Рішення

від 12.08.2024 по справі 911/1257/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2024 р. Справа № 911/1257/24

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Імпорт папір

до Публічного акціонерного товариства Центренерго в особі Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства Центренерго

про стягнення 442177,50 грн,

за участю представників сторін:

позивач: Желінська Т.М. предст., дов. № 133/22 від 05.07.2024.

відповідач: Рудь Д.О. предст., дов. № 07-15 від 07.06.2024;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпорт папір» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою від 17.05.2024 до Публічного акціонерного товариства «Центренерго», у якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (далі - відповідач) 442177,50 грн заборгованості.

Позов пред`явлено з підстав неналежного виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором від 19.01.2024 № 12/5 про закупівлю (поставку) товарів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.05.2024 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.06.2024.

Через підсистему Електронний суд 04.06.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який судом долучений до матеріалів справи. У відзиві на позов відповідач вказав на те, що умовами Договору були визначені умови оплати товару протягом 30 днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі продукції, які позивачем не були додані до матеріалів позовної заяви. Також представник ПАТ «Центренерго» посилається на виключні та невідворотні обставини, що призвели до неможливості розрахунків передбачених договором № 12/5 від 19.01.2024, які просить врахувати при розгляді справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.06.2024 відкладено підготовче засідання на 08.07.2024 об 11:15.

Вказане судове засідання не відбулося у зв`язку із оголошенням 08.07.2024 у місті Києві сигналу "повітряна тривога" з 09:52 до 11:34; наступне судове засідання призначено на 22.07.2024.

08.07.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи акту прийманні-передачі від 05.02.2024 та акту прийманні-передачі від 07.02.2024. Зазначені документи долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.07.2024 було задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Імпорт папір від 10.07.2024 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції; постановлено судове засідання, призначене у справі на 22.07.2024 об 11:45, провести у режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.

Ухвалою від 22.07.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів; відкладено підготовче засідання на 29.07.2024.

Ухвалою суду від 25.07.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Імпорт папір від 23.07.2024 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 25.07.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Імпорт папір від 24.07.2024 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції задоволено частково; постановлено судове засідання, призначене у справі на 29.07.2024 об 11:30, провести у режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.08.2024.

Ухвалою суду від 06.08.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Імпорт папір задоволено про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні 12.08.2024 судом закінчено з`ясування обставин справи, перевірку їх доказами та вирішено перейти до судових дебатів. Представники учасників справи виступили із заключними словами, посилаючись на обставини і докази досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, 12.08.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпорт папір» (далі продавець) та Публічним акціонерним товариством «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго» (далі покупець) укладений Договір поставки №12/5 від 19.01.2024 (надалі Договір), згідно якого позивач взяв на себе зобов`язання поставити в узгоджені між сторонами строки продукцію, зазначену в договорі, а відповідач зобов`язався прийняти продукцію та здійснити її оплату відповідно до умов Договору.

Згідно п.1.3 Договору, найменування (номенклатура, асортимент), кількість, строки поставки та інші характеристики продукції зазначені в Додатку до Договору.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що постачальник гарантує, що продукція належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним в Україні законодавством.

Умови цього Договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2020року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору (п. 1.5 Договору).

Згідно п. 2.1, 2.2 ціною Договору є загальна сума цін на продукцію (вартість), що поставляється за даним Договором. Ціни на продукцію визначаються в Додатку до Договору.

Відповідно до п. 2.5 Договору, розрахунки за продукцію здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунку постачальника в порядку, передбаченому Додатком до договору.

Розділом 3 Договору передбачено, що постачальник здійснює поставку продукції за умовами згідно Додатку до Договору. Місце, строк (термін) поставки продукції визначається в Додатку до Договору.

Як вказано в п. 5.3 Договору, датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін Акту приймання-передачі продукції. В разі якщо фактична передача продукції і дата підписання Акту приймання-передачі продукції не співпадають - до підписання Акту приймання передачі продукції (в т.ч. в період приймання продукції за кількістю та якістю), продукція вважається переданою покупцю на відповідальне зберігання.

Право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця в момент передбачений в п. 5.3 Договору (п.5.5).

Як свідчать матеріали справи, постачальник передав, а покупець отримав товар на загальну суму 442177,50 грн, про що було оформлено видаткову накладну № 25237 від 05.02.2024 на отримання товару паперу на суму 129217,50 грн та № 25237/2 від 07.02.2024 про отримання товару на суму 312960,00 грн.

У відповідності до згаданих накладних, товар отримала без зауважень та заперечень Климентьєва Ю.М.

Також на виконання умов Договору, сторонами було складено та підписано Акти приймання-передачі товарів, зокрема, згідно видаткової накладної № 25237 - 05.02.2024 та згідно видаткової накладної № 25237/2 - 07.02.2024.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору, розрахунки за продукцію здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку: протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі продукції, за умови своєчасної реєстрації постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно чинного законодавства України.

Зважаючи на те, що термін оплати настав, однак сума отриманого товару на загальну суму 442177,50 грн оплачена не була, позивач звернувся з даним позовом до суду.

У поданому відзиві на позов не вбачається заперечень відповідача стосовно факту поставки товару чи прийняття товару неналежної якості, тощо. Пояснення відповідача зводяться до настання форс-мажорних обставин на території України, що, в свою чергу, призвело до неможливості вчасно та належним чином виконати свої договірні зобов`язання.

Підставою для оголошення форс-мажорних обставин, згідно позиції відповідача викладеній у відзиві, стали ракетні обстріли Зміївської ТЕС 22.03.2024 р. та Трипільської ТЕС 11.04.2024 р. Ці обстріли призвели до значних руйнувань цих електростанцій, зупинки виробництва та втрати 100% генерації електричної енергії. Тобто склались виключні та невідворотні обставини, що призвели до неможливості розрахунків передбачених договором № 12/5 від 19.01.2024 р. Вказані обставини відповідач просив врахувати при розгляді справи.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором про закупівлю (поставку) товарів від 19.01.2024 № 12/5.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Додатком до Договору № 1 визначено умови розрахунків: протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі продукції, за умови своєчасної реєстрації постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно чинного законодавства України.

Частиною 5 статті 254 ЦК України визначено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Судом встановлено, що згідно видаткової накладної № 25237 від 05.02.2024 на суму 129217,50 грн та складеного Акту приймання передачі від 05.02.2024, а також податкової накладної зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних 05.02.2024 (номер реєстраційного документа 9039543089), граничний термін строку оплати товару настав 06.03.2024 року, таким чином з 07.03.2024 відповідач є таким, що порушив грошове зобов`язання зі сплати основного боргу.

Згідно видаткової накладної № 25237/2 від 07.02.2024 на суму 312960,00 грн та складеного Акту приймання передачі від 07.02.2024, а також податкової накладної зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних 07.02.2024 (номер реєстраційного документа 9039545297), граничний строк оплати товару настав 08.03.2024, таким чином з 09.03.2024 відповідач є таким, що порушив грошове зобов`язання зі сплати основного боргу.

Позивачем підтверджено належними та допустимими доказами, що ним зобов`язання за Договором виконано і поставлено відповідачу товар, про що свідчать зазначені вище обставини, які суд визнає встановленими з огляду на вірогідність наданих позивачем доказів (видаткові накладні, акти, які підписані та скріплені печатками обох сторін, податкові накладні). З боку відповідача отриманий товар в повному обсязі не оплачений.

З метою досудового врегулювання спору відповідачеві було направлено претензію від 01.04.2024 №0034-1/іп2024 з вимогою перерахувати позивачеві наявну заборгованість за Договором в розмірі 442177,50 грн.

Відповідач листом від 12.04.2024 вих. № 08-2008 надав відповідь - повідомлення про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), в якій було зазначено, що на момент укладання договору Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго» готова була виконувати свої договірні зобов`язання в повному обсязі, однак Зміївська ТЕС та Трипільська ТЕС внаслідок ракетних обстрілів зупинили свою роботу та перестали функціонувати, що призвело до зупинення виробничих потужностей з виробництва електроенергії. Тобто, для відповідача настали форс-мажорні обставини. У відзив на позов відповідач також вказує на зазначені підстави, додатково вказуючи, що 11.04.2024 відбулись ракетні обстріли Трипільської ТЕС, в якості доказу до відзиву додано Акт про пожежу.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

У відповідності до пункту 11.1 Договору позивач та відповідач вказали, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором, у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Разом з тим, п. 11.2 передбачено, що сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, що видаються торгово-промисловою палатою України або іншим компетентним органом (п. 11.3 Договору).

У направленому повідомлені про настання форс-мажорних обставин від 12.04.2024 визначені загальні обставини військова агресія, яка почалась 24.02.2022, однак не зазначено обґрунтувань з якого періоду настали форс-мажорні обставини та неможливість виконання Договору саме для відповідача, хоча такий порядок повідомлення закріплений умовами Розділу 10 Договору № 12/5. Не надано копію Сертифіката ТПП України, хоча в повідомленні відповідач зазначив, що після його отримання Сертифікат буде надано додатково після його отримання.

До того ж судом враховано, що Договір між сторонами було укладено 19.01.2024 (після повномасштабного вторгнення), а обов`язок зі сплати суми основного боргу виник до настання форс-мажорних обставин 06.03.2024 та 08.03.2024, про які відповідач зазначає вже у відзиві (до виникнення пожежі та ракетних обстрілів Трипільської ТЕС 11.04.2024).

Слід зазначити, що з наведеної норми ст. 617 ЦК України та умов Договору (п. 11.1) сторони звільняються лише від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від виконання зобовязання за договором вцілому.

За таких обставин, доводи відповідача, якими останній обґрунтовує настання форс-мажорних обставин, не беруться судом до уваги, оскільки не звільняють від обов`язку останнього оплатити вартість отриманого товару.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, які визнані судом обґрунтованими, та не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів наявності інших обставин, ніж ті, що були досліджені в ході судового засідання з розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 442177,50 грн, які неоплачені відповідачем станом на день розгляду спору, підлягають задоволенню в повному обсязі як обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Відповідно до наданої суду платіжної інструкції про сплату судового збору за звернення до суду з даним позовом позивачем було сплачено 6632,66 грн.

На підставі ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 ст. 4 цього Закону, в електронній формі - застосовується коефіціент 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Тобто, за подачу позовної заяви позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 5306,13 грн. з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, відшкодуванню витрат позивача по оплаті судового збору з відповідача підлягає сума 5306,13 грн.

Судовий збір в розмірі 1326,53 грн. може бути повернуто на користь позивача з Державного бюджету України згідно ухвали суду за відповідним клопотанням позивача згідно до вимог ст.7 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин, вул. Рудиківська, буд. 49, код ЄДРПОУ 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт папір» (02094, м. Київ, пр.-т Каденюка Леоніда, 14, код ЄДРПОУ 44812423): 442177 (чотириста сорок дві тисячі сто сімдесят сім) грн 50 коп. основного боргу та 5306 (п`ять тисяч триста шість) грн. 13 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.09.2024 року

Суддя О.В. Щоткін