Рішення

від 24.09.2024 по справі 171/114/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/114/24

Номер провадження 2/184/434/24

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Томаш В.І.,

за участю секретаря судових засідань - Михайлової Т.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Нивотрудівської сільської ради «про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки, піклування та стягнення аліментів», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки, піклування та стягнення аліментів. В обґрунтування позову посилається на те, що він разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 та племінниками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкають в АДРЕСА_1 . Батьками дітей є: батько - ОСОБА_3 та мати - ОСОБА_7 . ОСОБА_8 є його рідною сестрою. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 померла. Батько дітей ОСОБА_3 на теперішній час перебуває в місцях позбавлення волі. Племінники перебувають на його утриманні, участь у вихованні дітей та матеріальному забезпечені приймають тільки він та його дружина ОСОБА_4 , батько ігнорує спілкування з дітьми. На теперішній час діти забезпечені всім необхідним, умови проживання та утримання відповідають всім нормам. ОСОБА_3 покинув дітей, разом з ними не проживав значний період часу, не брав участі у їх вихованні, взагалі не піклувався про них, не цікавився їх здоров`ям, морально та матеріально не підтримує дітей, тобто ухиляється від обов`язку по вихованню своїх дітей, не проявляє батьківської турботи до них. З цих підстав просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітніх дітей, встановити опіку над ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити піклування над ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та призначити його опікуном та піклувальником, стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання дітей.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити, не заперечують проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив не надав.

Повноважний представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просить розглянути справу без участі їх представника.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину іі дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний тa моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав визначений ст. 164 Сімейного кодексу України. Мати (батько) можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він):

- не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини й протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

- ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини;

- жорстоко поводяться з дитиною;

- є хронічними алкоголіками або наркоманами;

- вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

- засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до ст. 164 СК України, такий перелік має виключний характер.

Разом з тим, зазначені чинники, повинні мати системний та постійний характер, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних матір та батька. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку в особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікую і відповідальністю своїх батьків, і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Аналіз всіх поданих позивачем письмових доказів свідчить про те, що відповідач свідомо ухиляється від своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини. До такого висновку суд дійшов, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками є: батько - ОСОБА_3 та мати - ОСОБА_7 (а.с.14).

Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками є: батько - ОСОБА_3 та мати - ОСОБА_7 (а.с.15).

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати дітей - ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №926 (а.с.13).

Згідно свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_3 , виданим Інгулецьким районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, 17 серпня 2018 року заявник ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_9 , актовий запис №166 (а.с.12).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи від 27.04.2021 року №566, виданої виконкомом Апостолівської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11).

Згідно довідки про склад сім`ї №4008 від 20.10.2023 року, виданої адміністратором центру надання адміністративних послуг виконкому Апостолівської міської ради, за адресою - Дніпропетровська область, Апостолівський район, м. Апостолове, вул. Голобородько, буд. 4 зареєстровані 16 осіб (а.с.17).

Згідно Наказу №72-с від 03.11.2023 року про тимчасове влаштування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діти тимчасово влаштовані в сім`ю ОСОБА_1 , який мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою - АДРЕСА_2 (а.с.18).

Відповідно до Акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 05.10.2023 року, проведеним депутатом Нивотрудівської сільської ради Мокієнко Н.І., встановлено, що діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно проживають без реєстрації разом з дядьком ОСОБА_1 за адресою - АДРЕСА_1 (а.с.19).

Відповідно до Акту обстеження умов проживання, проведеним начальником служби у справах дітей ОСОБА_10 , встановлено, що умови проживання дітей в сім`ї дядька ОСОБА_1 відповідають всім нормативним актам, заявник та його дружина забезпечують нормальне проживання дітей (а.с.20).

Згідно висновку про стан здоров`я, виданого 18.10.2023 року КНП «Апостолівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Апостолівської міської ради Дніпропетровської області», ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 здорові (а.с.21, 22).

Згідно висновку про стан здоров`я, виданого 20.10.2023 року Виконкомом Апостолівської міської ради «Лікарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини №1», ОСОБА_1 здоровий (а.с.23).

Згідно довідки №827 від 20.12.2023 року, виданої ТОВ «Стронг-Інвест», ОСОБА_1 з 01.12.2023 року по даний час працює на посаді машиніст насосних установок каналізаційно-насосної станції експлуатаційної служби інженерно-технічної служби ТОВ «Стронг-Інвест» (а.с.24).

Згідно Витягу з інформаційно-аналітичної системи ВР-001616487, ОСОБА_1 на території України станом на 11.10.2023 року не знятої чи непогашеної судимості не має (а.с.25).

Згідно вироку Ізяславського райсуду Хмельницької області від 11.06.2020 року ОСОБА_3 засуджений до 4 років 6 місяців позбавлення волі (а.с.26-27).

Частиною 1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до вимог ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30.03.2007 року визначено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року №789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Нивотрудівської сільської ради від 18.03.2024 року щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно його неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , служба вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.46-48).

На підставі досліджених та оцінених в сукупності доказів судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не виконує покладених на нього ст. 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо піклування про здоров`я своїх неповнолітніх дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток. Крім того відповідачем не забезпечується необхідного медичного догляду, харчування, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток, як складову виховання, ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, що є підставою для позбавлення його батьківських прав і за наведених обставин таке позбавлення батьківських прав є необхідним та відповідає найвищім інтересам дітей.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991р. №789-XІІ) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Обов`язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплено в ч. 2 ст. 51 Конституції України і ст. 180 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

При визначенні розміру аліментів суд, згідно вимог ст. 182 СК України, виходить з того, що відповідачка є працездатною особою, а отже має можливість, з урахуванням свого матеріального становища, надавати матеріальну допомогу своїй дитині до досягнення ним повноліття.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 року, який набрав чинності 08.07.2017 року, внесено зміни до ч. 2 ст. 182 СК України, якою встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 79 Сімейного кодексу України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

У зв`язку з викладеним, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини, з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.01.2024 року і до досягнення дітьми повноліття.

За таких обставин, позов, заявлений з метою належного правового захисту прав та інтересів неповнолітніх дітей, судом визнається таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, судовий збір за позовними вимогами щодо стягнення аліментів у розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Нивотрудівської сільської ради «про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки, піклування та стягнення аліментів» - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця місто Ізяслав Ізяславського району Хмельницької області, актовий запис про народження №182 від 27 листопада 2012 року та неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця місто Ізяслав Ізяславського району Хмельницької області, актовий запис про народження №46 від 01 квітня 2008 року, які проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити опіку над ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем місто Ізяслав Ізяславського району Хмельницької області, встановити піклування над ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем місто Ізяслав Ізяславського району Хмельницької області та призначити їх опікуном та піклувальником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Апостолове Апостолівського району Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи стягувати з 15.01.2024 року і до повноліття дітей.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований: АДРЕСА_3 , судовий збір в дохід держави у розмірі 1211,20 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 6 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24.09.2024 року.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш