Ухвала

від 25.09.2024 по справі 734/4251/24

КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-о/734/58/24 Справа № 734/4251/24

У Х В А Л А

іменем України

25 вересня 2024 року смт Козелець

Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Домашенко Ю.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Деснянської селищної ради, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

встановив:

24.09.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Деснянської селищної ради, про встановлення факту, що має юридичне значення - самостійного утримання заявником своєї дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначила про те, що 21.01.2010 між нею та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб. Від шлюбу мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 01.04.2024 шлюб розірвано. Дитина залишилася проживати з матір?ю, її батько повністю самоусунувся від виконання своїх батьківських обов?язків та не приймає участі у житті дитини. Заявник є військовослужбовцем та, не маючи змоги поєднувати службу з вихованням доньки, подала рапорт про звільнення з військової служби, мотивований самостійним вихованням дитини, яка не досягла 18 років. Однак, заявнику повідомлено про необхідність отримання рішення суду, яким буде встановлено самостійне виховання нею дитини.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За змістом ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорених прав.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч. 4 ст. 315 ЦПК України).

Якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, суд відмовляє у відкритті провадження у справі та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Отже, суд може виявити наявність спору про право як на стадії відкриття провадження так і в процесі розгляду справи. У разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.10.2020 у справі № 755/2276/17.

Встановлено, що метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту самостійного утримання малолітньої дитини є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для звільнення з військової служби. При цьому,як вбачається з матеріалів справи, військова частина НОМЕР_1 не погоджується з таким правом, у зв?язку з чим, подання щодо звільнення головного сержанта ОСОБА_1 з військової служби повернуто для дооформлення, що свідчить про наявність спору про право.

Слід також зазначити, що військова частина НОМЕР_1 , повертаючи подання на дооформлення, не зазначала про необхідність отримання рішення суду, яким би було підтверджено самостійне виховання дитини заявником.

Крім того,за положеннями Сімейного кодексу Українибатькизобов`язані виховувати дитину та утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Тобто, законодавством України покладено обов`язокяк на батька так і на матірщодо, зокрема, утримання дитини.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Зокрема, мати (батько) має право звернутися до суду з позовом про позбавлення другого з батьків батьківських прав через ухилення його від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

Жодний нормативно-правовий акт, що регулює сімейні відносини та захист прав дітей, не зобов`язує підтверджувати будь-яким актом факт відсутності участі батьків у вихованні, утриманні дитини, або підтверджувати його безумовну та одноосібну участь у вихованні та утриманні.

Такий факт/обставини можуть бути встановлені за рішенням суду виключно в разі вирішення питання, зокрема, про позбавлення особи батьківських прав, стягнення аліментів.

Частиною 4 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

З огляду на викладене, зважаючи на наявність спору про право, у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного утримання малолітньої дитини слід відмовити.

Водночас суд роз`яснює ОСОБА_1 , що вона не позбавлена права звернутися до суду із позовом з дотриманням вимог процесуального законодавства в порядку позовного провадження.

Керуючись ст. 315, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя

постановив:

У відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Деснянської селищної ради, про встановлення факту, що має юридичне значення - самостійного утримання малолітньої дитини відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що вона має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому її копії.

Суддя Ю.М. Домашенко