Рішення

від 11.09.2024 по справі 916/2202/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2202/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання О.В. Ващенко

за участю представників:

від позивача - Орленко В.Г. ,

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради до Громадської організації "Цивільний порядок" про розірвання договору оренди комунального майна, -

ВСТАНОВИВ:

Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Громадської організації "Цивільний порядок" про розірвання договору оренди комунального майна територіальної громади № 2169 від 19.06.2020 року, укладеного між Департаментом розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради та Громадською організацією "Цивільний порядок".

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне. Так, позивач вказує, що між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради, правонаступником якого є Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради та Громадською організацією "Цивільний порядок" 19.06.2020 року укладено договір оренди комунального майна міського територіальної громади № 2169, строк дії якого визначено до 31.05.2023 року. Проте, як вказує позивач, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" від 27.05.2022 № 634 строк автоматично продовжений на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

При цьому позивач зазначає, що відповідно до вищевказаного договору № 2169 орендарю у строкове платне користування передано нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 313,4 кв.м., за адресою: м. Херсон, просп. Незалежності (Ушакова), 62-а . Крім того позивач додає, що згідно з розділом 5 договору № 2169 "Обов`язки орендаря?, а саме: п.п. 5.1, 5.2, 5.3, 5.5, 5.7, 5.8, 5.9, 5.10 зазначено, що орендар зобов`язується: використовувати орендоване майно за цільовим призначенням та відповідно до умов цього договору; своєчасно й у повному обсязі вносити до бюджету (орендодавцю) орендну плату; протягом дії договору оренди здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонту орендованих основних фондів. Ця умова не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов`язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень; протягом місяця застрахувати орендоване майно в порядку, визначеному чинним законодавством. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застраховане; дотримуватися правил благоустрою території, забезпечення чистоти і порядку, затверджених рішенням міської ради від 31.05.2011 № 221; надавати доступ до об`єкта оренди представникам орендодавця; нести відповідальність за дотримання правил експлуатації інженерних мереж, пожежної та технології безпеки і санітарії в приміщеннях згідно із законодавством; у разі зміни назви, телефону, юридичної адреси та платіжних реквізитів повідомляти про це орендодавця у тижневий строк.

Однак, як вказує позивач, всупереч вказаним обов`язкам, орендарем порушено істотні умови договору, а саме: у період з серпня 2020 року до теперішнього часу орендна плата не надходила, з огляду на що у відповідача існує борг перед позивачем щодо сплати орендної плати.

Крім того позивач додає, що орендарем не виконуються умови договору № 2169 в частині використання об`єкту оренди, приміщення не використовується, загальний стан не задовільний, охорона об`єкта відсутня, збереження комунального майна не забезпечено, що підтверджується актом обстеження від 15.02.2024 року № 18/24.

Як вказує позивач, на адресу відповідача було направлено вимогу щодо розірвання договору оренди комунального майна (№ 01-20-237-вих. від 16.02.2024 року), проте дана вимога не вручена через відсутність адресата за адресою направлення вимоги, що свідчить про те, що відповідачем порушено п. 5.10 договору № 2169.

З урахуванням зазначеного, за ствердженнями позивача, несплата орендної плати є істотним порушенням умов дого вору оренди, адже, як наслідок, завдано майнової шкоди територіальній громаді Херсонської міської ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін при суттєвому порушенні договору іншою стороною. Суттєвим є таке порушення договору стороною, коли внаслідок заданої таким по рушенням шкоди, друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

В даному випадку, як зазначає позивач, "другою стороною" є Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, який при укладанні договору оренди комунального майна з відповідачем діяв в інтересах Херсонської міської ради, розраховував на повне та своєчасне виконання взятих на себе зобов`язань по сплаті орендної плати відповідачем і, як наслідок, систематичне поповнення місцевого бюджету, однак через неповну й несистематичну несплату орендної плати відповідачем, позивач був позбавлений такої можливості.

Наразі, посилаючись на ст. 291 ГК України та п. 5.2 договору оренди, позивач зазначає, що договір оренди № 2169 від 19.06.2020 р. підлягає розірванню у судовому порядку, оскільки відповідачем систематично істотно порушуються умови договору, зокрема у зв`язку з невнесенням відповідачем орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.05.2024 р. вказану позовну заяву Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2202/24, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому підготовче засідання призначено на 11.06.2024 р. об 11:30 год.

05.06.2024 р. від представника позивача - Орленко В.Г. до господарського суду через систему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про участь представника Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради Орленко В.Г. у судовому засіданні, призначеному на 11.06.2024 р. об 11:30 год., а також у всіх подальших судових засіданнях по даній справі № 916/2202/24 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми "EASYCON" (вх. № 22441/24).

06.06.2024 р. від представника позивача - Орленко В.Г. до господарського суду через систему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява (вх. № 22550/24), в якій представник позивача просить суд читати прохальну частину заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 05.06.2024 року у наступному вигляді: "1. Проводити судове засідання, призначене на 11.06.2024 року об 11:30 год., в режимі відеоконференції, через підсистему ЄСІТС (ВКЗ). 2. Надати можливість представнику Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради у подальшому брати участь у судових засіданнях по справі № 916/2202/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми ЄСІТС (ВКЗ)".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.06.2024 р. у справі № 916/2202/24 заяву Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради про участь у підготовчому засіданні, яке призначене на 11 червня 2024 р. об 11:30 год., та в усіх наступних судових засіданнях у справі № 916/2202/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) задоволено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.06.2024 р. підготовче засідання відкладено на 09.07.2024 р. з огляду на неявку повноважних представників сторін, а також неможливість з`ясування наявності заперечень у відповідача проти позовних вимог з огляду на відсутність відзиву на позов.

05.07.2024 р. від представника позивача до господарського суду через систему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли аналогічні заяви (вх. № 26063/24 та вх. № 26064/24) щодо повноважень представника Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради. У вищевказаних заявах позивач просить суд допустити до справи № 916/2202/24 представника позивача - Орленко Валентину Геннадіївну в порядку самопредставництва.

08.07.2024 р. від Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради на адресу Господарського суду Одеської області надійшли додаткові пояснення щодо представника (вх. № 26235/24), в яких позивач просить суд допустити до справи № 916/2202/24 представника позивача - Орленко Валентину Геннадіївну в порядку самопредставництва.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.07.2024 р. підготовче засідання відкладено на 31.07.2024 р. з огляду на неявку представника відповідача, та неможливість з`ясування наявності заперечень у відповідача проти позовних вимог з огляду на відсутність відзиву на позов.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.07.2024 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/2202/24 на тридцять днів; підготовче засідання відкладено на 13 серпня 2024 р. об 11:00 год. з огляду на неявку відповідача.

06.08.2024 р. від представника позивача до господарського суду через систему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 29342/24), в якому представник позивача просить суд долучити до матеріалів справи № 916/2202/24 розрахунок орендної плати за договором № 2169 від 19.06.2020 р. та фото докази загального стану приміщення першого поверху, загальною площею 313,4 кв.м., за адресою: м. Херсон, проспект Незалежності (Ушакова), 62-а .

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також шляхом направлення на офіційну електронну адресу відповідача, яка значиться у вказаному державному реєстрі: "civilorder1788@gmail.com". Проте, надіслані судом копії ухвал суду про відкриття провадження у справі від 22.05.2024 р., про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 13.08.2024 р. не були вручені адресату під час доставки, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи, з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019р. у справі № 915/1015/16.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 р. у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Також згідно з ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.

З огляду на вказане та з урахуванням повернення до суду без вручення ухвал суду про відкриття провадження у справі від 22.05.2024 р. та про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 13.08.2024 р., господарським судом відповідач також викликався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про що свідчать наявні в матеріалах справи оголошення.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.

На думку суду, процесуальна поведінка відповідача при розгляді даної справи в суді свідчить про відсутність реальної зацікавленості у вирішенні даного спору у встановлений процесуальним законом строк та відповідно до положень ст. 2 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Так, 19 червня 2020 року між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради (правонаступником якого є Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради) (орендодавець) та Громадською організацією "Цивільний порядок" (орендар) був укладений договір оренди комунального майна міської територіальної громади № 2169, згідно з п. 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 313,4 кв.м, що розташовані за адресою: м. Херсон, просп. Ушакова, 62-А , вартість яких визначено відповідно до незалежної оцінки, виконаної ФОП Броніним А.О. , які необхідні йому для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Для розміщення службових приміщень, згідно з протоколом постійно діючої комісії з питань оренди об`єктів комунальної власності від 29.05.2020 № 146, затвердженої наказом начальника управління 02.06.2020 № 146.

Згідно з п. 2.1 договору вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами цього договору та акту прийняття-передачі вказаного майна з орендодавцем.

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначається відповідно до Положення про розрахунок та порядок використання плати за оренду об`єктів комунальної власності міської територіальної громади, затвердженого рішеннями міської ради від 28.12.2011 № 499, і становить 17689,57 грн. без ПДВ за рік (додаток 1).

Орендна плата становить 1474,13 грн. (базовий - червень 2020 року) згідно з рішенням міської ради від 28.12.2011 № 499 перераховується орендарем управлінню комунальної власності на р/р UА 238201720355149001001078147 Держказначейська служба України м. Київ, код 820172, ЄДРПОУ 37465469, не пізніше 25 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції і податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства (п. 3.2 договору).

В п. 3.4 договору визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або в не повному обсязі, стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 2-ох облікових ставок НБУ від суми заборгованості за весь час прострочення платежу.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, але не менше 200,00 грн. (п. 3.5 договору).

За умовами п. 3.7 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом прийняття - передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість по орендній платі, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що орендар зобов`язується своєчасно й у повному обсязі вносити до бюджету (орендодавцю) орендну плату.

Положеннями п. 5.4 визначено, що орендар зобов`язується у разі припинення дії цього договору повернути орендодавцю орендоване майно у належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду.

Згідно з п. 7.2. договору орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання в разі погіршення стану орендованого майна, внаслідок неналежного використання або невиконання умов цього договору.

Відповідно до п. 7.3 договору орендар має право відмовитись від цього договору у разі, якщо заборгованість орендаря з орендної плати становить загалом не менше, ніж три місяці.

В п. 9.2 договору визначено, що спори, що виникають у ході виконання цього договору, вирішуються за згодою сторін. Якщо згоди не буде досягнуто, спір передається на розгляд до господарського суду (суду).

Положеннями п. 10.1 договору передбачено, що останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє з 19 червня 2020 до 31 травня 2023 р.

Згідно з п. 10.4 договору договір оренди може бути розірвано за згодою сторін. На вимогу орендодавця, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав: орендар використовує об`єкт оренди не за призначенням; передачі орендованого майна в суборенду; орендар не приступив до проведення капітального ремонту в строки, встановлені договором оренди; орендар порушив умови, передбачені підпунктом 5.5 пункту 5 цього договору; не внесення орендної плати у повному обсязі протягом 3-х місяців поспіль.

Орендодавець має право відмовитися від договору в разі порушення істотних умов договору орендарем. У разі відмови орендодавця від договору оренди, договір є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору (п. 10.5 договору).

Відповідно до п. 10.7 договору у разі припинення договору оренди, орендар, за вказівкою орендодавця, зобов`язаний негайно повернути об`єкт оренди відповідному підприємству (установі) за актом прийняття-передачі.

В п. 10.6 договору визначено, що договір оренди припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; банкрутства орендаря; загибелі об`єкта оренди.

Згідно з п. 10.9 договору орендар, який бажає продовжити термін користування об`єктом оренди, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за 60 календарних днів до закінчення строку договору оренди, в іншому випадку договір пролонговано не буде.

Пунктом 10.11 договору передбачено, що взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регламентуються положенням про порядок передачі в оренду об`єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади та чинним законодавством України.

Положеннями п. 13 договору передбачено, що до цього договору додаються: розрахунок орендної плати; незалежна оцінка майна; акт прийняття-передачі орендованого майна; договір страхування орендованого майна.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами до договору оренди комунального майна міської територіальної громади № 2169 від 19.06.2020 р. підписано додаток - "Розрахунок плати за базовий місяць оренди комунального майна".

Також 19.06.2020 р. між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради (орендодавець) та Громадською організацією "Цивільний порядок" (орендар) було підписано акт прийняття-передачі об`єкта комунальної власності міської територіальної громади від орендодавця - суб`єкту підприємницької діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 Цивільного кодексу України).

Ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

В силу ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Отже, судом встановлено, що за вказаним договором оренди комунального майна міської територіальної громади № 2169 від 19.06.2020 р. між Департаментом розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради та Громадською організацією "Цивільний порядок" виникли орендні правовідносини щодо нерухомого майна, яке є комунальною власністю.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною першою статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з частиною другою статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 4 ст. 284 Господарського кодексу України передбачено, що строк договору оренди визначаються за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Судом приймається до уваги, що Законом України "Про оренду державного та комунального майна" не передбачено автоматичне продовження строку дії договору оренди або його продовження за мовчазною згодою сторін.

Частинами 1-5 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено порядок продовження договору оренди та встановлено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених ч. 2 цієї статті. Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими ч. 1 ст. 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими ч. 2 ст. 15 цього Закону відповідно до вимог ст. 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим ч. 2 ст. 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством. Договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого ч. 7 цієї статті, зобов`язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт. Рішення про продовження договору оренди державного майна, передбаченого ч. 2 цієї статті, і рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна приймаються орендодавцем. Рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого ч. 2 цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування. Граничний строк прийняття рішень, передбачених ч. 4 цієї статті, за умови їх прийняття орендодавцем, становить 30 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття або погодження представницьким органом самоврядування чи визначеними ним органами, становить 60 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря.

Крім того, п. 134 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020р. № 483 (далі Порядок № 483) передбачено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках.

Відповідно до п. 143 Порядку № 483 орендар, що має намір продовжити договір оренди, що підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та повідомляє про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна.

Згідно з п. 144 Порядку № 483 після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви, приймає одне з рішень, передбачених ч. 9 ст. 18 Закону. Рішення про відмову в продовженні договору оренди може бути прийнято у випадках, передбачених ст. 19 Закону, а також у разі невідповідності орендаря вимогам, установленим ст. 4 Закону. Таке рішення оприлюднюється орендодавцем в електронній торговій системі протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення.

Частиною 9 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець згідно з Порядком приймає одне з таких рішень: про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем; про відмову в продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону.

Суд вважає за необхідне зауважити, що слід розрізняти правовий інститут пролонгації договору оренди нерухомого майна (продовження договору на той же строк і на тих самих умовах), врегульованого положеннями ст. 764 Цивільного кодексу України, який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору та правовий інститут продовження договору оренди на новий строк внаслідок реалізації переважного права добросовісного орендаря (ст. 777 Цивільного кодексу України), сутністю якого є укладення договору оренди на новий строк, а не його автоматичне поновлення. Вказані правові інститути є взаємовиключними.

Відповідно до п. 10.9 договору орендар, який бажає продовжити термін користування об`єктом оренди, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за 60 календарних днів до закінчення строку договору оренди, в іншому випадку договір пролонговано не буде.

При цьому, згідно з п. 10.6 договору останній припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; банкрутства орендаря; загибелі об`єкта оренди.

Разом з тим, відповідно до п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема, щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану; припинення орендарем договору оренди.

Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 р. "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених ст. 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Пунктом 16 Постанови Кабінету Міністрів України № 634 визначено орендодавцям державного та комунального майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї постанови, починаючи з 24 лютого 2022 року.

Отже, за змістом наведених положень Постанови Кабінету Міністрів України № 634, нею встановлено автоматичний порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна з початку введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, за наступних умов: строк дії відповідних договорів завершується у період воєнного стану; відсутність повідомлення балансоутримувачем орендаря з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону.

Як встановлено судом, матеріали даної господарської справи не містять повідомлення балансоутримувачем орендаря за 30 календарних днів до дати закінчення спірного договору оренди про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону.

Таким чином, враховуючи положення постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 р., господарський суд доходить висновку, що договір оренди комунального майна міської територіальної громади № 2169 від 19.06.2020 р. є продовженим на строк, визначений у вказаній Постанові, а саме: на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

Між тим, як вказує позивач, відповідачем всупереч обов`язкам, передбаченим договором, порушено істотні умови такого договору № 2169, а саме: у період з серпня 2020 року до теперішнього часу орендна плата не надходила, а також орендарем не виконуються умови договору в частині використання об`єкту оренди, приміщення не використовується, загальний стан не задовільний, охорона об`єкта відсутня, збереження комунального майна не забезпечено.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Таким чином господарський суд зазначає, що відповідач з моменту прийняття в оренду нежитлових приміщень згідно з п.п. 2.1, 3.2, 5.2 договору від 19.06.2020 р. мав сплачувати на користь позивача щомісячно орендну плату не пізніше 25 числа поточного місяця. Однак, як з`ясовано судом, в порушення умов вказаного договору № 2169 від 19.06.2020 р. відповідачем у період з серпня 2020 року не вносилась передбачена договором орендна плата.

Більш того, на підтвердження протилежного відповідачем до суду не надано належних та допустимих доказів. Адже, частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.

Крім того, із наявної в матеріалах справи копії Акту обстеження № 18/24 від 15.02.2024 року об`єктів нерухомості, що належать до комунальної власності Херсонської територіальної громади по проспекту Незалежності (Ушакова), 62а, м. Херсон , вбачається (а.с. 36), що на момент обстеження виявлено наступне: орендар тривалий час не виходить на зв`язок, не повідомив про своє місцезнаходження; загальний стан об`єкта задовільний; доступ до приміщення № 1 відсутній; приміщення № 2 доступне, ключі знаходяться у вахтера гуртожитку. Ремонт в приміщенні не здійснювався. Приміщення захаращене побутовими речами та використовується мешканцями гуртожитку; внаслідок збройної агресії російської федерації проти України (обстрілів) вибуховою хвилею пошкоджено скло у трьох віконних отворах.

В подальшому, Департаментом розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради було направлено на адресу Громадської організації "Цивільний порядок" вимогу від 16.02.2024 р. за № 01-20-237-вих. щодо розірвання договору оренди комунального майна, в якій позивач, з огляду на наявність у відповідача заборгованості з орендної плати з серпня 2020 року, вимагав розірвати договір оренди комунального майна міської територіальної громади № 2169 від 19.06.202 р. Направлення вказаної вимоги підтверджується копіями опису вкладення у лист від 19.02.2024, накладної № 7300300174271 від 19.02.2024, фіскального чеку № 4000751762 від 19.02.2024.

Так, виходячи зі змісту позовної заяви, підставою для розірвання спірного договору оренди позивач визначає суттєве порушення істотних умов його договору, а саме пунктів 5.1, 5.2, 5.3, 5.7, 5.10.

У відповідності зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або законом.

Так, частиною другою ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Вищенаведені приписи частини другої статті 651 Цивільного кодексу України є загальними для розірвання договору та передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, а також в інших випадках, установлених договором або законом.

Разом з тим слід зазначити, що об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації) та орендна плата з урахуванням її індексації є одними з істотних умов договору оренди (ст. 284 ГК України).

Згідно з п. 10.4 договору договір оренди може бути розірвано за згодою сторін. На вимогу орендодавця, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав: орендар використовує об`єкт оренди не за призначенням; передачі орендованого майна в суборенду; орендар не приступив до проведення капітального ремонту в строки, встановлені договором оренди; орендар порушив умови, передбачені підпунктом 5.5 пункту 5 цього договору; не внесення орендної плати у повному обсязі протягом 3-х місяців поспіль.

Поряд з цим, як встановлено судом, відповідачем було порушено зобов`язання щодо сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов спірного договору оренди, яке триває із серпня 2020 року по дату звернення до суду.

Таким чином, проаналізувавши зміст спірного договору та наведені позивачем норми законодавства як підставу для розірвання цього договору, суд доходить до висновку, що у даному випадку невнесення орендарем орендної плати є підставою для дострокового розірвання спірного договору оренди, оскільки орендар порушує істотні умови договору та не вносить плату за користування об`єктом оренди понад трьох місяців поспіль (п. 10.4 договору оренди).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідіність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради до Громадської організації "Цивільний порядок" про розірвання договору оренди комунального майна задовольнити.

2. Розірвати договір оренди комунального майна територіальної громади № 2169 від 19.06.2020 року, укладений між Департаментом розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради та Громадською організацією "Цивільний порядок".

3. СТЯГНУТИ з Громадської організації "Цивільний порядок" (73024, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 32; код ЄДРПОУ 43301872) на користь Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (73003, м. Херсон, проспект Незалежності, 37; код ЄДРПОУ 44279728) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028/три тисячі двадцять вісім/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 23 вересня 2024 р.

Суддя В.С. Петров