Ухвала

від 24.09.2024 по справі 703/5155/24

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/5155/24

2-з/703/35/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про передачу справи за підсудністю

24 вересня 2024 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Ігнатенко Т.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», відокремлений структурний підрозділ «Смілянські електричні мережі», про відновлення порушеного права споживача електричної енергії, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», відокремлений структурний підрозділ «Смілянські електричні мережі», про відновлення порушеного права споживача електричної енергії, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, в якій просить суд заборонити відокремленому структурному підрозділу «Смілянські електричні мережі» Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» вчиняти дії по припиненню постачання електричної енергії в квартиру АДРЕСА_1 , споживача ОСОБА_1 до набрання судовим рішенням по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Смілянські електричні мережі» про відновлення порушеного права споживача електричної енергії, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди.

Суддя, вирішуючи питання щодо можливості розгляду Смілянським міськрайонним судом Черкаської області вказаної заяви про забезпечення позову, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

У заяві про забезпечення позову заявник ОСОБА_1 зазначає, що він звертається до Смілянського міськрайонного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Смілянські електричні мережі» про відновлення порушеного права споживача електричної енергії, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди.

Заявник ОСОБА_1 у заяві стверджує, що змістом позовних вимог є: 1. Звільнити позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви до відокремленого структурного підрозділу «Смілянські електричні мережі» Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів»; 2. Визнати, що відокремленим структурним підрозділом «Смілянське електричні мережі» Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» здійснено обман споживача ОСОБА_1 та завдано матеріальних збитків на суму 906 гривень 62 копійок; 3. Визнати, що відокремленим структурним підрозділом «Смілянські електричні мережі» Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» здійснено обрахування споживача ОСОБА_1 шляхом безпідставного завищення величини виписаних рахунків за спожиту електричну енергію за період з 17 грудня 2019 року по 01 вересня 2024 року на суму 906 гривень 62 копійки; 4. Стягнути з відокремленого структурного підрозділу «Смілянські електричні мережі» Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на користь споживача ОСОБА_1 завдані збитки в сумі 906 гривень 62 копійки; 5. Визнати, що відокремленим структурним підрозділом «Смілянська електричні мережі» Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» порушено права споживача ОСОБА_1 ; 6. Визнати, що протиправними діями відокремленого структурного підрозділу «Смілянські електричні мережі» Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» завдана споживачу ОСОБА_1 моральну шкоду; 7. Стягнути з відокремленого структурного підрозділу «Смілянські електричні мережі» Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на користь споживача ОСОБА_1 90662 гривні 00 копійок грошової компенсації за заподіяну моральну шкоду.

Згідно ч.2 ст.27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.5 ст.28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Разом з тим, у газеті «Урядовий Кур`єр» від 23 червня 2004 року №116 було опубліковане оголошення про порушення справи №01/1494 про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Черкасиобленерго».

Наразі справа №01/1494 про банкрутство публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», якій в подальшому був присвоєний №17-14-01/1494, перебуває у провадженні судді Господарського суду Черкаської області Дорошенка М.В. у процедурі розпорядження майном.

21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, пунктами 2, 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» якого визначено, що з дня введення його в дію Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втрачає чинність і подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини першої, абзацу 1 частини другої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Отже, законодавець підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц, провадження № 14-404цс19, від 18 лютого 2020 року у справі №918/335/17, провадження №12-160гс19.

У постановах від 15 травня 2019 року у справі №289/2217/17, провадження №14-178цс19, від 12 червня 2019 року у справі №289/233/18, провадження №14-171цс19, від 19 червня 2019 року у справах №289/718/18, провадження №14-126цс19, та №289/2210/17, провадження №14-129цс19, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.

Таким чином, зокрема, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію вказаного Кодексу має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.

Положеннями частин першої, другої статті 131 КУзПБ передбачено, що майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу.

До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою та сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу.

Спірні правовідносини врегульовані КУзПБ, якими встановлено критерії, за якими вирішується питання про необхідність розгляду справи у межах справи про банкрутство.

Якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

З заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову вбачається, що предметом позову, до подання до суду якого ОСОБА_1 звернувся з вказаною заявою, у якому відповідачем визначено ПАТ «Черкасиобленерго» відокремлений структурний підрозділ «Смілянські електричні мережі», є окрім інших вимог і вимоги про стягнення з відокремленого структурного підрозділу «Смілянські електричні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» на його користь матеріальних збитків та моральної шкоди.

Отже, характер правовідносин між учасниками справи свідчать про те, що у заявника ОСОБА_1 існує спір з відповідачем з приводу грошових коштів, які останній має намір просити суд стягнути з відокремленого структурного підрозділу «Смілянські електричні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» через порушення останнім його прав як споживача та його обману, а вказані кошти можуть входити до ліквідаційної маси ПАТ «Черкасиобленерго».

У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ вказано, що подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.

Відповідно до статті 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).

Оскільки суд має застосовувати відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України норму, чинну на час вчинення окремої процесуальної дії, суд застосовує норми КУзПБ, які є чинними на час звернення заявника ОСОБА_1 з заявою про забезпечення позову.

Зі змісту вказаних норм убачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.

При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, провадження № 14-404цс19, постанови Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду: від 08 червня 2022 року у справі № 711/8269/17, провадження № 61-18187св20, від 22 червня 2022 року у справі № 523/12426/16, провадження № 61-10737св21, від 07 вересня 2022 року у справі № 727/3568/20, провадження № 61-5156св20).

Таке урегулювання процедури розгляду спорів за участю учасника справи, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Таким чином, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент звернення заявника ОСОБА_1 з заявою про забезпечення позову до подання позову, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

За вказаних обставин, позовні вимоги, до вирішення яких заявник ОСОБА_1 просить забезпечити позов та звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з відповідною заявою, належить до господарської юрисдикції, внаслідок чого і заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає розгляду господарськими судом у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ПАТ «Черкасиобленерго».

За таких обставин справу №7035155/24 за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви необхідно передати у порядку ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства до Господарського суду Черкаської області, на розгляді якого перебуває справа про банкрутство ПАТ «Черкасиобленерго».

Керуючись п.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 4, 20 ГПК України, ст.152, 259-261 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Матеріали справи №703/5155/24 за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», відокремлений структурний підрозділ «Смілянські електричні мережі», про відновлення порушеного права споживача електричної енергії, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, передати до Господарського суду Черкаської області, на розгляді якого перебуває справа №17-14-01/1494 про банкрутство публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго».

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя Т.В. Ігнатенко