УХВАЛА
24 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 905/125/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Жайворонок Т.Є.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024
у справі № 905/125/20
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське"
до державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерство енергетики України;
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України,
про стягнення збитків,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Верховного Суду від 16.09.2024 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" (далі - ТОВ "Краснолиманське") на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі № 905/125/20 повернуто судом на підставі пункту 1 частини четвертої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
ТОВ "Краснолиманське" 17.09.2024 через підсистему "Електронний суд" повторно безпосередньо до Верховного Суду звернулося із касаційною скаргою, у якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі № 905/125/20, ухвалу господарського суду Донецької області від 04.06.2024 у цій справі залишити в силі.
Згідно з протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 18.09.2024 у справі № 905/125/20 визначено колегію суддів у складі: Колос І.Б. (головуючий), судді Булгакова І.В., Жайворонок Т.Є.
Дослідивши матеріали касаційної скарги ТОВ "Краснолиманське" у справі № 905/125/20, Касаційний господарський суд дійшов висновку про її повернення з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 ГПК України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Статтею 289 ГПК України унормовано, що касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Вказана касаційна скарга подана 17.09.2024 безпосередньо до Верховного Суду, матеріали справи № 905/125/20 у суді касаційної інстанції відсутні.
Згідно з частиною першою статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.06.2024 у справі № 905/125/20 заяву ТОВ "Краснолиманське" про призначення додаткової судової економічної експертизи задоволено частково; призначено у справі № 905/125/20 судову експертизу; у задоволенні іншої частини заяви відмовлено; зупинено провадження у справі № 905/125/20 на час проведення судової експертизи.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі № 905/125/20 скасовано ухвалу господарського суду Донецької області від 04.06.2024 у справі № 905/125/20, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "Краснолиманське" про призначення додаткової судової економічної експертизи відмовлено.
Предметом касаційного оскарження є постанова апеляційного господарського суду за наслідком перегляду ухвали місцевого господарського суду про призначення експертизи (пункт 11 частини першої статті 255 ГПК України) та про зупинення провадження у справі (пункт 12 частини першої статті 255 ГПК України).
Водночас ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи та про зупинення провадження у справі не міститься в переліку ухвал, на які згідно з пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу окремо від рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 304 ГПК України скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Оскільки заявником оскаржується постанова апеляційного господарського суду, якою переглянуто ухвалу господарського суду першої інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження у справі, то, виходячи зі змісту положень частини першої статті 255, пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України, зазначена постанова касаційному оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Такі процесуально-процедурні обмеження права на касаційне оскарження деяких ухвал судів першої та апеляційної інстанцій окремо від остаточної постанови суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду касаційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються взагалі права на касаційне оскарження таких проміжних ухвал судів першої та апеляційної інстанцій, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.
Разом з цим Верховний Суд зауважує, що практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про повернення касаційної скарги ТОВ "Краснолиманське" скаржнику.
Водночас, викладені у касаційній скарзі клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та про зупинення дії оскаржуваної постанови, у зв`язку з поверненням касаційної скарги не розглядаються.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 304 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі № 905/125/20 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Жайворонок
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2024 |
Оприлюднено | 26.09.2024 |
Номер документу | 121846609 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні