Ухвала

від 25.09.2024 по справі 182/6847/21

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/6847/21

Провадження № 2/0182/1662/2024

У Х В А Л А

Іменем України

25.09.2024 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представників відповідачів ОСОБА_2 ,

Міссона Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області, яка діє в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Державного спеціального господарського підприємства «Ліси України», про повернення справи до стадії підготовчого провадження за позовом Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області, яка діє в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Державного спеціального господарського підприємства «Ліси України», до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМЛЕТРЕЙД» та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою, шляхом її витребування із незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області, яка діє в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Державного спеціального господарського підприємства «Ліси України», до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМЛЕТРЕЙД» та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою, шляхом її витребування із незаконного володіння.

24 вересня 2024 року на адресу суду від керівника окружної прокуратури Пашаєва Руслана надійшло клопотання про повернення справи на стадію підготовчого провадження, оскільки, з метою справедливого та неупередженого вирішення спору у справі, ефективного захисту порушених прав та законних інтересів, забезпечення додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, а також з урахуванням напрацьованої судової практики у подібних правовідносинах, Нікопольська окружна прокуратура Дніпропетровської області, яка діє в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Державного спеціального господарського підприємства «Ліси України», вважає за необхідне уточнити предмет позову

.

В судовому засіданні представник позивача клопотання підтримав, посилаючись на обставини та доводи викладенні у клопотанні, додатково пояснивши, що необхідність уточнення предмету позову саме зараз виникла через зміну усталеної судової практики по даним справам.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на ту обставину, що справа перебуває в провадженні суду тривалий час і прокурор мав можливість і вже скористався нею для уточнення своїх позовних вимог. Тим більше, що підготовче засідання відбулось більше чотирьох місяців тому.

Представник відповідача ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора також категорично заперечував, посилаючись на те, що зміна судової практики не може слугувати підставою для зміни предмету та підстав позову і повернення до стадії підготовчого провадження. Тим більше, що прокуратура вже змінювала та корегувала свої позовні вимоги. Підготовче судове засідання було закрите в травні 2024 року і до того часу у прокурора було достатньо можливості уточнитись. Більш того, після підготовчого засідання пройшло майже 4 місяці і за цей час прокурор теж не бачив підстав повернутись до стадії підготовчого засідання

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи, відповідно до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно із ч.1ст.197 ЦПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Частиною першою статті 189 ЦПК України передбачено, що завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України,підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

При цьому, Цивільним процесуальним кодексом Українине врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК України,при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Верховний Суд (постанова від 16.12.2021 року у справі № 910/7103/21) зазначив, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Отже, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження заявник має навести вагомі обставини, які потребують процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій цивільного процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Так, стороною позивача не було наведено жодних нових обставин, які змінилися чи не були йому відомі на стадії проведення підготовчого засідання, тому його доводи щодо судової практики не можуть бути підставою для повернення до стадії підготовчого провадження, оскільки дана цивільна справа в провадженні суду перебуває вже понад 2 роки, що, в даному випадку, дає суду підстави вважати, що сторона позивача мала можливість як уточнити предмет позову, так і подати докази, які мали б істотне значення для розгляду справи по суті. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що підготовче провадження у даній справі ухвалою суду від 29 травня 2024 року було закрите та справу до судового розгляду було призначено на 25 вересня 2024 року, в той час, коли судова практика по аналогічним справам вже тривалий час мала своє місце, ще до прийняття судом процесуального рішення, тобто, до закриття підготовчого провадження. Попри це, сторона позивача, всупереч вимог закону, вже на стадії судового розгляду подає клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, оскільки, на його думку, єдиною підставою для задоволення клопотання є напрацьована судова практика в подібних правовідносинах

Враховуючи викладене, тривалість перебування справи в провадженні суду, а також приймаючи до уваги розумні строки розгляду справи та з метою недопущення невиправданого затягування розгляду справи, суд вважає, що клопотання позивача є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.189,260 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Нікопольськоїокружної прокуратуриДніпропетровської області,яка дієв інтересахдержави вособі Дніпропетровськоїобласної державноїадміністрації таДержавного спеціальногогосподарського підприємства«Ліси України»,про поверненнясправи достадії підготовчогопровадження запозовом Нікопольськоїокружної прокуратуриДніпропетровської області,яка дієв інтересахдержави вособі Дніпропетровськоїобласної державноїадміністрації таДержавного спеціальногогосподарського підприємства«Ліси України»,до ОСОБА_3 ,Товариства зобмеженою відповідальністю«ЗЕМЛЕТРЕЙД» таГоловного управлінняДержгеокадастру уДніпропетровській областіпро визнаннянезаконним таскасування наказу,визнання недійснимдоговору,усунення перешкоду здійсненніправа користуваннята розпорядженняземельною ділянкою,шляхом їївитребування ізнезаконного володіння- залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал