Рішення

від 28.08.2024 по справі 686/5768/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2024

Справа № 686/5768/21

Провадження № 2/522/1824/24

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Ярема Х.С.

при секретарі судового засідання - Кніш Д.А.

за участю: представника відповідача ОСОБА_1

розглянув у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_3

про стягнення коштів.

ВСТАНОВИВ:

1.04.03.2021 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 .

2.Позивач просить суд:

-стягнути відповідача 10 000 доларів США боргу за договором позики від 10.06.2019 та 491,49 доларів США 3% річних.

3.20.04.2021 відкрито спрощене позовне провадження.

4.22.06.2021 справу передано за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.

5.19.05.2022 призначено судову почеркознавчу експертизу.

6.21.11.2022 надійшов висновок експертизи

7.05.06.2023 поновлено провадження.

8.16.08.2023 відповідач подав письмові пояснення.

9.16.08.2023 справу направлено для продовження проведення експертизи.

10.11.03.2024 надійшов висновок експерта щодо решти питань.

11.01.05.2024 поновлено провадження у справі.

12.Позивач, його представник повідомленні про розгляд справи, не з?явидлись.

13. ОСОБА_2 звернення до суду з цим позовом пояснює тим, що 10.06.2019 він позичив ОСОБА_3 в борг 10 000 доларів США, які він зобов`язався повернути до 11.07.2019. Позичальник склав власноручно написану розписку від 10.06.2019 про отримання грошей в борг. Обов`язок повернути кошти не виконав. Станом на дату звернення до суду основний борг 10 000 доларів США, та 3% річних 491,49 доларів США.

14. ОСОБА_3 проти позову заперечує. Договір позики з ОСОБА_2 не укладав, гроші в нього не позичав, розписку про отримання цих коштів 10.06.2019 не писав. Визначення валюти коштів в розписці не визначено.

Судом встановлені такі обставини справи.

15.Згідно з оригіналом розписки від 10.06.2019 ОСОБА_3 взяв у борг у ОСОБА_2 10 000 доларів на термін 1 (один) місць та зобов`язався повернути до 11.07.2019. В розписці зазначено, що вона написана без примусу.

16.За розрахунком позивача заборгованість відповідача складається з основного боргу - 10 000 доларів США та 3% річних за період з 12.07.2019 по 02.03.2021 491,49 доларів США.

17.У висновку судово-почеркознавчої експертизи від 14.06.2023 судовий експерт дійшов висновку, що вирішити питання чи виконаний підпис від імені ОСОБА_3 в розписці від 10.06.2019 самим ОСОБА_3 , чи іншою особою (особами), не виявилося можливим з причин, вказаних у п.1 Дослідницької частини висновку, а саме: вирішення питання в категоричній формі ускладнювалось значною варіаційністю ознак підпису ОСОБА_3 , малим обсягом графічного матеріалу, а також недостатньою кількістю порівняльного матеріалу наближеного за часом виконання до досліджуваного підпису. Також згідно з висновком експерта розписка, датована 10.06.2019, складена від імені ОСОБА_3 про отримання в борг грошових коштів 10 000 доларів США у ОСОБА_2 виконана в період червень-грудень 2020 року, що не відповідає зазначеній в розписці даті.

Висновки суду.

18.Спір виник щодо стягнення коштів за письмовою борговою розпискою. Підставою позову є невиконання зобов`язань щодо повернення позики.

19.Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

20.Згідно із ч. 2 статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

21.Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

22.Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

23.Відповідно до частини 2 статті 1049 ЦК України за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

24.Отже, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником у борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів.

25.Таким чином, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

26.Згідно зі статтею 545 ЦК України прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

27.Наявність оригіналу розписки у позивача (позикодавця) згідно зі статтею 545 ЦК України свідчить, що зобов`язання з повернення позики позичальником не виконано.

28.Отже, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

29.За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. З метою забезпечення правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

30.Такий правовий висновок про застосування статей 1046, 1047 ЦК України викладений в постанові Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 201/11388/17.

31.Згідно зі статтею 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

32.Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення.

33.Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

34.Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

35.Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як обох, - як позивача, так і на відповідача.

36.Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

37.Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

38.Позивач заборгованість відповідача підтверджує письмовою розпискою від 10.06.2019 (надав оригінал) за змістом якої ОСОБА_3 взяв у борг у ОСОБА_2 10 000 доларів на термін 1 (один) місць та зобов`язався повернути до 11.07.2019 повністю.

39.Розписка складена в простій письмовій формі, написана вручну.

40.Оскільки відповідач заперечував сам факт укладення договору позики з позивачем, отримання від нього коштів та взагалі написання ним боргової розписки від 10.06.2019, суд з цього приводу призначав судово-почеркознавчу експертизу.

41.Суд звертаєувагу,що будь-якаособа,яка заявляєвимогу простягнення коштівза невиконанняумов договору,сама маєдіяти добросовісно,не допускатизловживання правом,яке встановленовідповідним договором.Добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 ЦК України. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту (постанова Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17).

42.Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами.

43.З метою захисту майнових інтересів позичальника від недобросовісного позикодавця стаття 1051 ЦК України надає позичальникові право оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Обставину стосовно передання чи навпаки, не передання грошових коштів або речей, доводить та сторона, яка посилається на таку обставину.

44.При встановленні судом факту неотримання позичальником від позикодавця грошей або речей, визначених родовими ознаками, договір позики вважається неукладеним.

45.Висновком судово-почеркознавчої експертизи дано відповідь, що (1) вирішити питання, чи виконаний підпис від імені ОСОБА_3 в розписці від 10.06.2019 самим ОСОБА_3 , чи іншою особою (особами), не виявилося можливим; (2) розписка, датована 10.06.2019, складена від імені ОСОБА_3 про отримання в борг грошових коштів в сумі 10 000 доларів США у ОСОБА_2 виконана в період червень-грудень 2020 року, що не відповідає зазначеній в ній даті.

46.Отже,висновком судово-почеркознавчоїекспертизи досдіджено,що датаскладення розписки не відповідає зазначеній в ній даті.

47.Позивач не ставив під сумнів достовірність результатів експертизи.

48.Висновок експертизи є достатньо обґрунтованим, логічним та об`єктивним, з урахуванням виду дослідження, на що звертав увагу експерт при наданні пояснень, наданий в межах компетенції експерта, порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи не встановлено, а тому відсутні підстави для неприйняття цього висновку як доказу.

49.Отже, немає належних та допустимих доказів взяття відповідачем 10.06.2019 в позивача в борг 10 000 дол. США, складення особисто відповідачем розписки. Крім того, сама боргова розписка від 10.06.2019 складена в зовсім інший період червень-грудень 2020, а значить не може бути доказом цієї позики.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення (або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи), зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25.09.2024.

Суддя Ярема Х.С.