Рішення

від 23.09.2024 по справі 910/4537/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.09.2024Справа № 910/4537/24Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/4537/24.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт» (09623, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Ромашки, вул. Покровська, буд. 22А)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Дейтоп» (04073, м. Київ, провулок Куренівський, б. 12, оф. 108)

про стягнення 153 346, 72 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дейтоп» про стягнення 153 346, 72 грн, з яких 150 815, 00 грн коштів , що сплачені в якості авансового платежу за Договором поставки №YAS-05/12/23-2239 від 05.12.2023, пеню в сумі 1 607,05 грн, 3% річних у сумі 321,41 грн, інфляційні втрати в сумі 603, 26 грн.

23.04.2024 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/4537/24 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

І. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

05.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт», як покупцем за договором (позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дейтоп», як постачальником (відповідач), укладено договір поставки №YAS-05/12/23-2239, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар, в погодженому між сторонами асортименті та кількості, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору. Предметом поставки - товаром по даному договору є електрообладнання.

Цей договір набуває чинності з дати його складання, незалежно від дати підписання або моменту накладення електронних підписів сторонами, а також застосовується до відносин, що виникли між сторонами з дати його складання, та діє до 05.12.2024, але в будь-якому випадку до виконання обома сторонами усіх покладених на них зобов`язань згідно умов цього договору. У випадку, якщо протягом останнього місяця строку дії договору жодна із сторін не заявить про його припинення, договір вважається пролонгованим на 6 (шість) місяців. Кількість пролонгацій не обмежується (пункт 7.1. договору №YAS-05/12/23-2239 від 05.12.2023).

Згідно пункту 2.1. договору №YAS-05/12/23-2239 від 05.12.2023 асортимент, ціна, кількість та дата поставки товару вказуються у рахунках, видаткових накладних та/або специфікаціях, якщо такі специфікації підписані сторонами, що є невід`ємною частиною даного договору. Якщо сторонами не підписано специфікацію, підтвердженням згоди покупця з ціною, асортиментом та кількістю товару у такому випадку є оплата покупцем відповідного рахунку постачальника.

Відповідно до пункту 3.3. договору №YAS-05/12/23-2239 від 05.12.2023, загальна сума договору складається з суми усіх поставлених партій товару відповідно до підписаних сторонами видаткових накладних.

12.12.2023 постачальник виставив покупцю рахунок №13901 на суму 301 630, 00 грн щодо наступного товару:

- центральний процесор Siemens CPU 1215C 14xDI+1xDQ+2xAQ4.,20mA 6ES7215-1BG40-0XB0 - 2 шт.;

- інтерфейсний модуль Siemens ET-200SP IM 155-6 PN ST+ BA2xRJ45 макс.32 модуля 6ES7155-6AA01-0BN0 - 5 шт.;

- комутаційний модуль ndustial Ethernet 4xRJ45 6GK7277-1AA10-0AA0 - 1 шт.;

- модуль Siemens ET-200SP EM 132 16xDQ=24B ST 6ES7132-6BH01-0BA0 - 16 шт.;

- модуль Siemens ET-200SP EM 131 16xDI=24B ST 6ES7132-6BH01-0BA0 - 21 шт.;

- модуль Siemens ET-200SP EM 135 4xAQ 4-20mA ST 6ES7135-6HD00-0BA1 - 6 шт.;

- базовий блок Siemens ET-200SP баз.блок. BU15-P16+A0+2D, тип А0, світлий 6ES7193-6BP00-0DA0 - 12 шт.;

- базовий блок Siemens ET-200SP баз.блок. BU15-P16+A0+2D, тип А0, темний 6ES7193-6BP00-0BA0 - 31 шт.

Пунктом 3.1. договору №YAS-05/12/23-2239 від 05.12.2023 встановлено, що оплата за товар здійснюється в безготівковій формі в такому порядку: (1) передоплати в розмірі 50% від вартості партії товару; (2) остаточний розрахунок протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару згідно видаткової накладної.

Згідно пункту 3.4. договору №YAS-05/12/23-2239 від 05.12.2023, оплатою товару вважається момент списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Покупець сплатив на користь постачальника передоплату у розмірі 50% суми за товар, передбачений в рахунку №13901 від 12.12.2023, а саме 150 815, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №8934408213 від 28.12.2023.

У відповідності до пункту 2.2. договору №YAS-05/12/23-2239 від 05.12.2023, постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару в строк 14 (чотирнадцять) днів з моменту здійснення покупцем передоплати відповідно до п. 3.1.1. договору, якщо інший строк не погоджений сторонами в специфікації чи рахунку постачальника, оплаченого покупцем.

Проте, постачальник не поставив покупцю товару у встановлений умовами договору №YAS-05/12/23-2239 від 05.12.2023 строк.

Згідно пункту 5.1. договору №YAS-05/12/23-2239 від 05.12.2023, за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Зі змісту пункту 5.2. договору №YAS-05/12/23-2239 від 05.12.2023 вбачається, що за не поставку товару в обумовлений строк постачальник сплачує покупцеві штрафні санкції в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення від суми фактично непоставленого товару. Якщо прострочення триває більше 14 календарних днів, покупець має право відмовитись від поставки та вимагати повернення сплачених за товар грошових коштів.

Відповідно до пункту 7.3. договору №YAS-05/12/23-2239 від 05.12.2023, дію договору може бути припинено за ініціативою однієї із сторін, у разі систематичного (3 і більше разів) або триваючого (14 календарних днів і більше) порушення умов договору шляхом направлення іншій стороні письмового повідомлення. Дія договору у такому разі вважається припиненою з дати, вказаною у такому повідомленні, а в частині здійснення розрахунків з моменту їх повного завершення.

07.02.2024 покупець направив засобами поштового зв`язку на адресу постачальника та додатково на електронну адресу постачальника претензію вих. №YAS-07/02/24-228 від 07.02.2024, в якій покупець повідомив постачальника про відмову від договору поставки та вимагав не пізніше 3-х календарних днів з дати претензії повернути авансовий платіж у розмірі 150 815, 00 грн.

Однак, позивач не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату вищезазначеної суми.

Усі спори, що виникають між сторонами з питань виконання умов цього договору, вирішуються ними шляхом переговорів, а у разі неможливості дійти згоди спір передається на вирішення суду за встановленою чинним законодавством України підвідомчістю та підсудністю (пункт 5.7. договору №YAS-05/12/23-2239 від 05.12.2023).

З огляду на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 150 815, 00 грн, а також за прострочення вчасної поставки обумовленого товару позивач просить стягнути пеню у розмірі 1 607,05 грн, 3% річних у сумі 321,41 грн та інфляційні втрати в сумі 603, 26 грн.

ІI. Предмет та підстави позову.

Предметом позову у справі є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 153 346, 72 грн.

Юридичними підставами позову є статті 173, 193, 265 Господарського кодексу України, статті 525, 526, 629, 712 Цивільного кодексу України.

Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №YAS-05/12/23-2239 від 05.12.2023 в частині вчасної поставки товару та бездіяльність відповідача в частині повернення попередньої оплати за нездійснену поставку товару.

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт» на виконання умов договору поставки №YAS-05/12/23-2239 від 05.12.2023 здійснило на користь відповідача авансовий платіж за товар, але відповідача в порушення умов договору не здійснив поставку обумовленого товару у строк узгоджений в договорі №YAS-05/12/23-2239 від 05.12.2023.

Відтак, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить стягнути суму попередньої оплати за непоставлений товар та пеню, 3% річних, інфляційні втрати.

IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.04.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: 04073, м. Київ, провулок Куренівський, буд. 12.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи повернення поштового відправлення, ухвала суду від 23.04.2024 була повернена до Господарського суду міста Києва 07.05.2024 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд зазначає, що у згідно з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на вересень 2024 року місцезнаходженням відповідача є - 04073, м. Київ, провулок Куренівський, буд. 12.

Згідно із частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Також у відповідності до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Окрім цього, в ухвалі від 23.04.2024 суд повідомляв відповідача, що у відповідності до статті 6 та статті 42 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 3200-ХІ, що введений в дію 18.10.2023 відповідач зобов`язаний зареєструвати «Електронний кабінет» в ЄСІТС.

Однак, позивач не виконав обов`язок, який передбачений частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України щодо реєстрації «Електронного кабінету» в ЄСІТС.

Також, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

- автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 про відкриття провадження у справі №910/4537/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач правом на подання відзиву в даній справі не скористався.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи №910/4537/24, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

V. Оцінка судом доказів та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи підтверджується здійснення позивачем попередньої оплати на користь відповідача?

- чи був порушений відповідачем обов`язок по поставці товару в строк встановлений договором поставки №YAS-05/12/23-2239 від 05.12.2023?

- чи правильно позивачем визначені періоди прострочення?

- чи правомірно позивач нарахував пеню, 3% річних та інфляційні втрати відповідачу?

- чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині?

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

(1) Щодо основного боргу.

Договір, укладений між сторонами, є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статтей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтей 11, 202, 509, 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 стаття 712 Цивільного кодексу України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 стаття 265 Господарського кодексу України).

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом (Господарський кодекс України), застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 стаття 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 стаття 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 стаття 655 Цивільного кодексу України).

Як підтверджено матеріалами справи, 05.12.2023 між сторонами було укладено договір поставки №YAS-05/12/23-2239, згідно пункту 1.1. якого відповідач зобов`язується поставити та передати у власність позивача товар, в погодженому між сторонами асортименті та кількості, а позивач зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

Предметом договору поставки №YAS-05/12/23-2239 від 05.12.2023 є електрообладнання (пункт 1.2.).

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина 1 стаття 662 Цивільного кодексу України).

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Згідно пункту 2.2. договору №YAS-05/12/23-2239 від 05.12.2023, постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару в строк 14 (чотирнадцять) днів з моменту здійснення покупцем передоплати відповідно до п. 3.1.1. договору, якщо інший строк не погоджений сторонами в специфікації чи рахунку постачальника, оплаченого покупцем.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 стаття 692 Цивільного кодексу України).

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (частина 1 стаття 693 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.1. договору №YAS-05/12/23-2239 від 05.12.2023 сторони узгодили, що оплата за товар здійснюється в безготівковій формі в такому порядку: (1) передоплати в розмірі 50% від вартості партії товару; (2) остаточний розрахунок протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару згідно видаткової накладної.

12.12.2023 відповідач виставив позивачу рахунок №13901 щодо поставки товару на загальну суму 301 630, 00 грн.

Позивач на виконання умов пункту 3.1. договору №YAS-05/12/23-2239 від 05.12.2023 сплатив відповідачу попередню оплату за товару у розмірі 150 815, 00 грн, що в свою чергу становить 50% від суми виставленого рахунку №13901 від 12.12.2023 та, що в свою чергу підтверджується платіжною інструкцією №8934408213 від 28.12.2023, копія якої міститься в матеріалах справи.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 стаття 530 Цивільного кодексу України).

Таким чином, згідно пункту 2.2. договору №YAS-05/12/23-2239 від 05.12.2023, відповідач зобов`язувався здійснити поставку обумовленого товару до 11.01.2024 включно.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар (пункт 1 частина 1 стаття 664 Цивільного кодексу України).

Натомість, відповідач в порушення умов договору №YAS-05/12/23-2239 від 05.12.2023 не здійснив поставку товару позивачу у строк встановлений договором або в будь-який інший строк.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 стаття 693 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.2. договору №YAS-05/12/23-2239 від 05.12.2023 встановлено, що якщо прострочення триває більше 14 календарних днів, покупець має право відмовитись від поставки та вимагати повернення сплачених за товар грошових коштів.

Позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №YAS-07/02/24-228 від 07.02.2024 в якій повідомив останнього про відмову від договору поставки та вимагав не пізніше 3-х календарних днів з дати претензії повернути авансовий платіж у розмірі 150 815, 00 грн. Зазначену претензію позивач надіслав відповідачу засобами поштового зв`язку на адресу місцезнаходження останнього та додатково на електронну адресу відповідача, яка зазначена в реквізитах договору №YAS-05/12/23-2239 від 05.12.2023.

Проте, відповідач вимогу позивача не виконав та не повернув останньому суму попередньої оплати (авансу) за непоставлений товар.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина 1 стаття 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2 стаття 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом (стаття 610 Цивільного кодексу України). Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 стаття 614 Цивільного кодексу України).

Суд констатує, що матеріали справи не містять та відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які могли підтвердити, що відповідач повернув позивачу грошові кошти у формі попередньої оплати (авансу), яку сплатив позивач за товар, який не був поставлений відповідачем позивачу або докази, які могли підтвердити, що товар був поставлений позивачу.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 3 стаття 13 та частина 1 стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач не надав до суду будь-яких заперечень або пояснень щодо вищезазначених обставин.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на все вище зазначене, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами, що станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем у вигляді не повернутої позивачу суми попередньої оплати (авансу) на підставі частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України становить 150 815, 00 грн, а тому позовні вимоги в частині основного боргу підлягають задоволенню.

(2) Щодо пені.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період прострочення поставки товару з 13.01.2024 по 07.02.2024 у розмірі 1 607, 95 грн.

Якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (частина 1 статті 624 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями у цьому Кодексі (Господарський кодекс України) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Із змісту частини 1 статті 546, частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України слідує, що неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов`язання, щодо якого правочин вчиняється у письмовій формі.

Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (частина 2 статті 343 Господарського кодексу України).

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (частина 2 стаття 343 Господарського кодексу України, стаття 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»).

Згідно пункту 5.2. договору №YAS-05/12/23-2239 від 05.12.2023, за не поставку товару в обумовлений строк постачальник сплачує покупцеві штрафні санкції в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення від суми фактично непоставленого товару.

Суд здійснивши перевірку правильності розрахунку позивачем пені зазначає, що він є арифметично правильним, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню.

(3) Щодо 3% річних та інфляційних втрат.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 321, 41 грн та інфляційні втрати у розмірі 603, 26 грн за період з 13.01.2024 по 07.02.2024.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 стаття 625 Цивільного кодексу України).

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц та від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц).

Таким чином, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Суд здійснивши перевірку правильності розрахунку позивачем 3% річних та інфляційних втрат зазначає, що розрахунки є арифметично правильними, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.

VI. Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на відповідача.

Щодо інших витрат по розгляду справи, то позивач зазначив, що ніяких інших витрат, крім сплати судового збору, він не очікує понести, орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомоги не зазначив, оскільки вказав, що не очікує понесення таких витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дейтоп» про стягнення 153 346, 72 грн - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дейтоп» (04073, м. Київ, провулок Куренівський, б. 12, оф. 108; ідентифікаційний код: 42299229) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясенсвіт» (09623, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Ромашки, вул. Покровська, буд. 22А; ідентифікаційний код: 32619343) суму основного боргу у розмірі 150 815 (сто п`ятдесят тисяч вісімсот п`ятнадцять) грн 00 коп., пеню у розмірі 1 607 (одна тисяча шістсот сім) грн 05 коп., 3% річних у розмірі 321 (триста двадцять одну) грн 41 коп., інфляційні втрати у розмірі 603 (шістсот три) грн 26 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких