Ухвала
від 24.09.2024 по справі 344/15255/24
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/15255/24

Провадження № 1-кс/344/6147/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 від 24.06.2024 про закриття кримінального провадження №12021090000000019 від 18.01.2021р., поновити строки звернення до суду, -

В С Т А Н О В И В:

Скаржник звернувся в суд 19.08.2024р. з вказаною скаргою, в обґрунтування якої покликався на викладені у ній обставини.

Зокрема, у скарзі зазначено, що 15.08.2024р. ним отримано оскаржувану постанову поштою. Кримінальне провадження розпочато за заявою іншої особи стосовно шахрайських дій та заволодіння коштами з банківської картки. Під час допиту потерпілого ОСОБА_3 слідством встановлено, що 16.12.2020р. до нього звернулася його знайома ОСОБА_6 , яка є працівником банку, з проханням позичити кошти у сумі 28500 доларів США, на що він попросив товариша ОСОБА_7 позичити їй під відповідальність потерпілого дані кошти з поверненням таких до 24.12.2020р., тому товариш на прохання надав кошти в позику у сумі 19500 доларів США цього ж дня. Також, таке ж прохання потерпілий спрямував і батьку ОСОБА_8 , який надав у позику 9000 доларів США з поверненням до 24.12.2020р., тобто всього у сумі 28500 доларів США. Кошти у визначений строк ОСОБА_6 не повернула та змістила строк повернення до 28.12.2020р., потім до 30.12.2020р., пояснюючи причину неможливості зняття своїх коштів у банку, у зв`язку з закінченням року. Наступна дата позичальницею визначена на 04.01.2021р., потім на 06.01.2021р., 11.01.2021р. На вимогу потерпілого ОСОБА_3 12.01.2021р. ОСОБА_6 надала розписку про повернення йому позики у сумі 28500 доларів США до 16.01.2021р. Кошти так і не було повернуто ОСОБА_3 , оскільки ці кошти були спрямовані ОСОБА_6 на повернення інших позик іншим громадянам. Закриваючи кримінальне провадження слідчий зазначив про цивільно-правові відносини, але у зв`язку з бездіяльністю слідства ОСОБА_6 виїхала за межі України, так і не була допитана органом досудового розслідування, хоча вона є посадовою особою та знімала кошти в банку, які належать іншим особам використовуючи своє службове становище.

Скаржник та його адвокат просили скаргу задовольнити, скасувати постанову про закриття кримінального провадження.

Слідчий в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд скарги без її участі, у задоволенні просила відмовити, однак надала слідчому судді матеріали кримінального провадження.

Заслухавши пояснення сторони скаржника, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, вважаю наступне.

Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.1 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ч.4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Слідчим суддею встановлено, що постановою слідчого слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 від 24.06.2024 було закрито кримінальне провадження №12021090000000019 від 18.01.2021р., розпочатого за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.190 КК України, у зв`язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

Частина 1 ст. 24 КПК України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Як вбачається з отриманих пояснень у судовому засіданні, матеріалів кримінального провадження та даної оскаржуваної постанови, 18.01.2021р. було внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.190 КК України за заявою ОСОБА_3 про те, що 12.01.2021р. ОСОБА_6 заволоділа його грошовими коштами у великих розмірах.

Під час допиту потерпілого ОСОБА_3 від 18.01.2021р., 19.01.2021р., 11.02.2021р. він зазначив, що 16.12.2020р. до нього звернулася його знайома ОСОБА_6 , яка є працівником банку, з проханням позичити кошти у сумі 28500 доларів США, на що він попросив товариша ОСОБА_7 позичити їй під відповідальність потерпілого дані кошти з поверненням до 24.12.2020р., товариш на прохання надав кошти в позику у сумі 19500 доларів США цього ж дня. Також, таке ж прохання потерпілий спрямував і своєму батьку ОСОБА_8 , який надав у позику 9000 доларів США з поверненням до 24.12.2020р., а всього кошти в сумі 28500 доларів США. Кошти у визначений строк ОСОБА_6 не повернула та змістила строк до 28.12.2020р., потім до 30.12.2020р., пояснюючи причину неможливості зняття коштів у банку, у зв`язку з закінченням року. При цьому потерпілому вона скинула фото особистого рахунку на прізвище ОСОБА_9 на суму 30 000 доларів США, але пояснила що власник рахунку у росії, а гроші зніматимуться без його участі. Наступна дата повернення позичальницею визначена на 04.01.2021р., потім на 06.01.2021р., 11.01.2021р..

На вимогу потерпілого ОСОБА_3 , 12.01.2021р. ОСОБА_6 надала розписку про повернення йому коштів у сумі 29500 доларів США до 16.01.2021р. Кошти, як зазначав скаржник, так і не було повернуто ОСОБА_3 , оскільки ці кошти були спрямовані ОСОБА_6 на повернення інших позик іншим громадянам та купівлю автомобілів, земельної ділянки.

В матеріалах кримінального провадження наявні допити і інших потерпілих осіб стосовно отримання також у них коштів громадянкою ОСОБА_10 , залучених нібито для операцій банку, де вона працювала.

Стосовно доводів скаржника про те, що не було допитано ОСОБА_6 , то як вбачається з матеріалів КП, така була допитана 03.02.2021р. як свідок, вона пояснила, що ОСОБА_3 знає, він періодично проводив обміни валюти і ОСОБА_6 йому допомагала, але не через установу банку, де працювала, а через обмінники. Тому, 16.12.2020р. ОСОБА_11 їй передав для обміну валюти кошти в сумі 30 000 доларів США, однак такі кошти у визначений строк до 24.12 та 28.12.2020р. вона не повернула, оскільки маючи гроші ОСОБА_11 віддала борг іншим людям за проведену операцію купівлі земельної ділянки тіткою ОСОБА_12 та наміром подальшого продажу ділянки, але від договору вже відмовилася тітка. Тому була надана розписка ОСОБА_3 про отримані кошти від нього і борг перед ним у сумі 29500 доларів США.

Слідством як свідчать матеріали кримінального провадження було вчинено дії: допитано інших потерпілих, працівників банку, отримано документи щодо земельної ділянки, договору купівлі-продажу авто, отримано необхідні документи за тимчасовими доступами за ухвалами суду, призначено експертизу, проведено інші слідчі дії (кримінальне провадження у 3 томах). Сторона скаржника зазначила, що ОСОБА_6 покинула Україну ще у 2021 році.

Як вбачається з оспорюваної постанови про закриття кримінального провадження, аналіз результатів всіх проведених слідчих дій, слідчий не зазначала, не вказано і те, чи такі дії та зібрані докази підтверджують позицію потерпілих чи спростовують ті чи інші факти та події, натомість окрім протоколу допиту самого потерпілого (скаржника) інших висновків постанова не містить.

Стаття 190 ч.3 КК України передбачає що заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається штрафом від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років.

Слідчий суддя зазначає, що роблячи висновок про відсутність в діянні складу ч.3 ст.190 КК України, слідчий взагалі не обумовила у чиєї особи таке діяння і яке саме діяння було відсутнє, тобто не зазначено складові правопорушення (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна сторона, об`єктивна сторона).

Адвокат скаржника просив скасувати оскаржувану постанову, оскільки не було проведено жодні слідчі дії, не допитано інших осіб в т.ч. числі працівників поліції (які дії та яких саме осіб зміст скарги не містить, але усно адвокат зазначив щодо слідчих дій - очні ставки з Кіндратюк), проте слідчий суддя відхиляє такі доводи, оскільки жодного клопотання на проведення конкретних слідчих дій матеріали кримінального провадження не містять, як і не містять ознайомлення адвоката чи потерпілого з матеріалами КП починаючи з січня 2021 року по час закриття кримінального провадження. Звідси, сторона скаржника не володіє жодними даними проведення слідчих дій, а тим паче зроблений аналіз таких у припущеннях під час розгляду скарги. Окрім того, визначення переліку необхідних слідчих дій є прерогативою саме слідчого.

Слідчий вірно прийшла до переконання та висновку, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 виникли цивільно-правові відносини (за договором позики), які вирішуються в порядку цивільного судочинства, окрім того ОСОБА_3 скористався правом цивільного захисту своїх прав за відносинами позики та позов його задоволено, подальші дії стосовно примусового виконання рішення суду є обов`язком органу виконавчої служби, а не слідчого чи слідчого судді.

Разом з тим, з врахування відсутності у постанові висновків слідчої щодо складу кримінального правопорушення, про що зазначено вище, оцінки зібраних доказів та отриманих результатів (наслідків) проведених вже слідчих дій у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про передчасність та недостатню обґрунтованість даної постанови про закриття кримінального провадження, а тому її слід скасувати з цих підстав.

Отже, доводи скарги є частково обгрунтованими в цій частині.

Щодо вимоги поновлення строків, то такі вимоги є доведеними, постанова отримана 15.08.2024р., що підтверджується штампом на конверті, а тому строки слід поновити.

Керуючись ст. ст.303-309, ст.376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 від 24.06.2024 про закриття кримінального провадження №12021090000000019 від 18.01.2021р. задовольнити.

Поновити строк на оскарження постанови.

Скасувати постанову слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 від 24.06.2024 про закриття кримінального провадження №12021090000000019 від 18.01.2021р.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 25.09.2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_13

СудІвано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Дата ухвалення рішення24.09.2024
Оприлюднено26.09.2024
Номер документу121848598
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування рішення слідчого про закриття кримінального провадження

Судовий реєстр по справі —344/15255/24

Ухвала від 27.11.2024

Кримінальне

Івано-Франківський апеляційний суд

Васильєв О. П.

Ухвала від 27.11.2024

Кримінальне

Івано-Франківський апеляційний суд

Васильєв О. П.

Ухвала від 24.09.2024

Кримінальне

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Польська М. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні