Постанова

від 23.09.2024 по справі 560/2809/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2809/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

23 вересня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 11 Регіональної Військово-лікарської комісії (11-а РВЛК) Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до 11 Регіональної Військово-лікарської комісії (11-а РВЛК) Міністерства оборони України, в якому просила:

- визнати дії 11 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України щодо затвердження постанови госпітальної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 про причинний зв`язок захворювання (Свідоцтво про хворобу від 28.08.2023 року № 392) протиправними;

- зобов`язати 11 Регіональну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України переглянути постанову про причинний зв`язок захворювання (Свідоцтво про хворобу від 28.08.2023 року № 392) з урахуванням фактичних обставин справи та відповідно чинної редакції норм та положень, які регулюють військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративно судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Позивач з 29.05.2017 року проходила військову службу за контрактом у Військових частинах НОМЕР_2 та НОМЕР_3 .

Наказом командира Військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 06 вересня 2023 № 99-РС позивача звільнено з військової служби на підставі п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у відставку за пунктом "б" (за станом здоров`я).

З 05 липня 2023 року позивач перебувала на стаціонарному лікуванні у психіатричному відділенні Військової частини НОМЕР_1 .

З метою визначення ступеня придатності до військової служби 17.08.2023 року Військово-лікарська комісія Військової частини НОМЕР_1 провела медичний огляд позивачки, за результатами якого прийняла постанову ВЛК, оформлену свідоцтвом про хворобу №392 від 17.08.2023.

Відповідно до пункту 12 Свідоцтва "Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва)": Важкий депресивний епізод, у вигляді тривожно-іпохондричного, астено-апатичного синдромів, елементами деліквентних еквівалентів та психотичними включеннями, у особистості з акцентуацією рис характеру за змішаним типом. Хронічна залізодефіцитна анемія аліментарного ґенезу легкого ступеня. Хронічний гастродуоденіт в стадії нестійкої ремісії, з незначним порушенням функцій. Перименопаузальна міома матки. Міопія в 1,5 діоптрій обох очей. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. На підставі статті 16-а графи ІІ Розкладу хвороб непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

28 серпня 2023 11-а Регіональна військово-лікарська комісія (11-а РВЛК) Міністерства оборони України затвердила постанову військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_1 .

Позивач, вважаючи, що встановлений причинний зв`язок захворювання суперечить медичним документам та фактичним обставинам, звернулась до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка має право на перегляд постанови про причинний зв`язок захворювання штатною ВЛК, проте у визначеному нормами Положення № 402 порядку.

При цьому, судом відзначено, що при розгляді по суті спорів у справах, у яких оскаржуються рішення ВЛК, що базуються на висновках медичних досліджень/обстежень, суд не може здійснювати власну переоцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка обґрунтованості висновку ВЛК з точки зору оцінки відповідності діагнозів виходить за межі повноважень суду. Суди вправі перевіряти законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття висновку на підставі приписів відповідних Порядків та Інструкцій, Положення про медико-соціальну експертизу, Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу»

Відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період у визначеному цим Законом порядку для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань призиваються громадяни України, які уклали контракти про проходження служби у військовому резерві та/або зараховані до військового оперативного резерву.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (із змінами та доповненнями) ( далі Положення №402).

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза це, зокрема, установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів (пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402).

Відповідно до пункту 1.3. глави 1 розділу І Положення №402, основними завданнями військово-лікарської експертизи серед іншого є визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 визначено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні постійна і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК приймають постанови. Постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази (пункт 2.2 глави 2 розділу 1 Положення №402).

Відповідно до абзацу 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3. глави 2 розділу І Положення №402, ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Глава 21 розділу II вищевказаного Положення регулює порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України.

Так, пунктом 21.3 глави 21 розділ ІІ Положення №402 визначено, що причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19. У випадку відсутності підстав для зміни або визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, протокол не складається, а заявнику надається письмове роз`яснення.

Підпунктом "а" пункту 21.5 глави 21 розділ ІІ Положення №402 визначено, що постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до підпункту "ґ" пункту 21.5 глави 21 розділ ІІ Положення №402, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.

Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.

Як встановлено з матеріалів справи, довідкою Військової частини НОМЕР_3 від 06.02.2023 № 648 засвідчується факт участі позивача у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях з 06 травня по 07 липня 2019.

Як встановлено судом, вперше позивачка звернулась за медичною допомогою 21 листопада 2019, тобто після участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях. Будь-якої медичної документації, яка б підтверджувала те, що початок психічного розладу мав місце в період участі в бойових діях, комісії надано не було.

Діагноз, зазначений у Постанові військово-лікарської комісії, яка оформлена свідоцтвом про хворобу № 392 від 17.08.2023, до якого був застосований підпункт «д» пункту 21.5 глави 2 розділу ІІ Положення, документально був встановлений комісією лише у 2023 році (термін-епізод зазначеного діагнозу передбачає 5-8 місяців), тобто протягом тривалого часу після участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях.

У медичній карті №5210/1123 від 21.11.2019 Хмельницьким військовим госпіталем визначено остаточний діагноз основного захворювання: «Залізодефіцитна анемія важкого ступеня», а супутнім захворюванням є: «Акцентуйована особистість по нестійкому типу». Поняття «Акцентуйована особистість по нестійкому типу» відповідно до наукових даних відноситься до психічного захворювання, яке виникає і розвивається внаслідок внутрішніх біологічних проблем.

У подальшому, у медичній картці №1424/206 від 07.06.2023 Хмельницьким військовим госпіталем визначено остаточний діагноз основного захворювання позивачки: «Хронічна залізодефіцитна анемія важкого ступеня», а супутнім захворюванням «Тривожний депресивний розлад асоційований з панічними нападами та інсомнією». Термін-епізод психіатричного діагнозу «Тривожний-депресивний розлад асоційований з панічними нападами та інсомнією» (що тривав від 5-ти до 8-ми місяців) був встановлений у 2023 році, у зв`язку з цим комісія прийшла до висновку, що причинний зв`язок для вказаного захворювання не обумовлює застосування підпункту «ґ» пункту 21.5 глави 2 розділу ІІ Положення («Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини»).

Вказані обставини слугували підставою для відповідача при затвердженні постанови військово-лікарської комісії, оформленої свідоцтвом про хворобу № 392 від 17.08.2023, для прийняття рішення, що зовнішні психологічні чинники, у тому числі, й перебування ОСОБА_1 у зоні бойових дій, не стали безпосередньою причиною діагностованого захворювання, а тому щодо цього випадку не підлягає застосуванню підпункт «ґ» пункту 21.5 глави 2 розділу ІІ Положення («Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини»).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, який врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 та від 12.10.2021 у справі № 280/4820/19, що при розгляді по суті спорів у справах, у яких оскаржуються рішення ВЛК, що базуються на висновках медичних досліджень/обстежень, суд не може здійснювати власну переоцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка обґрунтованості висновку ВЛК з точки зору оцінки відповідності діагнозів виходить за межі повноважень суду. Суди вправі перевіряти законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття висновку на підставі приписів відповідних Порядків та Інструкцій, Положення про медико-соціальну експертизу, Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

При цьому, в розрізі спірних правовідносин, слід наголосити, що відповідно до пункту 21.13 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 у разі відсутності у свідоцтві про хворобу або інших військово-медичних документах постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань (поранень), неналежного їх оформлення або незгоди з постановою, а також у разі наявності в документах записів про звільнення із Збройних Сил України «через хворобу чи за станом здоров`я» військовий комісаріат направляє документи осіб, звільнених з військової служби, на розгляд до штатної ВЛК за територіальним принципом. За наявності підстав для зміни (перегляду) постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, зазначених у свідоцтві про хворобу (довідці ВЛК), постанова ВЛК при прийнятті нової постанови підлягає скасуванню (відміні). Постанова ВЛК оформляється протоколом засідання штатної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень). Згідно з пунктом 21.3 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.

Таким чином, право позивача на перегляд постанови про причинний зв`язок захворювання штатною ВЛК ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не заперечується, однак останнє повинно бути реалізовано в порядку, визначеному нормами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.

Стосовно доводів апелянта про неврахування як відповідачем, так і судом першої інстанції, пункту 3 наказу Міністерства оборони України № 490 від 18.08.2023 року, який набрав чинності 25.08.2023 року після офіційного опублікування в Офіційному віснику України від 25.08.2023 року № 71, то судова колегія оцінює їх критично, оскільки спірні правовідносини виникли до 25.08.2023 року, а постанова госпітальної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 приймалась відповідно до чинної на той час редакції абзацу першого підпункту «ґ» пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402.

В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.