Ухвала

від 25.09.2024 по справі 930/2466/24

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/2466/24

Провадження №2/930/899/24

У Х В А Л А

прозалишення позовубез руху

25.09.2024 року м. Немирів

Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Царапора О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Немирівської районної ради Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

29.04.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Немирівського районного суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 року, зазначена справа передана на розгляд судді Царапорі О.П.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Згідно ч. 2, п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Так, відомості про наявність або відсутність у сторін електронного кабінету не вказані.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України, до позовної заяви додаються письмові докази в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок засвідчення копій документів визначений п.п. 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55. За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів «Згідно з оригіналом; назви посади; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису».

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, копії доказів, які були подані позивачем разом з позовною заявою, не завірені належним чином.

Також не завірені належним чином копії доказів для відповідача.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

ВССУ у своєму листі №6-47/0/9-12 від 10.07.2012 (далі лист ВССУ №6-47/0/9-12) зазначає, що територіальна підсудність визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноважень суду першої інстанції (ст. 108-114 ЦПК України). Ст. 109 ЦПК України визначає підсудність справ за місцезнаходженням відповідача, а ст. 114 ЦПК України правила виключної підсудності. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи щодо спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність в матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається, що він прийняв спадщину. Відповідно до ст. 66 ЗУ "Про нотаріат", свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини. На позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності, і вони пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 N 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, в тому числі для позовів про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Матеріали позовної заяви не містять відомостей про місцезнаходження нерухомого майна, яке залишилося після смерті спадкодавця, що позбавляє суд можливості визначити підсудність справи.

Згідно з ч. 5 ст.177ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких гуртуються позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наявність у позовній заяві зазначених вище недоліків, суд дійшов висновку про те, що позовну заяву слід залишити без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Немирівської районної ради Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків тривалістю п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, у разі якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу для відома та виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Царапора