Рішення

від 23.09.2024 по справі 910/9022/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.09.2024Справа № 910/9022/24Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скан-Тепло" про стягнення заборгованості,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скан-Тепло" (далі - Товариство) 37 312,08 грн, з яких: 32 234,93 грн - основна заборгованість, 3 992,93 грн - пеня, 401,83 грн - три проценти річних, 682,39 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" від 19 жовтня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 липня 2024 року відкрито провадження в справі № 910/9022/24, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

31 липня 2024 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі від цієї ж дати, у яких останній повідомив суд про вжиття Товариством заходів щодо мирного врегулювання спору.

У період з 19 серпня 2024 року по 3 вересня 2024 року суддя Павленко Є.В. перебував у відпустці.

22 серпня 2024 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення від цієї ж дати, у яких останній зазначив, що ціна позову не змінилася.

28 серпня 2024 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання від вказаної дати про закриття провадження у справі.

3 вересня 2024 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на вищевказане клопотання відповідача. У вказаних запереченнях Компанія підтвердила факт оплати відповідачем лише суми основного боргу в розмірі 32 234,93 грн згідно копії банківської виписки по особовому рахунку позивача станом на 28 серпня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 4 вересня 2024 року клопотання Товариства від 28 серпня 2024 року про закриття провадження у справі № 910/9022/24 задоволено частково, провадження у справі № 910/9022/24 в частині стягнення з Товариства на користь Компанії 32 234,93 грн основного боргу закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Жодних інших заяв чи клопотань від сторін справи не надходило.

Положеннями частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" (далі - Закон), постачальник "останньої надії" - це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Частиною 1 статті 15 цього Закону визначено, що у разі: ліквідації постачальника, визнання його банкрутом, анулювання чи зупинення його ліцензії на провадження діяльності з постачання природного газу, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника "останньої надії", постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії", та на умовах типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором.

За приписами пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи України (далі - Кодекс ГТС), оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; прізвище, ім`я, по батькові (для побутових споживачів); назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI Правил, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу ГТС. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу. Постачальник "останньої надії" визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Компанія відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 4 липня 2017 року № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 917-р Компанія визначена постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником - оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем, об`єми природного газу, спожитого відповідачем 19 жовтня 2023 року в кількості 1,07738 м3, автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Компанії.

Зокрема, станом на 19 жовтня 2023 року в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XQ00017OJO600J (відповідач) був закріплений за постачальником "останньої надії" - Компанією.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується: листом Оператора ГТС від 19 квітня 2024 року № ТОВВИХ-24-6041; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10), копії яких наявні в матеріалах справи.

Відтак, спожитий відповідачем природний газ у кількості 1,07738 м3 віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Відповідно до підпункту 4.2. розділу IV Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501 (далі - договір), об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора ГТС та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

За приписами пункту 4.1. договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Судом встановлено, що вартість постачання природного газу позивачем опублікована на сайті Компанії за посиланням: https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price.

Відповідно до пункту 4.4. договору постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу не пізніше 10-го числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Згідно з пунктом 4.4. договору споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

На виконання вказаного пункту договору позивач направив на адресу відповідача акт приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2023 року № 18036 на загальну суму 32 234,93 грн з рахунком на його оплату від 10 листопада 2023 року № 34254. Належні докази направлення вказаних документів відповідачу засобами поштового зв`язку наявні в матеріалах даної справи.

У свою чергу, відповідач спожитий ним природний газ на загальну суму 32 234,93 грн не оплатив, у зв`язку з чим Компанія звернулася до Товариства з вимогою від 29 січня 2024 року № 119/4.1.2-4341-2024 про оплату вищевказаної заборгованості. Однак, вказана вимога залишена відповідач без відповіді та задоволення.

Разом із тим, судом встановлено, що після звернення Компанії до суду з цим позовом відповідач повністю сплатив позивачу суму наявної у нього основної спірної заборгованості.

Даний факт визнається позивачем та підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжної інструкції від 28 серпня 2024 року № 659 на суму 32 234,93 грн. У зв`язку з цим ухвалою Господарського суду міста Києва від 4 вересня 2024 року провадження у справі було закрито в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 32 234,93 грн.

Оскільки відповідач оплату за поставлений природний газ у встановлені чинним законодавством та договором строки не здійснив, Компанія просила суд стягнути з відповідача 682,39 інфляційних втрат та 401,83 грн трьох процентів річних, нарахованих за період прострочення з 1 грудня 2023 року по 30 квітня 2024 року на відповідну суму основної заборгованості згідно наданого позивачем розрахунку.

За частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлений позивачем до стягнення розмір вищевказаних компенсаційних виплат є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору.

Оскільки позовні вимоги про стягнення з відповідача сум інфляційних втрат та трьох процентів річних за несвоєчасну сплату поставленого Товариству природного газу є обґрунтованими, останні підлягають задоволенню у повному розмірі.

Також у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором, позивач просив суд стягнути з відповідача 3 992,93 грн пені, нарахованої за період прострочення з 1 грудня 2023 року по 30 квітня 2024 року на відповідну суму основної заборгованості.

За частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 4.5. договору в разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Оскільки заявлена Компанією до стягнення сума пені є арифметично вірною, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, а також не перевищує встановленого законом граничного розміру вказаної штрафної санкції, позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної суми пені також підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин вказані позовні вимоги Компанії підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Згідно з частиною 4 статті 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Однак, зважаючи на відсутність у матеріалах справи клопотання позивача про повернення йому сплаченої суми судового збору, суд позбавлений можливості вирішити вказане питання по суті на час прийняття даного рішення.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 329,62 грн.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скан-Тепло" (04128, місто Київ, вулиця Стеценка, будинок 28/63; ідентифікаційний код 43883870) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; ідентифікаційний код 40121452) 3 992 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто дві) грн 93 коп. пені, 401 (чотириста одну) грн 83 коп. трьох процентів річних, 682 (шістсот вісімдесят дві) грн 39 коп. інфляційних втрат та 329 (триста двадцять дев`ять) грн 62 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 23 вересня 2024 року.

СуддяЄ.В. Павленко