Рішення

від 24.09.2024 по справі 915/1837/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року Справа № 915/1837/23

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами, справу

за позовом: Управління каналів річки Інгулець, вул. Центральна, 196, м. Снігурівка, Баштанський район, Миколаївська область, 57301

електронна пошта: ukri2019@ukr.net

до відповідача: Фермерського господарства "Тітан Агро" вул. Кошового, 24, с.Прибузьке, Вітовський р-н, Миколаївська область, 57280

про: стягнення заборгованості в розмірі 186 300,00 грн.

Управління каналів річки Інгулець звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Фермерського господарства "Тітан Агро" грошові кошти в сумі 186 300,00 грн. та 2 684,00 грн. судового збору.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо своєчасної оплати послуг, наданих за договором від 03.07.2023 № 42.

Ухвалою суду від 22.12.2023 (суддя - Ткаченко О.В.) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області № 73 від 18.06.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судових справи, які перебувають у провадженні судді Ткаченко О.В., підставою призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ є звільнення у відставку головуючого судді Ткаченко О.В. (підстава - рішення Вищої ради правосуддя від 06.06.2024 №1766/0/15-24).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2024 визначено головуючим у справі №915/1837/23 суддю Семенчук Н.О.

Ухвалою суду від 26.06.2024 справу №915/1837/23 прийнято до провадження судді Семенчук Н.О., справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання за наявними матеріалами; запропоновано відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, в 5-денний строк від дня отримання даної ухвали, подати суду заяву у відповідності до ч. 4 ст. 176 ГПК України. Запропоновано відповідачу в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів на адресу позивача; запропоновано позивачу, в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов, надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст.166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи; запропоновано відповідачу подати до суду заперечення на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст. 167 ГПК України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.

Копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 26.06.2024, направлена на адресу місцезнаходження відповідача Фермерського господарства "Тітан Агро", а саме: вул.Кошового, 24, с.Прибузьке, Вітовський р-н, Миколаївська область, 57280, повернулась до суду з зазначенням причин невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У відповідності до ч. 7 ст.1 20 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п.10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону).

Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.06.2024 у справі № 910/8002/23, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку № 270, дійшов до висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

У суду відсутня інформація щодо зміни місцезнаходження відповідача, ухвала суду надсилались судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, яка відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та Єдиному державному демографічному реєстрі.

Необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвали Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2023 та від 26.06.2024 були оприлюднені на офіційному вебпорталі судової влади України.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

03 липня 2023 року між Управлінням каналів річки Інгулець (далі - виконавець) та Фермерським господарством "Тітан Агро" (далі - замовник) було укладено Договір №42 про надання послуг (далі - Договір).

У відповідності до п.1.1 Договору, даний договір передбачає умови та порядок надання послуг, пов`язаних із забором води (перекачування води водокористувачам у маловодні регіони) та вилучення води з водних об`єктів (канали державної міжгосподарської меліоративної мережі, системи закритого типу) із використанням водозабірних споруд виконавця для поливу сільгоспкультур на зрошуваних землях замовником протягом поливного сезону 2023 року, а також розрахунків за надані послуги.

Згідно п.1.2 Договору, забір води замовником здійснюється з точки водовиділу виконавця. Точкою водовиділу вважається гідротехнічна споруда, що перебуває на балансі виконавця, з якої здійснюється забір води замовником, а саме - відкритий водовиділ з каналу та (або) канал (ділянка каналу), на якому встановлено водозабірний трубопровід замовника.

Відповідно до п.4.1 Договору, оплата вартості послуг, пов`язаних із забором води на полив зрошувальних земель здійснюється за договірною ціною вартості послуг, пов`язаних із забором 1 куб.м. води за фактично забрані обсяги води. Договірна ціна узгоджується у Протоколі погодження договірної ціни на послуги, пов`язаних із забором води 1 куб.м води (додаток 1) (п.4.2 Договору).

Пунктом 4.3 Договору визначено, що замовник щомісячно сплачує аванс в розмірі 60% вартості запланованого обсягу послуг, пов`язаних із забором води за наступний місяць не пізніше, ніж за 3 доби до початку місяця. До 10 числа поточного місяця замовником здійснюється остаточний розрахунок за надані послуги, пов`язаних із забором води за попередній місяць (п.4.4 Договору).

У відповідності до п.4.5 Договору, підставою для платежів за фактично забрані замовником обсяги води на полив зрошувальних земель є двосторонній акт забору обсягів води або рахунок виконавця, складений згідно договірної ціни (у разі зміни вартості послуг, пов`язаних із забором води складається згідно укладеної додаткової угоди) на підставі двостороннього акта забору обсягів води.

Так, позивач зазначає, що за поливний сезон 2023 року сторонами були узгоджені та підписані акти про надання послуг (забору обсягів води) в загальному об`ємі 107,9 тис. куб.м. за ціною 3726,00 грн. (ціна 1 тис.куб.м води, грн.) на загальну вартість послуг 402 035,40 грн., яка сплачена відповідачем частково в сумі 215 735,40 грн., в підтвердження чого посилається на виписки з УДКСУ.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, несплачена вартість послуг, наданих позивачем відповідачу склала 186 300,00 грн. (402 035,40 грн. - 215 735,40 грн.), у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості.

У відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.09.2019р. у справі №924/831/17.

У відповідності до ч.1 ст.11 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 193 Господарського Кодексу України, господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст.902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається та не спростовано відповідачем, що останній, всупереч умовам договору та приписам чинного законодавства, своєчасно та в повному обсязі не сплатив залишок заборгованості за надані у липні - серпні 2023 року послуги, пов`язані із забором води, по договору №42 від 03.07.2023, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 186 300,00 грн.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не спростував вимоги позивача та не надав суду відповідні докази, які свідчать про погашення ним залишку заборгованості за надані у липні - серпні 2023 року послуги, пов`язані із забором води, по договору №42 від 03.07.2023 у розмірі 186 300,00 грн.

За такого, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума основного боргу у розмірі 186 300,00 грн за надані у липні - серпні 2023 року послуги, пов`язані із забором води, по договору №42 від 03.07.2023.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Тітан Агро" вул. Кошового, 24, с. Прибузьке, Вітовський р-н, Миколаївська область, 57280, код ЄДРПОУ 39026445) на користь Управління каналів річки Інгулець (вул. Центральна, 196, м. Снігурівка, Баштанський район, Миколаївська область, 57301; код ЄДРПОУ 42749093) 186 300,00 грн заборгованості за надані у липні - серпні 2023 року послуги, пов`язані із забором води, по договору №42 від 03.07.2023, та 2 794,50 грн. судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Н.О. Семенчук