Рішення

від 08.08.2024 по справі 922/4677/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2024 р. м. Київ Справа №922/4677/23

За позовом Керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (61191, м. Харків, вул. Тепловозна, 8)

в інтересах держави в особі

1. Харківської обласної ради (61002, м. Харків, вул. Сумська, 64)

2. Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної (військової) адміністрації (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 9 під`їзд, 5 поверх)

3. Північно-східного офісу Держаудитслужби (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 4 під`їзд, 10 поверх)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» (08131, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, буд. 34-А)

2. Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» (61096, м. Харків, просп.Героїв Сталінграду, 160)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники:

прокурор: Ясир Є.М.

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: не з`явився

від позивача-3: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

Обставини справи:

Керівник Слобідської окружної прокуратури міста Харкова (далі прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської обласної ради (далі позивач-1), Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної (військової) адміністрації (далі позивач-2) та Північно-східного офісу Держаудитслужби» (далі позивач-3) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» (далі відповідач-1) про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що за результатами проведення процедури публічної закупівлі між Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня (відповідач-2 у справі) в якості споживача та відповідачем-1 в якості постачальника укладено договір про постачання електричної енергії від 01.02.2021 №2702-ЕЕ/21, далі договір про закупівлю. В цьому договорі про закупівлю ціна (тариф) електроенергії за 1 кВт/год була встановлена в розмірі 1,9007716 грн з ПДВ, загальна вартість договору 1016833,06 грн, плановий обсяг поставки 535000 кВт/год. В подальшому до договору про закупівлю його сторони уклали між собою додаткові угоди №3, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11 та №12, далі додаткові угоди №3, №№5-12, якими збільшили ціну (тариф) електроенергії за 1 кВт/год сукупно з 1,900716 грн до 4,80 грн (що є збільшенням на 152% від первинної ціни) та зменшили обсяг фактичного поставленої електроенергії з 535 000 кВт/год до 325 920 кВт (що на 209 080 кВт менше від запланованого обсягу в первісному тексті договору про закупівлю).

Посилаючись на безпідставне збільшення ціни (тарифу) на електроенергію вказаними додатковими угодами №3, №№5-12 та порушення вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в частині належного обґрунтування та доведення існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару в укладеному договорі про закупівлю), прокурор в інтересах позивачів заявив вимоги про визнання недійсними додаткових угод №3, №№5-12 на підставі статей 203, 215, 216 та 236 Цивільного кодексу України та про стягнення з відповідача-1 на користь Харківської обласної ради в особі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» 380835,71 грн безпідставно сплачених відповідачу-1 бюджетних коштів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.11.2023 вказана позовна заява передана за підсудністю до Господарського суду Київської області в порядку ч.1 ст.31 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.11.2023 у справі №922/4677/23 вказана позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 18.01.2024, встановлено учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

12.12.2023 до Господарського суду Київської області надійшли письмові пояснення від Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної (військової) адміністрації (позивача-2), у яких останній пояснив, що замовником публічної закупівлі електричної енергії виступало Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня»; органом, що здійснює управління майном вказаного комунального підприємства, є Харківська обласна рада; галузеву політику та розвиток вказаного підприємство забезпечує Департамент охорони здоров`я Харківської обласної державної (військової) адміністрації.

25.12.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, яке мотивоване тим, що: 1) відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави, оскільки позов спрямований на повернення бюджетних коштів Харківській обласній раді, яка не має повноважень органу виконавчої влади; 2) повноваження здійснювати перевірки закупівель і реагувати на виявлені порушення належить до повноважень Держаудитслужби, однак такі перевірки можуть здійснюватися Держадитслужбою лише за наявності передбачених правових підстав для цього, тому відповідач-1 вважає, що посилання прокурора на бездіяльність Держаудитслужби є передчасним та недоведеним.

Також 25.12.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-1 позов не визнав, посилаючись на наявність коливань цін на ринку електроенергії та наявність підстав для внесення змін до укладеного договору про закупівлю в порядку пункту 2 частини 5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».

03.01.2024 до Господарського суду Київської області від прокурора надійшли заперечення на клопотання відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду. У вказаних запереченнях прокурор послався на те, що підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів прокурором обґрунтовані в позовній заяві.

Також 03.01.2024 до Господарського суду Київської області від прокурора надійшла відповідь на відзив відповідача-1, у якій прокурор послався на відсутність належного обґрунтування для зміни істотних умов договору про закупівлю в порядку п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі». Прокурор послався на те, що в деякі періоди договірних відносин ціна на електроенергію не лише підвищувалась, на що посилався відповідач-1 у відзиві, а й зменшувалась, проте від відповідача-1 не надходило пропозицій про укладення додаткових угоди про зменшення ціни, а укладені постачальником (відповідачем-1) із замовником (Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня») додаткові угоди до договору про закупівлю укладались лише з метою збільшення ціни за одиницю товару

15.01.2024 до Господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 18.01.2024.

18.01.2024 підготовче засідання не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Третьякової О.О. на лікарняному, ухвалою суду від 23.01.2024 підготовче засідання перепризначено на 08.02.2024.

29.01.2024 до Господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь прокурора на відзив, у яких відповідач-1 послався на те, що відповідач-1 не зобов`язаний готувати додаткові угоди про зменшення тарифу та укладати їх із споживачами. Також відповідач-1 послався на те, що аналіз середньозважених цін на РДН помісячно чітко показує факт, що з січня 2021 по листопад 2021 відбулось коливання ціни електроенергії на РДН в розмірі 126,3%. При цьому відповідач-1 одночасно зазначив, що він як постачальник не зобов`язаний підтверджувати та надавати докази закупівлі ним електроенергії саме на РДН. Також відповідач-1 пояснив, що підготовлені ним додаткові угоди до договору про закупівлю (у яких ціна за одиницю товару збільшувалась і відповідно до умов яких їх збільшені тарифи в додаткових угод застосовувались до відносин між сторонами, які виникли ще до дати укладення цих додаткових угод), були тільки пропозицією відповідача-1 відповідачу-2 як споживачу і укладати або не укладати такі додаткові угоди було правом, а не обов`язком самого споживача (відповідача-2).

05.02.2024 до Господарського суду Київської області від прокурора надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 08.02.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2024 у справі №922/4677/23 задоволено клопотання відповідача-1 про участь у засіданні суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У підготовче засідання 08.02.2024 з`явився відповідач-1, інші учасники справи не з`явились, протокольною ухвалою підготовче засідання відкладено на 29.02.2024. Про відкладення підготовчого засідання учасників справи, які не з`явились, повідомлено ухвалою суду від 08.02.2024.

У підготовче засідання 29.02.2024 з`явились прокурор та відповідач-1, не з`явились інші учасники справи, протокольною ухвалою підготовче засідання відкладено на 21.03.2024. Про відкладення підготовчого засідання учасників справи, які не з`явились, повідомлено ухвалою суду від 29.02.2024.

18.03.2024 до Господарського суду Київської області від прокурора надійшла заява в порядку ст.48 Господарського процесуального кодексу України про залучення співвідповідача, у якій прокурор просив суд залучити Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» (далі відповідач-2) як сторону спірних додаткових угод в якості співвідповідача у справі №922/4677/23.

Також 18.03.2024 до Господарського суду Київської області від прокурора надійшла заява про зміну предмету позову, у якій прокурор уточнив позовні вимоги та склад відповідачів у справі, а саме просив суд стягнути на користь Харківської обласної ради (позивача-1) з відповідача-1 безпідставно перераховані останньому бюджетні кошти в розмірі 380835,71 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.03.2024 у справі №922/4677/23 задоволено клопотання прокурора про участь у засіданні суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У підготовче засідання 21.03.2024 з`явились прокурор та відповідач-1, не з`явились інші учасники справи, протокольною ухвалою прийнято до розгляду заяву прокурора про зміну предмету спору, підготовче засідання відкладено на 04.04.2024. Про відкладення підготовчого засідання учасників справи, які не з`явились, повідомлено ухвалою суду від 21.03.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.03.2024 у справі №922/4677/23 задоволено заяву прокурора про залучення Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» (відповідача-2) в якості співвідповідача у справі №922/4677/23 та встановлено відповідачу-2 строк для подання відзиву на позов. Ухвала Господарського суду Київської області від 22.03.2024 у справі №922/4677/23 про залучення відповідача-2 до участі у справі разом з ухвалою суду від 22.03.2024 про виправлення описки направлені відповідачу-2 поштовими відправленнями від 26.03.2024 №0600903058410 та №0600903044176, які вручені відповідачу-2 01.04.2024.

01.04.2024 до Господарського суду Київської області від прокурора надійшла заява про зміну предмету позову, яка за своєю суттю є заявою про виправлення описки в прохальній частині позовної заяви та в якій прокурор уточнив, що в прохальній частині позовної заяви датою спірної додаткової угоди №3 було зазначено помилково « 12.04.2023», хоча вірною датою є 12.04.2021.

У підготовче засідання 04.04.2024 з`явились прокурор та відповідач-1, не з`явились позивачі та відповідач-2, протокольною ухвалою підготовче засідання відкладено на 25.04.2024. Про відкладення підготовчого засідання учасників справи, які не з`явились, повідомлено ухвалою суду від 04.04.2024.

22.04.2024 до Господарського суду Київської області від прокурора надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій прокурор пояснив, що при підготовці позову та розрахунку позовних вимог помилково був включений акт прийому-передачі електроенергії за грудень 2021 №8117, який не відноситься до Договору про постачання електричної від 01.02.2021 №2702-ЕЕ/2021, що є предметом розгляду у цій справі. У зв`язку з цим прокурором заявлено про зменшення позовних вимог щодо стягнення коштів, а саме розмір коштів, які прокурор просить суд стягнути з відповідача-1, становить 350671,76 грн.

У підготовче засідання 25.04.2024 учасники справи не з`явились, ухвалою суду від 25.04.2024 підготовче засідання відкладено на 09.05.2024.

У підготовче засідання 09.05.2024 з`явився прокурор, інші учасники справи не з`явились, протокольною ухвалою прийнято заяву прокурора про зменшення позовних вимог. Також, протокольною ухвалою підготовче засідання відкладено на 23.05.2024. Про відкладення підготовчого засідання учасників справи, які не з`явились, повідомлено ухвалою суду від 09.05.2024. Відповідачу-2, який не має зареєстрованого кабінету в ЄСІТС, ухвала суду від 09.05.2024 направлена поштовим відправленням від 14.05.2024 №0600919919229, яке вручене відповідачу-2 22.05.2024.

22.05.2024 до Господарського суду Київської області від Північно-східного офісу Держаудитслужби (позивача-3) надійшли письмові пояснення, у яких останній повідомив, що позивач-3 не проводив перевірку та моніторинг зазначеної у позові закупівлі, та просив справу розглядати без участі представника позивача-3.

В підготовче засідання 23.05.2024 з`явився прокурор, інші учасники справи не з`явились, про підготовче засідання у справі були повідомлені, відповідач-2 правом на подання відзиву на позов не скористався. Протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.06.2024. Про призначення справи до судового розгляду по суті на 27.06.2024 позивачів та відповідачів, які не з`явились в підготовче засідання, повідомлено ухвалою суду від 23.05.2024. Відповідачу-2, який не має зареєстрованого кабінету в ЄСІТС, вказана ухвала суду від 23.05.2024 направлена поштовим відправленням від 28.05.2024 №0600924494910, яке вручене відповідачу-2 11.06.2024.

У судове засідання 27.06.2024 з`явився прокурор, інші учасники справи не з`явились, протокольною ухвалою судове засідання відкладено на 25.07.2024. Про відкладення судового засідання позивачів та відповідачів, які не з`явились, повідомлено ухвалою суду від 27.06.2024. Відповідачу-2, який не має зареєстрованого кабінету в ЄСІТС, вказана ухвала суду від 27.06.2024 направлена поштовим відправленням від 11.07.2024 №0600941139849, яке вручене відповідачу-2 17.07.2024.

У судове засідання 25.07.2024 з`явились прокурор та відповідач-1, які надали пояснення по суті справи. Інші учасники справи не з`явились, протокольною ухвалою в судовому засіданні оголошувалась перерва на 08.08.2024.

В судове засідання 08.08.2024 з`явився прокурор, інші учасники справи не з`явились, про розгляд справи були повідомлені та про поважні причини неявки суд не повідомляли, а тому їх неявка відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду справи по суті. Крім того, суд також враховує, що відповідач-1 подав відзив на позов, заперечення на відповідь на відзив та надавав в судових засіданнях пояснення по суті справи, а відповідач-2 правом на подання відзиву на позов не скористався, про поважні причини неподання відзиву суд не повідомив.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами за відсутності позивачів та відповідачів.

Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги, пояснення прокурора та інших учасників справи, а також заперечення відповідача-1, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» (відповідачем-2) 31.12.2020 було оприлюднене оголошення UA-2020-12-31-001189-b про проведення відкритих торгів на закупівлю за бюджетні кошти електричної енергії, надалі закупівля.

Тендерна документація на вказану закупівлю була затверджена протоколом тендерного комітету від 31.12.2020 та оприлюднена в електронній системі закупівель в публічному доступі за посиланням https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2020-12-31-001189-b.

Умовами тендерної документації, а саме розділом V «Оцінка тендерної пропозиції», пункт 1.2 було визначено, що єдиним критерієм оцінки тендерних пропозицій є ціна. Питома вага цього критерію 100%. Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі єдиного критерію оцінки: «Ціна», шляхом застосування електронного аукціону.

За результатами проведення публічної закупівлі (ідентифікатор закупівлі UA-2020-12-31-001189-b) 01.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» (відповідачем-1) в якості постачальника та Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» (відповідачем-2) в якості споживача був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу №2702-ЕЕ/21 (надалі договір про закупівлю), за умовами пунктів 2.1, 2.2, 3.2, 5.1 та Додатку 2 якого постачальник-відповідач-1 продає споживачу-відповідачу-1 електричну енергію плановим обсягом 535 000 кВт.год; строк поставки: з лютого по 31 грудня 2021; ціна (тариф) за 1 кВт/год: 1,900716; ціна договору: 1016883,06 грн (1,900716х535000=1016883,06).

Відповідно до п.3.2 цього договору про закупівлю ціна договору становить 1016883,06 грн, в тому числі фінансування за рахунок бюджетного зобов`язання 798300,72 грн, за рахунок коштів, відшкодованих орендарями 218582,34 грн.

Відповідно до пункту 3.4 цього договору про закупівлю істотні умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною 5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно з пунктом 3.5 договору про закупівлю розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

В пунктах 3.6-3.7 договору про закупівлю визначено, що розрахунки здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом постачальника, оплата вартості фактично спожитої електричної енергії здійснюється споживачем до 21 числа місяця наступного за місяцем постачання електричної енергії на підставі Акту приймання-передачі електричної енергії та рахунку-фактури постачальника.

Пунктом 1 комерційної пропозиції, яка є Додатком №2 до договору про закупівлю, визначено, що ціна (тариф) за 1 кВт/год електричної енергії становить з 15.02.2021 1,900716 грн.

Надалі, відповідачі уклали між собою ряд додаткових угод, якими збільшувалась ціна за одиницю товару (електроенергії) в договорі про закупівлю, а саме:

Таблиця 1

№ додаткової угодиДата додаткової угодиЦіна електричної енергії за кВт* годПеріод дії ціни (додаткової угоди)Збільшення ціни порівняно з початковоюОсновний договір01.02.20211,900716З 15.02.2021 до 31.12.2021-312.04.20212,090592з 01.03.2021+9,99%516.08.20212,29944З 01.08.2021+20,98%606.09.20212,52912З 15.08.2021+33,06%708.09.20212,756736З 01.09.2021+45,04%819.10.20213,032124З 10.09.2021+59,53%908.11.20213,335028З 01.10.2021+75,46%1018.11.20213,66552З 01.11.2021+92,84%1119.11.20214,026936З 06.11.2021+111,86%1222.11.20214,42923З 10.11.2021+133,03%

Перед укладенням вказаних додаткових угод відповідач-1 надавав відповідачу-2 листи-попередження, у яких повідомляв про коливання (збільшення) ціни купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок на добу наперед) у торговій зоні ОЕС України та про рішення відповідача-1 у зв`язку з цим про перегляд ціни електроенергії в договорі про закупівлю у бік збільшення.

На підтвердження виконання зобов`язань за договором про закупівлю до матеріалів справи долучені акти прийому-передачі електричної енергії, які складені відповідачем-1 з відповідачем-2 за період з лютого по грудень 2021 на загальну суму 1001267,84 грн. Вартість електроенергії відповідно до зазначених актів прийому-передачі на загальну суму 1001267,84 грн оплачена відповідачем-2 (споживачем) відповідачу-1 (постачальнику) в повному обсязі, про що також в матеріалах справи містяться банківські виписки та платіжні доручення, саме:

Таблиця 2

Період споживання№ акта прийому-передачіДата актаОбсяг спожитої електроенергії, кВт/годЗагальна вартість електроенергії за актом, грнОплачено відповідачу-1, грнЛютий 2021107629.03.2126786 50912,5850912,58Березень 2021148712.04.213012062968,6362968,63Квітень 2021202413.05.212988062466,8962466,89Травень 2021269114.06.212292047916,3747916,37Червень 2021326816.07.212208046160,2746160,27Липень 2021411612.08.212292047916,3747916,37Всього за березень-липень 2021127920267428,53267428,53Серпень 2021455410.09.211250431624,1231624,12Серпень 2021452310.09.211029623675,0423675,04Вересень 2021609421.10.212208866973,5666973,56Вересень 2021593221.10.21803222142,1022142,10Жовтень 2021624310.11.2144880149676,06149676,06Листопад 2021802315.12.21758030524,1730524,17Листопад 2021789615.12.2130320134294,43134294,43Листопад 2021802215.12.21758027784,6527784,65Грудень 2021811624.12.2144304196232,60196232,60Всього 2021:342290 кВт/год1001267,84 грн1001267,84 грн

Звертаючись з позовом у даній справі (з урахування заяв прокурора про залучення Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» як співвідповідача, заяви про зміну предмету позову та заяви про зменшення позовних вимог), прокурор вказував, що позов подано з метою захисту інтересів держави в особі Харківської обласної ради, Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної (військової) адміністрації та Північно-східного офісу Держаудитслужби, оскільки вказані позивачі є органами, що уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, та не вжили ефективних заходів щодо відновлення порушених прав.

Вирішуючи питання про наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в даній справі, суд виходить з того, що право на звернення до господарського суду гарантовано статтею 4 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до частин 2 та 3 статті 4 цього Кодексу юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частинами 3 та 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Частиною 4 статті 53 цього Кодексу передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 цього Кодексу.

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру», надалі Закон №1697-VII. Частина 1 цієї статті 23 Закону №1697-VII визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 виснувала про те, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону №1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40 зазначеної постанови).

Отже, за наявності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону №1697-VII, і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо, чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У позовній заяві прокурор вказав, що відповідно до положень Статуту Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» органом управління майном такого підприємства є саме Харківська обласна рада, а закупівля UA-2020-12-31-001189-b здійснена за рахунок коштів обласного бюджету, при цьому Харківська обласна рада (позивач-1) є розпорядником коштів обласного бюджету та на Харківську обласну раду та Департамент охорони здоров`я Харківської обласної державної (військової) адміністрації покладені функції щодо забезпечення ефективного та цільового використання коштів обласного бюджету. В той же час, Держаудитслужба та її міжрегіональний територіальний орган є компетентним органом, який має повноваження звертатись до суду для захисту порушених інтересів держави у сфері публічних закупівель відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43.

Слобідська окружна прокуратура міста Харкова листами від 13.09.2012 №54-109-4622-вих-23, №54-109-4619-вих-23 та №54-109-4620-вих-23, а також від 06.10.2023 №54-109-5208вих-23 повідомляла відповідно Харківську обласну раду (позивача-1), Департамент охорони здоров`я Харківської обласної державної (військової) адміністрації (позивача-2) та Північно-східний офіс Держаудитслужби (позивача-3) про виявлений факт укладання додаткових угод до договору поставки, якими збільшено ціну на електричну енергію, та наявність підстав для вжиття позивачами заходів до поновлення інтересів територіальної громади.

Згідно з позицією прокуратури, позивач-1, позивач-2 та позивача-3, будучи поінформованими про наявність ознак порушення законодавства та інтересів територіальної громади, маючи достатній обсяг повноважень для звернення до суду за їх захистом, не вживали будь-яких дій, що підтверджує бездіяльність вказаних органів.

За вказаних обставин, оскільки закупівля UA-2020-12-31-001189-b здійснена за рахунок коштів обласного бюджету, тому на Харківську обласну раду покладаються функції контролю за ефективністю використання фінансових ресурсів місцевого бюджету, зокрема при проведенні публічних закупівель. Суд погоджується з тим, що використання коштів обласного бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців Харківської обласної територіальної громади. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів обласного бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом правочинів, може порушувати економічні інтереси Харківської обласної територіальної громади, з огляду на що прокурором і був заявлений позов про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у обласний бюджет Харківської обласної ради.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави в особі Харківської обласної ради (позивача-1), Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної (військової) адміністрації (позивача-2) та Північно-східного офісу Держаудитслужби (позивача-3) у даному позові.

Розглядаючи заявлені вимоги по суті та заперечення проти них, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про закупівлю від 01.02.2021 укладено за результатами проведення процедури відкритих торгів на виконання Закону України «Про публічні закупівлі».

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади врегульовані Законом України «Про публічні закупівлі», надалі Закон (із змінами та доповненнями на час здійснення спірної процедури закупівлі, тобто станом на 20.12.2020). Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ст.5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Суд при цьому також відмічає, що відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (Угода про асоціацію) Україна взяла зобов`язання щодо послідовного наближення законодавства України у сфері державних закупівель до acquis ЄС у сфері державних закупівель, що супроводжуватиметься інституційною реформою та створенням ефективної системи державних закупівель на основі принципів, якими регулюються державні закупівлі Сторони ЄС. В Угоді про асоціацію зазначено, зокрема, що:

- основні стандарти, що регулюють процес укладення державних контрактів, походять безпосередньо з правил та принципів державних закупівель, які регулюються acquis ЄС у сфері державних закупівель, зокрема принципи недискримінації, рівного ставлення, прозорості та пропорційності. (ч.1 ст.151);

- всі контракти укладаються шляхом проведення прозорих та неупереджених процедур визначення виконавця, що запобігатимуть вчиненню корупційних діянь. Ця неупередженість забезпечується, зокрема, через недискримінаційне формулювання предмету контракту, рівний доступ економічних операторів, достатні часові рамки, а також прозорий і об`єктивний підхід (ч.5 ст.151).

Відповідно до ч.1 та 2 ст.13 Закону закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині 2 статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.

Із вищевказаного випливає, що стаття 13 Закону при проведенні закупівель надає пріоритет саме конкурентним процедурам обрання переможця (постачальника), в той час як застосування переговорної процедури є можливим лише як виняток та відповідно до умов, які визначені у ч.2 ст.40 Закону.

Статтею 20 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури відкритих торгів має бути подано не менше двох пропозицій.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація повинна містити в тому числі проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Відповідно до частин 1-3 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною 2 статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.

Укладений відповідачами договір про закупівлю за своєю правовою природою є договором поставки, який є різновидом договору купівлі-продажу. Так, відповідно до ч.2 ст.714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Суд при цьому відмічає, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності-постачальник діє на власний підприємницький ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар за певною ціною, але при цьому несе ризики зміни його ціни.

Так, згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами 3 та 4 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Отже, із системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Як вказано з цього приводу у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. В іншому випадку не досягається мета Закону України «Про публічні закупівлі», яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (аналогічний правовий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).

Суд при цьому зазначає про те, що чинне законодавство чітко не конкретизує, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що норма Закону України «Про публічні закупівлі», яка дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18).

В пункті 13.4 договору про закупівлю сторони визначили, що внесення змін до ціни договору (одиниці товару, тощо) здійснюється за умови, якщо постачальник надасть замовнику підтверджуючі документи, про те, що середньоринкова ціна дійсно змінилась.

Отже, із вказаного пункту 13.4 договору про закупівлю та норми пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» про можливість збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни, випливає, що обов`язок з доказування (належного документального обґрунтування) підстав для збільшення ціни за одиницю товару несе постачальник (відповідач-1), який є ініціатором збільшення ціни за одиницю товару в договорі з підстав її коливання на ринку.

При цьому загальновідомо, що коливання ціни за одиницю товару на ринку (в даному випадку ціни на електроенергію) може відбуватись як в бік збільшення, так і в бік зменшення. В той же час, в пункті 13.4 договору про закупівлі сторони чітко не визначили, які саме підтверджуючі документи про те, що середньоринкова ціна дійсно змінилась, повинен надати споживачу постачальник та за який саме період, тобто який саме період є репрезентативним періодом для встановлення факту коливання ціни на товар, у т.ч. визначення того, чи відбулось коливання визначеної таким чином середньозваженої ціни в цілому у бік збільшення чи у бік зменшення (враховуючи, що станом на одну дату ціна може коливатись як у бік збільшення, а в іншу у бік зменшення та навпаки) для цілей наступного ініціювання внесення змін в договір про закупівлю.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування необхідності підписання спірних додаткових угод та своїх заперечень проти позову, відповідач-1 посилається на експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати за 2021 рік щодо коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку в 2021 році, а саме:

Таблиця 3

№ висновкуДата висновкуПопередній період, з яким порівнюється поточний, у висновкуПоточний період, який порівнюється з попереднім, у висновкуКоливання ціни, відповідно до висновку, %О-25609.03.2021січень 2021 в ціломулютий 2021 в цілому+11,63О-699/0128.07.20211 декада березня 20212 декада липня 2021+14,32О-699/0228.07.20212 декада червня 20212 декада липня 2021+10,32О-792/0219.08.20212 декада липня 202106-08 серпня 2021+17,7О-792/0319.08.202106-08 серпня 202111-13 серпня 2021+11,31О-86707.09.202111-13 серпня 202105-07 вересня 2021+10,5О-95024.09.202105-07 вересня 202121-23 вересня 2021+13,9О-104219.10.202121-23 вересня 202117-19 жовтня 2021+9,9О-1103/0103.11.202117-19 жовтня 202128-30 жовтня 2021+9,86О-114311.11.202128-30 жовтня 202108-11 листопада 2021+9,9

Крім того, прокурором до позовної заяви додано декілька експертних висновків Черкаської торгово-промислової палати за 2022 рік щодо коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку у 2022 році, а саме:

Таблиця 3-1

№ висновкуДата висновкуПопередній період, з яким порівнюється поточний, у висновкуПоточний період, який порівнюється з попереднім, у висновкуКоливання ціни, відповідно до висновку, %О-265/0110.08.20221 декада лютого 20221 декада серпня 2022+37 2 декада лютого 20221 декада серпня 2022+44 3 декада лютого 20221 декада серпня 2022+31 1 декада березня 20221 декада серпня 2022+26 2 декада березня 20221 декада серпня 2022+29 3 декада березня 20221 декада серпня 2022+29О-265/0210.08.20222 декада липня 20221 декада серпня 2022+11

Надані прокурором до позовної заяви експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати щодо коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку за 2022 рік (таблиця 3-1) суд на підставі ст.76 Господарського процесуального кодексу України не бере до розгляду, оскільки ці докази є неналежними доказами у цій справі: вказані експертні висновки стосуються обставин ціни електроенергії в 2022 році, в той час як у межах справи №922/4677/23 спірні правовідносини, у т.ч. щодо ціни на електроенергію, стосуються обставин виключно 2021 року.

Надаючи оцінку експертним висновкам Черкаської торгово-промислової палати щодо коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку за 2021 рік (таблиця 3 вище), в т.ч. доводам прокурора про те, що ці експертні висновки, на які посилається відповідач-1 у спорі, не є належним обґрунтуванням для зміни істотних умов договору про закупівлю в порядку п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та що в деякі періодах договірних відносин ціна на електроенергію не лише підвищувалась, а й зменшувалась, та відповідним запереченням відповідача-1 з цього приводу про те, що відповідач-1 не зобов`язаний готувати додаткові угоди про зменшення тарифу та укладати їх із споживачами у разі коливання ціни за товар в бік зменшення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як зазначено судом вище, обов`язок з належного документального обґрунтування підстав для збільшення ціни за одиницю товару несе постачальник (відповідач-1), який є ініціатором збільшення ціни за одиницю товару в договорі з підстав її коливання на ринку.

Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, так і тлумачення приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів (див: постанови Верховного Суду від 16.06.2021 в справі №554/4741/19, від 18.04.2022 в справі №520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 в справі №209/3085/20.

В світлі цього суд зауважує, що із вищевказаних експертних висновків Черкаської торгово-промислової палати за 2021 рік, на які посилається відповідач-1, лише один висновок, а саме висновок від 09.03.2021 №256 містить порівняння середньозваженої ціни за календарний місяць в цілому (лютий 2021) відносно ціни у попередньому календарному місяці (січня 2021). Всі інші вказані експертні висновки містять порівняння ціни лише у певному вибірковому періоді (тривалістю, як правило, у 3 дні або у 10 днів) до ціни в іншому вибірковому періоді. При цьому, оскільки за умовами пункту 3.5 договору про закупівлю розрахунковим періодом сторони визначили календарний місяць, то в такому разі застосування значно короткого періоду (3 дні або 10 днів), ніж календарний місяць, для цілей визначення динаміки середньозваженої ціни, не є достатнім обґрунтуванням факту коливання ціни, оскільки обчислений відсоток коливання ціни за короткий вибірковий період не є репрезентативним для висновку про тенденцію коливання ціни та визначення відсотку коливання ціни для розрахункового періоді в цілому. Отже, ці експертні висновки, які не містять порівняння середньозваженої ціни в поточному календарному місяці (розрахунковому періоді) до середньозваженої ціни в попередньому календарному місяці (розрахунковому періоді), тобто не містять репрезентативний період для встановлення факту коливання ціни на товар та визначення відсотку коливання ціни (враховуючи, що станом на одну дату ціна може коливатись як у бік збільшення, а в іншу у бік зменшення та навпаки), самі по собі не можуть вважатись належним документальним обґрунтуванням підстав для збільшення ціни за одиницю товару.

Водночас, сам же експертний висновок від 09.03.2021 №256 не є релевантним для договору про постачання електричної енергії від 01.02.2021 №2702-ЕЕ/21, на підставі якого виникли правовідносини з постачання електроенергії між споживачем (відповідачем-2) та постачальником (відповідачем-1) у цій справі. Так, договір №2702-ЕЕ/21 між споживачем (відповідачем-2) та постачальником (відповідачем-1) був підписаний лише 01.02.2021 та ціна (тариф) за електроенергію в цьому договорі встановлена вперше на період з 15.02.2021 (додаток 2 до договору про закупівлю). Однак експертний висновок від 09.03.2021 №256 стосується порівняння середньозваженої ціни лютого 2021 відносно ціни у січні 2021, тобто у періоді, коли договір від 01.02.2021 №2702-ЕЕ/21 взагалі ще не був підписаний і не діяв. Тобто цей висновок від 09.03.2021 №256 для цілей правовідносин між споживачем (відповідачем-2) та постачальником (відповідачем-1) у цій справі, які виникли за договором №2702-ЕЕ/21 тільки з 01.02.2021, не може бути доказом того, що після підписання договору від 01.02.2021 №2702-ЕЕ/21 середньозважена ціна збільшилась, враховуючи, що у цьому висновку ціна поточного (порівнюваного) періоду порівнюється із ціною за період, коли договір ще не був підписаний і не діяв .

Крім того, суд відмічає, що динаміка зміни (збільшення) середньозваженої ціни електроенергії на ринку на добу наперед (РДН) сама по собі не є достатньою для висновку про збільшення середньоринкової ціни на електроенергію, враховуючи, що ринок на добу наперед є лише одним із сегментів ринку електроенергії.

Отже, суд відмічає, що, по-перше, у матеріалах справи відсутні належні докази для зміни істотних умов договору про закупівлю в порядку п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 3.4 договору про закупівлю.

По-друге, суд зауважує, що укладення відповідачами додаткових угод із поширенням їх дії в частині збільшення ціни за одиницю товару на відносини між сторонами, які склались ще до підписання цих угод, суперечило принципу відкритості та прозорості закупівель, передбаченому статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», та вищевказаним положенням частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та статей 334, 632 та 653 Цивільного кодексу України про неможливість перегляду ціни товару після фактичної передачі товару постачальником у власність покупця.

Так, відповідно до п.3.5 договору про закупівлю розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

На момент укладання відповідачами додаткової угоди №3 від 12.04.2021, якою сторони збільшили ціну за одиницю товару (першопочаткова ціна в договорі про закупівлю з 15.02.2021 - 1,9007716 грн кВт/год, збільшена ціна в додатковій угоді №3 від 12.04.2021 - 2,090592 грн кВт/год) і поширили таким чином збільшену ціну на відносини між сторонами з 01.03.2021, відповідач-1 як постачальник вже фактично поставив відповідачу-2 як споживачу обсяг електричної енергії за весь розрахунковий період березня 2021.

Відтак, поширення відповідачами дії цієї додаткової угоди №3 від 12.04.2021 на відносини між сторонами, які виникли ще до підписання цієї додаткової угоди, а саме з 01.03.2021, за своєю суттю було переглядом ціни за товар, вже фактично поставлений відповідачем-1 як постачальником в розрахунковому періоді березня 2021 за першопочатковою ціною, погодженою в договорі про закупівлю з 15.02.2021.

Зазначене порушення у вигляді перегляду (збільшення) ціни за вже фактично поставлену на момент підписання додаткової угоди відповідачем-1 електроенергію було допущене відповідачами також в інших спірних додаткових угодах, як наведено судом вище в Таблиці 1, і не може вважатись відкритою та прозорою закупівлею для цілей статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Щодо доводів відповідача-1 про те, що сам споживач (відповідач-2) погоджувався на підписання додаткових угод, то суд зазначає, що погодження споживача на підписання додаткових угод не зумовлює їх правомірність та не впливає на висновки щодо недотримання сторонами законодавства про закупівлі.

Суд враховує, що будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. Метою регулювання, передбаченого ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

По третє, суд зауважує, що передбачене статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі» обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Як вказано з цього приводу в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

У зв`язку з цим доводи відповідача-1 у відзиві про можливість підвищення ціни в договорі про закупівлю на необмежений кінцевий відсоток є хибними.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та з огляду на положення ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», суд вважає, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) і укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення на +133,%, як зазначено в Таблиці 1 вище, шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою і свідчить про те, що укладення спірних додаткових угод у цьому випадку призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.

Згідно з ч. 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що додаткові угоди №3, №№5-12 до договору про закупівлю суперечать наведеним вище нормам Цивільного кодексу України та положенням статті 5 та частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» і тому підлягають визнанню недійсними.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки зазначені додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між постачальником та споживачем щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором про закупівлю, мали регулюватись додатком № 2 «Комерційна пропозиція», підписаним сторонами при укладенні зазначеного договору, згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії складає 1,900716 грн.

Таким чином, як встановлено судом, законодавство про публічні закупівлі передбачає спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах, який був порушений відповідачами, при цьому, споживач як сторона договору розпоряджається не власними коштами, а коштами місцевого бюджету, тобто коштами відповідної громади, а у даному випадку таке розпорядження було неефективним, здійсненим з порушенням норм Закону України «Про публічні закупівлі» і засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами). В результаті укладення відповідачами з порушенням вимог закону спірних додаткових угод, якими незаконно збільшено ціну, відповідачем-2 безпідставно та в надмірній сумі сплачено відповідачу-1 бюджетні кошти (допущено перевитрату) в сумі 350671,76 грн, чим порушено інтереси держави, а саме:

Таблиця 4

№ додаткової угодиЦіна за 1 кВт/годОбсяг фактично поставленої електроенергіїВартість за актамиВартість за основним договоромПереплата відповідачем-2 за електроенергію (різниця між першопочатковою ціню та ціною додаткової угоди)Основний договір1,90071626786 кВт/год50912,5850912,58032,090592127920 кВт/год267428,53243139,5924288,94 грн52,2994410296 кВт/год23675,0419569,774105,27 грн62,5291212504 кВт/год31624,1223766,557857,57 грн 72,7567368032 кВт/год22142,1015266,556875,54 грн 83,03212422088 кВт/год66973,5641983,0124990,55 грн 93,33502844880 кВт/год149676,0685304,1364371,93 грн 103,665527580 кВт/год27784,6514407,4313377,22 грн 114,0269367580 кВт/год30524,1714407,4316116,74 грн 124,4292374624 кВт/год330527,03141839,03188688 грн Всього342290 кВт/год1 001 267,84650 596,07350671,76 грн

Відповідно до пунктів 1.4 та 1.6 Статуту Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» (відповідача-2) вказане некомерційне комунальне підприємство належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області; органом, що здійснює управління майном вказаного некомерційного комунального підприємства, є Харківська обласна рада (позивач-1); галузеву політику та розвиток вказаного некомерційного комунального підприємства забезпечує Департамент охорони здоров`я Харківської обласної державної (військової) адміністрації (позивач-2).

Отже, оскільки закупівля UA-2020-12-31-001189-b здійснена за бюджетні кошти та засновником вказаного некомерційного підприємства та власником його майна є територіальна громада Харківської області в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального некомерційного підприємства, а також зобов`язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання цим некомерційним підприємством коштів бюджету за договорами про закупівлю товарів, суд дійшов висновку про те, що Харківська обласна рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Схожі висновки про наявність підстав для повернення безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами в бюджет на користь відповідної ради як розпорядника бюджетних коштів викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 та постанові Верховного Суду від 09.08.2023 у справі №924/1283/21.

З огляду на вищевикладене та враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» на користь Харківської обласної ради зайво перерахованих бюджетних коштів в сумі 350671,76 грн внаслідок укладення недійсним додаткових угод є доведеними та обґрунтованими.

За правилами ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (п. 1 ч.2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1 та 2 ст.86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог прокурора про визнання недійсними додаткових угод №3, №№5-12 та стягнення з відповідача-1 350671,76 грн бюджетних коштів.

Сплачений прокурором за розгляд справи судовий збір в сумі 29868,54 грн (з яких 5712,54 грн за майнову вимогу та по 2684,00 грн за 9 немайнових вимог про визнання недійсними додаткових угод №3, №№5-12) відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідачів у зв`язку із задоволенням позовних вимог, а саме:

- на відповідача-1 в сумі 17338,01 грн (що відповідає судовому збору в розмірі 5260,01 грн за розгляд майнової вимоги, який покладається на відповідача-1 повністю, та судовому збору в розмірі 12078,00 грн за розгляд немайнових вимог про визнання угод недійсними, який покладається на відповідачів порівну, тобто по 2684х9:2=12078,00 грн на кожного);

- на відповідача-2 в сумі 12078 грн (що відповідає судового збору в розмірі 24156,00 грн за розгляд дев`яти немайнових вимог про визнання недійсними додаткових угод №3, №№5-12, який покладається на відповідачів порівну, як зазначено вище);

- відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір внаслідок зменшення прокурором позовних вимог у цій справі переплата судового збору в сумі 452,53 грн за клопотанням прокурора підлягає поверненню Харківській обласній прокуратурі з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 2, 4, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної ради, Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної (військової) адміністрації та Північно-східного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» та Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними додаткові угоди №3 від 12.04.2021, №5 від 16.08.2021, №6 від 06.09.2021, №7 від 08.09.2021, №8 від 19.10.2021, №9 від 08.11.2021, №10 від 18.11.2021, №11 від 19.11.2021 та №12 від 22.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №2702-ЕЕ/21 від 01.02.2021, які укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, буд. 34-А, код ЄДРПОУ 40111046) та Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» (61096, м. Харків, просп.Героїв Сталінграду, 160, код ЄДРПОУ 02003534).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, буд. 34-А, код ЄДРПОУ 40111046) на користь Харківської обласної ради (61002, м. Харків, вул. Сумська, 64, код ЄДРПОУ 24283333) 350671 (триста п`ятдесят тисяч шістсот сімдесят одну) грн 76 коп. бюджетних коштів.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, буд. 34-А, код ЄДРПОУ 40111046) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, Харків, вул.Б.Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) 17338 (сімнадцять тисяч триста тридцять вісім) грн 01 коп. витрат зі сплати судового збору.

5. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» (61096, м. Харків, просп.Героїв Сталінграду, 160, код ЄДРПОУ 02003534) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, Харків, вул.Б.Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) 12078 (дванадцять тисяч сімдесят вісім) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

6. Повернути Харківській обласній прокуратурі (61001, Харків, вул.Б.Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) з Державного бюджету України 452 (чотириста п`ятдесят дві) грн 53 коп. судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією №2328 від 27.09.2023.

7. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.09.2024.

Суддя О.О. Третьякова