Рішення

від 17.09.2024 по справі 922/2024/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2024м. ХарківСправа № 922/2024/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІОН ХХІ", м. Харків про стягнення 2548152,61 грн. за участю представників сторін:

позивача - Штирхун І.В., дов. від 18.01.2024 року

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІОН ХХІ", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди нерухомого майна № БМЕС-01/35ВУМ від 31 березня 2020 року у розмірі 2548152,61 грн за період оренди лютий 2022 року - липень 2023 року включно, у тому числі: основного боргу 2153376,23 грн; пені - 100 980,27 грн; штрафу 64 601,29 грн; інфляційних збитків 168925,38 грн; 3 % річних від суми заборгованості - 60 269,44 грн. Також просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні на 15 липня 2024 року о 14 годин.

25 червня 2024 року через систему "Електронний суд", Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" подано заяву (вхідний № 16484) про повернення надмірно сплаченого судового збору, яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 липня 2024 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 16 вересня 2024 року та підготовче засідання відкладено на 20 серпня 2024 року о 14:40 годин.

22 липня 2024 троку через систему "Електронний суд", Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" подано клопотання (вхідний № 18451) про об`єднання в одне провадження справи № 922/2024/24 зі справою 922/2358/24.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 липня 2024 року у задоволенні клопотання (вхідний № 18451 від 22 липня 2024 року) Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про об`єднання в одне провадження справи № 922/2024/24 зі справою 922/2358/24 відмовлено.

Протокольною ухвалою суду від 20 серпня 2024 року, на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справи до судового розгляду по суті на 09 вересня 2024 року о 14 годин.

Протокольною ухвалою суду від 09 вересня 2024 року на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву у судовому засіданні до 17 вересня 2024 року о 14 годин.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву суду не надав, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронних листів.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

31 березня 2020 року між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно - монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (позивачем, орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗІОН ХХІ" (відповідачем, орендарем) був укладений договір оренди нерухомого майна № БМЕС-01/35 ВУМ відповідно до пункту 1.1. якого орендарю за Актом приймання-передачі майна передано в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 1168 кв.м., а саме: частину нежитлового приміщення будівлі пакгаузу 1-6, 7-8, літ. М/1-1 складські та підсобні приміщення №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 що розташоване в м. Харкові та знаходиться за адресою: вул. Плеханівська № 114, М/1-1, загальною площею 2793,20 кв. м. (майно).

Відповідно до пункту 11.1 договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженим представниками сторін і скріплення їх підписів відбитками печаток сторін (за наявності) і діє до 26 березня 2023 року, та у будь-якому разі до повного виконання сторонам своїх зобов`язань.

Пунктом 3.9. договору передбачено, що у разі припинення (розірвання) цього договору орендар сплачує орендну плату до дати фактичного повернення майна за Актом приймання-передачі майна від орендаря до орендодавця включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє орендаря від обов`язку виконання перед орендодавцем всіх грошових зобов`язань за цим договором, враховуючи і відповідальність за порушення умов договору.

Згідно пункту 2.5. договору майно вважається повернутим орендодавцю з дати підписання уповноваженими представниками сторін Акту приймання-передачі майна від орендаря до орендодавця та скріплення печатками (у разі наявності).

Відповідно до пунктів 3.5. - 3.6. договору нарахування орендної плати здійснюється за весь час фактичного користування майном.

На підставі викладеного, позивач має правові підстави здійснювати нарахування за оренду майна за весь час, коли воно перебуває у орендаря.

Факт передачі майна орендарю у користування підтверджується Актом приймання- передачі майна від 03 квітня 2020 року.

Згідно цього Акту, на виконання умов договору № БМЕС-01/35-ВУМ від 31 березня 2020 року позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 1168 кв.м., а саме: частину нежитлового приміщення будівлі пакгаузу 1-6, 7-8, літ М/1-1 складські та підсобні приміщення №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 що розташоване в м. Харкові та знаходиться за адресою: вул. Плеханівська № 114, М/1-1, загальною площею 2793,20 кв. м.

Відповідно до пунктів 3.1.-3.2. договору розмір орендної плати визначається за результатами електронних торгів (аукціону), який відбувся 06 березня 2020 року і становить за перший базовий місяць березень 2020 року користування за 1 кв. м. майна 61,64 грн., крім того ПДВ - 12,33 грн., а всього разом з ПДВ 73,97 грн.

Загальний розмір орендної плати за перший базовий місяць березень 2020 року користування майном становить 72036,00 грн., крім того ПДВ 14407,20 грн, а всього разом з ПДВ 86443,20 грн. (орендна плата).

У разі підписання сторонами Акту приймання-передачі майна від орендодавця до перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць, визначений у пункті 3.1. договору, на індекс інфляції за місяць, що передують місяцю підписання та за місяць підписання сторонами Акта приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції ж наступний місяць.

Сторони погодили, що для розрахунків приймається індекс інфляції розрахований Державною службою статистики України, та опублікований на офіційному ресурсі http://index.minfin.com.ua/economy/index/inflation/.

Згідно пунктів 3.3.-3.4. договору орендна плата нараховується починаючи з дати передачі майна за Актом приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря та сплачується орендарем щомісяця, шляхом перерахування у безготівковій формі на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа поточного місяця, за попередній місяць, за який здійснюється розрахунок. Невиставлення рахунку орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за договором. Орендна плата не включає вартість комунальних послуг (послуг з електропостачання, теплопостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення), експлуатаційних та інших витрат, що безпосередньо пов`язані з майном. Відшкодовування вартості комунальних послуг (послуг з електропостачання, теплопостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення), експлуатаційних та інших витрат, що безпосередньо пов`язані з майном, відшкодування земельного податку здійснюється орендарем орендодавцю щомісячно на підставі окремого підписаного сторонами договору про відшкодування витрат на утримання майна та надання комунальних послуг. Договір про відшкодування витрат утримання майна та надання комунальних послуг орендарем та орендодавцем укладається протягом 5 робочих днів з дня підписання сторонами Акта приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря.

Відповідно до пункту 3.6. договору, нарахування орендної плати здійснюється за весь час фактичного користування майном.

Порядок та термін розрахунків за оренду визначений сторонами договору у пункті 3.3. договору щомісячно, шляхом перерахування у безготівковій формі до 20 числа поточного місяця. Не виставлення рахунку орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за договором.

Згідно пункту 3.8. договору, у разі, якщо орендар не може використовувати орендоване Майно у зв`язку з необхідністю проведення ремонтних робіт, за його клопотанням орендодавець на період виконання ремонтних робіт може зменшити розмір орендної плати, визначений пунктом 3.1. договору, на 50 відсотків для об`єктів площею до 150 кв. м. на строк не більше трьох місяців, а для об`єктів площею більше 150 кв. м. на строк не більше шести місяців. Інформація щодо неможливості використовування орендованого майна підтверджується відповідним актом, складеним та підписаним орендарем та орендодавцем. Передбачений цим пунктом зменшений розмір орендної плати може бути встановлений один раз протягом строку дії цього договору. Про таке зменшення розміру орендної плати, сторони укладають додаткову угоду до договору.

Пунктом 3.9. договору передбачено, що у разі припинення (розірвання) цього договору орендар сплачує орендну плату до дати фактичного повернення майна за Актом приймання-передачі майна від орендаря до орендодавця включно.

Приймаючи до уваги те, що майно орендодавцю від орендаря не повернуто і продовжує перебувати у користуванні відповідача, позивач має право для здійснення нарахувань за оренду майна згідно договору.

За період лютий 2022 року - липень 2023 року позивачем було виставлено рахунки на суму 2153376,23 грн, які не оплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗІОН ХХІ" до теперішнього часу.

Таким чином сума заборгованості відповідача перед Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно - монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" складає 2153376,23 грн.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року №938 "Деякі питання діяльності акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджено Статут АТ "Укрзалізниця" (Статут) в новій редакції. Відповідно до зазначеної редакції Статуту змінено тип та назву публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на акціонерне товариство "Українська залізниця".

Згідно пункту 2 Статуту АТ "Укрзалізниця" товариство утворене як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності.

Відповідно до пункту 15 Статуту товариство має право від свого імені вчиняти будь-які правочини та укладати будь-які договори, набувати майнові та немайнові права, нести обов`язки, виступати позивачем та відповідачем у суді, крім випадків, передбачених законодавством та цим Статутом.

Згідно пунктів 31, 32 Статуту майно товариства складається з основних фондів, обігових коштів, майнових прав, зокрема права господарського відання майном, переданим товариству на праві господарського відання, та права постійного користування земельними ділянками, наданими для розміщення підприємств залізничного транспорту, акцій (часток) у статутному (складеному) капіталі господарських товариств, цінних паперів, а також інших активів, відображених у самостійному балансі товариства. Майно товариства формується за рахунок, зокрема, майна, внесеного засновником до статутного капіталу товариства.

Відповідно до статті 33 Статуту здійснюючи право власності, товариство володіє, користується та розпоряджається належним йому майном і вчиняє стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, цьому Статуту та меті діяльності товариства.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Згідно частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Частиною 1 ст. 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Частинами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Згідно статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2153376,23 грн основного боргу слід задовольнити.

Щодо стягнення із відповідача заявлених позивачем суми пені у розмірі 100980,27 грн та суми штрафу у розмірі 64601,29 грн у відповідності до договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 8.2. договору у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, орендар сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення грошового зобов`язання.

Згідно пункту 8.4. договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість орендаря по її сплаті становить загалом більше ніж три місяці, орендар також зобов`язується сплатити штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Відповідно до пункту 14.7 договору, сторони дійшли згоди, що строк позовної давності, в тому числі з питань відповідальності, відшкодування збитків та щодо стягнення та нарахування штрафних санкцій за цим договором, складає три роки.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (частина 2 статті 549 Цивільного кодексу України)

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, пеня та штраф є видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Згідно статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 100980,27 грн пені та 64601,29 грн штрафу задовольнити.

Щодо стягнення із відповідача заявлених позивачем 168925,38 грн інфляційних збитків та 60269,44 грн 3 % річних, суд зазначає наступне.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім вказаної суми інфляційних витрат та 3% річних дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 168925,38 грн інфляційних збитків та 60269,44 грн 3 % річних є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 30577,83 грн.

Разом з тим, пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В даному випадку, позивач реалізуючи можливості, які закладені в основі господарського процесуального законодавства України, виявив бажання на повернення з Державного бюджету України, сплаченого судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Оскільки позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, беручи до уваги норми статті 123 та пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку про повернення позивачу з Державного бюджету 9429,56 грн судового збору, про що буде постановлена окрема ухвала.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІОН ХХІ" (61001, м. Харків, вул. Добровольців, 15/17, (колишня назва вул. Молодої Гвардії), код ЄДРПОУ 359709966) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Філії "Центр будівельно - монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03035, м. Київ, вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 61 (колишня назва вул. Льва Толстого), код ЄДРПОУ 41149437, BAN №UA053226690000026001300706169 в ТВБВ № 10026/0159 в філії Головного Управління по м. Києву та Київській області АТ "ОЩАДБАНК", МФО 322669) 2153376,23 грн основного боргу, 100980,27 грн пені, 64601,29 грн штрафу, 168925,38 грн інфляційних збитків, 60269,44 грн 3% річних за договором оренди нерухомого майна № БМЕС-01/35ВУМ від 31 березня 2020 року та 30577,83 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "24" вересня 2024 р.

СуддяП.В. Хотенець