Постанова

від 11.09.2024 по справі 460/23895/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/23895/23 пров. № А/857/13850/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

за участю секретаря судового засідання: Юник А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року, ухвалене суддею Нор У.М. у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі №460/23895/23 за адміністративним позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_2 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2023 року позивач - Арбітражний керуючий ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому просив визнати протиправним та скасувати припис про недопущення повторних порушень від 01.09.2023 № 9.

Доводи позовної зави в обґрунтування протиправності оскаржуваного припису зводяться до проведення відповідачем позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого із суттєвими порушеннями встановленої законом процедури, упереджено, не об`єктивно та на підставі неналежних документів, за відсутності передбачених законом підстав та з порушенням заборонних приписів щодо недопустимості повторної перевірки дій арбітражного керуючого з питань, що вже були предметом перевірки.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року залучено до участі у справі ОСОБА_1 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача та третю особу, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач у справі ОСОБА_2 має право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі свідоцтва №247, виданого Міністерством юстиції України 02.04.2013.

Постановою Господарського суду Рівненської області від 24.12.2013 у справі №5019/104/11 ВАТ «Бистрицька СМТС» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого ОСОБА_2.

Ухвалою суду від 08.08.2017 затверджено звіт ліквідатора про роботу та ліквідаційний баланс ВАТ «Бистрицька СМТС». Затверджено звіт ліквідатора про нарахування та виплату йому грошової винагороди. Ліквідовано юридичну особу ВАТ «Бистрицька СМТС». Вимоги усіх кредиторів визнано погашеними. Виконавчі документи визнано такими, що не підлягають виконанню. Провадження у справі № 5019/104/11 було припинено.

13.02.2023 на адресу Міністерства юстиції України надійшла скарга громадянина ОСОБА_1 щодо дій арбітражного керуючого ОСОБА_2. при здійсненні діяльності у справі № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС». У поданій скарзі ОСОБА_1 покликається не незаконне проведення арбітражним керуючим відчуження державного майна банкрута ВАТ «Бистрицька СМТС», а також майна ОСОБА_3

ГУНП у Рівненській області 17.02.2023 звернулося з листом № 1627/24-2023 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з проханням провести перевірку дій та прийнятих рішень арбітражним керуючим ОСОБА_2. при здійсненні діяльності у справі № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС».

Мін`юст листом від 01.03.2023 № 24829/М-4122/21.1 зобов`язав управління провести позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2. під час виконання ним повноважень у справі № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС» з питань, порушених у скарзі. Додатково листом від 10.03.2023 № 28908/33825-32-23/21.1 погодив управлінню включити до предмету позапланової невиїзної перевірки, питання, викладені у листі ГУНП у Рівненській області від 17.02.2023 № 1627/24-2023.

Також, листом від 06.04.2023 № 42219/47992-32-23/21.1 запропоновано управлінню включити до предмету перевірки додаткові матеріали направлені ГУНП у Рівненській області згідно листа від 23.03.2023 № 3238/24-23.

11.04.2023 Управлінням видано заступнику начальника відділу з питань банкрутства ОСОБА_4 та головному спеціалісту ОСОБА_5 доручення №19 на проведення позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого у строк з 03.05.2023 по 09.05.2023.

Управління своїм листом від 11.04.2023 № 1225/11-23/1076 надіслало арбітражному керуючому повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки № 17 та копію посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 11.04.2023 № 17.

В повідомленні від 11.04.2023 № 19 зазначено, що для проведення перевірки арбітражному керуючому необхідно до 10.00 год. 03.05.2023 надати комісії ґрунтовні пояснення з предмета перевірки.

03.05.2023 управлінням складено акт № 1 про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки. В акті зазначено, що арбітражний керуючий бувши повідомлений належним чином про проведення перевірки, документів визначених в повідомленні від 11.04.2023 № 19 не надав. Пояснення арбітражного керуючого по суті перевірки відсутні.

Листом від 04.05.2023 № 1911/11-23/1344 управління звернулося до Департаменту з питань банкрутства Мін`юсту з пропозицією про внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності.

Мін`юст своїм листом від 31.05.2023 № 68985/21.1/32-23 повідомив управління про відхилення подання від 05.05.2023 № 1658 про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_2. до дисциплінарної відповідальності.

Водночас зазначив, що оскільки перевірка проведена не була і з подання про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_2. до дисциплінарної відповідальності вбачається необхідність проведення заходу контролю, дисциплінарною комісією вирішено ініціювати проведення територіальним органом Мін`юсту перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2. з питань, викладених у скарзі ОСОБА_1 від 13.02.2023 та листах ГУНП у Рівненській області від 17.02.2023 та від 23.03.2023.

Також, погоджено управлінню провести перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2. під час виконання ним повноважень у справі №5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС» з питань викладених у зверненнях.

07.06.2023 Управлінням видано заступнику начальника відділу з питань банкрутства ОСОБА_4 та головним спеціалістам ОСОБА_5 , ОСОБА_6 доручення № 23 на проведення позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого у строк з 26.06.2023 до 30.06.2023.

Повідомленням про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 07.06.2023 № 23 повідомлено ОСОБА_2 про проведення перевірки та запропоновано йому надати письмові пояснення з предмета перевірки та копії відповідних документів.

22.06.2023 позивач надав письмові пояснення з предмету перевірки, які мотивував тим, що уже повідомляв орган контролю про неможливість надання обґрунтованих пояснень з підтверджуючими документами, оскільки термін зберігання документів, що стосуються перевірки, закінчився, а документи були знищені у встановленому законом порядку. Позивач також заперечив належність скарги ОСОБА_1 та звернення слідчого ГУНП у Рівненській області ОСОБА_7 , а також повідомив управління про необхідність залучення до участі у проведенні перевірки найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних керуючих.

Заступником начальника відділу з питань банкрутства управління Коваль Ю.Я. та головними спеціалістами сектору з питань банкрутства управління Лотвіній А.В., ОСОБА_6 була проведена перевірка, за результатом якої складено Довідку від 30.06.2023 №23, з якої вбачається, що в ході заходу контролю встановлено порушення вимог закону, які не підлягають усуненню, зокрема:

- частини 12 статті 96, пункту 1 частини 2 та частини 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та частини 18 статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», а саме: відсутнє документальне підтвердження щодо погодження переліку ліквідаційної маси, змін та доповнень до неї у справі №5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС» (частка державної власності - 100 %) з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об`єктами державної власності - Міністерством аграрної політики України;

- абзацу 13 частини 1 статті 41, пункту 1 частини 2 та частини 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: не вжито достатніх заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, зокрема не вжито заходів для скасування записів про державну реєстрацію прав ОСОБА_3 : на цех № 2 (реєстраційний номер майна 22667588), який знаходиться за адресою: Рівненська обл., Березнівський район, с. Бистрині, вулиця Надслучанська будинок 312, та цех № 3 (ресстраційний номер майна 22669405), який знаходиться за адресою: Рівненська обл., Березнівський район, с. Бистрині, вулиця Надслучанська будинок 312 щодо майна, яке включено до ліквідаційної маси боржника у справі № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС»;

- статті 43, частини 12 статті 96, пункту 1 частини 2 та частини 3 статті 98, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: ліквідатором забезпечено проведення оцінки майна ВАТ «Бистрицька СМТС» без погодження ліквідаційної маси з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об`єктами державної власності - Міністерством аграрної політики України;

- частини 3 статті 49, пункту 1 частини 2 та частини 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пунктів 6, 1 Порядку організації проведення аукціонів у провадженні у справах про банкрутство та вимог до їх організаторів стосовно майна державних підприємств та підприємств у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п`ятдесят відсотків затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.12.2013 № 759, оскільки не опубліковано на сайті Міністерства аграрної політики України оголошення про проведення конкурсу з пошуку кандидатур організаторів аукціону з реалізації майна та погодження кандидатури організатора аукціону і проекту договору про проведення аукціону у справі № 5015/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС» (частка державної власності - 10 %), з суб`єктом управління державним майном - Міністерством аграрної політики України;

- статті 65, частини 12 статті 96, пункту 1 частини 2 та частини 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: ліквідатором забезпечено проведення другого повторного аукціону з реалізації майна ВАТ «Бистрицька СМТС», без погодження ліквідаційної маси з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об`єктами державної власності - Міністерством аграрної політики України;

- статті 26, частини 21 статті 96, пункту 1 частини 2 та частини 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: ліквідатором не забезпечено погодження ліквідаційної маси ВАТ «Бистрицька СМТС» з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об`єктами державної власності - Міністерством аграрної політики України та комітетом кредиторів;

- абзацу 15 частини 2 статті 41, статті 43, частини 21 статті 96, пункту 1 частини 2 та частини 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: ліквідатором здійснено продаж майна боржника без погодження ліквідаційної маси ВАТ «Бистрицька СМТС» з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об`єктами державної власності - Міністерством аграрної політики України;

- статті 46, пункту 1частини 2 та частини 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: звіти про роботу ліквідатора від 12.07.2017 № 01-21/5019/104/11/255 та уточнений звіт про роботу ліквідатора від 07.08.2017 № 01-21/5019/104/11/287 у справі № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька сільськогосподарської машинно-технологічної станції» не схвалені комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків).

07.07.2023 позивачем подано заперечення щодо довідки про результати позапланової перевірки. У своїх запереченнях позивач вказав, що на його думку позапланова невиїзна перевірка проведена безпідставно, з порушенням вимоги щодо недопустимості проведення повторної перевірки та використанням неналежних і недопустимих доказів; з порушенням комісією його прав як арбітражного керуючого, зокрема в частині не залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих; з порушенням вимог щодо повного, об`єктивного, неупередженого проведення перевірки в межах повноважень, передбачених Порядком, а також вимог щодо конкретизації суті порушень та нормативно-правового обґрунтування.

За результатами проведеної перевірки Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції складено Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 23 від 11.07.2023, відповідно до якого за результатами проведеної перевірки комісією виявлено порушення, що є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності, а саме за порушення арбітражним керуючим при здійсненні своєї діяльності у справі №5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС» вимог ст. 26, абз. 13 ч.1, абз. 15 ч. 2 ст. 41, ст. 43, ст. 46, ч. 3 ст. 49, ст. 65, ч. 12 ст. 96 та п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ч. 18 ст. 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та пунктів 6, 11 Порядку організації проведення аукціонів у провадженні у справах про банкрутство та вимог їх організаторів стосовно майна державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п`ятдесят відсотків, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.12.2013 № 759.

В акті перевірки зазначено, що, на думку комісії, вищезазначені порушення в своїй сукупності є грубим порушенням арбітражним керуючим вимог законодавства під час виконання ним повноважень ліквідатора, що призвело до порушень прав та законних інтересів боржника, кредиторів, оскільки, арбітражним керуючим ОСОБА_2. вчинено дії (заходи), в тому числі спрямовані на реалізацію активів ВАТ «Бистрицька СМТС» без погодження ліквідаційної маси з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об`єктами державної власності - Міністерством аграрної політики України, що відповідно до абзацу 5 пункту 1 розділу VI Порядку здійснення контролю, є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих подання до притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_2. до дисциплінарної відповідальності.

В акті також зазначено, що відповідно до абзацу 1 пункту 13 розділу VI Порядку контролю, припис про недопущення повторних порушень арбітражному керуючому ОСОБА_2., за результатами виявлених та зазначених у резолютивній частині акта порушень, Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції не виноситиметься до моменту прийняття Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих рішення за результатами розгляду подання про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_2. до дисциплінарної відповідальності.

Листом від 13.07.2023 № 3196/11-23/2364 управління звернулось до Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції з пропозицією щодо внесення до дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності.

Мін`юст своїм листом від 28.08.2023 № 113411/21.1/32-23 повідомив управління, що дисциплінарною комісією було знято з розгляду подання від 18.07.2023 № 1665 про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_2. до дисциплінарної відповідальності у зв`язку зі спливом строку для його розгляду та прийняття комісією рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення.

01.09.2023 управлінням винесено припис № 9 про недопущення повторних порушень арбітражним керуючим ОСОБА_2. вимог ст. 26, абз. 13 ч. 1, абз.15 ч. 2 ст. 41, ст. 43, ст.46, ч. 3 ст. 49, ст. 65, ч. 12 ст. 96 та п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ч. 18 ст. 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та пунктів 6, 11 Порядку організації проведення аукціонів у провадженні у справах про банкрутство та вимог їх організаторів стосовно майна державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п`ятдесят відсотків, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.12.2013 № 759.

Позивач, вважаючи припис Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про недопущення повторних порушень від 01.09.2023 № 9 протиправним, звернувся до суду з вимогою про його скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем допущено істотні порушення правової процедури проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2., які зумовлюють висновок про протиправність винесення територіальним органом контролю позивачу припису про недопущення повторних порушень, а саме:

-ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 13, ч. 3 ст. 20 КУзПБ та п. 6 розділу ІІ Порядку № 3928/5, в частині не встановлення відповідачем законодавчо визначених підстав для проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого;

- абзацу 2 п. 25 розділу ІІ Порядку № 3928/5, а саме не надіслання арбітражному керуючому копії документів (скарги ОСОБА_1 та звернення ГУНП у Рівненській області) в повному обсязі;

- п. 15 розділу ІІ, абзацу 6, п. 1, абзацу 6 п. 3 розділу ІІІ та п. 6 розділу ІV Порядку № 3928/5, а саме проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого за відсутності найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних керуючих з причин, що залежали від відповідача у справі;

- п. 8 розділу ІІ Порядку № 3928/5, щодо недопущення повторної перевірки з питань, що вже були предметом перевірки арбітражного керуючого.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон №2343-XII), Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06 грудня 2019 року № 3928/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2019 року за № 1228/34199 (далі - Порядок № 3928/5) та іншими нормативно-правовими актами.

Правова основа діяльності арбітражних керуючих врегульована Законом України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII, який набрав чинності 21 квітня 2019 року.

Частинами 2-4 статті 106 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.

У перевірках беруть участь представники державного органу з питань банкрутства та його територіальних органів з можливістю залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.

У разі виявлення під час перевірки порушень норм законодавства в роботі арбітражного керуючого, державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарній комісії для накладення на порушника дисциплінарних стягнень.

Згідно зі статтею 1 Закону № 2343-XII арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Частиною третьою статті 98 Закону № 2343-XII визначено, що під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Водночас, 21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ) від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII, який замінив собою Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Цей кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За наведеними у статті 1 КУзПБ визначеннями, арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України; банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

Згідно з частиною першою статті 3 КУзПБ державний орган з питань банкрутства, з-поміж іншого, встановлює порядок здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства.

Відповідно до статті 10 цього Кодексу арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника. Одна й та сама особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Кодексу. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Кодексом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено) (частина третя статті 12 КУзПБ).

За змістом частин 1, 3-5 статті 20 Кодексу України з процедур банкрутства контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється державним органом з питань банкрутства або саморегулівною організацією арбітражних керуючих.

Державний орган з питань банкрутства здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих шляхом проведення планових і позапланових перевірок у встановленому ним порядку.

Позапланові виїзні та невиїзні перевірки проводяться за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, якщо з таких звернень випливає необхідність здійснення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений у запиті строк арбітражний керуючий надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.

У перевірках беруть участь представники державного органу з питань банкрутства та його територіальних органів з можливістю залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.

У разі виявлення під час перевірки діяльності арбітражного керуючого порушень норм законодавства державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарної комісії для застосування до порушника дисциплінарного стягнення.

На виконання положень наведеної норми наказом Міністерства юстиції України від 06 грудня 2019 року № 3928/5 затверджено Порядок здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (далі - Порядок № 3928/5), який поширюється на арбітражних керуючих, осіб, які проводять перевірку діяльності арбітражного керуючого, та осіб, які можуть бути залучені до проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого у випадках, передбачених цим Порядком (пункт 1 розділу І).

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку № 3928/5 контроль за діяльністю арбітражних керуючих відповідно до цього Порядку здійснюють Мін`юст як державний орган з питань банкрутства та міжрегіональні управління Мін`юсту (далі - територіальні органи Мін`юсту) за згодою Мін`юсту. Мін`юст та його територіальні органи є органами контролю.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ Порядку № 3928/5 контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється щодо дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці.

За змістом пункту 3 розділу ІІ Порядку № 3928/5 здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів: проведення перевірки; складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка); надання арбітражним керуючим комісії з перевірки пояснень, зауважень, заперечень до Довідки та/або усунення зазначених у Довідці порушень; складання акту перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Акт перевірки) з урахуванням Довідки, пояснень, зауважень, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Порядку № 3928/5 підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність здійснення контролю; виявлення Мін`юстом або територіальним органом Мін`юсту в процесі реалізації повноважень у сфері банкрутства ознак невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов`язків.

З матеріалів справи вбачається, що підставою перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2. у справі № 5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС» слугувала скарга громадянина ОСОБА_1 від 13.02.2023 та звернення ГУНП у Рівненській області від 17.02.2023 з доповненнями від 23.03.2023.

Скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що невідомі особи за попередньою змовою з арбітражним керуючим протиправно заволоділи майном його матері ОСОБА_3 шляхом підробки договору купівлі-продажу та інших документів, щодо будівель цеху № 2 та № 3 по вул. Надслучанська в селі Бистричі, Березнівського району, Рівненської області. Зазначав, що про наявність таких обставин скаржнику стало відомо при оформленні спадщини після смерті його матері. Скаржник також вказував, що ВАТ «Бистрицька СМТС» було створене в процесі корпоратизації державних підприємств, 100% акцій якої передано до статутного фонду НАК «Украгролізинг», засновником якої є держава. Суб`єктом управління державним майном ВАТ «Бистрицька СМТС» було Міністерство аграрної політики України, тому, зважаючи на статус державного майна, процедуру банкрутства, формування ліквідаційної маси та продаж майна банкрута повинен був здійснюватися за погодження з Міністерством.

Мотиви звернення ГУНП у Рівненській області від 17.02.2023 (з доповненнями від 23.03.2023) щодо проведення позапланової перевірки є ідентичними мотивам, зазначеним скарзі ОСОБА_1 .

Проведення позапланової перевірки арбітражного керуючого погоджено Мін`юстом листом від 31.05.2023 № 68985/21.1/32-23. З вказаного листа судом першої інстанції також було встановлено, що проведення заходу контролю діяльності арбітражного керуючого також ініційовано Дисциплінарною комісією з питань, що викладені в скарзі громадянина ОСОБА_1 від 13.02.2023 та зверненнях ГУНП у Рівненській області від 17.02.2023 та від 23.03.3023.

Тобто, перевірку позивача призначено за наявності підстав визначених пунктом 6 розділу ІІ Порядку № 3928.

Пунктом 8 розділу ІІ Порядку № 3928/5 визначено, що повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, крім випадку, передбаченого абзацом шостим пункту 6 цього розділу.

Відповідно до пунктів 9-12 розділу ІІ Порядку № 3928/5 позапланову перевірку проводить територіальний орган Мін`юсту за наявності згоди Мін`юсту на її проведення, крім випадків проведення позапланової перевірки з підстав, передбачених абзацами четвертим, п`ятим пункту 6 цього розділу.

У разі надходження на адресу територіального органу Мін`юсту звернення фізичної чи юридичної особи щодо невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим покладених на нього повноважень територіальний орган Мін`юсту надсилає відповідне звернення до Мін`юсту для вирішення питання щодо надання згоди на проведення позапланової перевірки.

Мін`юст аналізує звернення, які надійшли на його адресу, та, якщо з таких звернень вбачається необхідність здійснення додаткового контролю з боку органу контролю, проводить позапланову перевірку або погоджує проведення позапланової перевірки територіальному органу Мін`юсту.

Згода Мін`юсту на проведення позапланової перевірки надається територіальному органу Мін`юсту листом структурного підрозділу Мін`юсту, що забезпечує реалізацію повноважень державного органу з питань банкрутства, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

З матеріалів справи вбачається, що Міністерством юстиції України погоджено відповідачу проведення позапланової невиїзної перевірки позивача.

Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку № 3928/5 в останній день перевірки орган контролю складає та підписує довідку про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (додаток 7) у двох примірниках. Один примірник Довідки надається арбітражному керуючому, діяльність якого перевіряється, або його представнику, інший зберігається в органі контролю.

Матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами відповідача складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 30.06.2023 №23, у якій зазначено про порушення позивачем вимог закону, які не підлягають усуненню, примірник якої направлено позивачу, що підтверджено запереченням щодо довідки про результати позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ Порядку № 3928/5 комісія готує акт перевірки діяльності арбітражного керуючого (додаток 8) протягом: двох робочих днів з дня підписання Довідки, якщо арбітражний керуючий підписав Довідку без зауважень і заперечень; двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим пояснень, зауважень, заперечень до Довідки.

Відповідно до пункту 5 розділу VІ Порядку № 3928/5 структурний підрозділ Мін`юсту протягом десяти робочих днів з дня надходження Довідки до Мін`юсту проводить аналіз Довідки та всіх доданих до неї документів, готує Висновок, який підписується керівником структурного підрозділу Мін`юсту або особою, яка виконує його обов`язки, та містить інформацію про відповідність Довідки і доданих до неї документів законодавству та інформацію щодо порушень, які мають бути зазначені в Акті перевірки, та надсилає його територіальному органу Мін`юсту з одночасним поверненням доданих до Довідки документів.

Протягом трьох робочих днів з дня отримання Висновку комісія готує Акт перевірки. Орган контролю повідомляє арбітражного керуючого про дату та місце підписання Акту перевірки.

Як слідує з наявних у матеріалів справи доказів, що за результатом розгляду вказаної вище довідки та заперечень позивача відповідачем складено акт позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого від 11 липня 2023 року №23, в якому вказано, що арбітражний керуючий ОСОБА_2. або його уповноважений представник для підписання акта не з`явився.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що при призначенні та проведенні позапланової невиїзної перевірки позивача відповідач діяв відповідно до згадуваних норм Порядку № 3928/5.

Згідно пункту 9 розділу VІ Порядку № 3928/5 у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі Акту перевірки виносить припис про недопущення повторних порушень (далі - Припис) (додаток 9) - щодо порушень, які не можуть бути усунені арбітражним керуючим, та/або розпорядження про усунення виявлених порушень (далі - Розпорядження) (додаток 10) - щодо порушень, які можуть бути усунені арбітражним керуючим.

Припис або Розпорядження виноситься органом контролю не пізніше ніж на третій робочий день з дня підписання Акту перевірки та надається особисто арбітражному керуючому чи його представнику за довіреністю, що посвідчується особистим підписом арбітражного керуючого чи його представника, або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням за рахунок коштів органу контролю на адресу контори (офісу) арбітражного керуючого та електронною поштою.

Припис та/або Розпорядження вважаються належним чином врученими арбітражному керуючому за умови, якщо він особисто чи його представник за довіреністю отримав зазначені Припис та/або Розпорядження або вони були надіслані йому органом контролю у спосіб, визначений абзацом другим цього пункту. Докази надсилання Припису та/або Розпорядження арбітражному керуючому є невід`ємною частиною матеріалів перевірки та зберігаються в органі контролю, який виніс Припис та/або Розпорядження.

Пунктом 12 розділу VІ Порядку № 3928/5 визначено, що у Приписі міститься інформація про виявлені під час перевірки порушення, які усунути не можна, та зобов`язання арбітражного керуючого не допускати аналогічних порушень у подальшій діяльності.

У разі якщо арбітражний керуючий протягом року не вчинив аналогічних зазначеним у Приписі порушень, Припис вважається виконаним.

З матеріалів справи слідує, що у зв`язку з допущенням позивачем порушень, які усунути не можна, відповідачем прийнято припис про недопущення повторних порушень від 01 вересня 2023 року №9 щодо недопущення позивачем у подальшій діяльності аналогічних порушень.

При цьому, протиправність оскаржуваного припису позивач обґрунтовує виключно відсутністю підстав для проведення позапланової невиїзної перевірки позивача та допущення порушень при її проведенні.

Тож адміністративним судом підлягає з`ясуванню питання, чи були дії відповідача здійснені в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням установленої процедури, а також чи було його рішення прийнято на законних підставах.

Так, суд першої інстанції виснував, що відповідач передусім повинен був надати оцінку доводам позивача щодо відсутності у скаржників порушених прав, свобод та інтересів діями арбітражного керуючого для цілей проведення позапланової перевірки. Також судом першої інстанції встановлено, що відповідач, на якого покладено обов`язок щодо здійснення контролю за діяльністю арбітражного керуючого, з огляду на принцип незалежності арбітражного керуючого, не з`ясував чи були порушені права, свободи, інтереси скаржників діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого. В свою чергу, Мін`юст, надаючи згоду відповідачу на проведення позапланової перевірки, також не перевірив наявності чи відсутності порушених прав, свобод чи інтересів ОСОБА_8 та ГУНП у Рівненській області, що вказує на проведення перевірки без наявності для цього законодавчо визначених підстав.

Щодо захисту скаржником права власності на будівлі цеху № 2 та АДРЕСА_1 , суд першої інстанції відзначив, що рішенням Господарського суду Рівненької області від 24.09.2020 було відмовлено у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_3 до ТОВ «Світло для світу» про витребування цього майна.

Суд першої інстанції врахував, що вказане рішення оскаржується в апеляційному порядку, разом з тим в ньому містяться відомості про передачу ФОП ОСОБА_3 згідно актів приймання-передачі від 20.12.2011 у власність ВАТ «Бистрицька СМТС» приміщення цеху № 2, площею 2526,9 кв.м, із врахуванням переліку пошкоджень будівлі цеху № 3. Відтак суд встановив, що будівлі цеху № 2 та № 3 вибули з власності ФОП ОСОБА_3 за її згоди, що виключає можливість витребування такого майна від добросовісного набувача.

З цього приводу, суд апеляційної інстанції вважає слушними доводи скаржника, що суд першої інстанції, наводячи свої висновки та обґрунтування щодо протиправності дій відповідача при винесенні припису, одночасно надає оцінку діям та вирішує питання щодо повноважень Міністерства юстиції України, яке не є учасником справи, оскільки протиправність дій Міністерства юстиції України в межах спірних правовідносин не оскаржено, третьою особою МЮУ теж судом не залучено. Тобто судом першої інстанції не враховано положень п.9, 11, 12 Розділу ІІ Порядку 3928/5.

Так, проведення позапланової перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_2. погоджено Міністерством юстиції України листом від 31.05.2023 №68985/21.1/32-23 та саме Мін`юст аналізує документи, з яких вбачається необхідність проведення заходу контролю. В свою чергу ЗМУМЮ як територіальний орган контролю призначив і провів позаплановий захід контролю діяльності арбітражного керуючого на підставі листа-згоди (доручення) МЮУ.

