Ухвала

від 23.09.2024 по справі 916/4074/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"23" вересня 2024 р.м. Одеса № 916/4074/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., розглянувши позовну заяву за вх.суду № 4169/24 від 17.09.2024р. за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВСЬКИЙ БЕТОН» (09113, Київська область, м.Біла Церква, вул. Січневого прориву,39, код ЄДРПОУ 34814969) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Каттінг Білдінг» (65039, м. Одеса, пров. Середньофонтанський, 3, код ЄДРПОУ 43025966) про стягнення 311 543, 96 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівський бетон» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Каттінг Білдінг» про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору поставки бетону №11/01-01 від 11.01.2020 року.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 р. (зі змінами і доповненнями). В силу приписів ч. 1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Також згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у 2024 році 3 028 грн.

Отже, з врахуванням ч.ч.1, 2 ст.4 Закону України „Про судовий збір, ст.7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік та з огляду на заявлення позивачем однієї позовної вимоги майнового характеру у розмірі 311 543,96 грн., сума оплаченого судового збору має становити 4673,16 грн.

До позовної заяви в якості доказів сплати судового збору додано платіжну інструкцію №334 від 23.04.2024 року про оплату 4384,36 грн. та платіжну інструкцію № 719 від 29.08.2024 року про оплату 288,80 грн.

Між тим, судовий збір, сплачений за платіжною інструкцією № 334 від 23.04.2024 року та № 719 від 29.08.2024 року був зарахований на рахунок №UA938999980313141206083015758, відкритий в Головному управлінні державної казначейської служби України в Одеській області, однак вказана квитанція вже обліковується в матеріалах позовного провадження №916/2356/24.

Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої позовної заяви вже розглядалося Верховним Судом.

У постанові від 13.02.2019 у справі № 1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону).

Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час ухвалення оскаржуваних у цій справі судових рішень стаття 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Тому, позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду.

Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду.

Таким чином, у цьому випадку позивач також має право повернути сплачений ним у справі № 916/2356/24 судовий збір відповідно до платіжної інструкції № 334 від 23.04.2024 року про оплату 4384,36 грн. та платіжної інструкцію № 719 від 29.08.2024 року про оплату 288,80 грн.

Однак такі платіжні інструкції не можуть бути враховані як належні докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у цій справі (№ 916/4074/24), так як судовий збір за ними сплачений та зарахований при поданні іншого позову.

Отже, доказів сплати позивачем судового збору у встановленому порядку та розмірі до позовної заяви не додано.

Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівський бетон» не виконано вимоги статті 162 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський бетон» (вх. № 4169/24 від 17.09.2024) залишити без руху.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівський бетон» усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в десятиденний термін з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівський бетон», що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та не підлягає оскарженню.

Суддя Т.Г. Пінтеліна