Ухвала

від 23.09.2024 по справі 911/2445/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" вересня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2445/24

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (03026, місто Київ, Столичне шосе, будинок 103, корпус 1, поверх 9, код 31316718) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтеза Україна» (08303, Київська обл., місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, будинок 14, код 39794151) 20334,11 грн заборгованості за договором № 136420 від 28.04.2017 р. про надання послуг з організації перевезення відправлень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» звернулось до господарського суду Київської області з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтеза Україна» 20334,11 грн заборгованості за договором № 136420 від 28.04.2017 р. про надання послуг з організації перевезення відправлень.

За змістом статей 147, 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, судом встановлено наступне.

Згідно з п. 4 ч. 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

У заяві про видачу судового наказу заявник посилається на те, що на виконання умов пунктів 3.1, 5.3 договору експедитор надав замовнику послуги, які були відображені в актах № НП-000408236 від 20.07.2018, № НП-000451662 від 31.07.2018, № НП-000589171 від 31.08.2018, № НП-000948968 від 30.09.2018, № НП-001197437 від 31.10.2018, № НП-001449105 від 30.11.2018, № НП-001761494 від 31.12.2019, НП-001907944 від 31.01.2019 та НП-002351498 від 31.05.2019 здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Проте, до заяви про видачу судового наказу додані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які не підписані Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінтеза Україна».

Відповідно до п. 5.1 договору № 136420 від 28.04.2017 р. загальна ціна цього договору складається із вартості послуг, наданих експедитором протягом строку дії договору. Оплата вартості наданих експедитором послуг відбувається за чинними тарифами експедитора шляхом перерахування замовником на поточний рахунок експедитора коштів у розмірі 100 % вартості наданих послуг упродовж 2 банківських днів після виконання замовлення на підставі актів наданих послуг експедитора та рахунку-фактури.

Згідно з п. 5.2 договору експедитор складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає замовнику підписані та скріплені печаткою акти наданих послуг у двох примірниках для підписання замовником.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що замовник упродовж 2 робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від експедитора підписує надані експедитором 2 примірники актів наданих послуг та повертає експедитору 1 примірник підписаного акта або в той самий строку надає експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання замовником актів упродовж 2 робочих днів з дати отримання актів від експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання замовником повного виконання своїх зобов`язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії замовника відсутні й замовник зобов`язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманим рахунком та актами наданих послуг.

Отже у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтеза Україна» виникає зобов`язання з оплати наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» послуг упродовж 2 банківських днів з моменту підписання актів наданих послуг або упродовж 2 робочих днів з дати отримання актів від експедитора та не підписання їх без надання відповідних письмових пояснень.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» вказує, що 06.06.2024 р. повторно направило Товариству з обмеженою відповідальністю «Сінтеза Україна» акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на адресу, що вказана в договорі та ЄДР цінним листом з описом вкладення від 06.06.2024 р. № 0503878646284.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» посилається на те, що направляло вказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) Товариству з обмеженою відповідальністю «Сінтеза Україна» раніше, ніж 06.06.2024 р.

Як вже зазначалось, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» посилається на те, що надавало Товариству з обмеженою відповідальністю «Сінтеза Україна» послуги у період з липня 2018 р. по травень 2019 р.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» у 2024 році звертається до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтеза Україна» заборгованості за надані послуги у 2018 та 2019 році (тобто через 6 та 5 років відповідно), то без доказів того коли акти наданих послуг були направлені боржнику вперше, суд не може встановити чи пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлений для вимоги заявника, та відповідно вирішити питання про видачу судового наказу про стягнення боргу.

Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» до заяви про видачу судового наказу не додано доказів на підтвердження направлення актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) Товариству з обмеженою відповідальністю «Сінтеза Україна» раніше, ніж 06.06.2024 р.

Таким чином, заявником не дотримано вимог п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9, частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 ГПК України).

Керуючись ст. 148, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 152, ст.ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України

постановив:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтеза Україна» 20334,11 грн заборгованості за договором № 136420 від 28.04.2017 р. про надання послуг з організації перевезення відправлень.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.О. Рябцева