Ухвала

від 16.09.2024 по справі 573/640/24

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №573/640/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-кп/816/1132/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Крадіжка

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 на вирок Білопільського районного суду Сумської області від 10.04.2024, відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Сум, неодруженого, із середньою освітою, непрацюючого, у лікаря нарколога на обліку не перебуває, з 2011 року перебуває на обліку в лікаря психіатра з діагнозом легка розумова відсталість, мешканця АДРЕСА_1 , неодноразово судимого, останнього разу,

- 17.05.2023 Білопільським районним судом Сумської області за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ст. 69 КК України до 240 годин громадських робіт,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 389 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

До Сумського апеляційного суду надійшли апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 в яких, кожен окремо, просили вирок Білопільського районного суду Сумської області від 10.04.2024, скасувати та призначити в суді першої інстанції новий судовий розгляд.

Даним вироком ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України та призначено йому покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 389 КК України у виді 1 року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_8 призначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до нового покарання ОСОБА_8 частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком Білопільського районного суду Сумської області від 17.05.2023 за правилами ст. 72 КК України і остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді 5 років 10 днів позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_8 , до набрання вироком законної сили, залишено тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 визначено рахувати з 16.03.2024.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави 3 346 грн процесуальних витрат.

Скасовано арешт майна у кримінальному провадженні, а долю речових доказів вирішено у відповідності до ст. 100 КПК України.

В обґрунтування своїх вимог обвинувачений цитував положення ст. 370 КПК України і стверджував, що вирок суду вимогам цієї статті не відповідає. Вважав, що суд в ході розгляду справи не дотримався принципу рівності і змагальності сторін, свободи в поданні суду доказів і безпосередності їх дослідження.

Захисник в обгрунтування своїх вимог цитував зміст вироку суду і наголошував, що при призначенні обвинуваченому покарання суд не правильно врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів і особу обвинуваченого. Наголошував, що Сумську область ОСОБА_8 покинув з метою працевлаштуватись в Київській області і в подальшому не вчиняти злочинів, а забезпечувати свої потреби законним шляхом шляхом заробітку. Захисник зазначав, що ОСОБА_8 опанував нову професію і повернувся до повноцінного життя. Тому, сторона захисту не погоджувалась з висновком суду про те, що обвинувачений не працює. Зауважував, що скарги на обвинуваченого за місцем його проживання не надходили та суд встановив пом`якшуючі покарання обставини - щире каяття та активне сприяння у розкритті злочинів. З урахуванням вказаного захисник вважав, що тяжкість вчинених ОСОБА_8 злочинів не відповідає тяжкості призначеного йому покарання.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

Як встановлено судом першої інстанції у період воєнного стану, будучи раніше судимим за корисливі злочини, маючи не зняту та не погашену у встановленому законодавством порядку судимість за вчинення корисливих злочинів, ОСОБА_8 на шлях виправлення не став і вчинив нове кримінальне правопорушення за наступних обставин.

27.12.2022 у точно невстановлений у ході досудового розслідування час, перебуваючи в м. Білопілля, Сумського району, Сумської області, ОСОБА_8 вирішив проникнути до непрацюючої автозаправної станції «Маршал», розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , з метою вчинення крадіжки чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, того ж дня, ОСОБА_8 проник до приміщення АЗС «Маршал» через дверний отвір, не маючи жодних перешкод у вигляді дверей чи запірного пристрою. Переконавшись, що його дії є непомітними для сторонніх осіб, діючи таємно, повторно, у період воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій у вигляді завдання матеріальної шкоди власнику майна, викрав електричний гриль «HENDI» з серійним номером НОМЕР_1 , який належить ТОВ «МІКС ОІЛ», і покинув місце вчинення крадіжки з викраденим майном, чим отримав реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.

Згідно з висновком експерта від 08.09.2023 №СЕ-19/119-23/12538-ТВ ринкова вартість електричного гриля «Hendi BV art 268506» 9 426 грн.

Крім того, перебуваючи в м. Білопілля, Сумського району, Сумської області, 10.08.2023 о 02:03, ОСОБА_8 вирішив проникнути до зачиненого магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , з метою вчинення крадіжки чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, того ж дня та часу, через віконний отвір ОСОБА_8 проник до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », шляхом пошкодження ДСП листа, яким воно прикрите за відсутності скла. Переконавшись, що його дії є непомітними для сторонніх осіб, діючи таємно, повторно, у період воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій у вигляді завдання матеріальної шкоди власнику майна, ОСОБА_8 викрав еспресо машину GAIA STILE 1 ES-2 SB WT T7 НОМЕР_2 , яка належить ТОВ «АРОМО ПЛЮС», і покинув місце вчинення крадіжки з викраденим майном, чим отримав реальну можливість розпорядитися викраденим на власний розсуд.

Відповідно до висновку експерта від 21.08.2023 №СЕ-19/119-23/11369-ТВ ринкова вартість еспресо машини «BIANCHI GAIA STILE» станом на 09-10.08.2023, могла становити 62 808 грн.

Крім цього, вироком Білопільського районного суду Сумської області від 17.05.2023, який набрав законної сили 17.06.2023, ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 240 годин громадських робіт.

19.06.2023 ОСОБА_8 поставлений на облік у Сумському районному секторі №1 філії ДУ «Центр пробації» в Сумській області, де йому під підпис роз`яснено порядок та умови відбування покарання, а також попереджено про необхідність дотримання правил і обмежень, передбачених ст. 37 КВК України, відповідно до якої, засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов`язані додержуватися встановлених відповідно до закону порядку і умов відбування покарання; сумлінно ставитися до праці; працювати на визначених для них об`єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з`являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації.

23.06.2023 провідним інспектором Сумського районного сектору №1 філії ДУ «Центр пробації» в Сумській області ОСОБА_9 видано направлення до Білопільської міської ради Сумської області та під підпис попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 389 КК України за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт.

Розпорядженням Білопільської міської ради Сумської області від 26.06.2023 №93-АГП ОСОБА_8 прийнято для відбування громадських робіт з 26.06.2023 на території м. Білопілля, Сумського району, Сумської області.

Відповідно до графіку виходу на роботу засудженого до громадських робіт ОСОБА_8 , складеного інженером по благоустрою Білопільської міської ради ОСОБА_10 , затвердженого міським головою ОСОБА_11 , ОСОБА_8 повинен був приступити до відпрацювання громадських робіт з 26.06.2023 року.

У період часу з 26.06.2023 по 10.08.2023 ОСОБА_8 відбував покарання, відпрацювавши при цьому 134 години громадських робіт, залишок невідпрацьованих годин громадських робіт склав 106 годин, а саме: ОСОБА_8 був відсутнім на відбуванні покарання в Білопільській міській раді 10.08.2023 (цього дня відпрацював лише 2 години), 11.08.2023, 14.08.2023 - 18.08.2023, 21.08.2023 - 25.08.2023, 28.08.2023 - 31.08.2023, 01.09.2023, 04.09.2023 - 08.09.2023, 11.09.2023 - 15.09.2023 не прибув взагалі.

Незважаючи на те, що ОСОБА_8 роз`яснено порядок відбування покарання та кримінальна відповідальність за ухилення від його відбування, для відбування покарання він так більше і не прибув без поважних на те причин, про що зроблено відповідну відмітку в табелі виходу на роботу засудженого до громадських робіт.

03.07.2023, 03.08.2023, 07.09.2023, 21.09.2023 до Сумського районного сектору №1 філії ДУ «Центр пробації» в Сумській області надійшли довідки з Білопільської міської ради про те, що згідно з графіком визначених робіт на червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року ОСОБА_8 відпрацював 134 години громадських робіт, але в подальшому на відпрацювання громадських робіт ОСОБА_8 більше не виходив, без повідомлення причин.

Станом на 18.03.2024 ОСОБА_8 відбув 134 години громадських робіт, до повного відбуття покарання залишилось 106 годин.

Виконуючи вказані дії, ОСОБА_8 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від цих дій та бажав їх настання.

Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого ОСОБА_8 і захисника ОСОБА_7 , які апеляційні скарги підтримали, вирок суду першої інстанції просили скасувати та призначити в суді першої інстанції новий судовий розгляд, думку прокурора ОСОБА_6 , яка проти задоволення вимог апеляційних скарг заперечила, просила вирок суду першої інстанції залишити без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апелянтів, колегія суддів дійшла такого висновку.

Як слідує з матеріалів справи вирок суду першої інстанції оскаржений двома її учасниками - обвинуваченим і захисником. Обоє просили вирок суду першої інстанції скасувати та призначити в суді першої інстанції новий судовий розгляд.

При цьому, з доводів скарг обох апелянтів вбачається, що з вироком суду вони не згодні в цілому, тобто і в частині фактичних обставин справи, доведеності вини, правильності кваліфікації дій обвинуваченого, так і в частині призначеного йому покарання. Однак з доводів скарг слідує, що апелянти вимоги свої обгрунтовують лише даними, які впливають на вид і міру призначеного ОСОБА_8 покарання, вважаючи його надто суворим.

Разом з тим, в останньому слові колегії суддів обвинувачений ОСОБА_8 повідомив, що існують підстави для його виправдання в інкримінованих йому злочинів.

А тому, з урахуванням ч.1 ст. 404 КПК України, а також позицій апелянтів, колегія суддів вважає за необхідне вирок суду першої інстанції переглянути в повному обсязі, як в частині фактичних обставин справи, доведеності вини обвинуваченого, правильності правової кваліфікації його дій, так і в частині призначеного йому покарання. При цьому, встановити наявність чи відсутність підстав для призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції, як того також просили обвинувачений і його захисник.

Так, відповідно до положень статей 7, 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження.

Під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, з урахуванням заявлених апелянтами доводів, колегія суддів вважає, що вказані вимоги закону суд першої інстанції виконав, оскільки правильно встановив в діях обвинуваченого ОСОБА_8 склад злочину з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням в інше приміщення, та за ч.2 ст. 389 КК України, оскільки він вчинив ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт.

Такого висновку суд дійшов на підставі пояснень обвинуваченого та наданих стороною обвинувачення письмових доказів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що будучи допитаним в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_8 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся та дав покази, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Зокрема, в суді першої інстанції пояснював, що 27.12.2022, точного часу не пам`ятає, він вирішив скоїти крадіжку з непрацюючої автозаправної станції «Маршал», розташованої в м. Білопілля, по вул. Сумській. Того ж дня через дверний отвір, який не мав дверей, він проник на заправку, з якої викрав гриль, який у подальшому продав за 400 грн. 10.08.2023 у нічний час він вирішив скоїти крадіжку з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого у АДРЕСА_3 . Для цього він відсунув лист ДСП, яким було закрите вікно, заліз всередину та викрав еспресо машину, яку сховав у покинутому будинку. У подальшому цю схованку він показав працівникам поліції.

Крім цього, у травні 2023 року його осудили за вчинення крадіжки та призначили покарання у виді 240 годин громадських робіт. Приблизно через місяць його поставили на облік у Центрі пробації та роз`яснили порядок і умови відбування покарання. Йому видали направлення до Білопільської міської ради та попередили про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт. Спочатку він регулярно відбував громадські роботи, але 10.08.2023 відпрацював лише 2 години і після цього без поважних причин на роботи не приходив.

Незважаючи на те, що ОСОБА_8 свою вину в суді першої інстанції у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, судом також було досліджено і враховано ряд наданих стороною обвинувачення письмових доказів, якими підтверджується його вина, зокрема:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.08.2023, згідно з яким ОСОБА_12 просить прийняти заходи до невідомої особи, яка в період з 01.12.2022 по 02.08.2023 з приміщення заправки « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованої в АДРЕСА_3 , викрала гриль «Hendi»;

- протоколом огляду місця події від 11.08.2023 з фототаблицею до нього, з яких вбачається, що було здійснено огляд приміщення заправки « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованої в АДРЕСА_3 , вхідні двері до приміщення якої не мають скла та прикриті листом металопрофілю, усередині приміщення практично все зруйноване;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.09.2023, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_8 як особу, яка вкінці грудня 2022 року продала йому електричний гриль «Hendi»;

- висновком експерта від 08.09.2023 №СЕ-19/119-23/12538-ТВ, з якого вбачається, що ринкова вартість електричного гриля «Hendi BV art 268506» становить 9426 грн.;

- протоколом обшуку від 26.07.2023, згідно з яким під час обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_4 , виявлено та вилучено гриль «Hendi BV»;

- протоколом огляду предмету від 25.08.2023 з фототаблицею до нього, відповідно до якого слідчою було оглянуто електричний гриль «Hendi BV»;

- заявою про вчинене кримінальне правопорушення від 10.08.2023, з якої вбачається, що ОСОБА_14 просить притягнути до кримінальної відповідальності невідому особу, яка в ніч на 10.08.2023 проникла в магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташований у м. Білопілля, по вул. Сумській, 16а, та викрала еспресо машину «BIANCHI GAIA STILE»;

- протоколом огляду місця події від 10.08.2023 з фототаблицею до нього, з яких вбачається, що було здійснено огляд приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого в АДРЕСА_3 , під час якого виявлено та вилучено сліди рук;

- протоколом огляду місцевості від 10.08.2023 з фототаблицею до нього, згідно з яким у АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 добровільно видав кавовий апарат «GAIA STILE», з якого вилучені сліди пальців рук;

- висновком експерта від 21.08.2023 №СЕ-19/119-23/11369-ТВ, відповідно до якого ринкова вартість еспресо машини «BIANCHI GAIA STILE» становить 62808 грн.;

- відеозаписом з камери відеспостереження, яка знаходиться на магазині «Сом», розташованому за адресою: АДРЕСА_3 ;

- протоколом огляду речей від 16.08.2023, згідно з яким слідчою оглянуто диск, на якому міститься відеозапис, на якому о 02:03 видно, як біля магазину «Сом» проходить особа чоловічої статі. О 02:48 вказана особа повертається в зворотному напрямку, тримаючи в руках габаритний предмет;

- висновком експерта від 25.08.2023 №СЕ-19/119-23/11451-Д, відповідно до якого сліди пальців рук, виявлені на каво-машині, вилучені 10.08.2023 у ході огляду місця події за фактом крадіжки майна з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 , залишені середнім пальцем лівої руки та вказівним пальцем правої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_8 ;

- копією вироку Білопільського районного суду Сумської області від 17.05.2023, відповідно до якого ОСОБА_8 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, та на підставі ст. 69 КК України призначено покарання у виді 240 годин громадських робіт;

- розпорядженням судді Білопільського районного суду Сумської області про виконання вироку, що набрав законної сили, від 19.06.2023;

- направленням інспектора ДУ «Центр пробації» засудженого ОСОБА_8 для відбування покарання у виді 240 годин громадських робіт;

- підпискою від 23.06.2023, з якої вбачається, що ОСОБА_8 ознайомлено з порядком і умовами відбування покарання у виді громадських робіт, а також попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання;

- розпорядженням Білопільської міської ради від 26.06.2023 №93-АГП, з якого вбачається, що було зобов`язано забезпечити виконання покарання у виді громадських робіт строком 240 годин засудженим ОСОБА_8 , а інженера по благоутрою ОСОБА_15 призначено відповідальним по контролю за відбуванням покарання;

- графіками виходу засудженого до громадських робіт, згідно з якими ОСОБА_8 встановлено графік відбування покарання з 26.06.2023 по 15.09.2023;

- табелем виходу на роботу, відповідно до якого ОСОБА_8 відпрацював 134 години громадських робіт;

- актом перевірки виконання судового рішення щодо особи, засудженої до покарання у виді громадських робіт від 07.09.2023, з якого вбачається, що в серпні 2023 року ОСОБА_8 відпрацював 2 години громадських робіт 10.08.2023, з 11 по 31.08.2023 був відсутній на громадських роботах, на дзвінки не відповідає;

- актом перевірки виконання судового рішення щодо особи, засудженої до покарання у виді громадських робіт від 21.09.2023, з якого вбачається, що у вересні 2023 року ОСОБА_8 не відпрацьовував громадські роби;

- довідкою від 15.09.2023, згідно з якою протягом червня - серпня 2021 року ОСОБА_8 відпрацював 134 години громадських робіт, залишок невідпрацьованих громадських робіт склав 106 годин;

- протоколом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_8 із застосуванням технічних засобів фіксування від 18.03.2024, під час якого останній у присутності понятих і захисника розказав і показав на місці, як скоював крадіжки із заправки « ІНФОРМАЦІЯ_3 » і магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;

- висновком судово-психіатричного експерта від 25.03.2024 №233, відповідно до якого на даний час ОСОБА_8 виявляє ознаки інфантильного розладу особистості, що не відноситься до категорії тимчасових хворобливих розладів психіки. На момент скоєння інкримінованих ОСОБА_8 злочинів, останній виявляв ознаки інфантильного розладу особистості, не виявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_8 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

Як слідує з матеріалів справи жоден із зазначених доказів сторона захисту не просила визнати неналежним чи недопустимим як в суді першої інстанції так в апеляційному суді.

А тому, з урахуванням встановленого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстав не довіряти вказаним вище доказам немає, оскільки вони не викликають сумнівів щодо їх достовірності та в своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, на перконання апеляційного суду дійшов правильного висновку, що винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

За таких обставин, дії ОСОБА_8 судом першої інстанції правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, поєднана з проникненням в інше приміщення, та за ч. 2 ст. 389 КК України, оскільки він вчинив ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

Щодо виду і міри призначеного судом обвинуваченому ОСОБА_8 покарання то тут слід зазначити наступне.

Згідно зі ст. ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, покарання за своїм видом і розміром повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

При цьому суд наділений дискреційними повноваженнями обирати винній особі вид і розмір заходу примусу у межах санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Судова дискреція (судовий розсуд) є інтелектуально-вольовою владною діяльністю суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Поняття судового розсуду у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною.

Загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити менш суворий вид покарання або більш суворий в межах санкції статті. А у випадках, коли санкція статті передбачає тільки один вид покарання, суд наділений функцією обирати розмір цього покарання. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість призначення передбаченого законом покарання, яке б сприяло його меті та було достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, вказаних вимог суд першої інстанції дотримався.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, один з яких є тяжким злочином, а інший кримінальним проступком, обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який ніде не працює, у зв`язку з чим не має законних джерел для існування, за місцем проживання скарги не надходили, будучи судимим за скоєння умисних злочинів на шлях виправлення не став, і продовжив скоювати умисні кримінальні правопорушення. Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого судом визнано щире каяття, оскільки він критично оцінив вчинені ним кримінальні правопорушення, своєю поведінкою під час досудового розслідування та судового провадження прагнув зменшити негативні наслідки своєї протиправної поведінки; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки він правдиво повідомив про обставини вчинення кримінальних правопорушень. Як обставину, що обтяжує покарання суд визнав рецидив злочинів.

Тому суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, на перконання колегії суддів дійшов правильного висновку, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_8 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі.

Також колегія суддів погоджується з тим, що наведене вище свідчить про підвищену суспільну небезпечність особи обвинуваченого та неможливість його виправлення без реального відбування покарання, а отже звільнення ОСОБА_8 від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України та встановлення іспитового строку не буде достатнім і необхідним для виправлення останнього.

Крім цього, судом першої інстанції правильно встановлено і те, що відповідно до вироку Білопільського районного суду Сумської області від 17.05.2023 ОСОБА_8 засуджений до покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин, з яких не відбув 106 годин, а тому з урахуванням положень ч. 1 ст. 71 та ст. 72 КК України, суд обгрунтовано призначив ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю вироків.

В апеляційних скаргах обвинувачений і захисник зазначали, що суд не правильно врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів і особу обвинуваченого. Наголошували, що ОСОБА_8 опанував нову професію і повернувся до повноцінного життя, скарги на обвинуваченого за місцем його проживання не надходили, а сам обвинувачений щиро розкаявся і активно сприяв у розкритті злочинів.

У відповідь на вказане колегія суддів звертає увагу на те, що щире каяття та активне сприяння у розкритті злочинів судом першої інстанції визнано пом`якшуючими покарання обставинами, та враховано при призначенні йому покарання. Як наслідок за санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, яка є більш суворою ніж санкція за ч.2 ст. 389 КК України, суд призначив ОСОБА_8 покарання у виді 5 років позбавлення волі, що є мінімальним.

При цьому, вмотивувавши своє рішення, про що йшлося вище, суд не знайшов підстав для звільнення обвинуваченого з іспитовим строком.

Щодо опанування нової професії і відсутність на обвинуваченого скарг, за встановлених обставини, колегія суддів вважає, що їх не достатньо для призначення обвинуваченому менш суворого покарання.

Вимоги апелянтів зводились до скасування вироку суду першої інстанції та призначення в суді першої інстанції нового судового розгляду, однак за результатом апеляційного розгляду справи колегією суддів не встановлено тих, виключних підстав, які визначені ст. 415 КПК України, для повернення справи на новий судовий розгляд, а тому відмовляє обом апелянтам в задовленні вимог їх скарг за необгрунтованістю.

Вирок Білопільського районного суду Сумської області від 10.04.2024 вимогам ст. 370 КПК України відповідає та має бути залишений без зміни.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Вирок Білопільського районного суду Сумської області від 10.04.2024, відносно ОСОБА_8 , залишити без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 на цей вирок, без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а ОСОБА_8 , який тримається під вартою, в той самий строк з моменту вручення йому її копії.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4