Рішення

від 23.09.2024 по справі 910/4385/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.09.2024Справа № 910/4385/24Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/4385/24.

За позовом Фізичної особи-підприємця Матвійчук Валерія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 )

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Київавтотрейд» (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8, оф. 9)

про стягнення 80 108, 34 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Матвійчук Валерій Анатолійович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київавтотрейд» про стягнення 80 108, 34 грн, з яких 75 380, 00 грн основного боргу, 4 094, 41 грн пені, 407,79 грн 3 % річних та 226, 14 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором доручення про надання послуг з декларування та митного оформлення товарів і транспортних засобів від 24.07.2023 в частині оплати вартості наданих послуг.

16.04.2024 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 16.04.2024 для усунення недоліків позовної заяви.

22.04.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли дві заяви на виконання вимог ухвали, якими позивач усунув недоліки, встановлені ухвалою суду 16.04.2024.

29.04.2024 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/4385/24 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

І. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

24.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київавтотрейд», як замовником за умовами договору (відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Матвійчуком Валерієм Анатолійовичем, що надає послуги з декларування (позивач) укладено договір доручення про надання послуг з декларування та митного оформлення товарів і транспортних засобів №б/н.

Згідно підпункту 1.1.1. пункту 1.1. договору №б/н від 24.07.2023, замовник доручає, а виконавець зобов`язується за обумовлену плату і в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів замовника, що переміщується через митний кордон України, та їх оформлення в митних органах України, а також надавати інші послуги, зазначені в додатку до цього договору, пов`язані із зовнішньоекономічною діяльністю замовника.

Цей договір дії з 24 липня 2023 по 31 грудня 2023. За умови, що жодна з сторін не заявить про його розірвання або припинення не пізніше ніж за один місяць до вказаного терміну, договір вважається продовженим терміном на один рік на цих же умовах (без підписання додаткової угоди) (пункт 9.3. договору №б/н від 24.07.2023).

Відповідно до пункту 3.1. договору №б/н від 24.07.2023, термін виконання робіт виконавцем залежить від обсягу необхідних робіт, графіку роботи митниці та погоджується письмово в довільній формі сторонами додатково по кожному зверненні.

Виконавець у період з 27.10.2023 по 01.12.2023 надав замовнику послуги по договору №б/н від 24.07.2023 на загальну суму 75 380, 00 грн.

Розділом 5 договору №б/н від 24.07.2023 сторони узгодили порядок розрахунків і умов оплати послуг виконавця:

- За надання послуг по митному оформленню товарів, замовник виплачує виконавцю суму, розмір якої залежить від обсягу виконаних робіт та наданих послуг. Розрахунок цього розміру здійснюється згідно тарифів виконавця (п. 5.1.);

- Повна оплата послуг виконавця проводиться по готівковому або безготівковому розрахунку не пізніше трьох банківських днів по виставленому рахунку з моменту виконання робіт, яким вважається завершення митного оформлення товарів замовника. На підтвердження факту надання послуг за цим договором складається акт виконаних робіт, який підписується замовником протягом двох календарних днів з моменту його надання, або отримання його поштовими засобами зв`язку (УкрПошта, Нова Пошта та інші) (п. 5.2.);

- Підписання акта приймання-передачі наданих послуг представником замовника є підтвердження відсутності претензій з його боку. В разі не підписання акта приймання-передачі наданих послуг представником замовника протягом двох календарних днів з моменту його отримання, або отримання претензій від замовника щодо наданих послуг, є підтвердженням факту надання послуг (п. 5.3.);

- При несвоєчасній оплаті замовником послуг виконавця, в разі відсутності попередньої письмової домовленості про перенесення строку платежу, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від тієї суми, яка підлягає сплаті за кожний день прострочення (п. 5.4.).

