Рішення

від 11.09.2024 по справі 916/1964/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1964/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання О.В. Ващенко

за участю представників:

від позивача - Рокетська С.В.,

від відповідачів - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до Фермерського господарства "Даша" та ОСОБА_1 про витребування майна та солідарне стягнення заборгованості у розмірі 376348,94 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Даша" про:

- витребування у Фермерського господарства "Даша" на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" транспортного засобу марки - трактор LOVOL, модель - 1054AC, виробництво - Імпортне; серійний номер - НОМЕР_1 , рік виробництва - 2021;

- стягнення солідарно з Фермерського господарства "Даша" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованості за лізинговими платежами в сумі 376348,94 грн., у т.ч. 375071,16 грн. - несплаченого відшкодування частини вартості предмету лізингу за фактичний строк користування, 1277,78 грн. - заборгованості за винагородою за користування предметом лізингу. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

27.09.2021 року Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" (далі-позивач/банк/лізингодавець) та Фермерським господарством "Даша" (далі - відповідач-1/ лізингоодержувач) уклали договір фінансового лізингу № HEB0FLOHE0QOQ-1, відповідно до п. 1.1 якого банк зобов`язується набути у власність у ТОВ "Техноторг-Дон", місцезнаходження: 54000 Україна, Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект Героїв України, буд. 113/1, код ЄДРПОУ 31764816 (далі - продавець) предмет(ти) лізингу (далі - майно) марка - трактор LOVOL, модель -1054AC, виробництво - імпортне) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій (далі - "Додаток № 1"), та передати його в користування лізингоодержувачу на строк, що зазначений в цьому договорі, а лізингоодержувач зобов`язується сплатити банку лізингові платежі в розмірі та порядку, визначеними цим договором.

При цьому позивач зазначає, що 27.09.2021 року між АТ КБ "Приват Банк" та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) був укладений договір поруки № PORHEB0FLOHE0QOQ-1 (далі - договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед банком за виконання ФГ "Даша" зобов`язань за договором фінансового лізингу № HEB0FLOHE0QOQ-1 від 27.09.2021 року (п. 1.1 договору поруки).

Як вказує позивач, договір було підписано із використанням електронного цифрового підпису в порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг? та "Про електронний цифровий підпис?.

Відповідно до п. 1.2 строк лізингу - 36 місяців, що обчислюється з дати підписання сторонами акту прийому-передачі майна, та який не може бути меншим одного року з моменту передачі майна лізингоодержувачу.

Між тим позивач зазначає, що сторони погодили, що винагороду за користування майном у розмірі 11% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, в дату сплати винагороди, якою є 25-е число кожного поточного місяця.

Таким чином, як вказує позивач, у випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором, винагорода за користування майном складає розмір 22% річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна згідно з додатком № 2 до договору.

Позивач вказує, що у пункті 2.1 договору передбачено, що загальна вартість майна становить 686326,67 грн., ПДВ 137265,33 грн., всього до сплати 823592 грн.

В пункті 2.1.1 договору сторони погодили, що вартість майна складається з:

- авансового платежу лізингоодержувача в рахунок викупу майна, що становить 329436,80 грн. (з ПДВ) та підлягає сплаті протягом 1 робочих днів з моменту підписання цього договору;

- загальної суми лізингових платежів у частині, що йде на викуп переданого лізингоодержувачу майна, 494155,20 грн. (з ПДВ) згідно з додатком № 2 до цього договору.

Відповідно до п. 2.2.1 договору винагорода, що підлягають сплаті одноразово у день укладення цього договору: винагорода за відкриття рахунку "Фінансовий лізинг (оренда)? у розмірі 50 грн.;

- винагорода за обслуговування операції фінансового лізингу у розмірі 0,50 (нуль цілих п`ятдесят сотих) % від суми, зазначеної в п. 2.1.1.2 цього договору, що становить суму 2470,78 (дві тисячі чотириста сімдесят) грн. 78 коп.

В п. 2.2.2 договору сторони погодили винагороду за користування майном у розмірі 11% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, в дату сплати винагороди, якою є 25-е число кожного поточного місяця.

Також позивач вказує, що у випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором, винагорода за користування майном складає розмір 22% річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна згідно з додатком № 2 до договору.

За ствердженнями позивача, 01.10.2021 р. між банком та відповідачем було складено акт прийому майна на відповідальне зберігання, передача банком та прийом лізингоодержувачем майна в лізинг здійснюється згідно акту прийому-передачі майна.

Крім того позивач додає, що 05.10.2021 року між банком та відповідачем було підписано акт прийому-передачі майна, відповідно до якого банк передав, а лізингоодержувач прийняв у лізинг майно.

Таким чином, як вказує позивач, він свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, передавши відповідне майно лізингоодержувачу за актом прийому-передачі. Разом з тим позивач зауважує, що укладення договору фінансового лізингу підтверджується копією договору фінансового лізингу № HEB0FLOHE0QOQ-1 від 27.09.2021 року та роздруківкою файлу перевірки накладення електронного підпису, передачею майна лізингоодержувачу на відповідальне зберігання підтверджується копією акту прийому майна на відповідальне зберігання, а передача майна лізингоодержувачу підтверджується копією акту прийому-передачі майна.

Пунктом 7.2.13 договору сторони погодили здійснювати лізингові платежі в розмірі та строки, що зазначені в додатку № 2, не зменшувати суму лізингових платежів, а також не затримувати виплату чергового лізингового платежу, якщо дані зміни не погоджені сторонами та не передбачені договорами про внесення змін до цього договору.

При цьому, як вказує позивач, відповідно до п. 6.1.7 договору банк має право достроково розірвати цей договір та вимагати погашення заборгованості згідно з умовами цього договору.

Поряд з цим позивач стверджує, що у відповідності до пункту 10.1.2 договору лізингу останній може бути розірвано за ініціативою банка в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення про це лізингоодержувача за 3 (три) робочі дні, зокрема, в наступному випадку: повної або часткової несплати лізингового платежу або страхової премії лізингоодержувачем згідно з умовами цього договору, якщо прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) календарних днів.

Наразі позивач зауважує, що в порушення умов договору лізингоодержувач не здійснював відшкодування вартості майна, у зв`язку з чим у останнього утворилась прострочена заборгованість зі сплати такого відшкодування, а також лізингоодержувач не сплачує винагороду за користування майном, у зв`язку з чим у нього утворилась прострочена заборгованість зі сплати такої винагороди. Як вказує позивач, останній лізинговий платіж лізингоодержувач здійснив 27.01.2022 р., після цього лізингові платежі відповідачем не вносилися, що підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_2 .

При цьому позивач вказує, що 24.01.2023 року за № L9OHEFLO0KY89 лізингоодержувачу було надіслано повідомлення про розірвання договору фінансового лізингу № HEB0FLOHE0QOQ-1 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1.

Надалі, як зазначає позивач, відповідно до п. 11.1 договору лізингу будь-яке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, який може час від часу повідомляти в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Будь-яке таке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, яка за необхідності може повідомлятися в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був відправлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені), або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони. Адреса, згадана для обміну повідомленнями, така: адреса банку: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, Україна, електронна пошта: help@pb.ua, адреса лізингоодержувача: АДРЕСА_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до пунктів 10.1, 10.1.1 договору лізингу цей договір підлягає розірванню за ініціативою банку в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення про це лізингоодержувача за 3 дні у випадку повної або часткової несплати лізингового платежу лізингоодержувачем, якщо прострочення сплати становить більше 60 (тридцяти) днів. У випадку розірвання договору лізингу, майно повинне бути повернуте протягом 3-х днів по акту прийому- передачі майна в тому стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу (п. 10.4 договору лізингу).

Пунктом 7.2.8 договору на лізингоодержувача покладено обов`язок повернути майно банку у випадках, передбачених п. 10.1 цього договору у стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, сплативши при цьому банку заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за цим договором, а також відшкодувавши заподіяні цим збитки, в строк не пізніше дати розірвання цього договору.

Як зазначає позивач, у термін до 17.03.2023 року лізингоодержувач зобов`язаний був повернути банку лізингове майно за актом приймання-передачі, однак транспортний засіб не було повернуто лізингодавцю.

За ствердженнями позивача, з 13.03.2023 року договір лізингу розірвано позивачем в односторонньому порядку, при цьому станом на час формування позову предмет лізингу лізингоодержувачем не повернуто, місце знаходження транспортного засобу позивачу не відоме, прострочену заборгованість за лізинговими платежами відповідач не сплатив, що й стало підставою для звернення Банку до суду із даним позовом.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.05.2024 р. вказану позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (вх. № 2019/24) залишено без руху.

20.05.2024 р. від представника позивача - Рокетської С.В. до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 20040/24).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2024 р. вказану позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1964/24, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому підготовче засідання призначено на 13.06.2024 р. о 10:30 год.

04.06.2024 р. від представника позивача - Рокетської С.В. до господарського суду через систему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про участь представника банку Рокетської С.В. у розгляді справи в режимі відеоконференції (вх. № 22453/24).

