Рішення

від 24.09.2024 по справі 569/12960/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/12960/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року Рівненський міський суд

Рівненської області

в особі судді Ковальова І.М.

при секретарі Білецькій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Споживчого житлово-будівельного кооперативу «Котедж Плюс» про визнання недійсним пункту договору про асоційоване членство,-

в с т а н о в и в :

В Рівненський міський суд з позовом до Споживчого житлово-будівельного кооперативу «Котедж Плюс» про визнання недійсним пункту договору про асоційоване членство звернулась ОСОБА_1 .

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги повністю підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд їх задоволити та визнати недійсним договір про асоційоване членство №08/02 від 02 лютого 2016 року укладений між ОСОБА_1 та Споживчим житлово-будівельним кооперативом «Котедж плюс» в частині зазначення в пункті 11.10 речення: «Учасник дає згоду на продаж кооперативом в даному житловому будинку інших нежитлових приміщень, приміщень даху, підвалу для інших Учасників/інших осіб».

В судове засідання представник відповідача повторно не з`явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином судовою повісткою рекомендованим листом. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення судового розгляду справи до суду не подавав, письмовий відзив на позов не надходив.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та подані письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»від 23 лютого 2006 рокупередбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України § 23).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Судом встановлено, що 08 лютого 2016 року між споживчим житлово-будівельним кооперативом «Котедж плюс», в подальшому іменоване кооператив (код ЄДРПОУ: 33001294, місцезнаходження: м.Рівне, вул.С.Васильченка, 26) в особі голови правління Семенюка Іллі Юрійовича, який діє на підставі статуту, з однієї сторони та асоційованим членом кооперативу громадянкою України ОСОБА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Острозьким МВ УМВС України в Рівненській області 17 травня 2012 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 зареєстрована АДРЕСА_1 , надалі іменується в цьому договорі учасник, з іншої сторони, а разом іменовані сторони, а кожен окремо сторона, уклали даний договір про сплату пайових внесків у СЖБК «Котедж плюс» /договір про асоційоване членство №08/02/ (надалі по тексту договір.

Відповідно до п.2.1. договору за цим договором учасник сплачує до кооперативу пайові внески у розмірах та порядку, встановленому у п.2.1. даного договору, а кооператив за рахунок пайових внесків учасника та пайових внесків інших асоційованих членів кооперативу зобов`язується організувати будівництво об`єкту будівництва, здати його в експлуатацію, а за рахунок пайових внесків учасника передати у власність учаснику приміщення у вказаному об`єктів будівництва на умовах, встановлених даним договором та за умови повної сплати учасником суми пайового внеску, встановленої даним договором.

Пунктом 2.2. договору обумовлені відомості про приміщення: найменування квартира; вулиця та номер Транспортна, 14; черга 1; № квартири (будівельний) 21; загальна площам (кв.м.) 78,82; житлова площа (кв.м.) 51,83; кількість кімнат 3. Об`єкт характеризується наступним рівнем виконання та оздоблення: зовнішні стіни керамічна цегла на цементно-піщаному розчині з утепленням; міжквартирні стіни цегляні; внутрішньо квартирні перегородки цегляні; заповнення прорізів у стінах вхідні двері в квартиру металеві, глухі; вікна металопластикові з енергозберігаючими склопакетами, водозливами. Внутрішньо опоряджувальні роботи в квартирі: поверхні стін і перегородок в приміщеннях штукатурка, крім стін ванни, туалету та стін, кухні. Тип кухонної плити квартири: передбачено місце для підключення газової плити. Сантехприлади квартири: передбачені місця для встановлення сантехприладів. Система опалення квартири: встановлення двохконтурного котла та радіаторів. Внутрішні системи холодного та гарячого водопостачання: стояк холодної води, лічильник з внутрішньою розводкою. Для забезпечення гарячого водопостачання, холодна вода підігрівається за допомогою стаціонарного двохконтурного котла. Встановлення лічильників в квартирі: встановлюється лічильник для обліку холодної води, лічильник для обліку електричної енергії та лічильник для обліку газу. Система внутрішньої побутової каналізації квартири: стояк каналізації з раструбом на квартиру з внутрішньою розводкою. Електропостачання з приладом обліку із внутрішньою розводкою.

Відповідно до п.2.3. договору кооператив зобов`язується передати у власність учаснику приміщення, яке відповідає вимогам Проектної документації об`єкта будівництва. План приміщення та план розміщення приміщення наведений у додатку №2 до цього договору.

Відповідно до п.3.1. договору вартість приміщення (квартири) обумовленої в п.2.2. даного договору складає 521400,00 (п`ятсот двадцять одна тисяча чотириста грн.). вказана у даному пункті сума визначена з урахуванням робіт в п.2.2. даного договору та без урахування інших оздоблювальних робіт. У випадку, якщо учасник сплачує пайові внески вчасно та у повному розмірі, відповідно до графіку платежів (Додатку №1 до даного договору), то вартість будівництва квартири залишається незмінною.

На виконання умов договору, позивачем було сплачено відповідачу грошові кошти в розмірі 5214000,00 грн. згідно квитанції від 09 лютого 2016 року.

З дослідженого в судовому засіданні Наказу від 16 серпня 2017 року Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради Про присвоєння поштової адреси новозбудованому об`єкту нерухомості у місті Рівному вбачається, що відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Методичних рекомендацій щодо присвоєння та зміни адрес об`єктам нерухомого майна у місті Рівному та враховуючи звернення споживчого житлово-будівельного кооперативу «Котедж плюс» від 03.08.2017 щодо присвоєння (зміни) поштової адреси новозбудованому об`єкту нерухомого майна житловому будинку: 1. Змінити поштову адресу житловому будинку АДРЕСА_2 , що закінчений будівництвом (1 черга) споживчим житлово-будівельного кооперативу «Котедж плюс» відповідно до сертифіката серії ІY №РВ162172021858 від 21.07.2017, виданого державною архітектурно-будівельною інструкцією України, на земельній ділянці, що належить на праві власності споживчому житлово-будівельному кооперативу «Котедж плюс» на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №734183 виданого управлінням Держкомзему у місті Рівному та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів за №561010002000094, присвоївши поштову адресу: АДРЕСА_3 .

З дослідженого в судовому засіданні Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 96620450 від 07.09.2017 вбачається, що квартира, об`єкт житловою нерухомості, загальною площею 78,8 кв.м., житловою площею 52,2 кв.м., кількість жилих кімнат АДРЕСА_4 ; підстава виникнення права власності: довідка про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі, серія та номер: 18, виданий 21.08.2017, видавник: Споживчий житлово-будівельний кооператив «Котедж плюс»; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36960491 від 07.09.2017 14:50:19 ОСОБА_2 , Комунальне підприємство «Здолбунівське реєстраційне бюро» Здолбунівської районної ради Рівненської області, Рівненська область належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 17.05.2012, видавник: Острозький МВ УМВС України в Рівненській області, країна громадянства: Україна.

Тобто, позивач, виконавчі всі умови договору, набула права власності та стала власником квартири АДРЕСА_5 .

При цьому, договір містить п.11.10 наступного змісту: «Учасник дає згоду на продаж кооперативом в даному житловому будинку інших нежитлових приміщень, приміщень даху, підвалу для інших учасників/інших осіб».

Вказаний пункт порушує права позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під майном також розуміються майнові права.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленічастинами першою - третьою,п`ятоюташостою статті 203цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про кооперацію» - кооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про кооперацію» метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Основними завданнями кооперації є: підвищення життєвого рівня членів кооперативів, захист їх майнових інтересів і соціальних прав; створення системи економічної і соціальної самодопомоги населення та суб`єктів господарювання; залучення у виробництво товарів, робіт, послуг, додаткових трудових ресурсів, підвищення трудової і соціальної активності населення; створення і розвиток інфраструктури, необхідної для провадження господарської та іншої діяльності кооперативів з метою зростання матеріального добробуту їх членів та задоволення потреб у товарах і послугах; сприяння сталому розвитку та становленню засад демократичного розвитку суспільства.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про кооперацію» кооперація базується на таких основних принципах: добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації; соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва; рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос); вільного вибору напрямів і видів діяльності; демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій; безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про кооперацію» кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про кооперацію» статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про кооперацію» вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом.

Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугамикооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про кооперацію» членство в кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з нього.

Відповідно до ч.3 ст.21 Закону України «Про кооперацію» у разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.

Відповідно до ч.1 ст.384 ЦК України усі власники (співвласники) квартир та нежитлових приміщень у будинку, спорудженому або придбаному житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна такого будинку.

Спільним майном будинку кооперативу є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку кооперативу, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників будинку кооперативу та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований будинок кооперативу та його прибудинкова територія, з моменту державної реєстрації таких прав відповідно до закону.

Відповідно до ч.4 ст.384 ЦК України Управління спільним майном будинку кооперативу здійснюється його співвласниками (незалежно від членства в кооперативі) відповідно до закону.

Установчі документи кооперативу не можуть включати норми, які обмежують визначені законом права співвласників будинку кооперативу. Положення установчих документів кооперативу, що обмежують визначені законом права співвласників будинку кооперативу, є нікчемними.

Відповідно до ч.1 ст.385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Відповідно доч.2ст.10Закону України«Про особливостіздійснення прававласності убагатоквартирному будинку»до повноваженьзборів співвласниківналежить прийняттярішень зусіх питаньуправління багатоквартирнимбудинком,у томучислі про: 1)розпорядження спільниммайном багатоквартирногобудинку,встановлення,зміну таскасування обмеженьщодо користуванняним; 2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; 3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; 4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; 5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; 6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників; 7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком; 8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; 9) вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).

Відповідно до п.7.3.6. договору учасник зобов`язаний: створити з іншими власниками приміщень об`єднання співвласників протягом 35 (тридцяти п`яти) днів після прийняття об`єкта будівництва до експлуатації або укласти угоду з експлуатаційною організацією протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання такого повідомлення від кооперативу. У випадку порушення строку, визначеного цим пунктом, учасник зобов`язується сплатити кооперативу штрафні санкції, визначені п.8.3.4. цього договору, до моменту припинення дії цього договору.

З дослідженого в судовому засіданні Акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини в управління з управління, складаного комісією у складі голови правління СЖБК «Котедж плюс» Семенюка І.Ю., члена кооперативу ОСОБА_3 , директора ТОВ «Управляюча компанія «Чистота і порядок» Ужинського В.П. вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 провела обстеження активів житлового комплексу (його частини) за адресою АДРЕСА_3 , що передається з управління Споживчого житлово-будівельного кооперативу «Котедж плюс» в управління Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Чистота і порядок». Вказаним актом встановлено активи житлового будинку; відомості про площу житлового комплексу (його частини) кв. метрів; облаштування житлового комплексу (його частини); вартість активів; благоустрій прибудинкової території.

З дослідженої в судовому засіданні виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 20 серпня 2020 року, за номером 100608120000015748 в ЄДРЮОФОП було проведено реєстрацію юридичної особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Транспортне-16», присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи: 43769241; керівник ОСОБА_4 (згідно з Статутом).

З огляду на вказане, п.11.10., який передбачає, що учасник дає згоду на продаж кооперативом в даному житловому будинку інших нежитлових приміщень, приміщень даху, підвалу для інших Учасників/інших осіб, суперечить вказаним нормам, оскільки порушує встановлений порядок розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, відповідно до зазначеного вище законодавства рішення про продаж спільного майна багатоквартирного будинку інших нежитлових приміщень даху, підвалу в житловому будинку має відбуватися шляхом прийняття рішення зборів співвласників будинку.

Як зазначено у ч.4 ст.384 ЦК України управління спільним майном будинку кооперативу здійснюється його співвласниками (незалежно від членства в кооперативі) відповідно до закону. В судовому засіданні було встановлено, що позивач є членом кооперативу станом на день звернення до суду з даним позовом. Крім того, у договорі вказано, що позивачка являється асоційованим членом кооперативу, однак вказане суперечить Закону України «Про кооперацію» та статуту Споживчого житлово-будівельного кооперативу «Котедж Плюс», зокрема у статуті відповідача не містяться порядок, права та обов`язки асоційованого члена. Разом з тим, у ч.4 ст.14 Закону України «Про кооперацію» визначено, що порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.

Відповідно до п.1.1. Статуту Споживчого житлово-будівельного кооперативу «Котедж плюс» (нова редакція), затвердженого Рішенням загальних зборів СЖБК «Котедж плюс» (протокол №1 від 21.09.2016 р.) (надалі по тексту статут), Споживчий житлово-будівельний кооператив «Котедж плюс» (надалі кооператив) є неприбутковою організацією, створюється і діє у відповідності д Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України Про комерцію», на підставі рішення установчих зборів на добровільних засадах з метою забезпечення житлом та/або нежитловими приміщеннями членів (асоційованих членів) кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирних житлових будинків за власні кошти, також для наступної експлуатації та управління будинком.

Відповідно до п.4.1. статуту членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, щ діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених п.п.71.1, 7.2., 7.3. статуту кооперативу.

Як було встановлено в судовому засіданні, позивачкою у повній мірі було виконано умови договору та сплачено повну вартість квартири в розмірі 521400,00 грн. у передбачені договором терміни.

Крім того, як пояснив в судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_5 (керівником СЖБК «Котедж плюс») було запропоновано його довірительці придбати нежитлове приміщення в багатоквартирному будинку за адресою АДРЕСА_3 , загально площею 20 кв.м. за ціною 17900 доларів США, яке буде виділене/побудоване в подальшому. При цьому, обов`язковою умовою була передача коштів через касу відповідача. Позивачкою були передачі такі кошти, що підтверджується відповідною розпискою, згідно якої ОСОБА_5 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 30 грудня 1997 року взяв у ОСОБА_1 17900 доларів США (сімнадцять тисяч дев`ятсот доларів США) в рахунок оплати за квартиру по АДРЕСА_6 перша черга будівництва 2 під`їзд ІІІ поверх.

Дане житлове приміщення за адресою АДРЕСА_3 загальною площею 20 кв.м. вартістю 17900 доларів США, яке мало бути виділено/побудоване пізніше, позивачка не отримала. Натомість, отримала в користування частину підвального приміщення за адресою АДРЕСА_3 загальною площею 20 кв.м., яким позивачка користується з вересня 2017 року.

Тобто, позивачка має право розпоряджатися спільним майном багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_3 , безпосередньо, як член СЖБК «Котедж плюс», а також як співвласник багатоквартирного будинку та член ОСББ «Транспортне-16». Однак, вищезазначений п.11.10 договору позбавляє позивача такого права.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, письмовий відзив на позов не подавав, а тому вони підлягають до повного задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268,273, 280,282-289,354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Споживчого житлово-будівельного кооперативу «Котедж Плюс» про визнання недійсним пункту договору про асоційоване членство задоволити.

Визнати недійсним договір про асоційоване членство №08/02 від 02 лютого 2016 року укладений між ОСОБА_1 та Споживчим житлово-будівельним кооперативом «Котедж плюс» в частині зазначення в пункті 11.10 речення: «Учасник дає згоду на продаж кооперативом в даному житловому будинку інших нежитлових приміщень, приміщень даху, підвалу для інших Учасників/інших осіб».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаюча АДРЕСА_7 , іпн. НОМЕР_2

Відповідач: Споживчий житлово-будівельного кооператив «Котедж Плюс», вул.С.Васильченка, 26, ідентифікаційний код 33001294

Суддя Рівненського

міського суду І.М.Ковальов