що у мотивувальній частині рішення суд першої інстанції неодноразово посилається на довідку № 4 від 04.03.2023 як доказ, однак довідку з такою датою матеріали справи не містять.

Відзив на апеляційну скаргу позивачки від відповідача до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.

Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 23.02.2022 № 41 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку за пп. "ґ " п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з 23.02.2022 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

05.02.2024 позивачка звернулась до командира військової частини НОМЕР_2 із заявою про отримання довідки про вартість речового майна, що належить до видачі за час проходження військової служби.

У відповідь на звернення позивачка отримала довідку № 4 від 04.03.2023 про вартість речового майна, що належить до видачі позивачці усього 70 найменувань на суму 63 837,82 грн.

06.03.2024 позивачка звернулась до відповідача із заявою про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно, на яке листом від 15.03.2024 № 515 відповідач повідомив, що у зв`язку з відсутністю довідки про вартість речового майна на момент звільнення позивачки, на основі якої повинен був виданий наказ командира військової частини на виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно та відсутності витягу з наказу на виплату у фінансово-економічній службі позивачці не було виплачено дані кошти, на даний час військова частина НОМЕР_2 не має можливості провести дану виплату, оскільки такі виплати повинні бути здійсненими до дня виключення зі списків особового складу військової частини, в межах асигнувань, передбачених у кошторисі на грошове забезпечення військовослужбовців.

Вважаючи свої права порушеними, позивачка звернулася з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, відповідач допустив протиправну бездіяльність, що полягає у невиплаті позивачці грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а тому позивачка має право на отримання грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звільнена зі служби в 23.02.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положенням про проходження військової служби громадянами України.

За приписами частин 1 та 5 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Так, під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звільнена 23.02.2022, в той же час остання звернулась до суду з даним позовом у 29.03.2024.

Отже, колегія суддів вважає, що позивачкою пропущено строк звернення до суду з даними позовними вимогами.

Аналогічні висновки зробив Верховний Суд у постанові від 02.05.2024 у справі № 420/26754/23.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в допустив порушення норм процесуального права внаслідок чого, відповідно до ст. 317 КАС України, рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 підлягає скасуванню та дані позовні вимоги слід залишити без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Приписи п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України визначають, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу, зміст яких зазначено вище.

Частиною 3 ст.123 КАС України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Виходячи з наведеного, у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами та не наведенням поважних причин пропуску такого строку, колегія суддів приходить до висновку, що у даній справі наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та залишення позовних вимог без розгляду.

Зважаючи на те, що відповідач в апеляційній скарзі просив скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 та відмовити у задоволенні позовних вимог, то таку слід задовольнити частково. Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, призвело до помилкового вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, а іншу частину позовних вимог слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.

Рішення на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді Т.Р. Вівдиченко

І.О. Грибан