Рішення

від 10.09.2024 по справі 910/509/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.09.2024Справа № 910/509/24Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Легкої А.С., розглянув господарську справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрвагонресурс"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 16 873 982,31 грн.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрвагонресурс" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" з вимогою про стягнення коштів у сумі 16 873 982, 31 грн. зарезервованих за договором № 605/7/2020-ЦЮ від 24.01.2020 року про організацію перевезень транзитних вантажів залізничним транспортом України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свого зобов`язання, передбаченого п. 3.21 договору, а саме при достроковому розірванні договору не повернув позивачу залишок грошових коштів після закриття коду платника, повного завершення розрахунків і підписання акту звіряння між філією «ЄРЦ» і замовником. Такими діями відповідачем заподіяно збитки у розмірі зарезервованої за договором суми в рахунок оплати перевезення.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 22.01.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

06.02.2024 відповідач подав суду заяву про продовження строку для подачі відзиву.

У судовому засіданні 20.02.2024 судом продовжено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

12.03.2024 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що строк виконання відповідачем зобов`язання щодо повернення залишку грошових коштів замовнику при розірванні договору на дату подання позову не настав, а отже відсутні підстави для застосування до відповідача заходів, пов`язаних з невиконанням чи неналежним виконанням зобов`язань.

19.03.2024 позивач подав суду заяву про продовження строку для подачі відповіді на відзив.

25.03.2024 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій проти викладених відповідачем у відзиві обставинах заперечував.

02.04.2024 відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких заперечував проти викладених позивачем у відповіді на відзив обставинах.

Ухвалою суду від 16.04.2024 запропоновано сторонам здійснити звіряння розрахунків сум за виконані залізничним транспортом України перевезення завантажених вагонів за кодом позивача по договору № 605/7/2020-ЦЮ від 24.01.2020 про організацію перевезень транзитних вантажів залізничним транспортом України та надати суду підписаний сторонами акт звіряння.

10.06.2024 позивач подав суду заяву про надання строку для подачі документів.

11.06.2024 відповідач подав суду письмові пояснення.

У судовому засіданні 10.07.2024 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 10.09.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

24.01.2020 між позивачем (Замовником) та відповідачем (АТ «Укрзалізниця») укладено договір про організацію перевезень транзитних вантажів залізничним транспортом України № 605/7/2020-ЦЮ (в редакціях додаткової угоди №1 до Договору від 28.01.2021, додаткової угоди № 2 до Договору від 05.04.2021, додаткової угоди № З до Договору від 20.12.202) (далі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору встановлено, що цей договір регулює відносини сторін, пов`язані з наданням послуг по організації перевезень транзитних вантажів залізничним транспортом України у міжнародному залізничному вантажному сполученні, наданням додаткових послуг, пов`язаних із цими перевезеннями, і оплатою їх Замовником за встановленими тарифами.

Відповідно до пункту 1.3 Договору діяльність сторін регулюється цим Договором, Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - СМГС) при перевезеннях з оформленням накладної СМГС, ЦІМ/СМГС, Конвенцією про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ) при перевезеннях із оформленням накладної ЦІМ, Тарифною політикою залізниць держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав на перевезення вантажів у міжнародному сполученні на відповідний фрахтовий рік (далі - Тарифна політика), міжнародними договорами та чинним законодавством України.

Пунктом 2.1.5 Договору АТ «Укрзалізниця» зобов`язується надати Замовнику єдиний цифровий десятизначний код (далі - код платника) для проведення розрахунків, пов`язаних з перевезеннями вантажів.

Пунктом 2.2.3 Договору встановлено, що Позивач зобов`язується забезпечувати оплату належних АТ «Укрзалізниця» сум провізних платежів (провізної плати, додаткових зборів та інших платежів за всі надані послуги, пов`язані з організацією перевезення вантажу) за встановленими тарифами, сплату неустойки (штрафу, пені) передбачених цим Договором.

Як встановлено матеріалами справи Відповідачем протягом лютого 2022 року було прийнято до перевезення вагони за перевізними документами СМГС №№ 32106917, 32116769, 32116761, 32156520, 32157794, 32152561, 32157777, 32152574, 32171345, 32171565, 32171753, 32171476, 32171295, 32171240, 32171516, 32171398, 32171425, 32171940, 32165861, 32165743, 32165930, 32165561, 32166025, 32165649, 32165979, 32172049, 32171824, 32172076, 32171705, 32171864, 32171497, 32]75185, 32175179, 32178493, 32186548, 32186684, 32186532, 32186731, 32186740, 32186495, 32186579, 32186962, 32186876, 32186813, 32186619, 32186915, 32186596, 32186717, 32186647, 32186683, 32187078, 32186848, 32186469, 32186242, 32186098, 32185911, 32185345, 32186324, 32186026, 32185081, 32185954, 32185006, 32185210, 32184836, 32181047, 32181045, 32181042, 32186924, 32186928,32186931, 32187185, 32187189, 32187191, 32191119, 32191 125, 32191 109, 05987, 62304, 8717, 9284, 9336, 9335, 9337, 9334, 9338, 9339, 9340, 9341, 63238, 63242, 63241, 63239, 63240, 63234, 63257, 42285452, 42285478, 42285502, 42285486, 42285908, 42285593, 42286054, 42285783, 42285973, 42285924, 42286047, 42285676, 42285817, 42285940, 42285585, 42285700, 42285635, 42285825, 42285460, 42285544, 42285999, 42285684, 42285841, 42285981, 42285734, 42285692, 42285742, 42285650, 42285775, 42285791, 42285577, 42285528, 42285882, 42285494, 42286013, 42286021, 42285858, 42285718, 42285965, 42285759, 42285957, 42285536, 42285643, 42285932, 42285668, 42285510, 42285767, 42285866, 42285619, 42286039, 42285601, 42285551, 42285890, 42285726, 42285833, 42285916, 42285809, 42285627, 42286005, 32185799, 32185458, 32193186, 32195754, 32195720, 32195736.

Завантажені вагони слідують транзитом з прикордонних станцій російської федерації через прикордонно-пропускні пункти України: Зернове та Куп`янськ-Сортувальний зі здачею вагонів з території України через прикордонні станції: Чоп екс., Ізов екс., Батьово екс., Ужгород екс., Чорноморська екс.

Порожні вагони слідують транзитом з прикордонно-пропускних пунктів України зі здачею вагонів на прикордонно-пропускних пунктах російської федерації.

Кількість вагонів, які слідують за вищезазначеними перевізними накладними 469 одиниць, з яких: 390 завантажених вагонів; 79 порожніх вагонів.

Згідно інформації, яка міститься в перевізних документах, власниками вагонів та вантажу є суб`єкти господарської діяльності - резиденти російської федерації.

Відповідно до графи 23 накладних «Сплата провізних платежів» по УЗ (прим, територія України) ТОВ «Укрвагонресурс» код платника 8046058312 в грн.

Вантаж та порожні вагони прийняті Перевізником до транзитного перевезення у лютому 2022 року, однак через напад російської федерації на Україну та запровадженням на території України воєнного стану сталася затримка у транзитних перевезеннях за вищезазначеними накладними.

В подальшому, на вагони та вагони з вантажем, які прийнятті до транзитного перевезення накладено арешт (ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 31.05.2022 у справі №761/9008/22, ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 31.05.2022 у справі № 761/901 1/22, ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 23.05.2023 у справі № 61/17116/23, ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 30.08.2022 у справі № 761/17146/22, ухвала Київського районного суду м. Одеси від 08.02.2023 у справі № 947/18869/22, ухвала Октябрського районного суду м. Полтави від 28.12.2022 у справі № 554/2610/22, Ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 26.10.2022 у справі № 761/22978/22, Ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 30.08.2022 у справі № 761/17146/22).

Відомостей про скасування вказаних ухвал суду, станом на час розгляду справи судом, не надано.

Відповідно до пункту 4 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.

Параграфом 4 статті 24 УМВС встановлено, що термін доставки вантажу продовжується на весь час затримки в дорозі через причини, що не залежать від перевізника.

Відповідно до частини першої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арешт майна є тимчасовим, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, заходом, який не звільняє відповідача від зобов`язання закінчити перевезення після завершення обставин, які вплинули на строки доставки вантажу.

01.09.2023 позивач направив відповідачу повідомлення про розірвання Договору з 13.10.2023.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 530 ЦК України зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до пункту 3.21. Договору при достроковому розірванні (пункт 9.1 цього Договору) залишок коштів повертається Замовнику після закриття коду платника, повного завершення розрахунків і підписання акту звіряння між філією «ЄРЦ» і Замовником.

Згідно умов пункту 9.2 Договору розірвання не звільняє Сторони від виконання зобов`язань, прийнятих ними до отримання повідомлення про розірвання Договору та повного завершення розрахунків за вказані послуги.

В свою чергу Договором встановлений наступний порядок розрахунків:

Відповідно до пункту 2.2.2. Договору Замовник зобов`язується забезпечити наявність грошових коштів для сплати відповідних сум провізних платежів (провізної плати, додаткових зборів та інших платежів за всі надані послуги, пов`язані з організацією перевезення вантажу) на особових рахунках для резервування при прийомі на територію України вагонів, що слідують під його кодом платника. Розмір оплати та періодичність її внесення визначається Замовником самостійно, окремо по кожній валюті, виходячи із очікуваного обсягу перевезень, інших послуг та з урахуванням зарезервованих коштів.

Відповідно до пунктів 3.2. Договору при перевезенні транзитних вантажів нараховується: провізна плата за перевезення - у швейцарських франках або доларах США згідно з Тарифною політикою залізниць держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав на перевезення вантажів у міжнародному сполученні на відповідний фрахтовий рік (далі - Тарифна політика); додаткові збори та платежі, пов`язані з організацією перевезень транзитних вантажів - у доларах США (для зборів, передбачених Тарифною політикою), або національній валюті (для зборів, передбачених внутрішніми правилами та тарифами).

Відповідно до пункту 3.9. Договору при прийомі вагонів на територію України на підставі електронних даних перевізних документів виконується автоматичне нарахування провізних платежів для резервування коштів Замовника в рахунок оплати за перевезення.

Відповідно до пункту 3.11. Договору при здачі вагонів з території України на підставі електронних даних перевізних документів для списання грошових коштів з особового рахунка Замовника, автоматично нараховується плата за виконані перевезення, суми додаткових зборів та інших витрат, що виникли на вхідній станції, на шляху прямування та вихідній станції. Дата здачі вагонів з території України визначається на підставі електронних даних перевізних документів.

Відповідно до пункту 3.14 Договору кошти списуються з особового рахунку Замовника за виконані залізничним транспортом перевезення. При цьому сума до списання визначається відповідно до правил пункту 3.11. Договору, наведених вище.

Отже, повний розрахунок за транзитне перевезення згідно вищезазначених умов Договору здійснюється виключно за виконане перевезення шляхом списання грошових коштів з особового рахунку Замовника з сум провізних платежів, автоматично нарахованих і зарезервованих при прийомі вагонів на територію України.

Згідно умов пункту 3.11 Договору Відповідач до дати здачі вагонів з території України не має жодних підстав для повного розрахунку за перевезення, оскільки провізна плата за перевезення нараховується за ставками Тарифної політики, визначеними в іноземній валюті, а розрахунки здійснюються у гривні по курсу Національного банку України на момент закінчення перевезення територією України, тобто на дату здачі вагонів з території України.

Верховний Суд, аналізуючи поняття «строк виконання зобов`язання», «термін виконання зобов`язання» визначені у статті 530 ЦК України, відповідно до якої якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зазначив у своїй постанові від 14.09.2023 року у справі №910/4725/22 про те, що строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком дії договору, а може бути відмінним від нього. Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки за загальним правилом, закріпленим у статті 599 ЦК, такою підставою є виконання, проведене належним чином. Закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке залишилося невиконаним.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 910/9072/17 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 червня 2023 року у справі № 925/1238/22.

Розірвання договору припиняє його дію лише на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання. Таким чином розірвання договору не звільняє Перевізника від обов`язку виконання перевезення, яке розпочалося до дати розірвання Договору та перебуває у процесі виконання станом на дату подання позову. Так само як і не звільняє Замовника від обов`язку оплатити такі перевезення.

Посилання Позивача на те, що сам факт передачі товарно-матеріальних цінностей, які перевозяться Перевізником, в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА), виключає можливість подальшого виконання відповідачем транзитного перевезення вантажу за Договором є безпідставними, оскільки доказів того, що вантаж був реалізований АРМА не надано.

Крім того, відповідно до параграфу 4 статті 24 СМГС термін доставки вантажу продовжується на весь час затримки в дорозі через причини, що не залежать від перевізника. Так само відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 29.07.2022 р. № 571 «Про деякі питання обчислення термінів доставки на залізничному транспорті України» зі змінами зупинено на період дії в Україні воєнного стану та протягом одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану дію пункту 1.1 глави 1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року N 644.

Таким чином строк доставки вантажу, який перевозиться за Договором не настав в силу вимог чинного законодавства і суб`єкти господарювання, які мають право на вантаж не обмежені у можливості реалізувати свої права щодо нього в межах загальних умов перевезення вантажу, визначених актами законодавства.

Відповідно до частини першої статті 309 ГК України вантажовідправник мас право в порядку, встановленому транспортними кодексами чи статутами, одержати назад зданий до перевезення вантаж до його відправлення, замінити вказаного в перевізному документі одержувача вантажу (до його видачі адресату), розпорядитися вантажем у разі неприйняття його одержувачем чи неможливості видачі вантажу одержувачу.

Відповідно до пунктів 44 та 45 Статуту залізниць України залізниця може на заяву відправника, одержувача змінити станцію призначення вантажу, прийнятого до перевезення (переадресувати вантаж), з оплатою витрат за договірним тарифом.

В усіх випадках зміни одержувача або станції призначення вантажу підприємство, організація, громадяни, за заявою яких здійснено таку зміну, є відповідальними перед попереднім одержувачем за наслідки такої зміни і зобов`язані відрегулювати розрахунки між відправниками, попередніми адресатами та фактичними одержувачами.

Всупереч ст. 74 ГПК України позивачем не надано суду доказів направлення перевізнику заяви щодо зміни одержувача чи станції призначення, чи доказів врегулювання цього питання з відправниками, одержувачами чи суб`єктами, які мають майнові права на вантаж.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті З ЦК України). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України). Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов`язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов`язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом. Такий висновок щодо застосування норми статті 530 ЦК України у взаємозв`язку з положеннями статей 252, 598 цього Кодексу викладено у пункті 68 постанови Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 908/288/20.

Відповідно до частини першої статті 607 ЦК України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Щоб визначити правильність застосування цієї норми, потрібно з`ясувати, чи існує можливість виконання договору (постанови колегій суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.12.2019 у справі № 910/12597/18, від 04.11.2019 у справі № 910/8730/18, від 13.06.2019 у справі № 904/2356/18). Обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона певної діяльності), так і фактичними (загибель індивідуально визначеної речі, яка мала б бути об`єктом виконання). Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна із сторін зобов`язання (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.10.2019 у справі № 910/3319/18; постанова колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.06.2019 у справі № 904/2356/18).

Враховуючи викладене доказів не можливості здійснювати перевезення за спірним Договором суду не подано, а заходи вжиті щодо майна є тимчасовими заходами в силу вимог чинного законодавств. При цьому, позивач не позбавлений права вжити заходів, зокрема щодо узгодження з правомочною особою переадресування чи зміни одержувача вантажу для завершення перевезення. Тому немає підстав вважати, що існують юридичні чи фактичні обставини, які викликають неможливість виконання перевізником своїх зобов`язань за Договором.

Враховуючи, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачем, то у позові відповідно до вимог ст.ст. 15, 16 ЦК України слід відмовити.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвагонресурс" відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 23.09.2024.

Суддя О.М.Ярмак