Справа № 212/8296/24
2/212/3665/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Козлова Д. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про стягнення моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, -
В С Т А Н О В И В:
22 серпня 2024 року адвокат Яводчак О. В., який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із даним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу з 29 грудня 2005 року по 4 січня 2023 року працював на різних посадах у різних структурних підрозділах ПрАТ «Суха Балка». За час роботи на підприємстві відповідача позивач отримав хронічне професійне захворювання: радикулопатія попереково-крижова L5. S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня); вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації з синдромом вегетативно-сенсорної полінейропатії верхніх кінцівок, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів, остеоартрозом дрібних суглобів кистей та трофічними розладами на кистях; хронічне обструктивне захворювання легень група В. Легенева недостатність першого-другого ступеня. Враховуючи вказане, за довідкою МСЕК від 13 червня 2024 року позивачу було встановлено ступінь стійкої втрати працездатності внаслідок проф. захворювання 65% (30% радикулопатія, 25% вібраційна хвороба; 10% ХОЗЛ), а також встановлено 3 групу інвалідності з 29 квітня 2024 року до 10 квітня 2026 року. Таким чином через хронічне професійним захворювання було порушено нормальні життєві зв`язки позивача. Тривалий процес лікування позбавляє його можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання позивач відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, що позначається на його душевному та фізичному станах через незворотність негативних змін у його житті. Тому факт моральних страждань є очевидним, які позивачу мають бути відшкодовані внаслідок ушкодження його здоров`я у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем вимог законодавства зі створення безпечних умов праці. Враховуючи ступінь втрати професійної працездатності позивача (65%) та встановлення ІІІ групи інвалідності, просив стягнути на користь позивача з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди 325000 грн. без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.
У відзиві представник відповідача, ПрАТ «Суха Балка», адвокат Заклецький В. В., не визнаючи заявлені позовні вимоги, вказував, що робота на гірничодобувному підприємстві обумовлена наявністю шкідливих виробничих факторів, усунути які неможливо з об`єктивних причин. При укладенні з ПрАТ «Суха Балка» трудового договору позивача було ознайомлено з умовами праці, наявністю на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Відповідач не порушував законодавство про працю відносно позивача. Додавав, що ймовірною причиною профзахворювання ОСОБА_1 є незастосування ним у процесі виконання трудових обов`язків засобів захисту. Загальний стаж роботи позивача на ПрАТ «Суха Балка» становить 17 років. Однак у ПрАТ «Суха Балка» немає вини в отримані позивачем профзахворювання. Також матеріали справи, натомість, не містять відомостей стосовно перенесення позивачем моральних страждань, тому посилання позивача на душевні страждання та переживання не підтверджуються доказами, тому позов у 325000 грн. є необґрунтованим, а розмір заявлених вимог є завищеним. Робота на гірничодобувному підприємстві обумовлена наявністю шкідливих виробничих факторів, усунути які неможливо з об`єктивних причин, порядок та вимоги щодо роботи в шкідливих умовах регламентовані законодавчо і компенсуються пільгами. На підставі наведеного просив суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 23 серпня 2024 року при відкритті провадження у справі судом було визначено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.
Представник позивача, адвокат Яводчак О. В. в позовній заяві просив провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник ПрАТ «Суха Балка» не заперечував проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заявлених вимог, виходячи з наступного вмотивування.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем та працював з 29 грудня 2005 р. по 4 січня 2023 р. підземним гірником 1 розряду, підземним гірником 3 розряду, підземним гірником 4 розряду, підземним прохідником в підземних умовах на шахті «Ювелейна» ВАТ «Суха Балка», правонаступником якого є ПрАТ «ЄВРАЗ Суха Балка», правонаступником якого є ПрАТ «Суха Балка», звідки позивача було звільнено за станом здоров`я, що перешкоджає продовженню роботі, що підтверджується копією трудової книжки позивача (серія НОМЕР_1 ).
Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 25 березня 2024 року, складеного відносно підприємства ПрАТ «Суха Балка»,встановлено наявність у ОСОБА_1 , стаж роботи якого в умовах впливу шкідливих факторів становив 14 років 2 місяці на підприємстві відповідача, професійного захворювання: радикулопатія попереково-крижова L5. S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня); вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації з синдромом вегетативно-сенсорної полінейропатії верхніх кінцівок, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів, остеоартрозом дрібних суглобів кистей та трофічними розладами на кистях; хронічне обструктивне захворювання легень група В. Легенева недостатність першого-другого ступеня, встановленого ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» за висновком від 29 лютого 2024 року. При цьому виникнення у позивача професійного захворювання сталось внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, що мали місце внаслідок порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, відсутність можливості використовувати транспортувальні засоби для переміщення вантажів, внаслідок чого умови праці для ОСОБА_1 характеризувалися фізичним перевантаженням, а також впливом підвищених показників локальної вібрації та підвищення концентрації аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони.
Згідно із довідкою МСЕК № 573597 від 13.06.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 було встановлено ІІІ групу інвалідності з 29 квітня 2024 року внаслідок професійного захворювання з датою чергового переогляду 10.04.2026 року.
Згідно із довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 144466 від 13.06.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 було первинно встановлено втрату 65% працездатності (30% радикулопатія, 25% вібраційна хвороба, 10% ХОЗЛ) з 29 квітня 2024 року по 01 травня 2026 року з рекомендацією медикаментозного лікування, а також санаторного лікування.
У зв`язку із професійним захворюванням позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписками з амбулаторної карти стаціонарного хворого та медичним висновком ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» №339 від 29.02.2024 року.
Суд зазначає,щозаст.3КонституціїУкраїни людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Відповідно до ч. 4ст. 43, ч. 1 ст. 46 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із ст. 153 КЗпП України забезпеченнябезпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
На підставіст.237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
Враховуючи, що відшкодування працівнику моральної шкоди у випадку, передбаченому ст. 237-1 КЗпП України, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків на підприємстві відповідача, то моральну шкоду йому заподіяно відповідно ушкодженням здоров`я під час роботи у відповідача, оскільки роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, внаслідок чого суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок ПрАТ «Суха Балка».
Отже, суд відкидає посилання представника ПрАТ «Суха Балка» на те, що відповідач не відповідає за спричинення ОСОБА_1 профзахворювання, оскільки на підприємстві відповідача не було організовано безпечні умови праці позивача, що стало наслідком розвитку у нього професійного захворювання.
При цьому наявність вини у даному випадку для відповідальності відповідача за законом не вимагається, оскільки за п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Так судомбуло встановлено,що узв`язкуз отриманнямпрофесійного захворюваннязі встановленнямстійкої втрати працездатності ОСОБА_1 у розмірі 65 %,та встановленнямйому третьоїгрупи інвалідності з наступним переоглядом 10 квітня 2026 р., позивачу безумовнобуло заподіяноморальну шкоду,оскільки внаслідокпрофесійного захворюванняу останньогозмінилися умовижиття,він змушенийпроходити тривалелікування,відчуваючи фізичнийбіль тадискомфорт уповсякденному житті,обмеженість уможливості продовжуватиколишній активнийспосіб життята тривогуза майбутнє внаслідок набутого професійного захворювання.
Тому суд відкидає посилання представника відповідача на те, що позивачем не було доведено завдання йому моральних страждань через спричинене йому професійне захворювання.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності та справедливості.
Відповідно до п. 9Постанови ПленумуВерховногоСудуУкраїни«Просудовупрактикув справахпровідшкодуванняморальної(немайнової)шкоди»№4від31березня1995року розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Таким чином суд бере до уваги при обрахунку розміру моральної шкоди позивачу внаслідок професійного захворювання кількість часу, який ОСОБА_1 пропрацював у шкідливих умовах на підприємстві відповідача, а також його профмаршрут, що стало причиною встановлення професійного захворювання ОСОБА_1 , ступінь втрати ним працездатності через професійне захворювання, отриману ним інвалідність, необхідність позивача у медикаментозному лікуванні, розмір мінімальної заробітної плати на час розгляду справи, а також відповідальність, яка лежить підприємстві відповідача у спричиненні ушкодження здоров`я позивачу.
Отже, на підставі переліченого вмотивування, враховуючи те, що загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 18 років 11 місяця, з яких він пропрацював на підприємстві відповідача у тяжких умовах 14 років 02 місяця, отримавши внаслідок недосконалості виробництва загалом 65% стійкої втрати працездатності через набуте ним професійне захворювання при роботі у таких шкідливих умовах та інвалідність ІІІ групи, зважаючи на розмір на 1 січня 2024 року мінімальної заробітної плати в сумі 7100 грн., то на переконання суду розмір відшкодування завданої ОСОБА_1 ушкодженням здоров`я моральної шкоди з боку ПрАТ «Суха Балка» повинен дорівнювати саме 250000 грн., що відповідатиме спричиненій ОСОБА_1 моральній шкоді через незворотність негативних наслідків професійного захворювання на його здоров`ї та подальшому житті, які повинен відшкодувати саме відповідач.
Суд при цьому зауважує, що порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV Податкового кодексу України, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (стаття 164 ПК України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу (стаття 165 ПК України).
Відповідно до пп. «А» п. 164.2.14 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції з 23 травня 2020 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
При цьому, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України.
Отже, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподатковуваного доходу платника податку (в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати) та відповідно підлягають оподаткуванню, однак крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 25 липня 2018 року по справі № 180/683/13-ц.
Суд зазначає, що чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю. У даному випадку це суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок професійного захворювання, тобто заподіяння йому шкоди здоров`ю.
На підставі переліченого вказані зміни до податкового законодавства не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок отриманого професійного захворювання.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 21 червня 2022 року по справі № 599/645/21.
Відповідно дост.141ЦПК Україниз відповідачапідлягає стягненнюв дохіддержави такожсудовий збірв сумі2500 грн.
Керуючись ст.4-5,13,76-81,89, 133-141, 258-259,263,265 ЦПК, -, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про стягнення моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, - задовольнити частково.
Стягнути зПриватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров`я 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн. без утримання з такої суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.
В задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» в дохід держави судовій збір в сумі 2500 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 25 вересня 2024 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований в АДРЕСА_1
Відповідач:Приватне акціонерне товариство «Суха Балка», ЄДРПОУ 00191329, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Конституційна 5.
Суддя: Д. О. Козлов
Суд | Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2024 |
Оприлюднено | 26.09.2024 |
Номер документу | 121847523 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них спори про відшкодування шкоди, заподіяної від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності |
Цивільне
Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу
Козлов Д. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні