Постанова

від 08.11.2010 по справі 2а-12768/10/4/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 листопада 2010 р.

Справа №2а-12768/10/4/0170

об 11:50

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Антоновій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу   

за позовом   Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим          

до   Керченської первинної профспілкової організації працівників приватного підприємства  "Керчтехпромцентр"              

про припинення юридичної особи

Суть спору: Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Керченської первинної профспілкової організації працівників приватного підприємства  "Керчтехпромцентр" (далі - відповідач) про припинення юридичної особи.

Позов мотивовано вимогами ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» і ненаданням відповідачем більше року у податкову інспекцію документів фінансової звітності та декларацій в порушення вимог Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України «Про систему оподаткування».

Ухвалами суду від 07.10.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, направив письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача у судове засіданні не з’явився, про день та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин спору, суд вважає можливим розглядати справу за відсутністю представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд, -  

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований як юридична особа, ідентифікаційний код 33433467 і є первинною організацією професійної спілки. Відповідач перебуває на обліку як платник податків в ДПІ в м. Керчі АР Крим (а.с. 6), заборгованості з податків і зборів, що контролюються ДПІ в м. Керчі АР Крим не має (а.с. 7). Згідно із актом, складеним посадовою особою позивача (а.с. 8) відповідач не подає до органів державної податкової служби України встановлену законом звітність з моменту реєстрації в ДПІ (05.05.2005 року).

Суть позову полягає у вимогах про припинення відповідача – юридичної особи у зв'язку із неподанням податкової звітності на підставі статті 38 Закону України від 15.05.2003 року №755  “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

Згідно із частиною 1 статті 3 зазначеного закону, дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

У той же час частиною 2 статті 3 даного Закону України передбачено, що законом можуть бути встановлені особливості державної реєстрації об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок), благодійних організацій, політичних партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок), бірж, а також інших установ та організацій.

Частинами 1 та 3 ст. 4 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” встановлено, що законодавство про профспілки складається з Конституції України, Закону України “Про об'єднання громадян”, цього Закону, Кодексу законів про працю України та інших нормативно-правових актів. Закон України “Про  об'єднання  громадян” застосовується  до профспілок, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” професійна спілка  (профспілка) – це добровільна  неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання) і створюються з метою  здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів  членів  профспілки.

Відповідно до ст. 246 КЗпП і ст. 37 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів та захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси.

Частинами 3, 4 ст. 18 цього Закону встановлено, що діяльність профспілок, їх об'єднань, яка порушує Конституцію України та закони України, може бути заборонена лише за рішенням місцевого суду, а профспілок зі статусом всеукраїнських і республіканських та об'єднань профспілок з відповідним статусом - лише за рішенням Верховного Суду України. Не допускається примусовий розпуск, припинення, а також заборона діяльності профспілок, їх об'єднань за рішенням будь-яких інших органів.

Суд також зазначає, що порядок, підстави та умови створення та діяльності громадських організацій регулюються Законом України від 16.06.1992 року N 2460-XII “Про об’єднання громадян”.

Статтею  24 Закону “Про об'єднання громадян” передбачено, що об'єднання громадян вправі здійснювати господарську та іншу комерційну діяльність виключно шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій, заснування підприємств в порядку, встановленому законодавством. Відповідні підприємства, установи і організації мають статус юридичних осіб і здійснюють свою діяльність відповідно до цілей і завдань,  передбачених їх  статутами  (положеннями).

Згідно із ч. 4 ст. 14 Закону України “Про об'єднання  громадян” реєстрація як один із способів легалізації (офіційного визнання) об'єднань громадян здійснюється Міністерством юстиції України, місцевими органами виконавчої влади, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад.

Положеннями ч. 4 ст. 3 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та  фізичних осіб – підприємців” реєстрація об'єднань громадян віднесена до повноважень Міністерства юстиції України та його територіальних органів.

Таким чином, аналіз норм чинного законодавства України свідчить про належність повноважень щодо реєстрації місцевих об'єднань громадян органами Міністерства юстиції України. Отже, судом достеменно встановлено, що легалізуючим органом для громадської організації є саме органи Міністерства юстиції України.

Вирішуючи питання про обґрунтованість вимоги позивача, судом встановлено наступне.

Згідно п. 17 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатись до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Зазначені повноваження органів державної податкової служби щодо звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти, як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця на підставі Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

Статтею 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” встановлено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

-          визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

-          провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

-          невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

-          неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

-          наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Разом з тим, Закон України “Про об'єднання громадян” є спеціальним законом, який регулює порядок створення діяльності, припинення діяльності об'єднань громадян, їх права та обов'язки, відповідальність за порушення встановлених для цих об'єднань норм та правил.

Згідно із ст. 19 Закону України “Про об'єднання громадян”, припинення діяльності об'єднання громадян може бути проведено шляхом його реорганізації або ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску).

Ліквідація об'єднання громадян здійснюється на підставі статуту або рішення суду.

Статтею 28 вищевказаного закону визначено вичерпний перелік стягнень, які можуть бути застосовані до об'єднання громадян за порушення законодавства, а саме:

-          попередження;

-          штраф;

-          тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності;

-          тимчасова заборона (зупинення) діяльності;

-          примусовий розпуск (ліквідація).

Статтею 32 Закону України “Про об'єднання громадян” визначено порядок примусового розпуску (ліквідації) об'єднання громадян, вичерпний перелік випадків, коли до об'єднання громадян застосовується даний вид стягнення, а також органи, яким надано право ініціювати примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян.

Так, згідно із ст. 32 цього Закону, за поданням легалізуючого органу або прокурора рішенням суду об'єднання громадян примусово розпускається (ліквідується) у випадках:

1) вчинення дій, передбачених статтею 4 цього Закону.

2) систематичного або грубого порушення вимог статті 22 цього Закону.

3) продовження протиправної діяльності після накладення стягнень, передбачених цим Законом.

4) зменшення кількості членів політичної партії до числа, коли вона не визнається як така.

Таким чином суд зазначає, що спеціальним Законом передбачено  припинення діяльності об'єднання громадян шляхом його примусового розпуску (ліквідації) як спеціальна санкція за порушення вичерпного переліку норм Закону України “Про об'єднання громадян”, яка, до того ж, має застосовуватися судом за поданням чітко визначеного кола осіб – легалізуючого органу або прокурора.

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При поданні позову позивачем не враховано особливостей щодо підстав та порядку припинення юридичної особи – громадської організації, якою є відповідач, встановлених Законом України “Про об'єднання громадян”, який у даному випадку є спеціальною нормою стосовно Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

Позивачем залишено поза увагою, що в силу приписів ст. 32 Закону України “Про об'єднання громадян” ініціатором ліквідації юридичної особи – громадської організації може бути лише легалізуючий орган або прокурор.

За таких обставин п. 17 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, яким органам державної податкової служби в установленому законом порядку надано право звертатись до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності не можна поширити на громадську організацію.

Враховуючи викладене, позовні вимог задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання її копії у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.   

Суддя                                                                Циганова Г.Ю.