Рішення

від 24.09.2024 по справі 577/3991/24

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 577/3991/24

Провадження № 2/577/1122/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2024 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого-судді Гетьмана В.В.,

при секретарі Лиховоз Л.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду міста Конотопа цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , до Конотопського ліцею №13 Конотопської міської ради Сумської області про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 , уточнивши позовні вимоги, просить визнати незаконним та скасувати наказ Конотопського ліцею №13 Конотопської міськради Сумської обл. №39-к/тр від 24.06.2024 р. про призупинення дії трудового договору з педагогом-організатором ОСОБА_3 та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Вимоги обгрунтовує тим, що позивач перебуває в трудових відносинах з відповідачем з 01.09.1990 р. і на даний час обіймає посаду педагога-організатора. З 27.06.2024 р. наказом директора ліцею Ярового Ю. №39-к/тр від 24.06.2024 р. призупинено дію трудового договору з ОСОБА_3 . Наказ мотивований умовами воєнного стану, зменшенням обсягу роботи за посадою педагога-організатора при змішаній формі навчання (всю необхідну виховну роботу з дітьми проводять класні керівники в межах своїх посадових обов`язків) та жорсткою економією коштів. З аналізу положень ст.13 ч.1 Закону України Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану право призупинення трудового договору настає за умови абсолютної неможливості через збройну агресію роботодавцем надати роботу, а працівником виконувати її. До того ж побудова цієї норми закону вказує на те, що законодавець передбачив одночасне настання як неможливості роботодавцем надати роботу, так і неможливості виконувати цю роботу працівником. ОСОБА_3 належним чином виконує посадові обов`язки. Працює у ліцеї майже 34 р. За весь час роботи не мала стягнень. Нещодавно пройшла навчання на курсах підвищення кваліфікації з 27.05. по 29.05.2024 р. Неодноразово заохочувалася грамотами, подяками та преміями. Призупинення трудового договору з працівником відповідно до положень ст.13 Закону України №2136-ІХ від 15.03.2022 р. Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану хоча і не припиняє трудових відносин і не є звільненням у розумінні положень КзпПУ, проте фактично позбавляє працівника роботи і належного йому заробітку. Отже, внаслідок видання незаконного наказу про призупинення дії трудового договору фактично створена ситуація вимушеного прогулу, викликана протиправними діями роботодавця. Відповідач зобов`язаний нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу, що і змусило звернутися з позовом до суду.

Представник ОСОБА_1 , ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник Конотопського ліцею №13 Конотопської міської ради Сумської обл. Яровий Ю.М. заперечує задоволенню позовних вимог.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебуває у трудових відносинах з Конотопським ліцеєм №13 Конотопської міської ради Сумської обл. та обіймає посаду педагога-організатора з 10.09.2015 р. (а.с.12-16). Наказом директора Ярового Ю. Конотопського ліцею №13 Конотопської міської ради Сумської обл. №39-к/тр від 24.06.2024 р. призупинено трудовий договір з відповідачем 27.06.2024 р. до скасування дії воєнного стану, відповідно до ст.13 Закону України Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану(із змінами, внесеними згідно із Законами №2352-ІХ від 01.07.2022 р., №3494-ІХ від 22.11.2023), в умовах воєнного стану, через зменшення обсягу роботи за посадою педагога-організатора при змішаній формі навчання (усю необхідну виховну роботу з дітьми проводять класні керівники в межах своїх посадових обов`язків) та в умовах жорстокої економії коштів (а.с.11).

Згідно ч.1ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю, передбаченістаттями 43-46 Конституції України.

Відповідно дост.43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров`я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Разом з тим, відповідно дост. 64 Конституції Українив умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені ст.ст. 24,25,27,28,29,40,47,51,52,55,56,57,58,59,60,61,62,63цієїКонституції.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 р. строком на 30 діб. Згідно з п.3 Указу, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30-34,38,39,41-44,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч.1ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Указами Президента України від 14 березня 2022 року за №133/2022, від 18 квітня 2022 року за №259/2022, від 17 травня 2022 року за №341/2022, від 12 серпня 2022 року за №573, від 07 листопада 2022 року за №757/2022, від 6 лютого 2023 року №58/2023, від 1 травня 2023 року №254/2023, від 26 липня 2023 року №451/2023 року, від 6 листопада 2023 року №734/2023, від 5 лютого 2024 року №49/2024, від 06 травня 2024 року №271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні, в тому числі, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Згідно із вказаними вище Указами Президента України, воєнний стан введено на всій території України.

Ст. 1 Закону України від 15.03.2022 р. «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»передбачено, що цейЗаконвизначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно доЗакону України «Про правовий режим воєнного стану».

На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей43,44 Конституції України.

У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Відповідно до п.п. 5 п. 1ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно із п.2розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»главу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю Українидоповнено пунктом 2 такого змісту: «Під час дії воєнного стану, введеного відповідно доЗакону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановленіЗаконом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

З огляду на вищевикладене положенняЗакону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніжКодекс законів про працюмають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положеннямЗакону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.

Ч.1ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»визначено, що призупинення дії трудового договоруце тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Ч. 2 вказаної статті передбачено, що про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Згідно із ч. 3ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Таким чином,Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»надав право роботодавцю призупиняти дію трудового договору з працівниками, що не припиняє трудових відносин, та не виплачувати у період призупинення заробітну плату, гарантійні та компенсаційні виплати працівникам.

Разом з тим, як вбачається з аналізу положень ч.1ст. 13 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», таке право роботодавця настає за певних умов. Такими умовами призупинення трудового договору з працівником є абсолютна неможливість через збройну агресію: роботодавцем надати роботу, а працівникомвиконувати її. До того ж побудова цієї нормизаконувказує на те, що законодавець передбачив одночасне настання як неможливості роботодавцем надати роботу, так і неможливість виконувати цю роботу працівником.

Отже, спеціальна норма права передбачає право сторін призупинити дію трудового договору за умови наявності військової агресії проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. При цьому, роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати роботу працівнику, а працівник не може виконати роботу. Лише наявність правової норми яка передбачає право сторін призупинити дію трудового договору не є достатньою. Для сторін мають наступити відповідні наслідки за наявності обставин, що передбачає така норма права.

Щодо абсолютної неможливості надавати роботу та виконувати її, то роботодавець має перебувати в таких обставинах коли він не може надати роботу працівнику, в свою чергу, працівникне може виконати роботу. Зокрема, про абсолютну неможливість надання роботодавцем роботи в контексті призупинення трудового договору може свідчити випадки неможливості забезпечувати працівників умовами праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

Тому за умови, що працівник бажає та може виконувати роботу, а роботодавець може надати роботу, відсутні підстави для призупинення дії трудового договору.

В суді відповідач не довів з наданням належних та допустимих доказів факту неможливості надання роботи позивачу. Остання, в свою чергу, обґрунтовувала вимоги тим, що може та бажає виконувати роботу, має таку можливість.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем при зупиненні дії трудового договору з ОСОБА_3 не було дотримано вимог чинного законодавства України, а тому позовні вимоги в частині скасування спірного наказу підлягають задоволенню.

Крім того судом встановлено, що у період, коли дія трудового договору була призупинена, позивач не отримувала заробітної плати.

У спірних правовідносинах, вирішуючи питання відшкодування позивачу заробітної плати за вказаний період, суд застосовує аналогіюзакону ч.2ст.235 КЗпП України, відповідно до якої при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Згідно зст. 27 Закону України «Про оплату праці»середній заробіток працівника визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100(далі Порядок), і який передбачає, що у випадку збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 02 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Нарахування виплат, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місця роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом останніх двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплат, працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Згідно довідки про доходи від 19.09.2024 р. №135/06-04 виданої Конотопським ліцеєм №13 Конотопської міської ради розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_3 на день звільнення становить 648,90 грн. З 27.06.2024 р. кількість робочих днів складає 64 дні - у червні 2024 р.02 робочих днів, у липні 2024 р. 23 робочих днів, у серпні 2024 р.22 робочих днів, у вересні 2024 р.17 робочих дн. Тобто, на день постановлення рішення число робочих днів у розрахунковому періоді з дня звільнення становить 64.

Отже, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу становить 41529,60 грн. (648,90 грн. середньоденного заробітку х 64 робочих днів за період з 27.06.2024 року по 24.09.2024 року).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображаєпринцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00,§ 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно дост. 141 ЦПК Україниз відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн. щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору, а також 1211,20 грн. щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 40, 43, 49-2, 184, 235 КЗпП України, ст.ст. 1, 3, 5, 7, 9-13, 81, 89, 141, 263-265, 282, 273, 354-355 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Конотопського ліцею №13 Конотопської міської ради Сумської області №39-к/тр від 24.06.2024 року про призупинення дії трудового договору з педагогом-організатором ОСОБА_3 .

Поновити з 27.06.2024 року дію трудового договору з педагогом-організатором Конотопського ліцею №13 Конотопської міської ради Сумської області ОСОБА_3 .

Стягнути з Конотопського ліцею №13 Конотопської міської ради Сумської області, юридична адреса м.Конотоп Сумської області, вул.Богдана Хмельницького, 91, код ЄДРПОУ 24011729 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27.06.2024 року по 24.09.2024 року в сумі 41529 (сорок одна тисяча п`ятсот двадцять дев`ять) грн. 60 коп. без урахування податків і зборів.

Стягнути з Конотопського ліцею №13 Конотопської міської ради Сумської області, юридична адреса м.Конотоп Сумської області, вул.Богдана Хмельницького, 91, код ЄДРПОУ 24011729 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Стягнути з Конотопського ліцею №13 Конотопської міської ради Сумської області, юридична адреса м.Конотоп Сумської області, вул.Богдана Хмельницького, 91, код ЄДРПОУ 24011729 на користь держави на рахунок отримувач коштівГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, кодкласифікації доходів бюджету 22030106 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення в частині поновлення дії трудового договору та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача ОСОБА_1 , юридична адреса АДРЕСА_2 .

Відповідач Конотопський ліцей №13 Конотопської міської ради Сумської області, юридична адреса м.Конотоп Сумської області, вул.Богдана Хмельницького, 91, код ЄДРПОУ 24011729.

Представник відповідача Яровий Юрій Миколайович, юридична адреса м.Конотоп Сумської області, вул.Богдана Хмельницького, 91

Повний текст рішення складено 25 вересня 2024 року.

Суддя Гетьман В. В.