Рішення

від 19.09.2024 по справі 907/572/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/572/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

Розглянув матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «Новотрейд», с. Нижні Ремети Берегівського району Закарпатської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Превеншн», м. Ужгород

про стягнення 437 000,00 грн

За участю представників:

позивача Йосипчук О.С., юрисконсульт, довіреність від 01.07.2024 року;

відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Новотрейд» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Превеншн» 437 000,00 грн неповернутих коштів, посилаючись на неналежне виконання відповідачем Договорів № 23/11 про надання тимчасової зворотної фінансової допомоги від 22 листопада 2022 року.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/572/24 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24 червня 2024 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків, виявлених судом.

З огляду на усунення виявлених судом недоліків позовної заяви ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 05.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи в судовому засіданні 01.08.2024 та встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

В судовому засіданні 01.08.2024 оголошувалася перерва до 19.09.2024 у зв`язку з заявленим представником відповідача клопотанням для надання можливості йому ознайомитися з матеріалами справи.

В судовому засіданні 19.09.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги з визначених в позовній заяві підстав.

Відповідач не скористався наданим йому правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позов, його представник в судове засідання 19.09.2024 не з`явився. Від адвоката Пересоляка О.С., який представляв інтереси відповідача в судовому засіданні 01.08.2024 на підставі ордеру про надання правничої допомоги серії АО №1137051 від 01.08.2024 до початку судового засідання 19.09.2024 надійшла заява-повідомлення про припинення повноважень, якою адвокат Пересоляк О.С., повідомляє, що у зв`язку із розірванням договору більше не може представляти інтереси відповідача у даній справі, у зв`язку з чим, з метою забезпечення процесуальних прав відповідача, просить відкласти розгляд справи № 907/572/24 призначеної на 19.09.2024 об 11.00 на іншу дату.

Розглядаючи означене клопотання відповідача, суд враховує наступне.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема, першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Встановлення поважності причин неявки учасника справи є дискрецією суду, проте в будь-якому разі пов`язується з поданням таким учасником доказів на підтвердження причин неявки за наслідками оцінки яких судом й приймається рішення про поважність таких причин та, як наслідок відкладення судового засідання відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України або про відсутність підстав вважати неявку поважною та розгляд справи за відсутності учасника згідно з приписами п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України.

Розглядаючи клопотання, яке подане від імені відповідача адвокатом Пересоляк О.С. про відкладення судового засідання у зв`язку з розірванням договору між ТОВ «Превеншн» та адвокатом, суд констатує, що зазначені в клопотанні обставини жодним чином документально не підтверджені, що виключає можливість не тільки встановлення поважності причин неявки представника відповідача в судове засідання, а й підписання від імені ТОВ «Превеншн» клопотання 19.09.2024 належним представником адвокатом Пересоляк О.С., відомості про дату припинення повноважень якого як представника Товариства документально не обґрунтовані.

Наведені обставини згідно з приписами п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України не є перешкодою для розгляду справи за відсутності такого учасника.

Суд також враховує, що в попередньому судовому засіданні 01.08.2024 оголошувалася перерва за клопотанням відповідача для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи, що й було реалізовано представником ТОВ «Превеншн» адвокатом Пересоляк О.С. 01 серпня 2024 року та станом на 19.09.2024 відповідач не скористався наданим йому правом заперечити проти задоволення позовних вимог, подавши суду відзив на позов та/або письмову позицію щодо заявлених в даній справі позовних вимог.

Крім того, відповідно до приписів ч.ч. 1, 3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).

У зв`язку з наведеним, неможливість з`явитися в судове засідання одного з представників товариства з урахуванням можливості представлення інтересів юридичної особи через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), не може бути визнано судом поважною причиною неявки в судове засідання, що виключає можливість відкладення розгляду справи відповідно до приписів п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України.

При розгляді вказаного клопотання відповідача суд також приймає до уваги встановлені в ст. 248 ГПК України строки розгляду даної справи та ту обставину, що явка представників сторін в судове засідання 19.09.2024 не визнавалася судом обов`язковою.

Згідно приписів ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, з огляду на вищенаведене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з повернення отриманої за Договорами про надання тимчасової зворотної фінансової допомоги №23/11 від 22.11.2022 позики в загальній сумі 437 000,00 грн, з вимогами про стягнення якої подано даний позов до Господарського суду.

Заперечення (відзив) відповідача.

Відзив на позов відповідачем не подано.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

22 листопада 2022 року між Приватним підприємством «Новотрейд», як Кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Превеншн», як Позичальником, укладено два Договори про надання тимчасової зворотної фінансової допомоги №23/11 (надалі разом Договори, а кожен окремо - Договір), за умовами яких Кредитор зобов`язується надати Позичальнику безвідсоткову позику, а останній, в свою чергу, зобов`язується повернути позику у визначений договорами строк (п. 1.1. Договорів).

Відповідно до п. 1.2. Договорів позика Позичальнику надається на безвідсотковій основі для виконання своїх виробничих цілей.

Сума позики за Договорами загалом становить 437 000,00 грн (п. 2.1. Договорів). При цьому, згідно з п.п. 3.1., 3.2. Договорів Кредитор зобов`язаний надати позику з моменту підписання даного Договору. Позика надається у готівковому та безготівковому порядку, в касу підприємтсва та платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на розрахунковий рахунок Позичальника.

За змістом п.п. 4.1., 4.2. Договорів строк надання позики Позичальнику становить 3 (три) місяці з моменту надходження грошей на розрахунковий рахунок Позичальника. Строк, вказаний у п. 4.1. Договорів може бути продовжений за згодою сторін.

Порядок повернення визначений сторонами в розділі 5 Договорів, за умовами п.п. 5.1., 5.2. яких по закінченню строку, вказаного в п. 4.1. Договорів, Позичальник зэбов`язується протягом 3 місяців повернути суму позики. Позика повертаеться у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на розрахунковий рахунок Кредитора.

Строк дії Договорів сторонами визначено в пункті 6.1. Договорів, за яким вони набувають чинності з моменту підписання його сторонами і є дійсними до 31.12.2022 року та/або моменту їх остаточного виконання.

В судових засіданняї 01.08.2024 та 19.09.2024 судом оглянуто оригінали Договорів про надання тимчасової зворотної фінансової допомоги №23/11 від 22.11.2022 та встановлено відповідність долучених позивачем до позовної заяви копій Договорів наданим суду для огляду оригіналам.

Судом встановлено, що на виконання умов Договорів Кредитором надано Позичальнику в позику грошові кошти в загальній сумі 437 000,00 грн шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «Превеншн», що підтверджується долученими до позовної заяви копіями платіжних інструкцій в національній валюті №1036 від 23.11.2022 (на суму 37 000,00 грн) та №1037 від 25.11.2022 (на суму 400 000,00 грн) та не заперечено відповідачем у справі

За твердженням позивача, відповідачем не виконано зобов`язання з повернення отриманої позики у визначений Договорами строк, у зв`язку з чим станом на 18.06.2024 (дата звернення до суду з позовною заявою) заборгованість відповідача за Договорами складає 437 000,00 грн, стягнення якої і є предметом судового розгляду у цій справі.

Надіслана 28.05.2024 відповідачу цінним листом вимога від 28.05.2024 (фіскальний чек від 28.05.2024, поштова накладна за трек-номером відправлення 9020207904949) про сплату в семиденний строк заборгованості за Договорами та повернення отриманої позики в розмірі 437 000,00 грн, залишилася без відповіді та задоволення відповідачем.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

За положеннями ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором позики.

В силу ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ).

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем на виконання умов укладеного між сторонами Договорів отримано від позивача в позику грошові кошти на загальну суму 437 000,00 грн (платіжні інструкції №1036 від 23.11.2022 та №1037 від 25.11.2022), які, з урахування положень п.п. 4.1, 5.1. Договорів, повинні були бути повернуті Позичальником Кредитору в строк до 23.05.2023 та 25.05.2023 відповідно та доказів виконання ТОВ «Превеншн» умов Договорів та повернення отриманих від ПП «Новотрейд» в позику грошових коштів, - суду не надано.

З урахуванням наведеного, слід дійти висновку про порушення ТОВ «Превеншн» взятих на себе зобов`язань щодо повернення позивачу позики, наданої відповідно до Договорів про надання тимчасової зворотної фінансової допомоги №23/11 від 22.11.2022, у зв`язку з чим на час розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість за Договорами в сумі 437 000,00 грн.

За таких обставин, сума основної заборгованості ТОВ «Превеншн» перед позивачем станом на час звернення з позовом та вирішення даного спору становить 437 000,00 грн, яка відповідачем не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги як обґрунтовано заявлені підлягають до задоволення в заявленому розмірі.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у справі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 221, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Превеншн» (88000, м. Ужгород, вул. Швабська, буд. 70, кв. 12, код ЄДРПОУ 41136847) на користь Приватного підприємства «Новотрейд» (90241, с. Нижні Ремети Берегівського району Закарпатської області, вул. Центральна, буд. 17, код ЄДРПОУ 37742960) 437 000,00 грн (чотириста тридцять сім тисяч гривень 00 копійок) заборгованості та 6555,00 грн (шість тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять гривень 00 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 24 вересня 2024 року.

СуддяЛучко Р.М.