Виконавець на виконання пункту 5.2. договору №б/н від 24.07.2023 склав наступні акти надання послуг за комплекс послуг з митного оформлення транспортного засобу:

- №44 від 27.10.2023 на суму 6 240, 00 грн;

- №48 від 04.11.2023 на суму 8 700, 00 грн;

- №49 від 04.11.2023 на суму 8 700, 00 грн;

- №50 від 22.11.2023 на суму 6 240, 00 грн;

- №51 від 30.11.2023 на суму 6 500, 00 грн;

- №55 від 30.11.2023 на суму 6 500, 00 грн;

- №56 від 30.11.2023 на суму 6 500, 00 грн;

- №57 від 30.11.2023 на суму 6 500, 00 грн;

- №58 від 30.11.2023 на суму 6 500, 00 грн;

- №60 від 01.12.2023 на суму 6 500, 00 грн;

- №61 від 01.12.2023 на суму 6 500, 00 грн.

17.01.2024 зазначені акти (окрім №44) надання послуг та рахунки на оплату №43 від 27.10.2023, №47 від 04.11.2023, №48 від 04.11.2023, №49 від 22.11.2023, №50 від 30.11.2023, №54 від 30.11.2023, №55 від 30.11.2023, №56 від 30.11.2023, №57 від 30.11.2023, №59 від 01.12.2023, №60 від 01.12.2023 виконавець направив замовнику засобами поштового зв`язку на адресу місцезнаходження замовника та які були отримані останнім 26.01.2024.

Проте, замовник не повернув виконавцю підписані акти надання послуг, які були направлені останньому 17.01.2024.

Натомість, замовник підписав акт надання послуг №44 від 27.10.2023, який надався замовнику раніше інших актів, які зазначені вище.

Згідно підпункту 2.3.8. пункту 2.3 договору №б/н від 24.07.2023 обов`язком замовника, зокрема, є своєчасно сплачувати за послуги виконавця згідно з розділом 5 цього договору.

Однак, позивач не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату вищезазначеної суми.

У відповідності до пункту 8.1. договору №б/н від 24.07.2023, усі спори, що виникають з цього договору або пов`язані із ними, вирішуються шляхом переговорів між сторонами.

Виконавець звертався до замовника з претензіями в яких вимагав в останнього здійснити оплату за надані послуги, але замовник не виконав вимог виконавця.

Пунктом 6.1. договору №б/н від 24.07.2023 встановлено, що у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України.

Згідно пункту 8.2. договору №б/н від 24.07.2023, у випадку недосягнення взаємної згоди, суперечки по цьому договору вирішуються господарським судом за місцем знаходження виконавця, що визначене в договорі.

З огляду на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача неоплачену суму за надані послуги з декларування та митного оформлення транспортних засобів у розмірі 75 380, 00 грн, а також за прострочення вчасної оплати позивач просить стягнути пеню у розмірі 3 094, 41 грн, 3% річних у розмірі 407,79 грн та інфляційні втрати у розмірі 226, 14 грн.

ІI. Предмет та підстави позову.

Предметом позову у справі є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 80 108, 34 грн.

Юридичними підставами позову є статті 173, 193 Господарського кодексу України, статті 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.

Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем умов договору доручення про надання послуг з декларування та митного оформлення товарів і транспортних засобів №б/н від 24.07.2023 в частині своєчасної оплати за надані позивачем послуги.

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору №б/н від 24.07.2023 в період з жовтня по грудень 2023 року надав відповідачу послуги з митного оформлення транспортних засобів, а відповідач в порушення умов договору не здійснив оплату за надані позивачем послуги.

IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.04.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: 02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, буд. 8, оф. 9.

Згідно пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення

Ухвалу суду від 29.04.2024 про відкриття провадження у справі відповідач отримав 08.05.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, яке повернулось до суду 14.05.2024 та яке знаходиться в матеріалах справи.

Таким чином, відповідача належним чином повідомлений про розгляду справи №910/4385/24.

Відповідач правом на подання відзиву в даній справі не скористався.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи викладене вище, суд належним чином повідомив відповідача про розгляд справи №910/4385/24, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи був порушений відповідачем обов`язок по оплаті за надані позивачем послуги по договору доручення про надання послуг з декларування та митного оформлення товарів і транспортних засобів №б/н від 24.07.2023?

- чи підлягають позовні вимоги задоволенню?

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

(1) Щодо основного боргу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (частина 1, пункт 2 частини 2 стаття 11 Цивільного кодексу України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частина 1, 2 стаття 202 Цивільного кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 стаття 509 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 стаття 626 Цивільного кодексу України).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 стаття 173 Господарського кодексу України).

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Як підтверджено матеріалами справи, 24.07.2023 між сторонами укладено договір №б/н доручення про надання послуг з декларування та митного оформлення товарів і транспортних засобів, згідно підпункту 1.1.1. пункту 1.1. якого відповідач доручає, а позивач зобов`язується за обумовлену плату і в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів замовника, що переміщується через митний кордон України, та їх оформлення в митних органах України, а також надавати інші послуги, зазначені в додатку до цього договору, пов`язані із зовнішньоекономічною діяльністю відповідача.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 стаття 530 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.1. договору №б/н від 24.07.2023 встановлено, що термін виконання робіт виконавцем залежить від обсягу необхідних робіт, графіку роботи митниці та погоджується письмово в довільній формі сторонами додатково по кожному зверненні.

Позивач на виконання умов договору, 27.10.2023, 04.11.2023, 22.11.2023, 30.11.2023, 01.12.2023 надав послуги з митного оформлення транспортних засобів.

Згідно пункту 5.1. договору №б/н від 24.07.2023, за надання послуг по митному оформленню товарів, замовник виплачує виконавцю суму, розмір якої залежить від обсягу виконаних робіт та наданих послуг. Розрахунок цього розміру здійснюється згідно тарифів виконавця

У відповідності до пункті 5.2. та 5.3. договору №б/н від 24.07.2023, повна оплата послуг виконавця проводиться по готівковому або безготівковому розрахунку не пізніше трьох банківських днів по виставленому рахунку з моменту виконання робіт, яким вважається завершення митного оформлення товарів замовника. На підтвердження факту надання послуг за цим договором складається акт виконаних робіт, який підписується замовником протягом двох календарних днів з моменту його надання, або отримання його поштовими засобами зв`язку (УкрПошта, Нова Пошта та інші) (п. 5.2.). Підписання акта приймання-передачі наданих послуг представником замовника є підтвердження відсутності претензій з його боку. В разі не підписання акта приймання-передачі наданих послуг представником замовника протягом двох календарних днів з моменту його отримання, або отримання претензій від замовника щодо наданих послуг, є підтвердженням факту надання послуг (п. 5.3.).

На підтвердження факту надання послуг у загальному розмірі 75 380, 00 грн по договору №б/н від 24.07.2023 позивач склав акти надання послуг №44, №48, №50, №51, №55, №56, №57, №58, №60, №61 на загальну суму 75 380, 00 грн та відповідні рахунки на оплату №43, №47, №48, №49, №50, №54, №55, №56, №57, №59, №60 на загальну суму 75 380, 00 грн.

Зазначені акти (окрім акта №44) та рахунки на оплату позивач 17.01.2024 направив відповідачу засобами поштового зв`язку на адресу останнього та які відповідач отримав 26.01.2024.

Проте, зазначені акти надання послуг (які були направлені), відповідач в строк встановлений пунктом 5.2. договору №б/н від 24.07.2023 або в інший строк не підписав та не повернув позивачу, претензій щодо наданих позивачем послуг відповідач також не заявив.

З огляду на зазначене, акти надання послуг №48, №50, №51, №55, №56, №57, №58, №60, №61 у відповідності до умов пункту 5.3. договору №б/н від 24.07.2023 підтверджують факт надання позивачем послуг.

Акт надання послуг №44 від 27.10.2023 підписаний відповідачем та повернутий позивачу, оскільки, як стверджує позивач, зазначений акт надавався відповідачу раніше інших актів, які були направлені відповідачу 17.01.2024.

Таким чином, як встановлено пунктом 5.2. договору №б/н від 24.07.2023 відповідач зобов`язаний був здійснити оплату за надані позивачем послуги протягом 3-х банківських днів по виставленому рахунку, оскільки рахунки на оплату відповідачем були отримані 26.01.2024, здійснити оплату відповідач повинен був до 29.01.2024 включно.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2 стаття 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом (стаття 610 Цивільного кодексу України). Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 614 Цивільного кодексу України).

Згідно підпункту 2.3.8. пункту 2.3 договору №б/н від 24.07.2023 обов`язком замовника, зокрема, є своєчасно сплачувати за послуги виконавця згідно з розділом 5 цього договору.

Однак, позивач зазначає, що станом на дату подання позовної заяви (10.04.2024) відповідач не здійснив оплату за надані в жовтні-грудні 2023 року послуги по договору №б/н від 24.07.2023.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 3 статті 13 та частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Суд констатує, що матеріали справи не містять та відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які в свою чергу могли підтвердити, що відповідач здійснив оплату вищезазначеної суми за надані в жовтні-грудні 2023 року послуги позивачу.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на все вище зазначене, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами, що станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті за надані в жовтні-грудні 2023 року послуги по договору по договору №б/н від 24.07.2023 становить 75 380, 00, а тому позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості (основного боргу) з відповідача підлягають задоволенню.

(2) Щодо пені.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період прострочення по оплаті за надані послуги з 30.01.2024 по 05.04.2024 у розмірі 4 094, 41 грн

Якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (частина 1 статті 624 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями у цьому Кодексі (Господарський кодекс України) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Із змісту частини 1 статті 546, частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України слідує, що неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов`язання, щодо якого правочин вчиняється у письмовій формі.

Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (частина 2 статті 343 Господарського кодексу України).

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (частина 2 стаття 343 Господарського кодексу України, стаття 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»).

Згідно пункту 5.4. договору №б/н від 24.07.2023, при несвоєчасній оплаті замовником послуг виконавця, в разі відсутності попередньої письмової домовленості про перенесення строку платежу, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від тієї суми, яка підлягає сплаті за кожний день прострочення.

Суд, здійснивши перевірку правильності розрахунку позивачем пені зазначає, що він є арифметично правильним, строки нарахування пені за прострочення позивачем визначені вірно, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню.

(3) Щодо 3% річних та інфляційних втрат.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 407,79 грн та інфляційні втрати у розмірі 226, 14 грн за період з 30.01.2024 по 05.04.2024.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 стаття 625 Цивільного кодексу України).

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц та від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц).

Таким чином, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Суд здійснивши перевірку правильності розрахунку позивачем 3% річних та інфляційних втрат зазначає, що розрахунки є арифметично правильними, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.

VI. Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на відповідача.

В позовній заяві позивач зазначив, що ніяких витрат на розгляд справи, в тому числі орієнтовних витрат на надання правничої допомоги він не очікує понести.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Матвійчук Валерія Анатолійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київавтотрейд» про стягнення 80 108, 34 грн - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київавтотрейд» (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8, оф. 9; ідентифікаційний код: 43656377) на користь Фізичної особи-підприємця Матвійчук Валерія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) суму основного боргу у розмірі 75 380 (сімдесят п`ять тисяч триста вісімдесят) грн 00 коп., пеню у розмірі 4 094 (чотири тисячі дев`яносто чотири) грн 41 коп., 3% річних у розмірі 407 (чотириста сім) грн 79 коп., 226 (двісті двадцять шість) грн 14 коп. та судовий збір 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких