Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2/733/340/24
Єдиний унікальний №733/1343/24
Рішення
Іменем України
14 серпня 2024 року м.Ічня
Ічнянський районний суд Чеpнiгiвської областi
в складi: головуючого судді - Вовченка А.В.,
при секретарі Мошенець Л.М.,
за участю прокурора Гнип Я.О.,
розглянувшиу відкритомусудовому засіданнів залісуду м.Ічня впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовноюзаявою заступникакерівника Прилуцькоїокружної прокуратури вінтересах держави в особі Ічнянської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача: КНП «Ічнянська міська лікарня « Ічнянської міської ради про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, у виді витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину
В С Т А H О В И В:
Заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Ічнянської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням у виді витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в розмірі 4499,10 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений за ч.1 ст.121 КК України до 5 (п`яти) років позбавлення волі за нанесення тяжких тілесних ушкоджень , з ознакою небезпеки для життя потерпілому ОСОБА_2 .
В результаті отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Ічнянська міська лікарня» Ічнянської міської ради 9 ліжко-днів з 31 липня 2019 року по 09 серпня 2019 року. Відповідно до довідки, наданої КНП «Ічнянська міська лікарня» , витрати, понесені на лікування ОСОБА_2 склали 4499,10 грн.
Прокурор, посилаючись на статтю 131-1 Конституції України, статтю 23 Закону України Про прокуратуру , статті 28, 56, 174, 175, 177 ЦПК України, статті 1166, 1206 ЦК України, статті 127, 128 КПК України, просить стягнути із ОСОБА_1 на користь КНП «Ічнянська міська лікарня» Ічнянської міської ради витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в розмірі 4499,10 грн (а. с. 1-7).
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Представник позивача Ічнянської міської ради в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив.
Представник позивача КНП «Ічнянська міська лікарня» Ічнянської міської ради у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі (арк.с.34).
Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлений у відповідності до вимог п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України та
шляхом публікації оголошення на офіційному сайті Судова влада України (а.с.39), а тому вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надав.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, зміст спірних правовідносин.
Суд встановив, що вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2023 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджений за ч.1 ст.121 КК України до 5 (п`яти) років позбавлення волі.
Вироком встановлено, що 23.07.2019року ОСОБА_1 ,знаходячись білямісцевого магазину,розташованого в АДРЕСА_1 з причинираптово виниклих неприязнихвідносин допотерпілого ОСОБА_2 ,який прибувдо магазинуз метоюпридбати продуктихарчування,перебуваючи встані алкогольногосп`яніння,з метоюнанесення тілеснихушкоджень,діючи умисно,усвідомлюючи суспільнунебезпеку своїхдій, передбачаючи табажаючи настаннятяжких наслідків,наніс ОСОБА_2 один ударправою ногоюв областьлівої сторонитулуба.В результатінанесеного удару ОСОБА_1 потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження,які згідносудово-медичноїекспертизи №216від 30.08.2019року відносятьсядо категоріїтяжких тілеснихушкоджень,з ознакоюнебезпеки дляжиття.Вирок набрав законноїсили 07.09.2023року (а.с.8-12).
Згідно з довідкою КНП « Ічнянська міська лікарня» Ічнянської міської ради № 01-22/415 від 12 червня 2022 року, ОСОБА_2 ,1985 року народження знаходився на стаціонарному лікуванні в реанімаційному відділенні МЛ з 31.07.2019 по 01.08.2019 та з 02.08.2019 по 09.08.2019 року знаходився на лікуванні в хірургічному відділенні 9 ліжко-днів, вартість перебування на стаціонарному лікуванні становить 4499,10 грн. Розрахунок розміру фактичних витрат на стаціонарне лікування здійснений відповідно до Постанови КМУ від 16 липня 1993 року № 545 (а.с.17-18).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до частини 1 статті 1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Статтею 1166 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Так, частина 1 статті 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету ї їх використанні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року № 545, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та
вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.
Відповідно до вищевказаного Порядку, сума витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться, виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць ( в якому проводилося лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.
Відповідно пункту 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 07.07.1995 №11 Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат , питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року.
Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.
Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.
Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Як вбачається із пункту 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 07.07.1995 №11 Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат , відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікування.
Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру , представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Під час розгляду справи встановлено, що між суспільно- небезпечними винними діями відповідача ОСОБА_1 , які полягали в нанесенні тяжких тілесних ушкоджень , з ознакою небезпеки для життя потерпілому та перебуванням потерпілого на стаціонарному лікуванні існує причинний зв`язок.
Станом на дату ухвалення судом рішення, витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення відповідачем у добровільному порядку не відшкодовані.
Суд бере до уваги, що відсутність відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров`я з вини ОСОБА_1 на лікування потерпілого від злочину, негативно впливає на фінансування витрат на лікування інших хворих, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я та забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, що і є підставою для звернення прокурора в межах своєї компетенції до суду на захист державних інтересів.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, враховуючи, що внаслідок вчинення відповідачем кримінального правопорушення, потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Ічнянська міська лікарня№ Ічнянської міської ради, вартість якого становить 4499,10 грн., суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Оскільки позивач при зверненні до суду з позовною заявою був звільнений від спалити судового збору на підставі п. 6 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 263-265, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ічнянської міської ради, до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, у виді витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави в особі Ічнянської міської ради витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення у розмірі 4499,10 грн. (чотири тисячі чотириста дев`яносто дев`ять)10 копійок , які перерахувати в дохід місцевого бюджету за реквізитами: р/р UA108201720344310006000043620, ДКСУ м.Київ , МФО 820172, код ЄДРПОУ 04061748, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Позивач: Прилуцька окружна прокуратура, м.Прилуки вул. 1- Травня,50 а ; код ЄДРПОУ - 0291011425;
Ічнянська міська рада , площа Шевченка,1 м.Ічня код ЄДРПОУ 04061748.
Третя особа на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство «Ічнянська міська лікарня» Ічнянської міської ради, м. Ічня вул.Ковалівка,6 , код ЄДРПОУ - 02006231;
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Повне судоверішення складено тапідписано 14серпня 2024року.
Суддя А. В. Вовченко
Суд | Ічнянський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2024 |
Оприлюднено | 26.09.2024 |
Номер документу | 121853680 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення |
Цивільне
Ічнянський районний суд Чернігівської області
Вовченко А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні