Постанова

від 18.09.2024 по справі 320/30211/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/30211/23 Головуючий у 1 інстанції - Марич Є.В. Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Карпушової О.В., Шведа Е.Ю.,

за участю секретаря Шляги А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 та ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 у справі за адміністративним позовом державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ДП «Маріупольський морський торговельний порт» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків щодо неприйняття рішення за заявою позивача від 30.09.2022 (вх. від 30.09.2022 №6644/6) в частині неможливості подання податкової та фінансової звітності за 2021 рік (річну), за І-ІІІ квартал 2022 року та у подальшому, поки не буде відновлено первинні документи бухгалтерського обліку (окрім неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку в частині подання декларації з податку на прибуток підприємств та фінансової звітності за 2021 рік (річна) та за І-ІІІ квартал 2022 року, що розглянуто згідно рішення № 23/31-00-04-02-02-37 від 21.11.2022), та відповідно зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків прийняти відповідне рішення;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України від 01.08.2023 № 21023/6/99-00-06-01-02-06 в частині залишення без задоволення скарги позивача від 09.01.2023 № 2 ВС про неможливість своєчасного виконання свого податкового обов`язку, а саме: подати податкову та фінансову звітність за 2021 рік (річну), за І-ІІІ квартал 2022 року та у подальшому, поки не буде відновлено первинні документи бухгалтерського обліку (окрім неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку в частині подання декларації з податку на прибуток підприємств та фінансової звітності за 2021 рік (річна) та за І-ІІІ квартал 2022 року).

Представником ДПС України до суду першої інстанції подано клопотання, в якому він просив закрити провадження у справі в частині позовних вимог до ДПС України щодо визнання протиправним та скасування рішення від 01.08.2023 за № 21023/6/99-00-06-01-02-06.

В обґрунтування даного клопотання представник ДПС України зазначив, що оспорюване рішення ДПС України про результати розгляду скарги не є юридично значимим для позивача, оскільки немає безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а тому рішення суб`єкта владних повноважень безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 прийнято відмову позивача від позову в частині позовних вимог; провадження в адміністративній справі № 320/30211/23 за позовом ДП "Маріупольський морський торговельний порт" до ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків, ДПС України в частині позовних вимог до ДПС України щодо визнання протиправним та скасування рішення останнього від 01.08.2023 за № 21023/6/99-00-06-01-02-06 - закрито.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 виправлено описку, допущену при виготовлені тексту ухвали суду від 15.01.2024 по справі № 320/30211/23, а саме визначити те, що клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог від 08.12.2023 подано саме представником ДПС України; викладено перший абзац резолютивної частини наведеної ухвали наступним чином: « 1. Задовольнити клопотання представника ДПС України про закриття провадження в частині позовних вимог.»

Не погоджуючись з вказаними ухвалами ДП «Маріупольський морський торговельний порт» звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені ухвали суду першої інстанції, як такі, що постановлені з порушенням норм процесуального права. Також, апелянт просить компенсувати йому судові витрати, пов`язані з поданням даної апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Суд першої інстанції мотивував свою ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 тим, що оскільки позивач відмовився від позову, відмова не порушує права та інтереси держави та інших осіб, то суд приймає таку відмову в зв`язку із чим провадження у справі в частині вимог до ДПС України підлягає закриттю.

При цьому, мотивами ухвали Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 про виправлення описки в ухвалі від 15.01.2024 було те, що останньою задоволено клопотання представника ДПС України, тим самим, закрито провадження в адміністративній справі № 320/30211/23 за позовом ДП "Маріупольський морський торговельний порт" до ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків, ДПС України в частині позовних вимог до ДПС України щодо визнання протиправним та скасування рішення останнього від 01.08.2023 за №21023/6/99-00-06-01-02-06. В той же час, судом було встановлено, що при складанні тексту наведеної ухвали від 15.01.2024 було допущено технічну описку, а саме помилково зазначено про те, що клопотання подане позивачем.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що приймаючи оскаржувані ухвали суд першої інстанції порушив норми чинного законодавства та фактично обмежив право позивача на захист всіх своїх прав.

Колегія суддів вважає доводи апелянта частково обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Щодо мотивів суду першої інстанції, які були підставою для прийняття ухвали Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 про закриття провадження в адміністративній справі № 320/30211/23 за позовом ДП "Маріупольський морський торговельний порт" до ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків, ДПС України в частині позовних вимог до ДПС України щодо визнання протиправним та скасування рішення ДПС України від 01.08.2023 за №21023/6/99-00-06-01-02-06 з підстав, а саме прийняття відмови позивача від позову в зазначеній частині, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 189 КАС України суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Системний аналіз наведених норм у своєму взаємозв`язку дає підстави для висновку, що право на подання заяви про відмову від позову належить позивачу, а відповідач може лише визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять заяви позивача про часткову або повну відмову від позову, тобто така заява не подавалась позивачем, що не заперечується сторонами у справі.

Таким чином, суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог до ДПС України щодо визнання протиправним та скасування рішення від 01.08.2023 за № 21023/6/99-00-06-01-02-06 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС України, є помилковим та таким, що порушує права позивача на судовий захист.

Натомість, в матеріалах справи наявне клопотання представника ДПС України, в якому він просив закрити провадження у справі в частині позовних вимог до ДПС України щодо визнання протиправним та скасування рішення від 01.08.2023 за № 21023/6/99-00-06-01-02-06 з підстав того, що таке рішення суб`єкта владних повноважень безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.

В той же час, вказане клопотання не було розглянуте по суті його доводів, а взято лише як підстава для розгляду питання про закриття провадження у зазначеній вище частині з підстав часткової відмови від позову позивачем, що, як було зазначено вище, не відповідає дійсності.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 про закриття провадження в адміністративній справі № 320/30211/23 за позовом ДП "Маріупольський морський торговельний порт" до ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків, ДПС України в частині позовних вимог до ДПС України щодо визнання протиправним та скасування рішення ДПС України від 01.08.2023 за №21023/6/99-00-06-01-02-06 винесена передчасно та помилково, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для її скасування та направлення справи в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Щодо мотивів суду першої інстанції, які були підставою для прийняття ухвали Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 про виправлення описки в ухвалі від 15.01.2024, то колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Згідно з частиною другою статті 253 КАС України питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 21 липня 2020 року у справі № 521/1074/17, від 20 грудня 2021 року у справі № П/811/3334/15.

Як вже було зазначено вище, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 прийнято відмову позивача від позову в частині позовних вимог; провадження в адміністративній справі № 320/30211/23 за позовом ДП "Маріупольський морський торговельний порт" до ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків, ДПС України в частині позовних вимог до ДПС України щодо визнання протиправним та скасування рішення останнього від 01.08.2023 за №21023/6/99-00-06-01-02-06 - закрито.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 виправлено описку, допущену при виготовлені тексту ухвали суду від 15.01.2024 по справі № 320/30211/23, а саме визначити те, що клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог від 08.12.2023 подано саме представником ДПС України; викладено перший абзац резолютивної частини наведеної ухвали наступним чином: « 1. Задовольнити клопотання представника ДПС України про закриття провадження в частині позовних вимог.»

Тобто, судом першої інстанції, виправляючи описку шляхом зміни заявника про часткове закриття провадження у справі, змінено суть ухвали Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2024, оскільки висновки останньої висновувались щодо закриття провадження з підстав подання позивачем відмови від позову, на що права у ДПС України немає, а не з підстав, що таке рішення суб`єкта владних повноважень безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.

З огляду на що, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 про виправлення описки також є помилковою та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт надав до суду належні докази, які підтверджують факт протиправності ухвал суду першої інстанції.

В свою чергу, згідно з частиною 3 статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. ст. 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Щодо вимоги апелянта про розподіл судових витрат, то колегія суддів зауважує, що дане питання врегульовано положеннями статті 139 КАС України.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Аналізуючи положення ст. 139 КАС України колегія суддів приходить до висновку, що розподіл судових витрат, зокрема судового збору за подання апеляційної скарги, здійснює суд першої інстанції, що ухвалив рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Право ж суду апеляційної інстанції на зміну цього розподілу виникає у зв`язку із зміною судового рішення або ухвалення нового по суті позовних вимог.

Отже, за правилами процесуального законодавства, прийняття рішення про скасування ухвали суду із направленням справи для продовження розгляду унеможливлює вирішення питання про зміну розподілу судових витрат, сплачених у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції, так і про розподіл судових витрат, понесених у суді апеляційної інстанції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 756/6141/16-а, а також в ухвалах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 297/96/16-а, від 07.03.2018 у справі № 826/13401/15 та від 02.05.2018 у справі № 826/8062/15.

Аналогічний висновок щодо застосування даних норм права викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №756/6141/16-а, а також в ухвалах Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі №297/96/16-а, від 07.03.2018 року у справі №826/13401/15, від 02.05.2018 року у справі № 826/8062/15.

Таким чином, оскільки за наслідками розгляду апеляційної скарги державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 та ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 рішення по суті спору Шостим апеляційним адміністративним судом не приймається, то вирішення таким судом питання про розподіл судових витрат за правилами ч. ч. 1, 6 ст. 139 КАС України є неможливим.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» - задовольнити частково.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 та ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 - скасувати, а справу № 320/30211/23 за адміністративним позовом державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України в частині позовних вимог до Державної податкової служби України щодо визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України від 01.08.2023 за № 21023/6/99-00-06-01-02-06 - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Карпушова О.В.

Швед Е.Ю.

Повний текст постанови виготовлений 23.09.2024.