Ухвала

від 11.09.2024 по справі 910/2526/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

м. Київ

11.09.2024Справа № 910/2526/14 (910/8434/23)За позовом Приватного акціонерного товариства "Інвікта-Маяк" в особі ліквідатора Ковальчука Миколи Миколайович

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМА - ФКФ"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал Естейт"

3. ОСОБА_1

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маяк Інвест Холдинг"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейна Плюс"

3. ОСОБА_2

про витребування майна від добросовісного набувача, визнання недійсним договору іпотеки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

межах справи №910/2526/14

За заявою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

до Приватного акціонерного товариства "Інвікта-Маяк"

про визнання банкрутом

Суддя Яковенко А.В.

Секретар судового засідання Муханьков Ю.В.

Представники учасників провадження: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/2526/14 за заявою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Інвікта-Маяк".

Приватне акціонерне товариство "Інвікта-Маяк" в особі ліквідатора Ковальчука Миколи Миколайовича звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМА - ФКФ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал Естейт" та ОСОБА_1 про витребування майна від добросовісного набувача, визнання недійсним договору іпотеки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Інвікта-Маяк" в особі ліквідатора Ковальчука Миколи Миколайовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМА - ФКФ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал Естейт" та ОСОБА_1 про витребування майна від добросовісного набувача, визнання недійсним договору іпотеки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень залишено без руху; зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Інвікта-Маяк" в особі ліквідатора Ковальчука Миколи Миколайовича протягом десяти робочих днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів доплати судового збору у розмірі 6 301,12 грн.

До Господарського суду міста Києва від ліквідатора надійшла заява про усунення недоліків разом з копією квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання призначено на 13.11.2023; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Маяк Інвест Холдинг", Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейна Плюс" та ОСОБА_2 .

13.11.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 відкладено розгляд справи на 18.12.2023.

18.12.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМА - ФКФ" надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, заява про застосування строків позовної давності та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, також заява повідомлення до суду про наявність ознак кримінального правопорушення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 вирішено розгляд справи №910/2526/14 (910/8434/23) здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі №910/2526/14 (910/8434/23) на 05.02.2024.

19.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшов запит Північного апеляційного господарського суду №910/2526/14 (910/8434/23)/09.1-14/670/23 від 19.12.2023 про направлення матеріалів справи №910/2526/14 (910/8434/23) за позовом Приватного акціонерного товариства "Інвікта-Маяк" в особі ліквідатора Ковальчука Миколи Миколайовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМА - ФКФ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал Естейт" та ОСОБА_1 про витребування майна від добросовісного набувача, визнання недійсним договору іпотеки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в межах справи №910/2526/14 за заявою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Інвікта-Маяк" для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМА - ФКФ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 у справі №910/2526/14 (910/8434/23).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 зупинено провадження у справі №910/2526/14 (910/8434/23) на час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМА - ФКФ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 у справі №910/2526/14 (910/8434/23) судом апеляційної інстанції; ухвалоено матеріали справи №910/2526/14 (910/8434/23) надіслати до Північного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМА - ФКФ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 у справі №910/2526/14 (910/8434/23).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-ФКФ" на ухвалу господарського суду м. Києва від 09.08.2023 у справі №910/2526/14(910/8434/23) залишено без задоволення; ухвалу господарського суду м. Києва від 09.08.2023 у справі №910/2526/14(910/8434/23) залишено без змін.

Матеріали справи №910/2526/14(910/8434/23) повернуто до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2024 поновлено провадження у справі №910/2526/14 (910/8434/23); призначено підготовче засідання у справі №910/2526/14 (910/8434/23) на 26.08.2024.

23.08.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що з 14.11.2023 відповідача-3 було призвано на військову службу під час мобілізації та наразі останній перебуває на військовій службі у Збройних Силах України.

Судове засідання, призначене на 26.08.2024 не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.

27.08.2024 до канцелярії суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про доручення доказів у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 призначено підготовче засідання у справі №910/2526/14 (910/8434/23) на 11.09.2024.

10.09.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

В судове засідання 11.09.2024 з`явилася представник відповідача -3, просила суд задовольнити клопотання про зупинення провадження у справі.

Суд розглянувши у підготовчому засіданні 11.09.2024 заяву ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі відзначає наступне

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у праві зупиняється у випадках, встановлених пунктом 3 частини першої статті 227 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну. В подальшому, відповідними Указами Президента України, воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та на сьогоднішній день триває.

Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести по свій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом загальної мобілізації, яка відповідними Указами Президента України також неодноразово продовжувалася та на сьогоднішній день триває.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

Стаття 3 Закону України «Про Збройні Сили України» визначає, що до структури Збройних Сил України входять, зокрема, військові частини.

Згідно Довідки №1429 від 24.08.2024 начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_1 штаб-сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 , останнього призвано у Збройні Сили України 14.11.2023 на підставі Указу Президента України №452/2023 від 26.07.2023, що підтверджується відомостями з Військового квитка ОСОБА_1.

Виходячи з викладеного, суд вважає обґрунтованим клопотання відповідача-3 про те, що він у період дії воєнного стану перебуває у складі військової частини НОМЕР_1 , де проходить військову службу, а відтак суд об`єктивно вважає за можливе забезпечити повноту реалізації процесуальних прав відповідача -3 на підставі ч. 3 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.

Заперечення позивача на заяву відповідача про зупинення провадження у справі з посиланням на те, що відповідачем-3 не доведено, що він безпосередньо бере участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а тому подані відповідачем документи не є достатньою підставою для зупинення провадження у справі не приймаються судом до уваги, оскільки зважаючи на те, що з 24.02.2022 введено воєнний стан в Україні, а не в окремих її місцевостях, який наразі триває, усі військові частини, що входять до складу Збройних Сил України переведені на воєнний стан.

Суд звертає увагу, що зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Тобто на відміну від відкладення розгляду справи, зупинення провадження у справі, здійснюється без зазначення строку до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження. Тому провадження у справі потрібно зупиняти за наявності беззаперечних підстав для цього. Вказана норма процесуального права, на переконання господарського суду, може бути застосована в спорі, де стороною є фізична особа, яка може бути призвана на військову службу.

Так, в постанові від 17.11.2022 у справі № 910/9721/18 Верховний Суд вказав, що тлумачення змісту п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України у взаємозв`язку з положеннями ч. ч. 1-3 ст. 56 ГПК України із застосуванням філологічного та логічного способів їх інтерпретації свідчить, що закріплена законодавцем у статті 227 цього Кодексу норма щодо обов`язку суду зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан стосується та може бути застосована фактично щодо фізичних осіб, оскільки інститут представництва юридичної особи в суді надає можливість її участі в судовому процесі через уповноваженого представника.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду такої справи.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України (далі - ЄСПЛ).

Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (рішення Конституційного Суду України від 07.05.2022 № 8-рп/2002).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

Отже, обставини на підтвердження наявності зупинення провадження у даній справі відповідачами доведено, а з аналізу п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України вбачається, що вона є нормою імперативної дії, якою встановлено обов`язок суду зупинити провадження по справі у випадку перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Зважаючи на встановлені судом обставини, які підтверджені належними доказами, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі № 910/2526/14 (910/8434/23) до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

На підставі викладеного та керуючись статтями 227, 229, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі задовольнити.

2. Зупинити провадження у справі №910/2526/14 (910/8434/23) до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та у відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскарження протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 23.09.2024

Суддя А.В. Яковенко