Ухвала

від 23.09.2024 по справі 916/4163/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4163/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А., розглянувши заяву Фермерського господарства «ШМЕЛЬ» (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 32, код ЄДРПОУ 19228326) про забезпечення позову до подачі позовної заяви від 19.09.2024 (вх. № 4-83/24 від 20.09.2024), особи, які можуть отримати статус учасника справи Товариство з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 34, код ЄДРПОУ 42398934)

в с т а н о в и в:

Фермерське господарство «ШМЕЛЬ» подало до Господарського суду Одеської області заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви від 19.09.2024 (вх. № 4-83/24 від 20.09.2024), в якій просило суд накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" (код ЄДРПОУ 42398934) в межах суми стягнення 6 461 303,90 грн. (шість мільйонів чотириста шістдесят одна тисяча триста три гривні 90 копійок), які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських та інших фінансово-кредитних установах.

В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначає, що він як продавець належним чином виконав зобов`язання за договором, здійснивши з 23.07.2024 по 15.08.2024 поставку товару (сільгосппродукції) загальною вартістю 11 461 303,40 грн. (одинадцять мільйонів чотириста шістдесят одна тисяча триста три гривні 90 копійок), що підтверджується достатніми, належними і допустимими доказами (специфікаціями, видатковими накладними, підписаними сторонами, а також податковими накладними, які належно зареєстровані у ЄРПН), Відповідач здійснив тільки часткову оплату товару у розмірі всього 4 999 999,50 грн. (чотири мільйони дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 50 копійок), додаються копії платіжних документів, показники яких збігаються з даними банківської довідки.

Відповідно до умов платежу, які містяться у двох специфікаціях від 23.07.2024, ТОВ «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» повинно було здійснити 100 % повну попередню оплату товару, що поставляється ФГ «ШМЕЛЬ».

Заявник зазначає, що решта оплати у розмірі 6 461 303,90 грн. (шість мільйонів чотириста шістдесят одна тисяча триста три гривні 90 копійок) станом на 19.09.2024 Відповідачем так і не була здійснена, що підтверджується довідкою АТ "Сенс Банк" № 42932-33.6/2024 від 19.09.2024. При цьому Відповідач прийняв товар, не заявив жодних претензій щодо його якості чи кількості.

ФГ «ШМЕЛЬ» надіслало ТОВ «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» акт звірки взаємних розрахунків за період 01.07.2024 - 29.08.2024 за договором № Ш07/24-6 від 23.07.2024, в якому станом на 29.08.2024 останнім визнано заборгованість перед фермерським господарством.

Заявник зазначає, що ТОВ «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» підписало акт звірки шляхом накладення електронного цифрового підпису, що підтверджує обізнаність його із фактом наявності в нього заборгованості.

Відтак із моменту отримання ТОВ «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» останньої партії товару 18 серпня 2024 року жодним чином не виявило бажання виконати своє зобов`язання за договором. Це, на думку фермерського господарства, свідчить про те, що є цілком обґрунтовані підстави вважати, що товариство і надалі продовжить свою протиправну поведінку і буде ухилятися від виконання свого обов`язку з оплати отриманого товару.

З огляду на зазначене заявник вважає, що у випадку невжиття заходів забезпечення у вигляді накладення арешту на грошові кошти на рахунках Відповідача у межах суми стягнення, Відповідач може ухилитися від виконання зобов`язання, зняти грошові кошти з рахунків, перерахувати їх на інші рахунки, витратити грошові кошти, або ж ці кошти можуть бути спрямовані на оплату інших заборгованостей, що унеможливить або значно ускладнить у подальшому виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, доказів, поданих в її обґрунтування, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви позивача про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із пунктами 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що таким заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Відповідно до частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Згідно із частиною першою статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 № 3477-IV при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 вказаної Конвенції передбачено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України (п. 77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України (п. 43, Заява № 60750/00) наголосив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97 р., Reports of Judgments and Decisions 1997-II, с. 510, п. 40).

Суд на підставі частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки щодо застосування норм права викладені у пунктах 29, 30, 31, 32, 33 постанови Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 904/1934/23, згідно із якими, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.13 ГПК).

Верховний Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.

За таких обставин, у разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22.

Суд вважає що вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти боржника в межах позовних вимог є адекватним, тобто, співмірними відповідно вимогам, на забезпечення яких вони вживаються та прямо стосується майбутнього предмету спору щодо стягнення грошових коштів у розмірі 6 461 303,90 грн.

Згідно із частиною шостою статті 140 Господарського процесуального кодексу України Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Частинами першою та четвертою статті 141 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, вказана особа не позбавлена права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду в порядку та протягом строків, встановлених статтею 141 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини сьомої статті 145 Господарського процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись статтями 136-138, 140, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Фермерського господарства «ШМЕЛЬ» про забезпечення позову до подачі позовної заяви від 19.09.2024 (вх. № 4-83/24 від 20.09.2024) - задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 34, код ЄДРПОУ 42398934) в межах суми стягнення 6 461 303,90 грн. (шість мільйонів чотириста шістдесят одна тисяча триста три гривні 90 копійок), які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських та інших фінансово-кредитних установах.

Стягувачем за цією ухвалою є: Фермерське господарство «ШМЕЛЬ» (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 32, код ЄДРПОУ 19228326)

Боржником за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 34, код ЄДРПОУ 42398934)

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала набрала законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її постановлення.

Суддя Шаратов Юрій Анатолійович