Слід зазначити, що на підтвердження обставини, що на час проведення аукціону з продажу майна банкрута - ВАТ «Бистрицька СМТС» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно існували записи про державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомості за ОСОБА_3 щодо цеху №2 (реєстраційний номер майна 22667588) та цеху №3(реєстраційний номер майна 22669405), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачем до клопотання від 12.02.224 долучено відповідну Інформацію з ДРРП від 09.02.2024, сформовану по суб`єкту, та Інформацію з ДРРП від 09.02.2024, сформовану по об`єкту нерухомості.

Слід зазначити, що саме по собі звернення як фізичних так і юридичних осіб щодо невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим покладених на нього повноважень є достатньою підставою, за якою органом контролю може бути проведено перевірку такого арбітражного керуючого.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №812/364/16, суд визнав, що позапланова невиїзна перевірка діяльності арбітражного керуючого, підставою для проведення якої слугувала скарга органу державної влади, була проведена посадовими особами територіального органу управління юстиції на підставі, в межах повноважень та з дотриманням законодавчо визначеного порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 160/12790/19.

Хоч у згаданих рішеннях касаційної інстанції перевірка діяльності арбітражного керуючого здійснювалася територіальним управлінням юстиції за нормами Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5, який був чинним на момент виникнення цих правовідносин та підлягав застосуванню до них, суд апеляційної інстанції враховує висновки суду касаційної інстанції з огляду на аналогічність підстав для проведення позапланової перевірки, наведених у положеннях абз.3 пункту 2.6. розділу ІІ Порядку № 1284/5 та абз.3 пункту 6 розділу II Порядку № 3928/5 (у редакції, чинній на час проведення перевірки): звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність здійснення контролю.

Слід зауважити, що лише в подальшому абзац третій пункту 6 розділу II Порядку №3928/5 Наказом Міністерства юстиції № 3736/5 від 24.10.2023 викладено у наступній редакції: звернення фізичних та юридичних осіб, права, свободи, інтереси яких порушено діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого, з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність здійснення контролю (дата набрання чинності - 06.12.2023).

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що наведеним обставинам відповідач не надав оцінки та не встановив наявності законодавчо визначених підстав для проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого та щодо призначення та проведення відповідачем позапланової перевірки з порушенням ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 13, ч. 3 ст. 20 КУзПБ та п. 6 розділу ІІ Порядку №3928/5.

Щодо висновків суду першої інстанції про проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого за відсутності найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних керуючих з причин, що залежали від відповідача у справі, суд апеляційної інстанції враховує доводи скаржника на підтвердження належного дотримання процедури залучення найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних керуючих у спосіб, встановлений п.6 розділу IV Порядку № 3928/5, а їх неявка на запрошення органу контролю не перешкоджала проведенню перевірки без їх участі.

Так, згідно з п. 15 Порядку № 3928/5 до проведення перевірки можуть залучатися найбільш досвідчені та висококваліфіковані арбітражні керуючі не більше двох осіб у порядку, встановленому пунктом 6 розділу IV цього Порядку.

Абзацом 7 пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 3928/5 визначено, що голова та члени комісії під час проведення перевірки зобов`язані: залучати до участі в проведенні перевірки найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих у порядку, встановленому пунктом 6 розділу IV цього Порядку, за ініціативою арбітражного керуючого.

Вказана норма кореспондується з абзацом 12 пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 3928/5, згідно якого арбітражний керуючий під час проведення перевірки має право ініціювати залучення до участі в проведенні перевірки найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих у порядку, встановленому пунктом 6 розділу IV цього Порядку.

Згідно пункту 6 розділу IV Порядку № 3928/5, до проведення перевірки можуть бути залучені найбільш досвідчені та висококваліфіковані арбітражні керуючі.

Участь найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих у проведенні перевірки полягає у наданні власної правової позиції з питань, що виникають під час проведення перевірки, комісії та арбітражному керуючому, діяльність якого перевіряється.

Залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих можливе за погодженням із Радою арбітражних керуючих України або радою арбітражних керуючих регіону. Перелік таких осіб Рада арбітражних керуючих України або рада арбітражних керуючих регіону подає до Мін`юсту до відома.

Залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих можливе в будь-який момент проведення перевірки до дня складання Акта перевірки після надходження до органу контролю відповідного погодження Радою арбітражних керуючих України або радою арбітражних керуючих регіону. Відсутність таких арбітражних керуючих під час проведення перевірки з причин, що не залежать від органу контролю, не перешкоджає проведенню перевірки без їх участі.

Судом першої інстанції було встановлено, що 10.07.2023 відповідач звернувся до Ради арбітражних керуючих Львівської області з листом № 3196/11-23/2315 з проханням надати перелік найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних керуючих Львівської області, яких можна залучити до проведення перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_2.

Листом від 10.07.2023 № 58/07/2023 Рада арбітражних керуючих Львівської області надала управлінню інформацію, що найбільш досвідченими та висококваліфікованими арбітражними керуючими регіону є Пурій Р.П., Худонога Л.Ю., Чорній М.В., Гупало Т.В., Сольський В.С., Сидорака О.О., Москва Ю.О. та Білоусова Т.Д.

Міжрегіональним управлінням арбітражним керуючим, включеним до переліку найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих Львівської області, скеровано лист від 10.07.2023 №3196/11-23/2318 з пропозицією взяти о 09.00 год. 11.07.2023 участь в проведенні перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2., однак арбітражні керуючі Пурій Р.П., Чорній М.В., Гупало Т.В., Білоусова Т.Д., Москва Ю.О., Сольський В.С. повідомили управління про неможливість участі в проведенні перевірки арбітражного керуючого. Інші арбітражні керуючі повідомили про можливість прийняти участь у проведенні заходу контролю, проте не прибули у визначений дату і час для проведення перевірки.

Такі дії територіального органу контролю свідчать про дотримання процедури залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих до проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2. під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі №5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицький СМТС», а те, що жоден із осіб, включених до переліку найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих Львівської області, не взяв участі у триваючому заході контролю не може вказувати на протиправність дій територіального органу контролю, оскільки такі обставини не залежали від відповідача. Суд зауважує, що положення Порядку передбачають лише можливість, а не обов`язок залучення найбільш досвідчених та висококваліфікованих арбітражних керуючих до заходу контролю.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції враховує заперечення Управління на доводи позивача про порушення заборонних приписів щодо недопустимості повторної перевірки з питань, що вже були предметом перевірки, та зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позаплановий захід контролю діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2. у період з 26.06.2023 до 30.06.2023 є саме додатковим заходом контролю, оскільки питання, порушені у скаргах ОСОБА_1 від 13.02.2023 №б/н та листах ГУНП у Рівненській області від 17.02 №1627/24-2023, від 23.03.2023 №3238/24-23, не могли слугувати підставами для проведення планового заходу контролю у травні 2016 року.

Також поза увагою суду першої інстанції залишились доводи відповідача про те, що арбітражний керуючий всупереч вимог п.6 ч.2 ст.12 Кодексу України з процедур банкрутства, не сприяв комісії з перевірки щодо проведення заходу контролю, натомість вчиняв дії, спрямовані на уникнення проведення будь -яких заходів контролю, де предметом перевірки було б виконання позивачем відповідних повноважень у справі №5019/104/11 про банкрутство ВАТ «Бистрицька СМТС».

Слід також зазначити, що певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Відтак, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, «чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий». При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.

Інакше кажучи, за принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

На думку апеляційного суду, напрацьовані ЄСПЛ положення щодо правові наслідки допущених судами порушень при розгляді справ та критерії його застосування можуть бути вжиті за аналогією й до аналізу оскаржуваного у цій справі адміністративного акту відповідача.

Зокрема, не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване лише для виправлення істотної помилки. Процесуальні норми є вторинними порівняно з матеріальними, оскільки призначення перших полягає в забезпеченні реалізації других. Тобто характер, зміст і призначення процесуальних норм підпорядковані вимогам матеріальних норм і тому зумовлені ними та є похідними від них.

Водночас під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на правомірність оскаржуваного припису.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що при призначенні та проведенні позапланової невиїзної перевірки позивача відповідач діяв відповідно до згадуваних норм Порядку № 3928/5, тому оскаржуваний припис є правомірним та не підлягає скасуванню, а такий дефект процедури прийняття акта, як ненадіслання додатків до скарги ОСОБА_1 та листа ГУНП в Рівненській області, не може свідчити про порушення всієї правової процедури проведення перевірки та слугувати самостійною підставою для скасування оскаржуваного припису. Таким чином, позовні вимоги про скасування припису є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 310, 317, 321, 322, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного суду України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задовольнити, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі №460/23895/23 - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Арбітражного керуючого ОСОБА_2 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування припису відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Довгої О.І. 19.09.2024-20.09.2024, судді Запотічного І.І. 20.09.2024 та судді- доповідача Глушка І.В. 23.09.2024 згідно з ч.3 ст.321 КАС України повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 24.09.24