Ухвала

від 23.09.2024 по справі 757/41574/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41574/24-к

пр. 1-кс-36033/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Обслуговуючого кооперативу «Печерський квартал», про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №42023000000000455 від 17.03.2023,-

ВСТАНОВИВ:

16.09.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Обслуговуючого кооперативу «Печерський квартал», про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №42023000000000455 від 17.03.2023.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2024 було накладено арешт на нерухоме майно.

Так адвокат стверджує, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано. Також, при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна.

Окрім цього, адвокат стверджує, що 27.08.2024 було закрито кримінальне провадження, на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КК України, за відсутності складу кримінального правопорушення.

З врахуванням зазначеного, адвокат просить суд скасувати арешт, накладений Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2024 у справі №757/24688/24-к

Адвокат в судове засідання не з`явився. Разом з цим, адвокатом було заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги підтримав.

Прокурор/слідчий в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Так, судом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000455 від 13.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2024 у справі №757/24688/24-к було накладено арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження, а також шляхом заборони будь-яким фізичним та юридичним особам проведення будівельних робіт, укладання будь-яких договорів купівлі-продажу майнових прав, заборони їх відчуження органами державної реєстрації прав, державними реєстраторами прав на нерухоме майно, у тому числі особами, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції держаної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно, в тому числі щодо укладання будь-яких договорів купівлі-продажу, оренди, іпотеки, тощо внесення записів до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо об`єктів нерухомого майна із наступними реєстраційними номерами:

- 2636785680000, 2636785580000, 2636785380000, 2636784980000, 2636784880000, 2636784580000, 2636783880000, 2636783480000, 2636782780000, 2636782180000, 2636781280000, 2636780480000, 2636780080000, 2636779680000, 2636779180000, 2636778380000, 2636777980000, 2636776580000, 2636775980000, 2636774480000, 2636773780000, 2636772380000, 2636771480000, 2636769580000, 2636768480000, 2636767480000, 2636765180000, 2636763080000, 2636762080000, 2636760080000, 2636758280000, 2636753780000, 2636751380000, 2636746580000, 2636744680000, 2636740780000, 2636733480000, 2636729580000, 2636724180000 - розташовані за адресою: АДРЕСА_1 квартир);

- 2504328680000 - земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:82:277:0161 за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Слідчий суддя при вирішенні клопотання про скасування арешту майна, що накладений в рамках кримінального провадження також, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки стороною заявника не надано суду ухвалу слідчого судді, яку він просить скасувати, що унеможливлює слідчого суддю, належним чином дослідити, з якою метою накладався арешт та з яких підстав.

Відтак, слідчий суддя вважає, що заявником в обґрунтування своєї позиції не надано доказів, з яких би слідчий суддя міг би зробити висновки, про необхідність в скасуванні арешту.

Окрім цього, посилаючись на закриття кримінального провадження стороною звернення не надано копії постанови про закриття провадження, з метою дійсного встановлення закриття провадження відносно всіх обставин,які розслідувались органом.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя приходить до висновку, про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відтак, клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 379, 392, 532 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Обслуговуючого кооперативу «Печерський квартал», про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №42023000000000455 від 17.03.2023 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_4