При цьому 05.06.2024 р. від представника позивача - Рокетської С.В. до господарського суду через систему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про участь представника банку Рокетської С.В. у розгляді справи в режимі відеоконференції в порядку 197 ГПК України (вх. № 22453/24).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.06.2024 р. у справі № 916/1964/24 задоволено клопотання Акціонерного товариства Комерційного Банку "ПриватБанк" про участь у підготовчому засіданні суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке призначене на 13 червня 2024 р. о 10:30, та в усіх наступних судових засіданнях.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.06.2024 р. у справі № 916/1964/24 відкладено підготовче засідання на 09.07.2024 р. з огляду на неявку відповідачів та неможливість з`ясування наявності заперечень у відповідачів проти позовних вимог з огляду на відсутність відзиву на позов.

02.07.2024 р. від представника АТ КБ "ПриватБанк" - Рокетської С.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання (вх. № 22179/24), в якому представник позивача просить суд відкласти слухання справи, оскільки представник АТ КБ "ПриватБанк" - Рокетська С.В. перебуває у відпустці.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.07.2024 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/1964/24 на тридцять днів; підготовче засідання відкладено на 06 серпня 2024 р. о 10:30 год.; витребувано у Міністерства соціальної політики України відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

12.07.2024 р. від Міністерства соціальної політики України на електронну адресу господарського суду надійшло повідомлення (вх. № 26834/24), в якому міністерство повідомило, що станом на 10 липня 2024 року інформація щодо запитуваної особи в ЄІБД ВПО відсутня.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.08.2024 р. відкладено підготовче засідання з огляду на неявку представників відповідачів та неможливість з`ясування наявності заперечень у відповідачів проти позовних вимог з огляду на відсутність відзиву на позов.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.04.2024 р. закрито підготовче провадження у справі № 916/1964/24 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 11.09.2024 р.

Відповідачі відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідачі в засідання суду не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач-1 повідомлявся судом шляхом направлення електронну адресу відповідача, яка значиться у договорі: "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Так, Фермерське господарство "Даша" відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідь № 574409 від 02.05.2024) знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, згідно з відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру (відповідь № 574429 від 02.05.2024) ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Поряд з цим, на виконання ухвали суду від 09.07.2024 Міністерство соціальної політики України 12.07.2024 р. повідомило, що станом на 10 липня 2024 року інформація щодо ОСОБА_1 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території відсутня.

Так, Голопристанський район, в тому числі селище Чорноморське, включений до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, датою початку тимчасової окупації є 24.02.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014 р. якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На виконання вимог Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" Фермерське господарство "Даша" та ОСОБА_1 були повідомлені про розгляд судом даної справи шляхом публікацій на офіційному веб-сайті суду п`ять разів відповідних оголошень.

Враховуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення відповідачів про розгляд судом даного спору.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

27.09.2021 року між Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" (банк/лізингодавець) та Фермерським господарством "Даша" (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № HEB0FLOHE0QOQ-1, відповідно до п. 1.1 якого банк зобов`язується набути у власність у ТОВ "Техноторг-Дон", місцезнаходження: 54000 Україна, Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект Героїв України, буд. 113/1, код ЄДРПОУ 31764816 (далі - продавець) предмет(ти) лізингу (далі - майно) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій (далі - "додаток № 1"), та передати його в користування лізингоодержувачу на строк, що зазначений в цьому договорі, а лізингоодержувач зобов`язується сплатити банку лізингові платежі в розмірі та порядку, визначеними цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору від 27.09.2021 р. строк лізингу - 36 місяців, що обчислюється з дати підписання сторонами акту прийому-передачі майна, та який не може бути меншим одного року з моменту передачі майна лізингоодержувачу.

Пунктом 2.1 договору від 27.09.2021 р. передбачено, що загальна вартість майна за цим договором становить 686326,67 грн., ПДВ 137265,33 грн., усього до сплати 823592,00 грн.

В п. 2.1.1 договору від 27.09.2021 р. сторони погодили, що вартість майна складається з:

- авансового платежу лізингоодержувача в рахунок викупу майна, що становить 329436,80 грн. (з ПДВ) та підлягає сплаті протягом 1 робочих днів з моменту підписання цього договору;

- загальної суми лізингових платежів у частині, що йде на викуп переданого лізингоодержувачу майна, 494155,20 грн. (з ПДВ), згідно з додатком № 2 до цього договору.

Згідно з п. 2.2 договору від 27.09.2021 р. розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються цим договором та додатком № 2 до нього, та включають: винагороди, що підлягають сплаті одноразово у день укладення цього договору: винагорода за відкриття рахунку "Фінансовий лізинг (оренда)" у розмірі 50 (п`ятдесят) гривень 00 копійок; винагорода за обслуговування операції фінансового лізингу у розмірі 0,50 (нуль цілих п`ятдесят сотих) % від суми, зазначеної в п. 2.1.1.2 цього договору, що становить суму 2470,78 (дві тисячі чотириста сімдесят) гривень 78 копійок (п. 2.2.1 договору) та винагороду за користування майном у розмірі 11 (одинадцять) % річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, в дату сплати винагороди, якою є 25-е число кожного поточного місяця (п. 2.2.2 договору).

Положеннями п. 2.2.3 договору від 27.09.2021 р. передбачено, що у випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором, винагорода за користування майном складає розмір 22 (двадцять два) % річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна, згідно з додатком № 2 до договору.

Майно повинне бути передане лізингоодержувачу згідно з актом прийому-передачі майна протягом 5 (п`ять) календарних днів після сплати авансового платежу відповідно до умов цього договору, але не раніше дати підписання акту приймання-передачі майна. Допускається поставка майна узгодженими сторонами партіями. Строк передачі майна може змінюватись в залежності від дотриманням продавцем строку постачання майна за договором купівлі-продажу, укладеного між банком та продавцем, про що банк попередньо повідомляє лізингоодержувача. У такому випадку вважатиметься, що сторони підписанням відповідного акту приймання-передачі погодили новий строк поставки майна, що відповідає даті складання акту приймання-передачі майна, якщо інше не буде встановлено домовленістю сторін (п. 3.3 договору від 27.09.2021 р.).

Відповідно до п. 4.1 договору від 27.09.2021 р. протягом усього строку цього договору майно є власністю банка. Майно переходить у власність лізингоодержувача після сплати банку всієї суми лізингових та інших платежів за цим договором, але не раніше одного року з моменту передачі майна лізингоодержувачу.

Згідно з п. 6.1.3 договору від 27.09.2021 р. банк має право вимагати повернення майна у випадках, передбачених п. 10.1 та п. 10.2 цього договору.

В п. 6.1.7 договору від 27.09.2021 р. передбачено, що банк має право достроково розірвати цей договір та вимагати погашення заборгованості згідно з умовами цього договору.

Пунктом 7.2.1 договору від 27.09.2021 р. передбачено, що лізингоодержувач зобов`язується в день передачі майна прийняти його та підписати акт прийому-передачі майна, а також підписати додаток № 2.

Лізингоодержувач зобов`язується повернути майно банку у випадках, передбачених п. 10.1 та п. 10.2 цього договору, у стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, сплативши при цьому банку заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за цим договором, а також відшкодувавши заподіяні цим збитки, в строк не пізніше дати розірвання цього договору (п. 7.2.8 договору від 27.09.2021 р.).

Положеннями п. 7.2.13 договору від 27.09.2021 р. передбачено, що лізингоодержувач зобов`язується здійснювати лізингові платежі в розмірі та строки, що зазначені в додатку № 2, не зменшувати суму лізингових платежів, а також не затримувати виплату чергового лізингового платежу, якщо дані зміни не погоджені сторонами та не передбачені договорами про внесення змін до цього договору.

За умовами п. 8.1 договору від 27.09.2021 р. сторони несуть відповідальність за виконання або неналежне виконання цього договору відповідно до чинного законодавства України, якщо інше не встановлено цим договором або домовленістю сторін.

Згідно з п. 8.2 договору від 27.09.2021 р. у випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором, лізингоодержувач сплачує банку пеню в розмірі 0,2 (нуль цілих двох десятих) % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів на рік, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

У випадку невиконання лізингоодержувачем зобов`язань по поверненню майна банку у випадках та в строки, передбачені цим договором, лізингоодержувач сплачує банку штраф у розмірі 5 (п`яти) % від залишку несплаченої вартості майна згідно з додатком № 2 до цього договору. Сплата штрафу не звільняє лізингоодержувача від повернення майна банку (п. 8.3 договору від 27.09.2021 р.).

Відповідно до п. 10.1 договору від 27.09.2021 р. останній може бути достроково розірваний: за ініціативою банка в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення про це лізингоодержувача за 3 (три) робочі дні, зокрема, в наступних випадках (п. 10.1.2 договору): невиконання лізингоодержувачем будь-якого зобов`язання, передбаченого п.п. 7.2.2 - 7.2.7, п.п. 7.2.9 - 7.2.10 цього договору, повної або часткової несплати лізингового платежу або страхової премії лізингоодержувачем згідно з умовами цього договору, якщо прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) календарних днів.

В п. 11.1 договору від 27.09.2021 р. погоджено, що останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами всіх зобов`язань за ним. Будь-які повідомлення, запити та кореспонденція за цим договором або у зв`язку з ним повинні бути в письмовій формі, можуть передаватися по електронній пошті, за умови, що оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися визнаної в Україні кур`єрською службою або вручатися особисто. Будь-яке таке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, яка за необхідності може повідомлятися в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був відправлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені), або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони. Адреса, згадана для обміну повідомленнями, така: адреса Банку: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, Україна, електронна пошта: help@pb.ua; адреса лізингоодержувача: АДРЕСА_1, електронна пошта: "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Згідно з п. 11.3 договору від 27.09.2021 р. додаток № 1 (Специфікація майна), додаток № 2 (Графік лізингових платежів), додаток № 3 (Тарифи за оформлення документів), додаток № 4 (Акт прийому-передачі Майна), додаток № 5 (Акт прийому майна на відповідальне зберігання) є невід`ємними частинами цього договору.

Положеннями п. 11.5 договору від 27.09.2021 р. визначено, що цей договір підписано із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Згідно з п. 11.7 договору від 27.09.2021 р. всі зміни та доповнення до цього договору оформляються договором про внесення змін, що є невід`ємною частиною цього договору.

Так, вказаний договір фінансового лізингу № HEB0FLOHE0QOQ-1 від 27.09.2021 було підписано із використанням електронними цифровими підписами в порядку, що підтверджується протоколом перевірки підписів від 28.09.2021 року.

Специфікацією майна, яка є Додатком № 1 до договору фінансового лізингу від 27.09.2021, визначена характеристика предмета лізингу, а саме: трактор LOVOL, модель 1054АС, виробництво - імпортне, серійний номер - TD00104MZ, рік виробництва - 2021; вартість майна згідно специфікації складає 823592,00 грн.

Додатком № 2 до договору фінансового лізингу № HEB0FLOHE0QOQ-1 від 27.09.2021 року сторонами погоджено Графік погашення лізингових платежів, згідно з яким, починаючись з 25.12.2021 р. ФГ "Даша", зокрема, погодило зобов`язання внесення до 24.08.2024 р. по 54906,13 грн. в рахунок викупу майна (загальний розмір 494155,20 грн.).

У додатку № 3 до договору фінансового лізингу № HEB0FLOHE0QOQ-1 від 27.09.2021 року викладено тарифи за оформлення документів.

Також із матеріалів справи вбачається, що 01.10.2021 року між Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" та Фермерським господарством "Даша" було підписано акт приймання майна на відповідальне зберігання (додаток № 5 до договору), відповідно до якого банк на виконання договору № HEB0FLOHE0QOQ-1 від 27.09.2021 р. передав відповідачу трактор LOVOL, моделі 1054АС, виробництво - імпортне, серійний номер - TD00104MZ, рік виробництва - 2021. Вартість майна згідно специфікації складає 823592,00 грн.

Крім того, 05.10.2021 року між Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" та Фермерським господарством "Даша" було підписано акт приймання-передачі майна за договором № HEB0FLOHE0QOQ-1 від 27.09.2021 р. у лізинг, згідно з яким банк передав, а лізингоодержувач прийняв у лізинг майно: трактор LOVOL, моделі 1054АС, виробництво - імпортне, серійний номер - TD00104MZ, рік виробництва - 2021; вартість з ПДВ - 823592,00 грн.

Акти приймання майна на відповідальне зберігання від 01.10.2021 та приймання-передачі майна від 05.10.2021 також були підписані сторонами кваліфікованими електронним підписами.

Позивач вказує, що в порушення умов договору лізингоодержувач не здійснював відшкодування вартості майна, у зв`язку з чим у останнього утворилась прострочена заборгованість зі сплати такою відшкодування, а також лізингоодержувач не сплачує винагороду за користування майном, у зв`язку з чим у нього утворилась прострочена заборгованість зі сплати такої винагороди. За ствердженнями позивача, останній лізинговий платіж лізингоодержувач здійснив 27.01.2022, після чого лізингові платежів відповідачем не вносилися.

АТ КБ "Приват Банк? звернулось до відповідача - Фермерського господарства "Даша" з листом від 24.01.2024 № L9ОНЕFLО0KY89, в якому повідомило про розірвання договору лізингу з 13.03.2023 у зв`язку з простроченням лізингоодержувачем платежів більше, ніж на 60 днів. Лист підписано кваліфікованим електронним підписом.

Зазначений лист направлено на вищезазначену електронну пошту відповідача. Відповіді на зазначений лист позивачем не отримано, предмет лізингу не повернуто.

Невиконання відповідачем умов договору фінансового лізингу № HEB0FLOHE0QOQ-1 від 27.09.2021 в частині сплати лізингових платежів та винагороди відповідно до Графіку, у зв`язку з чим позивачем розірваного договір в односторонньому порядку, а також невиконання вимоги щодо повернення майна стало підставою для звернення позивача до суду.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам господарський суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 та статтею 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання (стаття 610 ЦК України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої та третьої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Як встановлено судом, правовідносини сторін у цій справі виникли з договору фінансового лізингу.

Частиною першою статті 292 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

За приписами частин другої та третьої статі 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 глави 58 ЦК України та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Аналогічне визначення договору лізингу міститься у статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг". За статтею 4 цього Закону лізингоодержувач - фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця.

За частинами другою, третьою статті 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" обов`язками лізингодавця є: у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору; попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров`я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання предмета лізингу; відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором; прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу. Лізингодавець може мати інші права та обов`язки відповідно до умов договору лізингу, цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів (частина друга статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Пунктами 3, 7 частини другої статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу, лізингоодержувач зобов`язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

З моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 13 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

У справі, що розглядається, лізингоодержувач не виконував зобов`язань з оплати лізингових платежів належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за договором, у зв`язку із чим позивач скористався своїм правом на відмову від договору та просив погасити заборгованість за договором і повернути предмет лізингу відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, лізингодавець не може вимагати і повернення об`єкта лізингу, і відшкодування вартості об`єкта лізингу (у межах здійснення лізингових платежів) водночас, тому для вирішення питання щодо стягнення заборгованості слід аналізувати умови договору та структуру лізингових платежів.

У справі № 904/5726/19 суди дослідили, що до моменту розірвання договору лізингодавець виставляв до оплати рахунки-фактури до складу яких входило відшкодування частини вартості об`єкта лізингу, проценти та комісії.

З урахуванням статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" суд касаційної інстанції у наведеній постанові зазначив, що враховуючи структуру та зміст лізингових платежів, ці платежі не є рівнозначними платі за користування, на відміну від орендної плати, позаяк містять в собі таку складову, як відшкодування частини вартості предмета лізингу, і з моменту розірвання договору лізингу зобов`язання лізингодавця щодо передачі об`єкта лізингу у власність лізингоодержувача є припиненим, відповідно в лізингоодержувача припинилось зобов`язання щодо відшкодування вартості цього об`єкта.

Враховуючи встановлену у справі № 904/5726/19 структуру лізингових платежів, а також положення пункту 12 загальних умовах контракту, відповідно до якого у випадку розірвання договору за ініціативою лізингодавця лізинговий платіж буде вважатись платою за користування об`єктом лізингу (пункт 6.18 загальних умов), що за висновком суду касаційної інстанції з урахуванням частини першої статті 627, статті 629 ЦК України узгоджується з правовим регулюванням договору оренди (найму), Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками судів в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачки заборгованості по сплаті за користування об`єктом лізингу (до складу якої входило відшкодування частини вартості об`єкта лізингу) до припинення дії договору.

Як слідує з матеріалів даної господарської справи № 916/1964/24 свої зобов`язання зі здійснення лізингових платежів відповідач припинив виконувати з лютого 2022 року.

Договір фінансового лізингу № HEB0FLOHE0QOQ-1 від 27.09.2021 розірвано з 13.03.2023.

Позивачем заявлено, зокрема, вимогу про стягнення заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 375071,16 грн. - несплаченого відшкодування частини вартості предмету лізингу за фактичний строк користування.

Розділом 7 договору визначені права та обов`язки лізингоодержувача, зокрема, лізингоодержувач зобов`язаний: повернути майно банку у випадках передбачених договором, у стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, сплативши при цьому банку заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за цим договором, а також відшкодувавши заподіяні цим збитки, в строк не пізніше дати розірвання цього договору (п.п. 7.2.8 договору).

Наразі господарським судом встановлено, що сума 375071,16 грн. є заборгованістю з відшкодування вартості предмету лізингу з моменту припинення здійснення платежів до моменту розірвання договору, яка входить до складу (структури) лізингових платежів.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення заборгованості за лізинговими платежами в частині несплаченого відшкодування частини вартості предмету лізингу в розмірі 375071,16 грн. на підставі п. 7.2.8 договору є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення 1277,78 грн. заборгованості за винагородою за користування предметом лізингу, господарський суд зазначає наступне.

Частиною 7 ст. 17 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингодавець має право стягнути з лізингоодержувача заборгованість із сплати лізингових платежів на дату розірвання договору.

Згідно з п. 2.2 договору від 27.09.2021 р. розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються цим договором та додатком № 2 до нього, та включають: винагороди, що підлягають сплаті одноразово у день укладення цього договору: винагорода за відкриття рахунку "Фінансовий лізинг (оренда)" у розмірі 50 (п`ятдесят) гривень 00 копійок; винагорода за обслуговування операції фінансового лізингу у розмірі 0,50 (нуль цілих п`ятдесят сотих) % від суми, зазначеної в п. 2.1.1.2 цього договору, що становить суму 2470,78 (дві тисячі чотириста сімдесят) гривень 78 копійок (п. 2.2.1 договору) та винагороду за користування майном у розмірі 11 (одинадцять) % річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, в дату сплати винагороди, якою є 25-е число кожного поточного місяця (п. 2.2.2 договору).

При цьому судом встановлено, що сума 1277,78 грн. є заборгованістю за винагородою за користування предметом лізингу, з огляду на що вимога позивача про стягнення заборгованості за винагородою за користування предметом лізингу в розмірі 1277,78 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом з тим позивачем заявлено вимоги про солідарне стягнення заборгованості з обох відповідачів.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, 27.09.2021 року між АТ КБ "Приват Банк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) був укладений договір поруки № PORHEB0FLOHE0QOQ-1.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки від 27.09.2021 р. предметом цього договору є надання поруки поручителем перед банком за виконання Фермерським господарством "Даша", далі - "лізингоодержувач?, зобов`язань за договором фінансового лізингу № HEB0FLOHE0QOQ-1 від 27.09.2021 року (далі - "договір фінансового лізингу?), по сплаті:

- вартості майна за договором фінансового лізингу, що становить 823592,00 грн. на взяття у лізинг майна згідно додатку № 1, що є невід`ємною частиною договору фінансового лізингу, в тому числі авансового платежу лізингоодержувача, що становить 329436,80 грн.; у строки, зазначені договором фінансового лізингу;

- зі сплатою винагороди за користування майном у розмірі 11 (одинадцять) % річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, на дату сплати чергового лізингового платежу згідно додатку № 2, що є невід`ємною частиною договору фінансового лізингу; а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у договорі фінансового лізингу. Якщо під час виконання договору фінансового лізингу зобов`язання лізингоодержувача, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за договором фінансового лізингу в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Згідно з п. 1.2 договору поруки від 27.09.2021 р. поручитель відповідає перед банком за виконання зобов`язань за договором фінансового лізингу в тому ж розмірі, що і лізингоодержувач, включаючи сплату лізингових платежів у частині, що йде на викуп вартості переданого в лізинг майна, винагороди за отримане в лізинг майно, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед банком всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. У випадку смерті або банкрутства лізингоодержувача за договором фінансового лізингу та/або заміни лізингоодержувача внаслідок правонаступництва та/або переведення боргу на будь-яку інші особу (нового лізингоодержувача), поручитель приймає на себе зобов`язання та згодний відповідати за виконання договору фінансового лізингу за лізингоодержувача, а також за будь-якого іншого лізингоодержувача (нового лізингоодержувача) при настанні вказаних в даному пункті обставин, в зв`язку з чим, поручитель надає поруку перед банком за виконання новим лізингоодержувачем зобов`язань за договором фінансового лізингу у розмірі і порядку, визначеному умовами договору фінансового лізингу. При цьому, будь-які додаткові узгодження з поручителем не потрібні.

Пунктом 1.5 договору поруки від 27.09.2021 р. сторони передбачили, що у випадку невиконання лізингоодержувачем зобов`язань за договором фінансового лізингу, лізингоодержувач та поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники.

Згідно п. 2.1.2 договору поруки від 27.09.2021 р. у випадку невиконання лізингоодержувачем якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, Банк має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення Банком вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Банка звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Банком як солідарний лізингоодержувач у випадку невиконання лізингоодержувачем зобов`язань за договором фінансового лізингу незалежно від факту направлення чи ненаправлення Банком поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

В п. 4.1. договору поруки від 27.09.2021 р. сторони погодили, що порука за цим договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладання цього договору. У випадку виконання лізингоодержувачем та/або поручителем всіх зобов`язань за договором фінансового лізингу, цей договір припиняє свою дію.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

В ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, якою визначені загальні умови забезпечення виконання зобов`язання, передбачено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Так, в силу приписів ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Враховуючи вищенаведене та виходячи зі змісту ст.ст. 554, 559 ЦК України, суд вважає, що порука, встановлена договором поруки № PORHEB0FLOHE0QOQ-1 від 27.09.2021 р. як вид забезпечення виконання зобов`язань за вищезазначеним договором фінансового лізингу № HEB0FLOHE0QOQ-1 від 27.09.2021р., не є припиненою, оскільки позивач пред`явив вимогу до поручителя.

Таким чином, господарський суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно суми заборгованості за договором фінансового лізингу № HEB0FLOHE0QOQ-1 від 27.09.2021 року по лізинговим платежам у розмірі 375071,16 грн. - несплаченого відшкодування частини вартості предмету лізингу за фактичний строк користування та по винагороді за користування предметом лізингу в розмірі 1277,78 грн., що було встановлено судом.

Щодо вимоги про витребування у відповідача - Фермерського господарства "Даша" об`єкту лізину, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про фінансовий лізинг" з моменту передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу ризик випадкового знищення, втрати або випадкового пошкодження об`єкта фінансового лізингу переходить до лізингоодержувача.

Пунктом 3.4 договору фінансового лізингу № HEB0FLOHE0QOQ-1 від 27.09.2021 визначено, що з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі до лізингоодержувача переходять всі ризики, пов`язані з користуванням та володінням майном, у т.ч. ризик випадкового знищення або пошкодження, а також невідповідності майна цілям його використання.

Тобто, згідно за умовами договору фінансового лізингу з моменту передачі предмету лізингу до лізингоодержувача перейшли всі ризики, пов`язані з володінням і користуванням транспортним засобом, включно із ризиками незаконного заволодіння.

У випадку розірвання договору лізингу, майно повинне бути повернуте протягом 3-х днів по акту прийому-передачі майна в тому стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу (п. 10.4 договору лізингу).

Крім того, відповідно до умов п. 7.2 договору лізингу у випадку дострокового розірвання договору, лізингоодержувач зобов`язується, зокрема, повернути майно банку у випадках, передбачених договором, у стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, сплативши при цьому банку заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за цим договором, а також відшкодувавши заподіяні цим збитки, в строк не пізніше дати розірвання цього договору.

При цьому згідно з п. 6.1.3 договору лізингу банк має право вимагати повернення майна у випадках, передбачених п. 10.1, 10.2 цього договору.

За змістом ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Господарський суд зауважує, що саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Таким чином, лише власник має право визначати юридичну долю свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб`єктів. Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у пункті 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 р. у справі № 910/12224/17.

Судом встановлено, що договір фінансового лізингу № HEB0FLOHE0QOQ-1 від 27.09.2021 розірвано з 13.03.2023 та позивачем заявлено вимогу відповідача про повернення предмету лізингу, проте відповідачем вказану вимогу не виконано та предмет лізингу не повернуто, у зв`язку з чим спірний предмет є таким, що перебуває у відповідача безпідставно.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що вимога позивача про витребування транспортного засобу є правомірною та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідіність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Фермерського господарства "Даша" та ОСОБА_1 про витребування майна та солідарне стягнення заборгованості у розмірі 376348,94 грн. обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що рішення суду відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідачів, а саме в частині витребування у Фермерського господарства "Даша" на користь позивача транспортного засобу у розмірі 9883,10 грн. (із застосуванням коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір") та в частині солідарного стягнення заборгованості у розмірі 50% - 2258,09 грн. (із застосуванням коефіцієнту 0,8) на Фермерське господарство "Даша" (разом 12141,19 грн.), та в іншій частині щодо солідарного стягнення заборгованості - 2258,09 грн. (із застосуванням коефіцієнту 0,8) на ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до Фермерського господарства "Даша" та ОСОБА_1 про витребування майна та солідарне стягнення заборгованості у розмірі 376348,94 грн. задовольнити.

2. Витребувати у Фермерського господарства "Даша" (75641, Україна, Херсонська область, Голопристанський район, селище Чорноморське, вул. 8-го Березня, буд. 15; код ЄДРПОУ 19228740) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) транспортний засіб марка - Трактор LOVOL, модель - 1054AC, виробництво - Імпортне; серійний номер - НОМЕР_1 , рік виробництва - 2021.

3. СТЯГНУТИ солідарно з Фермерського господарства "Даша" (75641, Херсонська область, Голопристанський район, селище Чорноморське, вул. 8-го Березня, буд. 15; код ЄДРПОУ 19228740) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідент.код НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за лізинговими платежами в розмірі 375071/триста сімдесят п`ять тисяч сімдесят одна/грн. 16 коп. несплачене відшкодування частини вартості предмету лізингу; заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу в сумі 1277/одна тисяча двісті сімдесят сім/грн. 78 коп.

4. СТЯГНУТИ з Фермерського господарства "Даша" (75641, Херсонська область, Голопристанський район, селище Чорноморське, вул. 8-го Березня, буд. 15; код ЄДРПОУ 19228740) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д; код ЄДРПОУ 14360570) витрати зі сплати судового збору у розмірі 7199/сім тисяч сто дев`яносто дев`ять/грн. 64 коп.

5. СТЯГНУТИ з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідент.код НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д; код ЄДРПОУ 14360570) витрати зі сплати судового збору у розмірі 7199/сім тисяч сто дев`яносто дев`ять/грн. 64 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 23 вересня 2024 р.

Суддя В.С. Петров