Постанова

від 17.09.2024 по справі 916/293/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2024 р. Справа№ 916/293/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Вовка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Огірко А.О.

та представника(-ів) сторін згідно з протоколом судового засідання від 17.09.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 26.06.2024 (повний текст складено та підписано 01.07.2024)

у справі № 916/293/24 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" м. Львова

до Російської Федерації в особі Міністерства закордонних справ Російської Федерації

треті особи 1. Національний природний парк "Кам`янська Січ" Херсонської області,

2. Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області)

про відшкодування матеріальної шкоди, ціна позову 4 921 190 250,15 грн

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року Міжнародна благодійна організація "Екологія-Право-Людина" звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Російської Федерації в особі Міністерства закордонних справ Російської Федерації про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 4 921 190 250,15 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26 січня 2024 р. матеріали позовної заяви передані за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

16.02.2024 вищезазначені матеріали справи надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2024 позов Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" м. Львова залишено без розгляду.

Судове рішення мотивоване відсутністю підстав для представництва інтересів держави позивачем.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Міжнародна благодійна організація "Екологія-Право-Людина" звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2024, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник стверджував, що даний позов подано в суспільних інтересах на підставі ч. 1 ст. 53 ГПК України, тому висновок місцевого суду щодо звернення позивача в державних інтересах є помилковим.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2024, справу №916/293/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. - головуючий суддя, судді - Тарасенко К.В., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 витребувано матеріали оскарження з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

29.07.2024 матеріали справи №916/293/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/293/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024, справу №916/293/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Тищенко О.В.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/293/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2024, справу №916/293/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Шаптала Є.Ю.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024, у зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/293/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2024, справу №916/293/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Вовк І.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 у справі № 916/293/24. Судове засідання призначено на 17.09.2024.

У судове засідання 17.09.2024 з`явились представники позивача та третіх осіб, які надали пояснення по справі.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані учасниками справи пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади діяльності громадських організацій визначені в Законі України "Про громадські об`єднання".

Громадська організація - це добровільне об`єднання фізичних осіб для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів (ч.ч. 1, 3 ст. 1 Закону України "Про громадські об`єднання").

Громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Міжнародна благодійна організація "Екологія-Право-Людина" - самоврядна, з міжнародним статусом, на добровільних засадах, благодійна організація, яка здійснює свою діяльність на підставі статуту та керується чинним законодавством.

Згідно п.п. 2.1., 2.2. Статуту Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" метою створення і діяльності організації є здійснення благодійної діяльності, яка полягає у надані допомоги фізичним і юридичним особам у захисті їхніх екологічних прав, захисті довкілля в інтересах суспільства, сприянні розвитку природоохоронної справи та розвитку еколого-правової освіти, науки та культури.

Основними напрямами благодійної діяльності організації є: сприяння практичному здійсненню загальнодержавних, регіональних, місцевих та міжнародних програм у сфері навколишнього середовища, прав людини і громадянина; подання допомоги особам, які постраждали внаслідок екологічних, техногенних та інших катастроф, нещасних випадків, аварій, забруднення довкілля, інших порушень їхніх екологічних прав; подання допомоги особам в реалізації їхніх прав і законних інтересів; сприяння розвитку еколого-правової науки і освіти, реалізації науково-освітніх програм, подання допомоги вчителям, вченим, студентам, учням; сприяння охороні і збереженню природної та культурної спадщини; сприяння розвитку природно-заповідного фонду та природоохоронної справи.

Отже, за положеннями статуту Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" громадська організація є виразником інтересів частини громади як складової суспільства.

При цьому, громада може виступати від імені як одного, так і кількох громадян, а також частини суспільства, діючи на захист їх прав та суспільно важливих інтересів.

Відповідно до ст. ст. 5, 7 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Означене свідчить, що будучи джерелом влади, український народ наділяє державу бути її представником та виразником інтересів усього українського народу у правовідносинах, що становлять загальносуспільний інтерес, формуючи для цього через встановлені демократичні процедури публічну владу в Україні - як загальнодержавну, так і місцеву.

Таким чином, у співвідношенні обсягу представницьких повноважень громадська організація управнена представляти інтереси особи (громадянина) або громади як частини суспільства, а держава як суверен на власній території є представником народу, який її заснував, всього суспільства України.

Спірні правовідносини з приводу захисту охорони довкілля врегульовані Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі-Закон), Конвенцією про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція), яка ратифікована Україною Законом України № 832-ХІУ від 6 липня 1999 року.

За змістом ст.ст. 1, 11 Закону завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством. Порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища мають бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України.

Пунктом 9 статті 3 Конвенції визначено, що у межах відповідних положень Конвенції громадськість отримує доступ до інформації, має можливість брати участь у процесі прийняття рішень і має доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища, без дискримінації за ознаками громадянства, національної приналежності або місця проживання, а у разі юридичної особи - без дискримінації за ознаками її зареєстрованого місцезнаходження або фактичного центру діяльності.

Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 9 Орхуської конвенції кожна зі сторін у рамках свого національного законодавства забезпечує, щоб відповідні представники зацікавленої громадськості, які вважають, що мало місце порушення того чи іншого права, коли це обумовлено адміністративно-процесуальними нормами відповідної сторони, мати доступ до процедури перегляду прийнятих рішень в суді та (або) іншому незалежному та неупередженому органі, заснованому згідно зі законом, з метою оскарження законності будь-якого рішення, дії або бездіяльності з правового та процесуального погляду за умови дотримання положень статті 6, а також інших відповідних положень цієї Конвенції там, де це передбачено національним законодавством і без шкоди для пункту 3, наведеному нижче.

Захист у судах прав та інтересів інших осіб є однією з гарантій реалізації конституційного права кожного на судовий захист і полягає у зверненні до суду державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, яким законом надано право звертатися із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб.

Елементами верховенства права є принципи рівності та справедливості, правової визначеності, зрозумілості та недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці та неминуче призводить до свавілля.

За змістом указаних положень чинного законодавства метою діяльності громадських організацій у з питаннях, що стосуються довкілля, є, як правило, представництво інтересів суспільства від порушень, спричинених поведінкою самої держави, тобто виступати у цих відносинах проти держави, а не в її інтересах.

Звертаючись до суду з позовом, громадська організація має обґрунтувати та довести підстави для представництва.

Предметом заявленого громадською організацією позову є вимоги про стягнення з Російської Федерації на користь держави Україна 4921190250,15 грн шкоди, спричиненої збройною агресією Російської Федерації на території України, внаслідок знищення та пошкодження території (довкілля) Національного природного парку "Кам`янська Січ" Херсонської області.

Тобто, громадською організацією фактично заявлено позов в інтересах держави Україна до іншої держави.

За змістом ст.ст. 6, 19 Конституції України держава здійснює свої повноваження через утворені неї органи, які повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про прокуратуру" повноваженнями на представництво інтересів держави в суді наділений прокурор.

Це не позбавляє права на звернення в суд безпосередньо державного органу, до повноважень якого віднесені відповідні питання у сфері довкілля.

З вищенаведеного слідує, що Міжнародна благодійна організація "Екологія-Право-Людина" не наділена повноваженнями на подання позовів в інтересах держави Україна.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що доводи позивача з цього приводу ґрунтуються на помилковому ототожнені інтересів держави (всього Українського народу) та частини суспільства в особі окремих громадянин або їх груп (громад), що є безпідставним.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом було правомірно залишено позов Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України.

Щодо доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, про те, що даний позоав подано в суспільних інтересах на підставі ч. 1 ст. 53 ГПК України, колегія суддів зазначає, що останні фактично зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, з огляду на що, та враховуючи що апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для залишення позову Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" без розгляду в силу викладеного вище, доводи апелянта наведені в апеляційній скарзі не спростовують встановлених судом під час розгляду справи обставин.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статтями 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильність прийнятої судом ухвали.

Згідно зі статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, висновки суду, викладені в ухвалі, відповідають встановленим обставинам справи, а доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачається, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина".

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 у справі №916/293/24 залишити без змін.

Матеріали справи №916/293/24 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 24.09.2024

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

І.В. Вовк