ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 636/4886/23 Провадження 2/636/1077/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.09.2024 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Буніна Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Бруславської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу «Вовчанська дитяча музична школа» про стягнення заборгованості по заробітній платі,-
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Денисенко О.В. звернулася до суду з позовом (в подальшому уточненим) до відповідача КЗ «Вовчанська дитяча музична школа», в якому просила визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та КЗ «Вовчанська дитяча музична школа» припиненими з 30.04.2023 за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України стягнути з останнього заборгованість по невиплаченій заробітній платі за період з 24.02.022 по 30.04.2023 в розмірі 183498,91 гривень та судові витрати на правову допомогу в розмірі 12000,00 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона була прийнята до навчального закладу на посаду викладача, на якій перебуває по теперішній час. Оскільки на території м. Вовчанськ ведуться активні бойові дії, діяльність школи припинена. 30.04.2023 Позивачем на електронну поштову скриньку директора КЗ «Вовчанська дитяча музична школа» ОСОБА_2 було направлено два листа. В першому листі містилась Заява про звільнення за власним бажанням, в якій ОСОБА_1 просила звільнити її за власним бажанням з 30.04.2023 та здійснити з нею остаточний розрахунок, виплативши всю суму заборгованості. В другому листі містилось Звернення, в якому ОСОБА_1 просила директора КЗ «Вовчанська дитяча музична школа» Кошмак М.Г. надати інформацію щодо її статусу в даній установі (чи діє її трудовий договір? чи він є припиненим?) та стану самого навчального закладу (Позивач просила ознайомити з наказом щодо діяльності навчального закладу в поточному періоді). Дані листи залишились без відповіді. Копію наказу про призупинення дії трудових відносин з працівниками школи неможливо було надати у 2022 році, оскільки місто знаходилось під окупацією. Усно всі працівники, з якими був зв`язок, були ознайомлені з наказом про призупинення дії трудових відносин. Вищезазначені дії КЗ «Вовчанська дитяча музична школа» є протиправними з огляду на те, що у КЗ «Вовчанська дитяча музична школа» не було жодних законних підстав позбавляти Позивача заробітної плати за період з серпня 2022 року по 30.04.2023 включно (день подання Позивачем заяви про звільнення за власним бажанням) та здійснювати виплату заробітної плати за період з 24.02.2022 по другу половину серпня 2022 року не в повному розмірі. Впродовж всього 2022 року та по теперішній час Позивач безперервно знаходиться у трудових відносинах з КЗ «Вовчанська дитяча музична школа», умови її трудового договору не змінювались, стосовно факту призупинення дії трудового договору Позивача не було повідомлено належним чином, діяльність навчального закладу також не зупинялась. Таким чином КЗ «Вовчанська дитяча музична школа» незаконно, без жодних правових підстав не виплатив Позивачу заробітну плату за період, що дорівнює майже 14 місяців. Як було зазначено вище, Позивач неодноразово намагалась отримати від керівника КЗ «Вовчанська дитяча музична школа» інформацію щодо власного статусу у даному навчальному закладі та безпосередньо щодо стану самого навчального закладу, просила звільнити її за власним бажанням та здійснити з нею остаточний розрахунок. Жодних дій, направлених на позасудове врегулювання спірного питання Відповідач не вчинив, у зв`язку із чим Позивач була вимушена звернутися за захистом своїх порушених прав до суду.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Денисенко О.В. надала заяву про зменшення позовних вимог, в яких просила стягнути з відповідача заборгованість по невиплаченій заробітній платі за період з 24.02.022 по 30.04.2023 в розмірі 183498,91 гривень та судові витрати. В обгрунтування заяви вказала, що ОСОБА_1 в черговий раз звернулась до Вовчанської міської військової адміністрації Чугуївського району Харківської області з заявою про розірвання трудового договору з Комунальним закладом «Вовчанська дитяча музична школа» за власного ініціативою, керуючись положеннями Закону України «Про організацію трудових відносин під час воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ та вимогами ст. 38 КЗпП України.
За результатами розгляду вищевказаної заяви Позивача Вовчанською міською військовою адміністрацією Чугуївського району Харківської області було видано розпорядження № 1 14-ОС від 28.07.2023 «Про звільнення ОСОБА_1 ». Даним документом Вовчанська міська військова адміністрація Чугуївського району Харківської області розпорядилась: Звільнити ОСОБА_1 - викладача Комунального закладу «Вовчанська дитяча музична школа» Вовчанської міської ради 28.07.2023 за власним бажанням. Бухгалтеру Комунального закладу «Вовчанська дитяча музична школа» Вовчанської міської ради провести необхідні розрахунки та виплатити компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку (за наявності), згідно діючого законодавства України.
На підставі даного розпорядження № 1 14-ОС від 28.07.2023 Вовчанською міською військовою адміністрацією Чугуївського району Харківської області також були внесені відповідні записи у трудову книжку Позивача.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Денисенко О.В. у судове засідання не з`явилася, до початку проведення судового засідання надав суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без її участі та участі позивача, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Представник відповідача КЗ «Вовчанська дитяча музична школа» у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток. Також, відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та шляхом направленні повідомлення на електронну пошту.
Враховуючи, що відповідно до положень ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а також те, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідач відзив не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 працювала у КЗ «Вовчанська дитяча музична школа» на посаді викладача з 11.09.2017, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 та звільнено з підприємства 28.07.2023, що підтверджується розпорядженням № 114-ос від 28.07.2023.
Позивач, стверджує, що на час припинення трудових відносин станом на 30.04.2023 року борг відповідача з невиплаченої заробітної плати становить 183498,91 гривень.
