Рішення

від 23.09.2024 по справі 638/8787/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2024 року

м. Харків

Справа № 638/8787/24

Провадження № 2-о/638/194/24

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Яковлевої В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Сікорського А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

15 травня 2024 року заявник ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заява мотивована тим, що заявнику на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , в якій вона зареєстрована та проживає. Вищевказана квартира передана їй у власність в результаті приватизації згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», що стверджується свідоцтвом про право власності на житло від 05 листопада 1993 року. При зверненні до державного реєстратора з приводу внесення квартири до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виявилося, що у вищевказаному свідоцтві, прізвище заявника, як власника квартири зазначено як « ОСОБА_2 », хоча в дійсності, вона являється « ОСОБА_3 », в зв`язку з чим заявник позбавлена права розпоряджатися своєю власністю. Тому, просить суд, встановити факт належності їй ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документа, а саме: свідоцтва про право власності на житло від 05.11.1993 року виданого на ім`я « ОСОБА_1 .

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 травня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті в порядку окремого провадження.

В судове засідання заявник не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку. Разом з тим, 11 липня 2024 року на адресу суду, надійшла заява заявника про розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та, просить суд, їх задовольнити.

Предаставник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку відповідно до вимог статті 128 ЦПК України. Причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності та відзив на заяву суду не надав.

Відповідно до частини 1 статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно - телекомунікаційна система.

Частиною 7 статті 14 ЦПК України визначено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС), яке набуло чинності 05 жовтня 2021 року.

Пунктом 42 частини 2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, встановлено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Як вбачається з матеріалів справи, в ній містяться довідки про доставку електронного документу, сформованих в автоматизованій системі діловодства КП «Д-3». Копію ухвали від 22 травня 2024 року по справі № 638/8787/24 (суддя Яковлева В.М.), доставлено до електронного кабінету заявника ОСОБА_1 22 травня 2024 року о 23:35:44 год. та до електронного кабінету заінтересової особи Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 22 травня 2024 року о 23:35:44 год., що з огляду на наведені вище положення закону, є датою вручення судового рішення. Разом з тим, учасникам судового процесу направлялися судові повістки, сформовані в автоматизованій системі діловодства КП «Д-3». Документ в електронному вигляді «Судова повістка про виклик до суду» від 23.05.2024 року по справі № 638/8787/24 (суддя Яковлева В.М.), доставлено до електронного кабінету заявника ОСОБА_1 23 травня 2024 року о 20:55:35 год. та до електронного кабінету заінтересової особи Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 23 травня 2024 року о 20:55:35 год. також направлялися судові повістки, сформовані в автоматизованій системі діловодства КП «Д-3». Документ в електронному вигляді «Судова повістка про виклик до суду» від 23.09.2024 року по справі № 638/8787/24 (суддя Яковлева В.М.), доставлено до електронного кабінету заявника ОСОБА_1 23 вересня 2024 року та до електронного кабінету заінтересової особи Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 23 вересня 2024 року.

Відповіднодо частини шостої статті 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи.

Відповіднодо пункту 2 частини восьмої статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Згідно частини 5 статті 128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Таким чином, учасники судового процесу про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України.

Представником заінтересованої особи у відповідності до статті 181 ЦПК України до суду не надано пояснень по справі з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти доводів заяви.

Згідно з частиною 3 статті 181 ЦПК України до пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою шостою, дев`ятою статті 178 цього Кодексу.

Відповідно частини 3 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 22 листопада 2000 року, яка зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 .

Відповідно картки фізичної особи платника податків виданої ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 24.10.2002 року, її одержала ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 05 листопада 1993 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

З технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_1 , вбачається, що квартира знаходиться у власності громадянина ОСОБА_1 .

Відповідно відповіді № 595588 від 16.05.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_1 .

Вочевидь, помилка була допущена у написанні прізвища заявника у свідоцтві про право власності на житло та в технічному паспорті на квартиру, де зазначено « ОСОБА_2 », а не « ОСОБА_3 ».

Відповідно до положень статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з положеннями статті 13ПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі Постанова Пленуму) певні юридичні факти можуть підтверджуватися рішенням суду.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до роз`яснення п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Згідно листа ВСУ 01 січня 2012 року «Про судову практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Також, відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що у свідоцтві про право власності на житло від 05 листопада 1993 року виданого керівником органу приватизації ОСОБА_5 . Харківського міського центру приватизації державного житлового фонду допущено описку та помилково зазначено прізвище « ОСОБА_1 , замість вірного прізвища « ОСОБА_1 , що на даний час створило для заявника перешкоди у розпорядженні квартирою, яка являється її власністю.

Заявник не несе відповідальності за заповнення свідоцтв про право власності на житло, оскільки ці записи вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним. Допущена в документі описка не може бути підставою для перешкод у користуванні та розпорядженні майном власником цього майна.

У ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що також підтверджується і відповіддю № 595588 від 16.05.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру.

Досліджені судом письмові докази не дають підстав для розумного сумніву у належності заявнику свідоцтва про право власності на житло.

Зібрані у справі докази, письмові документи, та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності свідоцтва про право власності на житло, оскільки встановлення цього факту необхідне заявнику для розпорядження належним їй майном.

Встановлення даного факту не пов`язане з вирішенням спору про право, породжує для заявника юридичні наслідки, оскільки свідоцтво про право власності на житло є основним документом, що підтверджує право власності на житло, вказані заявником обставини знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи судом, а тому, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 13, 315, 317, 319 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 ,заінтересована особа:Департамент економікита комунальногомайна Харківськоїміської радипро встановленняфакту,що маєюридичне значення - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 свідоцтва про право власності на житло від 05 листопада 1993 року № 23234, у реєстровій книзі за № 1-93-14944, виданого керівником органу приватизації Харківського міського центру приватизації державного житлового фонду Ткаченко А.І., на помилково зазначене прізвище « ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Відомості щодо учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, ЄДРПОУ 25610834, адреса місцезнаходження: пл. Конституції, 16, м. Харків, 61003.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному вебпорталі судової влади України.

Повний текст судового рішення складено 23 вересня 2024 року.

Суддя В. М. Яковлева