Ухвала

від 24.09.2024 по справі 909/879/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/879/24

УХВАЛА

про відвід (самовідвід)

24.09.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Стефанів Т. В. , розглянувши матеріали позовної заяви від 23.09.2024 (вх. № 8298/24 від 23.09.2024)

за позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Карпатської філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім"

про стягнення заборгованості в сумі 8096 грн 30 к.,

у с т а н о в и в :

Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" в особі Карпатської філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" про стягнення заборгованості в сумі 8096 грн 30 к.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 присвоєно єдиний унікальний номер судової справи № 909/879/24 та головуючим суддею визначено суддю Стефанів Т. В .

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до п. 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Головна мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу.

За приписами ч. 1 ст. 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 39 ГПК України).

Відповідно до ч. 9 ст. 39 ГПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

До початку розгляду справи судом встановлено, що батько судді Стефанів Т. В. є начальником Карпатської філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (заявник у даній справі).

За вказаних обставин, виходячи із загальних принципів судочинства, з метою виключення будь-яких сумнівів в неупередженості судді при вирішенні даної справи, самовідвід судді по справі № 909/879/24 підлягає задоволенню, у зв`язку з чим справу належить передати для розподілу у відповідності з вимогами ст. 32, 40 ГПК України.

Керуючись ст. 32, 35-40, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

Самовідвід судді Стефанів Т. В. у справі № 909/879/24 - задоволити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвалу підписано 24.09.2024.

Суддя Т. В. Стефанів