З матеріалів справи судом встановлено, що адвокатом позивача на адресу відповідача направлявся адвокатський запит про надання інформації та копій документів щодо, зокрема, нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_1 .
З пояснень представника позивача, вбачається, що відповідь на вказаний адвокатський запит надана не була.
Факт того, що в період з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2023 року відповідач не здійснював виплату ОСОБА_1 заробітної плати підтверджується довідкою про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) надану Пенсійним фондом України від 10.09.2024 та банківською випискою по картці/рахунку Позивача від 10.07.2024 року.
На підставі ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За змістом ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
У ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод вказано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
За практикою Європейського суду з прав людини (справа «Будченко проти України», заява № 38677/06) концепція «майна» не обмежується існуючим майном, може охоплювати активи, включаючи вимоги, стосовно яких можна було би довести, що заявник принаймні мав «законні сподівання» щодо отримання можливості ефективного володіння правом на власність. Тобто невиплачена заробітна плата є майном та однозначно підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входить основна заробітна плата (винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців), додаткова заробітна плата (винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій) та інші заохочувальні та компенсаційні виплати до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Згідно із ст. 22 Закону України «Про оплату праці» суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
За змістом ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 116 КЗпП України) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму (ст. 116 КЗпП України).
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги надав належні докази: довідку про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) надану Пенсійним фондом України від 10.09.2024 та банківська виписка по картці/рахунку Позивача від 10.07.2024 року.
Крім того, суд враховує, що на території м. Вовчанськ ведуться активні бойові дії, діяльність дитячої музичної школи припинена. Копію наказу про призупинення дії трудових відносин з працівниками школи неможливо було надати у 2022 році, оскільки місто знаходилось під окупацією. Як зазначає позивач усно всі працівники, з якими був зв`язок, були ознайомлені з наказом про призупинення дії трудових відносин.
Суд вважає, що Відповідач відмовив у наданні Позивачу та/або її представнику детальний обґрунтований розрахунок сум, що мають бути виплачені Позивачу при звільненні (частково невиплачена заробітна плата, грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної та додаткової відпустки за період з 12.09.2017 по 12.06.2023). Саме даний розрахунок мав бути підставою для розрахунку розміру позовних вимог та визначення ціни позову, відповідно.
Враховуючи той факт, що без наявних первісних бухгалтерських документів Позивач не має можливості самостійно здійснити розрахунок грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної та додаткової відпустки за період з 12.09.2017 по 12.06.2023, суду не надано обґрунтований розрахунок даного виду не проведених з нею виплат.
Разом з тим згідно інформації з банківського рахунку Позивача, на який їй здійснювалась виплата заробітної плати, останній раз заробітна плата була виплачена їй КЗ «Вовчанська дитяча музична школа» в повному обсязі за січень 2022 року та склала суму розміром 14370,11 гривень.
Спираючись на цю інформацію, Позивачем надано суду розрахунок заборгованості із заробітної плати, що виник перед нею у КЗ «Вовчанська дитяча музична школа», яким і обґрунтовує заявлені позовні вимоги, з даним розрахунком суд погоджується.
Відтак, вимоги позивачки про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 183498,91 гривень є обґрунтованими та належно підтвердженими і відповідно підлягають до задоволення у повному обсязі.
На підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Враховуючи відсутність доказів на підтвердження погашення відповідачем станом на момент розгляду справи суми заборгованості із заробітної плати перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення заробітної плати.
На час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості з заробітної плати перед позивачем та про причини несвоєчасного погашення заборгованості, не надано розрахунку, який спростовує відомості, надані позивачем, тому суд вважає, що позивачем доведено заборгованість відповідача в загальному розмірі 183498,91 гривень.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивача у сумі 12000,00 гривень, суд зазначає наступне.
За приписами ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
На підставі ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.
На підставі ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження витрат на правову допомогу надано: договір про надання правової допомоги № 1/15/05-2023 від 15.05.2023, укладений між адвокатом Денисенко О.В. та ОСОБА_1 , додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги № 1/15/05-2023 від 15.05.2023, згідно якого вартість послуг за договором складає 12000,00 гривень, акт приймання-передачі наданих юридичних послуг до договору про надання правничої допомоги № 1/15/05-2023 від 15.05.2023 платіжна інструкція № @2PL050451 про виплату 12000,00 гривень, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АХ № 1146316.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у цій частині.
Відповідно ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивачі при поданні позову про стягнення заробітної плати звільняються від сплати судового збору.
Суд вважає, що з відповідача в порядку ст. 141 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір", за позовні вимоги про стягнення заробітної плати, підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 280-283, 352, 354 ЦПК України суд,
вирішив:
Позов (уточнений) ОСОБА_1 до комунального закладу «Вовчанська дитяча музична школа» про стягнення заборгованості по заробітній платі, задовольнити.
Стягнути з комунального закладу «Вовчанська дитяча музична школа», (код ЄДРПОУ 02220160, адреса: 62504, Харківська область, м. Вовчанськ, пров. Гоголя, буд. 2) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , заборгованість із виплати заробітної плати в розмірі 183498,91 (сто вісімдесят три тисячі чотириста дев`яносто вісім) гривень 91 (дев`яносто одна) копійка.
Стягнути з комунального закладу «Вовчанська дитяча музична школа», (код ЄДРПОУ 02220160, адреса: 62504, Харківська область, м. Вовчанськ, пров. Гоголя, буд. 2) на користь держави судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя
Суд | Шевченківський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2024 |
Оприлюднено | 26.09.2024 |
Номер документу | 121851121 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Чугуївський міський суд Харківської області
Бунін Є. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні