Рішення

від 11.09.2024 по справі 910/5725/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2024Справа № 910/5725/24Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Бучинській М.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства "ТРАНС-ВІСМОС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Голова Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "ТРАНС-ВІСМОС" Назаренко Сергій Миколайович

про визнання трудових відносин припиненими,

Представники сторін та третьої особи: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ТРАНС-ВІСМОС» та Голови Наглядової ради Приватного акціонерного товариства «ТРАНС-ВІСМОС» Назаренка Сергія Миколайовича про визнання припиненими трудових відносин позивача з Приватним акціонерним товариством «ТРАНС-ВІСМОС» з 29.11.2023 у зв`язку з закінченням строку трудового договору на підставі п. 2 ч.1 ст. 36 КЗпП України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

24.05.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання вимог ухвали суду від 15.05.2024 долучено уточнену позовну заяву із зміненим складом відповідачів, відповідно до якої відповідачем визначено лише Приватне акціонерне товариство «ТРАНС-ВІСМОС». Водночас, уточнена позовна заява містить клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Голови Наглядової ради Приватного акціонерного товариства «ТРАНС-ВІСМОС» Назаренка Сергія Миколайовича.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 прийнято вказаний позов до розгляду (із урахуванням уточненої позовної заяви), відкрито провадження у справі № 910/5725/24, підготовче засідання призначено на 26.06.2024. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.

За результатами підготовчого засідання 26.06.2024 суд постановив ухвалу, якою залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Голову Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "ТРАНС-ВІСМОС" Назаренка Сергія Миколайовича , встановив третій особі строк для надання пояснень по суті позовних вимог. Крім того, судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 07.08.2024.

05.08.2024 до суду через систему Електронний Суд від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі останнього та його уповноваженого представника.

В підготовче засідання 07.08.2024 позивач, відповідач та третя особа своїх представників не направили, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.

Враховуючи те, що відповідач та третя особа повідомлені належним чином про дату, час та місце підготовчого засідання, однак своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву та пояснень щодо позову, відповідно, а також правом на участь у підготовчому засіданні не скористались, оскільки судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд, дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.09.2024, про що постановлено ухвалу від 07.08.2024.

10.09.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представники сторін та третьої особи в судове засідання 11.09.2024 не з`явилися; відповідач та третя особа про розгляд справи повідомлені належним чином, заяв/клопотань до суду не подавали.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки неявка представників учасників справи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд уважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за їх відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання не здійснювалось.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Отже, в судовому засіданні 11.09.2024 судом прийнято рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «ТРАНС-ВІСМОС» (надалі - ПрАТ «ТРАНС-ВІСМОС») зареєстроване 28.05.2003 Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 482185.

Відповідно до п. 2.1. Статуту ПрАТ «ТРАНС-ВІСМОС», затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів ПрАТ «ТРАНС-ВІСМОС», оформлених протоколом № 16 від 22.04.2016 (надалі - Статут), товариство є юридичною особою за законодавством України та набуває прав юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, передбаченому законодавством України.

27.05.2021 на засіданні Наглядової ради ПрАТ «ТРАНС-ВІСМОС» по другому питанню порядку денного вирішено призначити Генеральним директором ПрАТ «ТРАНС-ВІСМОС» ОСОБА_1 з 28.05.2021. Вказане рішення оформлене протоколом засідання Наглядової ради ПрАТ «ТРАНС-ВІСМОС» від 27.05.2021.

28.05.2021 між ПрАТ «ТРАНС-ВІСМОС» та ОСОБА_1 укладено трудовий договір (контракт) про те, що ОСОБА_1 приймається на посаду Генерального директора ПрАТ «ТРАНС-ВІСМОС» на строк з 28.05.2021 по 28.11.2023 включно.

За вказаним контрактом Генеральний директор зобов`язується безпосередньо і через сформований штат працівників здійснювати поточне управління (керівництво) Товариством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження майна Товариства та майна, а Товариство зобов`язується створювати необхідні умови для роботи Генерального директора (п. 1.1. контракту).

Вказаний контракт є трудовим договором. На підставі контракту виникають трудові відносини між Генеральним директором та Товариством, які з боку останнього реалізуються його органами управління та контролю. Кодекс законів про працю України, інші нормативні акти, що регулюють трудові правовідносини, поширюються на взаємовідносини сторін за цим контрактом (п. 1.2. контракту).

Генеральний директор є повноважним представником Товариства при реалізації прав, повноважень, функцій, обов`язків, що передбачені законодавчими актами України та Статутом Товариства (п. 1.3. контракту).

Відповідно до п. 1.5. контракту Генеральний директор підзвітний Загальним зборам і Наглядовій раді у межах, встановлених чинним законодавством, Статутом товариства та цим контрактом.

Згідно з умовами п. 6.2. контракту цей контракт припиняється: при закінченні терміну його дії; за згодою сторін; з ініціативи Наглядової ради Товариства до закінчення строку дії контракту у випадках, передбачених п. 6.3. цього контракту; з ініціативи Генерального директора до закінчення строку дії контракту у випадках, передбачених п. 6.4. цього контракту; з інших підстав, передбачених законодавством.

Якщо після закінчення строку дії даного контракту протягом двох місяців жодна із сторін не заявить вимогу про його припинення, дія контракту вважається продовженою на невизначений строк. Вимога про припинення дії контракту, зі сторони Товариства, може бути у формі скликання позачергового засідання Наглядової ради з питанням про обрання та призначення нового Генерального директора. Вимога про припинення дії контракту, зі сторони Генерального директора, може бути у формі вимоги про скликання позачергового засідання Наглядової ради з питанням про обрання та призначення нового Генерального директора у зв`язку із закінченням строку дії контракту (п. 6.9. контракту).

Контракт діє з 28.05.2021 до 28.11.2023 включно (п. 7.1. договору).

За положеннями п. 8.1. Статуту управління товариством здійснюють:

Вищий орган Товариства - Загальні збори;

Наглядова рада;

Виконавчий орган (одноособовий) - Генеральний директор.

Наглядова рада є органом, що здійснює захист прав акціонерів Товариства, і в межах компетенції, визначеної цим Статутом та Законом України «Про акціонерні товариства», контролює та регулює діяльність виконавчого органу (п. 10.1. Статуту).

До виключної компетенції Наглядової ради належить, зокрема, обрання та припинення повноважень виконавчого органу (пп. 10.3.8. п. 10.3. Статуту).

Відповідно до п. 10.6. статуту члени Наглядової ради обираються не рідше ніж один раз на три роки Загальними зборами.

Кількісний склад Наглядової ради становить 3 особи (п. 10.8. Статуту).

Відповідно до п. 10.20. Статуту засідання Наглядової ради проводиться, як правило, за місцезнаходженням Товариства.

Засідання Наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу (п. 10.21. Статуту).

Відповідно до п. 11.1. Статуту у товаристві створюється одноособовий виконавчий орган - Генеральний директор.

Генеральний директор обирається Наглядовою радою більшістю голосів членів Наглядової ради, які беруть участь у засіданні. Права та обов`язки, строк повноважень, відповідальність і оплата праці Генерального директора визначаються Законом України «Про акціонерні товариства», іншими актами законодавства, цим статутом, Положенням про Виконавчий орган товариства, а також трудовим договором, що укладається з Генеральним директором. Від імені Товариства трудовий договір підписує Голова Наглядової ради чи особа, уповноважена на те Наглядовою радою. Наглядова рада вправі достроково припинити повноваження Генерального директора. Підстави припинення повноважень Генерального директора встановлюються трудовим законодавством та договором з ним (п. 11.5. Статуту).

Загальними зборами акціонерів ПрАТ «ТРАНС - ВІСМОС», що відбулися 11.04.2011, до складу Наглядової ради було обрано Назаренко С.М. , Майєр О.О. та Яроша Р.В. , що підтверджується протоколом № 11.

Також, на вказаних Загальних зборах акціонерів затвердженні у новій редакції внутрішні положення Товариства, а саме: положення про загальні збори акціонерів, положення про Наглядову раду, положення про виконавчий орган, положення про Ревізора.

Відповідно до п. 8.2. Положення про Наглядову раду, Голова Наглядової ради скликає засідання Наглядової ради та головує на них.

Відповідно до п. 9.4. Положення про Наглядову раду, позачергові засідання Наглядової ради скликаються головою Наглядової ради у разі необхідності за власного ініціативою або на вимогу Генерального директора Товариства.

Вимога про скликання позачергового засідання Наглядової ради складається у письмовій формі і подається безпосередньо до Товариства (п. 9.5. Положення про Наглядову раду).

Відповідно до п. 9.6. Положення про Наглядову раду позачергове засідання Наглядової ради повинно бути скликано Головою Наглядової ради не пізніше як через 30 днів після надання відповідної вимоги.

Про скликання чергових або позачергових засідань Наглядової ради кожний член Наглядової ради повідомляється не пізніше як за 10 днів до дати проведення засідання. Повідомлення має містити інформацію про дату, час, місце, форму проведення засідання та його порядок денний. До повідомлення додаються матеріали, які необхідні членам Наглядової ради для підготовки до засідання (п. 9.8. Положення про Наглядову раду).

За положеннями п. 9.10. Положення про Наглядову раду засідання Наглядової ради у формі спільної присутності вважається правомочним, якщо в ньому беруть участь не менше 2/3 від загальної кількості її членів.

На виконання вимог законодавства та Положення про Наглядову раду позивач у грудні 2023 звернувся до Голови Наглядової ради з вимогою про скликання позачергового засідання Наглядової ради у зв`язку із закінченням дії трудового контракту Генерального директора.

До порядку денного позачергового засідання Наглядової ради пропонувалось внести питання: « 1. Про обрання та призначення нового Генерального директора Приватного акціонерного товариства «Транс - ВІСМОС» у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору з ОСОБА_1 ».

Зазначена вимога була отримана 29.12.2023, що підтверджується матеріалами справи, а саме: повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення.

Позивач зазначає, що в порушення чинного законодавства та Положення про Наглядову раду Товариства головою Наглядової ради позачергове засідання Наглядової ради не було скликано, питання про обрання та призначення нового Генерального директора товариства у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору з позивачем не вирішено.

Згідно позову позивач вказує, що на даний час, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань наявна інформація про нього як Генерального директора Приватного акціонерного товариства «ТРАНС - ВІСМС», що порушує його права на звільнення та на вільний вибір місця праці. При цьому позивач зазначає, що ним були виконані всі вимоги чинного законодавства України щодо звільнення, однак на даний час позачергове засідання Наглядової ради відповідача не відбулось, рішення про звільнення його з посади Генерального директора Приватного акціонерного товариства «ТРАНС - ВІСМС» не прийнято, що порушує його право на вільний вибір праці, на звільнення за власним бажанням та на вільне обрання нового місця роботи, що є підставою для подання цього позову.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19.

За приписами частин 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як встановлено судом, позивач просить, зокрема, визнати припиненими його трудові відносини, як Генерального директора, із ПрАТ «ТРАНС - ВІСМОС», з 29.11.2023 у зв`язку із закінченням строку трудового договору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.01.2010 № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦКУ попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року №1255-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

КЗпП України регулює усі трудові відносини, які виникають між працівниками та юридичними особами. Проте, положення даних законів не врегульовують відносини виконавчого органу товариства та засновників, які врегульовані ст. 99 ЦК України.

За змістом ч. 3 ст. 99 ЦК України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов`язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.11.2018 у справі № 562/304/17, від 30.01.2019 у справі №145/1885/1-ц, від 10.04.2019 у справі №510/456/17, від 10.09.2019 у справі № 921/36/18, та востаннє підтверджені у постанові від 14.06.2023 у справі № 448/362/22.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 448/362/22 вказала на те, що звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема, у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади директора, пов`язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві. Тому доцільно зберігати єдину юрисдикційну належність спорів про припинення повноважень одноосібного виконавчого органу товариства чи члена колегіального такого органу для формування стабільної та послідовної судової практики щодо віднесення таких спорів до господарської юрисдикції. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора). Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні.

Таким чином, норми трудового законодавства не розповсюджуються на спори між виконавчими органами товариства та самими товариствами, які є корпоративними, отже повинні розглядатися у порядку господарського судочинства.

Частиною 1 ст. 3 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) встановлено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗпП України).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Однією з підстав припинення трудового договору є закінчення строку, на який такий договір укладався, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення (п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України).

Разом з тим, у даному випадку, враховуючи положення Статуту, Положення про наглядову раду та укладеного позивачем із відповідачем контракту, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням Наглядової ради товариства, відповідно до Статуту Товариства.

З огляду на викладене, позивач як генеральний директор товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питання про своє звільнення з посади Генерального директора.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

У випадку відсутності рішення Наглядової ради Товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Судом встановлено, що позивач дотримався порядку, визначеного установчими документами ПрАТ «ТРАНС-ВІСМОС» щодо скликання позачергового засідання Наглядової ради у зв`язку із закінченням дії трудового контракту Генерального директора та належним чином повідомив про мету (порядок денний) такого засідання.

Судом встановлено, що станом на час звернення позивача з даним позовом та на час розгляду справи питання про обрання та призначення нового Генерального директора ПрАТ «ТРАНС-ВІСМОС» у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору з ОСОБА_1 не вирішено. Однак встановлено, що для реалізації свого права, передбаченого статтею 36 КЗпП України позивачем було вчинено усі необхідні для цього дії.

Відтак, обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права як визнання трудових відносин з відповідачем припиненими у зв`язку із закінченням строку трудового договору є правомірним, оскільки в позасудовому порядку позивач позбавлений можливості скористатись своїм правом на звільнення.

Згідно із частинами 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання припиненими трудових відносин ОСОБА_1 з ПрАТ «ТРАНС-ВІСМОС» з 29.11.2023 у зв`язку із закінченням строку трудового договору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач доказів на спростування обставин повідомлених позивачем суду не надав.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з Приватним акціонерним товариством "ТРАНС-ВІСМОС" (04073, м. Київ, вул. Кирилівська, 160, ідентифікаційний код 32453637) з 29 листопада 2023 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ТРАНС-ВІСМОС" (04073, м. Київ, вул.Кирилівська, 160, ідентифікаційний код 32453637) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 23.09.2024.

Суддя Т. Ю. Трофименко