Постанова

від 24.09.2024 по справі 522/4604/24-е

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5183/24

Справа № 522/4604/24-Е

Головуючий у першій інстанції Федчишена Т. Ю.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2024 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 522/4604/24-Е

Провадження номер: 22-ц/813/5183/24

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

- суддів: - Таварткіладзе О.М., Погорєлової С.О.,

учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 ,

- відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Паллада Шип`ярд»,

розглянуву передбаченомуст.369ЦПК Українипорядку цивільнусправу за позовноюзаявою ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ПалладаШип`ярд» простягнення заробітноїплати зачас вимушеногопрогулу,компенсації заневикористані днівідпустки,компенсації втратичастини заробітноїплати,за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на ухвалуПриморського районногосуду м.Одеси, постановлену у складі судді Федчишеної Т. Ю. 08 квітня 2024 року, про передачу справи на розгляд іншого суду,

встановив:

2. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ «Паллада Шип`ярд» на користь ОСОБА_1 : 1) заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі - 97776,72 грн; 2) компенсацію за всі невикористані дні відпустки у сумі - 50868,42 грн; 3) компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати. Також позивачка просить вирішити питання про розподіл судових витрат (а. с. 1 - 5).

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції, мотивування його висновків

08 квітня 2024 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу за вищевказаним позовом ОСОБА_1 передано за підсудністю до Херсонського міського суду Херсонської області.

Ухвала суду, посиланням на положення ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 28 ЦПК України, мотивована тим, що позивачка не наводить обґрунтування підсудності справи Приморському районному суду м. Одеси. За відсутності вказаного обґрунтування суд позбавлений можливості самостійно визначити підсудність справи, оскільки право вибору підсудності належить саме позивачці, яка у даному випадку про таке право не заявила. Відтак підсудність справи має визначатися за загальним правилом за зареєстрованим місцем знаходження відповідача (а. с. 35 36).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

ОСОБА_1 в уточненій апеляційній скарзі просить вищевказану ухвалу суду першої інстанції скасувати. Справу направити до Приморського районного суду м. Одеси для продовження розгляду справи. Здійснити розподіл судових витрат.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Апелянт зазначає,що суддійшов помилковоговисновку пронаявність правовихпідстав дляпередачі цієїсправи длярозгляду до Херсонського міського суду Херсонської області. Вона як внутрішньо переміщена особа зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 ). Тому за правилами альтернативної підсудності справа підсудна Приморському районному суду м. Одеси (а. с .40 - 40 зворотна сторона).

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19.04.2024 року (суддя-доповідач Стахова Н.В.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 наухвалу Приморськогорайонного судум.Одеси від08квітня 2024 року залишено без руху (а. с. 50 - 51 зворотна сторона).

07.05.2024 р. до апеляційного суду надійшла заява, якою були усунуті недоліки апеляційної скарги (а. с. 53 55). Одночасно до апеляційного суду надійшла уточнена апеляційна скарга (а. с. 58 60).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.05.2024 року (суддя-доповідач Стахова Н.В.) відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2024 року (а. с. 68 - 68 зворотна сторона).

Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 20.06.2024 року документ в електронному вигляді «01 (У) Відкриття» від 23.05.2024 року доставлено до електронного кабінету Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ПалладаШип`ярд» (а. с. 70).

Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 20.06.2024 року документ в електронному вигляді «01 (У) Відкриття» від 23.05.2024 року доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 (а. с. 71).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19.07.2024 закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) її учасників (а. с. 75).

Згідно Рішення Вищої ради правосуддя від 20.08.2024 року №2518/0/15/-24 суддю ОСОБА_2 звільнено з посади судді Одеського апеляційного суду у відставку.

Матеріали цивільної справи передано до канцелярії Одеського апеляційного суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 року визначено склад колегії суддів: - головуючий суддя Заїкін А.П.; - судді Карташов О.Ю., Коновалова В.А. (а. с. 78 - 79).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2024 року у вказаній справі визначено склад колегії суддів: - головуючий суддя (суддя-доповідач) Заїкін А.П.; - судді Таварткіладзе О.М., Погорєлова С.О. (а. с. 80 - 81).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.09.2024 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2024 року прийнято до провадження іншої колегії суддів (а. с. 82 - 82 зворотна сторона).

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (їх виклик). У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6. 9, 10, 14, 19, 37 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно зі ст. 369 ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом без виклику її учасників.

3. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

ОСОБА_1 на час звернення з позовом по даній справі є вимушено переміщеною особою і зареєстрована у м. Одесі. Відповідно до довідки № 5105-5002834028 від 26.06.2023 р. про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичним місцем перебування позивачки є - АДРЕСА_1 . Копія довідки № 5105-5002834028 від 26.06.2023р. надана у додатках до позовної заяви (а. с. 18).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зареєстрованим місцем знаходження відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Паллада Шип`ярд» є - Херсонська область, м. Херсон, вул. 1 Карантинний острів, будинок 1 (а. с. 33 34).

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дослідивши наявніу справіматеріали,колегія суддіввважає,що судпершої інстанціїдійшов помилковоговисновку пропередачу справи на розгляд за підсудністю до Херсонського міського суду Херсонської області.

Мотиви прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

У пунктах 1, 2 та 36 Постанови №3 Пленуму «Про деякі питання визначення юрисдикції та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону №2453-VI).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.

Згідно з частиною другою статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Статтею 28 ЦПК України визначено підсудність справ за вибором позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Відтак, позивачка ОСОБА_1 , звернувшись до суду за захистом своїх трудових прав, визначила на власний розсуд місце пред`явлення позовної заяви, а саме - за місцем зареєстрованого її перебування, скористався своїм абсолютним правом, передбаченим ст. 28 ЦПК України.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції на зазначене не звернув уваги та дійшов помилкового висновку про передачу позовної заяви до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду за підсудністю у зв`язку з непідсудністю справи Приморському районному суду м. Одеси.

Колегія суддів зважає на те, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Європейський суд з прав людини надаючи тлумачення принципу верховенства права в світлі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначав, що формальності не можуть бути підставами для виправдання несправедливості.

Підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до п. п. 1, 4 ст. 379 ЦПК України є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Доводи та вимоги щодо здійснення апеляційним судом розподілу судових витрат є передчасними, оскільки відповідно до змісту ст. 141 ЦПК України судові витрати розподіляються між сторонами за результатами розгляду справи.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена при невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню. Ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є доведеними, а тому вона підлягає задоволенню.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Підстави, порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 353, п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду після її перегляду в апеляційному порядку оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

4.Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367,379,381-384,389-391 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Приморськогорайонногосудум.Одесивід08квітня2024року скасувати, справу направити для продовження розгляду до Приморського районного суду м. Одеси.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О.М. Таварткіладзе